Рак молочної залози – найпоширеніше злоякісне захворювання серед жінок. Щороку в Україні діагностують більше 14 тисяч нових випадків. Однак більшість з них можна вилікувати радикальним методом.

Чи потребує обстеження грудей підготовки

Як зазначив медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру Хурані Іяд Фахід, безпосередньо готуватися до огляду не потрібно, однак варто спланувати день обстеження відповідно до циклу, аби уникнути дискомфорту.

Фахівець виокремив низку рекомендацій, які можуть бути корисними для пацієнток:

1️. Перед обстеженням потрібно очистити шкіру від дезодорантів, лосьйонів та кремів, або не користуватися засобами за день до огляду. Сліди тальку та деяких парфумерних сполук зумовлюють похибку в зображеннях.

2️. Обстеження проводять на оголеному тілі. Буде зручніше, якщо ви зможете зняти лише верхню частину одягу.

3️. Не плануйте мамографію безпосередньо перед початком або під час менструації. У цей період груди стають чутливішими до болю.

4️. Попередні знімки мамографії (якщо обстеження здійснювали не в ЧООД), можуть допомогти лікарю-рентгенологу оцінити динаміку змін у тканинах, тому їх варто мати із собою.

❗Тлумачення мамографії може бути складним, адже нормальний стан молочної залози в кожної жінки різниться за виглядом. Зокрема, деякі види раку важко візуалізуються, тому рентгенолог може порівняти поточні зображення із попередніми, аби уникнути помилки у висновку.

5️. Обов’язково повідомте фахівця про симптоми, які вас непокоять у грудях, зокрема й про раніше перенесені захворювання та операції. Також варто поінформувати чи хворіли ваші рідні на рак (особливо рак молочних залоз).

6️. Не обмежуйтеся їжею та напоями, а також та не припиняйте прийом прописаних ліків у день обстеження. Це не впливає на результати чи процедуру проведення мамографії.

Чи впливає наявність імплантів грудей на результати мамографії

Грудні імплантати нерідко унеможливлюють точність показання мамографії. Адже силіконові та сольові ендопротези не прозорі і «блокують» чіткий вигляд тканин на рентгенівських знімках. Особливо якщо імплантат розміщений перед, а не під грудним м’язом. Кваліфіковані рентгенолаборанти знають як обережно стискати груди, аби не пошкодити імплантат. Якщо ж  здійснити мамографічне обстеження молочних залоз неможливо, то фахівець може запропонувати інші методи, зокрема, УЗД та МРТ, – зазначив лікар-хірург-онколог вищої категорії.

Що покаже мамограма

За словами Хурані Іяд Фахіда, оглядова мамографія дає такі результати:

🔸відсутність ознак патологічних змін  тканин;

🔸пухлинні утворення доброякісного або злоякісного походження;

🔸аномальні зміни тканин, що потребують додаткового обстеження задля підтвердження ракового захворювання.

Чи є у мамографії обмеження щодо діагностичних можливостей

Незважаючи на те, що мамографію вважають найбільш точним та достовірним способом діагностики онкологічного захворювання грудей, цей метод не розпізнає всі види раку молочної залози. Тому існує поняття «помилково негативного результату», коли певний вид раку не виявлять на рентгенівських знімках, а також «помилково позитивний результат», коли деякі індивідуальні відмінності у щільності тканин молочних залоз або інші тканинні зміни інтерпретують як ракове захворювання, – пояснив лікар Іяд.

Фахівець наголосив, що мамографічного скринінгу здебільшого недостатньо, щоб стовідсотково визначити наявність доброякісного або злоякісного захворювання.

Коли лікар-рентгенолог виявив зміни у тканині під час скринінгового обстеження, то він обов’язково порекомендує додатковий огляд, який необхідно обговорити з лікарем-куратором або онкохірургом. Якщо у вас є симптоми або скарги, але мамограма має «негативний» результат, тобто вказує на здорову тканину – обов’язково консультуйтеся із зазначеними спеціалістами щодо інших видів діагностики, – сказав медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру Хурані Іяд Фахід.

Як зауважив медик, достовірність результатів обстеження молочних залоз залежить і від якісного та сертифікованого обладнання та кваліфікації лікаря, який оцінює результати.

У Черкаському обласному онкологічному диспансері обстеження жінок проводять на сучасних цифрових мамографах, які забезпечують кращу візуалізацію молочних залоз задля виявлення патологічних змін на ранніх стадіях. В обласному центрі променевої діагностики новоутворень ЧООД працюють висококваліфіковані спеціалісти, із великим досвідом роботи, більшість із них мають вищу кваліфікаційну категорію. Усі працівники систематично підвищують професійний рівень, адже беруть активну участь у навчальних курсах, наукових медичних з’їздах та  конференціях, – зазначив Хурані Іяд Фахід.

Лікар-хірург-онколог вищої категорії наголосив, що кожна жінка без попереднього запису може пройти мамографічне обстеження в Черкаському обласному онкодиспансері.

Пацієнтка може здійснити огляд за електронним направленням (згідно з «Програмою медичних гарантій») від сімейного лікаря або лікаря-куратора, чи за власним бажанням. Мамографічний кабінет працює щоденно з понеділка до п’ятниці. Ми радимо відповідально ставитися до свого здоров’я та не нехтувати медичним обстеженням, – додав медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру Хурані Іяд Фахід.

Рак молочної залози – найпоширеніше злоякісне захворювання серед жінок. Щороку в Україні діагностують більше 14 тисяч нових випадків. Однак більшість з них можна вилікувати радикальним методом. 

В.о. завідувача обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгендіагностичного) Оксана Вишневська розповіла про найбільш поширений та ефективний спосіб обстеження молочних залоз.

Мамографія – це безболісне ефективне дослідження молочних залоз за допомогою рентгенівського апарату – мамографу. Цей спосіб дозволяє виявити злоякісні та доброякісні утворення, а також аномальний розвиток тканини в молочних залозах на початкових стадіях. У цьому випадку вони мають невеликі розміри і лікар під час пальпації не зможе визначити захворювання протягом 1-2 років, – зазначила Вишневська.

За її словами, мамографія є не лише найбільш точним, але й безпечним методом діагностики захворювань молочної залози, адже променеве навантаження дуже низьке і є безпечним для здоров’я пацієнток.

Чим відрізняються скринінгова та діагностична мамографії

Скринінгова мамографія є оглядовим методом обстеження, яке дозволяє оцінити стан тканин і наявність в них аномальних змін пухлинного характеру. Діагностична мамографія є прицільним вивченням виявлених аномальних змін у тканинах для постановки точного діагнозу та вибору лікувальних заходів.

У процесі виявлення новоутворень на мамограмі, лікар онкохірург під контролем УЗД може відразу ж провести пункцію або біопсію. Для цього за допомогою тонкої голки беруть невелику кількість «підозрілої» тканини, яку згодом досліджують під мікроскопом у спеціальних цитологічних лабораторіях, аби точно визначити вид клітин, – зауважиила лікарка.

Оксана Вишневська наголосила, що скринінгову мамограму, за наявності показань, важливо робити щорічно, бо це дозволяє виявити ракові захворювання на найбільш ранніх та виліковних стадіях захворювання.

Лікарка виокремила так звану групу ризику, до якої зараховують пацієнток, яким рекомендують зробити рентгенівський скринінг:

🔸жінки після 40 років;

🔸жінки будь-якого віку, в яких є підозра на пухлинні новоутворення, виявлені під час мануального огляду чи УЗД дослідження;

🔸жінки будь-якого віку, в яких найближчі прямі родички мали/мають рак молочної залози.

Обстеження полягає в рентгенівських знімках, що фіксують зображення тканини молочних залоз у різних проєкціях. Рентгенівський мамографічний цифровий комплекс використовує технологію отримання мамограм з візуалізацією зображення на екрані монітора, паперових та цифрових носіях, — сказала Вишневська.

За її словами, лікар-рентгенолог тлумачить зображення та повідомляє результати пацієнту. Проводячи щорічне планове обстеження та користуючись тим самим мамографом, рентгенолог має додаткову перевагу в порівнянні поточного результату обстеження з попереднім, що допомагає і полегшує виявлення невеликих відхилень, які можуть з’явитися будь-коли.

Чи є мамограма болісною

Зазвичай мамографія не спричиняє біль, але в деяких жінок виникає дискомфорт. Протягом обстеження молочну залозу затискають між двома пластинами-платформами під час знімку.

Якщо стискання є занадто неприємним, то можна попросити рентгенолаборанта змінити положення грудей, аби полегшити дискомфорт. Загалом на відчуття впливають: розмір грудей, день менструального циклу та досвідченість рентгенолаборанта, – пояснила в.о. завідувача обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгендіагностичного) Оксана Вишневська.

Вона додала, що для більшості жінок найбільш спрятливий час для безболісного проведення обстеження – будь-який день протягом першого тижня після закінчення менструального циклу.

За можливості не плануйте скринінг грудей за тиждень до початку нового менструального циклу, бо саме в цей період груди найчутливіші до болю, – порекомендувала фахівчиня. 

Чи потрібне направлення лікаря для мамографії?

Мамографія зарахована до обов’язкових процедур при щорічній диспансеризації пацієнток із групи ризику. Якщо ви належите до цієї групи та слідкуєте за станом здоров’я, то можете проходити обстеження за направленням на мамографію від сімейного лікаря або за власним рішенням, – зазначила Вишневська.

Як сказала лікарка, важливо пам’ятати, що результати обстеження має тлумачити досвідчений лікар-рентгенолог, а в разі відхилень у тканинах – звертайтеся до кваліфікованого лікаря онкохірурга.

У ЧООД результати будь-якого обстеження пацієнти отримують особисто. Ви можете звернутися з ними до вашого лікаря, або ж спеціалісти закладу порекомендують консультацію онкохірурга для подальшого клінічного обстеження та спостереження, – сказала в.о. завідувача обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгендіагностичного) Оксана Вишневська. 

Вона додала, що знімки мамографії (на диску) варто обов’язково зберігати і мати при собі під час наступних оглядів – це допоможе лікарю відстежити динаміку змін у молочній залозі й поставити правильний діагноз.

Чи безпечним є рентгенівське обстеження грудей

Нині під час проведення мамографії пацієнтка отримує рівень опромінення (<0,1 мЗв), що суттєво нижчий за дозу протягом здійснення флюорографії. За загальною оцінкою лікарів, така доза недостатня для розвитку новоутворень. Сучасні цифрові апарати, які використовують для мамографії в ЧООД оперативно виконують обстеження на максимально низьких дозах опромінення, – зауважила Оксана Вишневська.

Рак шлунка — злоякісна пухлина, яка утворюється з епітелію слизової оболонки органу. Це одне з найбільш поширених захворювань серед дорослого населення країни. За рівнем захворюваності і кількості летальних випадків рак шлунка посідає друге місце (після раку легенів у чоловіків і раку молочної залози у жінок).

У чоловіків хворобу фіксують удвічі частіше, ніж у жінок. Пік захворюваності настає після 40–45 років, хоча нині рак шлунка нерідко виявляють і в пацієнтів молодшого віку. Лікар хірург-онколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Самохвал розповів про особливості захворювання, а також симптоми, діагностику і лікування раку шлунка.

Шкідливі чинники, які сприяють розвитку раку шлунка

– По-перше, це паління. Дослідження великих груп населення засвідчили, що куріння збільшує ризик захворіти на рак шлунка на 60% для чоловіків та на 20% – для жінок. В осіб, які позбулися шкідливої звички, ймовірність появи хвороби з часом зменшується, – зазначив Самохвал.

  За його словами, інфекція Helicobacter pylori теж збільшує ризик виникнення раку.

– Цю бактерію, що перебуває в слизовій оболонці шлунку людини, фахівці вважають фактором ризику раку шлунка І класу. Ця інфекція зумовлює розвиток хронічного запалення – гастриту, який у низці випадків за певних передумов набуває форм, які вважають передраковими (атрофія залоз тощо), – сказав  лікар хірург-онколог.

– Також у переліку небезпечних чинників вирізняють: надмірне вживання солі, вуджених і маринованих продуктів, недостатня кількість вітамінів в їжі (А, Е, С, бета-каротину і селену), а також робота з канцерогенами, – додав Костянтин Самохвал.

Діагностика

  Фахівець зауважив, що до доброякісних пухлин шлунка, які не є раком, зараховують: лейоміоми, фіброми, ліпоми, ангіоми, невриноми. Натомість серед злоякісних новоутворень виокремлюють: саркому (лейоміосаркому, фібробластичну саркому, ангіобластичну саркому, злоякісну невриному, ретікулосаркому) і карциному. У деяких випадках виявляють первинно-множинний рак шлунка, що виникає одночасно в різних відділах шлунка, які не пов’язані між собою.

– Першим етапом діагностики раку органів шлунково-кишкового тракту, зокрема й пухлин шлунка, є рентгенографія. Під час цього методу дослідження використовують рентгенівське випромінювання, що дозволяє оцінити стан шлунка і виявити будь-які зміни, які сигналізують про наявність новоутворення (злоякісної або доброякісної пухлини), – розповів лікар хірург-онколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Самохвал.

  Він додав, що  для встановлення точного діагнозу застосовують фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС).

–  Це метод ендоскопічного дослідження, який дозволяє оцінити стан стравоходу, шлунка і початкового відділу дванадцятипалої кишки, виявити захворювання, а також взяти зразок поверхні з ділянки слизової оболонки (біопсія тканин) для подальшого гістологічного дослідження. ФЕГСД рекомендують проходити і здоровим людям із метою профілактики онкологічних захворювань органів шлунково-кишкового тракту, – пояснив фахівець.

  Як зазначив Костянтин Самохвал, результат гістологічного дослідження (проводиться в лабораторії) зразка тканини пухлини є остаточним етапом визначення типу новоутворення і одним із основних факторів окреслення подальшого лікування раку шлунка.

– На етапі діагностики цього онкологічного захворювання також застосовують інструментальні методи: магнітно-резонансну томографію (МРТ) та комп’ютерну томографію (КТ), аби визначити поширеність метастазування, а також підготувати план лікування методом променевої терапії або радіохірургії метастазів, – додав Самохвал.

Операція з видалення пухлини шлунка

– Хірургічне лікування раку шлунку полягає або у вигляді тотальної гастроектомії — повного видалення органу (у такому випадку хірург формує новий шлунок з петель тонкого кишечника пацієнта), або часткової резекції (субтональна гастроектомія) та комбінованої резекції (видалення уражених пухлиною ділянок шлунка і навколишніх органів (частіше за все підшлункової залози), – сказав лікар хірург-онколог.

  За його словами, у сучасних умовах розвитку онкологічної хірургії лікування раку шлунка виконують лапароскопічне втручання. Це малотравматична методика, коли операцію здійснюють під відеоконтролем через невеликі розрізи в черевній порожнині (завбільшки до 1 см).

– Переваги лапароскопії в лікуванні онкології незаперечні — хірургічна методика дозволяє значно зменшити крововтрати і зменшити період відновлення пацієнта після операції, – наголосив Костянтин Самохвал.

Променева терапія — важливий складник комплексного лікування раку шлунка

  Як зауважив фахівець, променева терапія є важливою частиною поєднаного лікування більшості онкологічних захворювань, зокрема й раку шлунка.

– Променева терапія (радіотерапія) — один з ефективних методів лікування онкологічних захворювань, яку нині успішно використовують. Адже вплив іонізуючого випромінювання здійснюється лише в межах пухлини, а здорові структури організму поблизу новоутворення опроміненню не підлягають. Радіотерапію застосовують як самостійно, так і комплексно або комбіновано з іншими методами (такими, як хіміотерапія чи хірургічне втручання). У випадку раку головного травного органу променеву терапію часто призначають після оперативного втручання, – сказав лікар хірург-онколог.

Хіміотерапія в лікуванні раку шлунка

  На думку Костянтина Самохвала, не менш важливим компонентом поєднаного лікування є також протипухлинна хіміотерапія.

– ЇЇ можуть призначити пацієнтові як на початку лікування раку (щоб зменшити обсяг новоутворення для оперативного втручання), так і після операції. Однак кожен випадок онкологічного захворювання має свої особливості, тому вимагає індивідуального підходу до кожного хворого, – пояснив фахівець.

  Лікар хірург-онколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Самохвал наголосив, що змінити ситуацію можна кількома шляхами: уникати впливу шкідливих зовнішніх чинників, які сприяють розвитку раку; вплинути на перебіг передракових захворювань, аби запобігти їхньому прогресуванню в онко; виявляти рак шлунка на ранніх стадіях шляхом планового регулярного обстеження осіб з груп ризику.

Обласний лікувально-діагностичний гематологічний центр Черкаського обласного онкодиспансеру надає допомогу пацієнтам із лімфомами, усіма видами лейкемій, парапротеїнемічними гемобластозами, доброякісними захворюваннями крові.

Кількість госпіталізацій на рік становить 1900—2000. З 2019 року центр виконує високодозову хіміотерапію з трансплантацією аутологічних стовбурових клітин.

У центрі працює 11 лікарів, 23 медичні сестри та 19 молодших медичних сестер.

Обласний онкодиспансер має щоденний 24-годинний доступ до компонентів крові, які закуповує у ТОВ «Черкаси-Плазма». Усі компоненти крові перевірені методом ПЛР.

Лабораторний центр Черкаського онкодиспансеру виконує до 100 найменувань дослвджень гематологічних, біохімічних, показників коагулограми. Тут досліджують наявність антитіл до інфекцій, рівень препаратів у сироватці крові (метотрексат, такролімус, циклоспорин). Також виконує електрофорез та імунофіксацію білків крові та сечі.

Триває створення ПЛР-лабораторії для дослідження вірусних інфекцій та в перспективі НLA-типування.

Обласний лікувально-діагностичний гематологічний центр бере участь у клінічних випробування, що полегшує доступ пацієнтів до сучасних методів лікування.

Детальніше — у відеопрезентації Обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру:

Нині під диспансерним наглядом перебуває 41000 хворих. Із цієї кількості 27000 пацієнтів знаходяться на обліку понад п’ять років, що засвідчує про ефективність лікування.

Черкаський обласний онкологічний диспансер динамічно розвивається, адже на базі закладу впроваджують сучасні технології діагностики та лікування онкологічних захворювань.

Так, минулоріч фахівці закладу провели 31 аутологічну трансплантацію стовбурових клітин – найбільше серед усіх медичних закладів України. Нині серед пріоритетних завдань – упровадження трансплантації стовбурових клітин від донорів.

Із липня 2020 року Черкаський обласний онкологічний диспансер став учасником урядового пілотного проєкту з трансплантації органів.

Зокрема, наприкінці 2020 року в закладі виконали дві пересадки нирки від родинних донорів.

Злоякісні новоутворення шкіри щороку забирають життя 1500 українців. Із цієї кількості 2/3 пацієнтів помирають з діагнозом меланома – украй агресивною, однак не надто поширеною формою захворювання.

У 2018 році хворобу діагностували в 2835 українців. Ще в 15,5 тисяч виявили інші злоякісні новоутворення шкіри. Лікар хірург-онколог та онкодерматолог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Ігор Мовчан розповів про методи видалення родимок, ознаки меланоми та лікування злоякісного новоутворення.

Ознаки родимки та найпоширеніші міфи

– Родимка (медичний термін – невус) – це пляма, папула або вузлик від тілесного до коричневого кольору, що складається зі скупчень меланоцитів (клітин, які відповідають за появу засмаги на шкірі). На тілі людини їх налічують у середньому від 10 до 40. Деяка кількість родимок з’являється при народженні (називаються вродженими), решта виникає протягом життя, – зазначив Мовчан.

За його словами, нині в суспільстві побутує думка, що після видалення родимки можна померти.

– Звичайно, це міф. Невус – це доброякісне утворення, тому після його видалення може залишитися лише рубець. До летального випадку може призвести несвоєчасне або неправильне (нерадикальне) видалення зовсім іншого, але візуально схожого для необізнаної людини, злоякісного утворення – меланоми, – пояснив лікар онкодерматолог.

Як розповів Ігор Мовчан, зараз реклама популяризує, нібито найкращий метод видалення родимки, – лазерну деструкцію, бо це безболісно та безкровно.

– Насправді не існує найкращого або найгіршого методу видалення, і кожен з них має право на існування. Коли пацієнт приходить до лікарні, аби позбутися певного утворення на шкірі, лікар має запропонувати найоптимальніший, на його думку, метод. Ми вважаємо, що лазерне видалення невусів чи кріодеструкцію (застосування рідкого азоту) не варто використовувати в цьому випадку, на відміну від хірургічного, радіохвильового та інших, які дозволяють виконати гістологічне дослідження (достовірніше, ніж візульний огляд та дерматоскопія), – зазначив Мовчан.

Він наголосив, що пацієнти повинні обов’язково поцікавитися в лікаря чи буде виконане гістологічне дослідження родимки, а також особисто забрати результат експертизи та виписку з карти із зазначеним номером.

Що таке меланома?

– Меланома – це злоякісна пухлина, яка виникає під час мутації в меланоцитах (скупчення клітин, що утворює родимку та містяться у верхньому шарі шкіри). Тому меланома не завжди розвивається з невуса. Відповідно до статистики, більшість злоякісних новоутворень виникають на раніше не зміненій шкірі. Тому людям, які під час засмаги клеять пластир на невус, аби убезпечитися – потрібно задуматися, – сказав лікар онкодерматолог Ігор Мовчан.

Фахівець пояснив, що ультрафіолетове опромінення визначили головним канцерогеном, що бере участь у генезі меланоми. Запобігання впливу УФ, а також регулярне використання сонцезахисного крему – допомогає зменшити  частоту первинних меланом.

– Пацієнт може самостійно визначити рівень небезпеки утворення за допомогою системи ABCDЕ. Але потрібно розуміти, що більшість доброякісних утворень можуть мати деякі ознаки (а інколи і всі п’ять) із переліку цих критеріїв, а  меланома – не містити й жодної, – зауважив Мовчан.

A — asymmetry, асиметрія родимки

B — border irregularity, нерівний край

C — color, гетерогенність кольору (більше двох кольорів в одному утворенні)

D — diameter, діаметр родимки більше 6 міліметрів

E — evolving, еволюціонує – зміна кольору, висоти або розміру за відносно короткий проміжок часу (помітна зміна за 6-12 місяців).

За його словами, інша концепція «гидке каченя» також допомагає виявити злоякісне новоутворення. Невуси, зазвичай, зовні схожі одне на одного, а меланома  часто не відповідає їхньому шаблону.

– Існує міф, що меланома невиліковна хвороба, але це зовсім не так. Виживаність (це відсоток людей у досліджуваній або лікувальній групі, які все ще живі протягом певного періоду часу після встановлення діагнозу) при меланомі та більшості злоякісних захворюваннях корелюється відповідно до стадії хвороби. Тому не важко зробити висновок, що лікування потрібно починати у випадку появи перших симптомів. Бережіть себе, будьте уважними до своєї шкіри та пам’ятайте: за будь-яких сумнівів звертайтеся до фахівця, – наголосив лікар хірург-онколог та онкодерматолог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Ігор Мовчан.

Щорічно в області реєструють близько 5 тисяч нових випадків онкологічних захворювань, тому Черкаський обласний онкологічний диспансер виконує значний обсяг роботи.

Якщо проаналізувати діяльність закладу за рік, то в середньому до стаціонару закладу надходить понад 14 тисяч хворих. Зокрема, фахівці оперують більше як 4000 пацієнтів, понад 6000 хворих отримують хіміотерапевтичне лікування і близько 2000 пацієнтів завершують променеву терапію.

Напередодні Всесвітнього дня боротьби проти раку в Черкаському обласному онкологічному диспансері відбулася низка заходів.

У закладі представили оновлені палати в Центрі онкоурології. Нещодавно тут створені спеціальні палати для пацієнтів, яким трасплантують нирку. У приміщенні є можливість проведення гемодіалізу.

У центрі гематології онкодиспансеру облаштували нові додаткові спеціальні палати для хворих, яким трансплантують кістковий мозок. 

Працівники Черкаського онкодиспансеру отримали грамоти та відзнаки. В урочистостях взяли участь представники обласної влади: очільник Черкаської облдержадміністрації Олександр Скічко та голова обласної ради Анатолій Підгорний.

Спонсори й мецентари вручили онкодиспансеру подарунки, серед яких автомобіль, нове обладнання та одяг для медперсоналу. Члени ГО «Ротарі-Клуб «Черкаси»  подарували сертифікат на 55 тисяч доларів для закупівлі медичного обладнання для дитячого відділення диспансеру.

   Рак шийки матки – це злоякісне новоутворення, яке виникає в слизовій оболонці власне шийки матки або ж цервікального каналу.

   За наявними даними, на кінець 2020 року в Черкаській області на обліку перебуває 2393 жінки, в яких діагностували це захворювання та які отримали вже відповідне хірургічне, комбіноване чи комплексне лікування.

   У 2019 році майже кожна п’ята з жінок, в яких уперше виявили рак шийки матки, діагностували захворювання на занедбаних стадіях. Зокрема,  3-4 стадії встановили у 18% хворих. Натомість, уже у 2020 році цей показник, на жаль, збільшився майже в 1,5 рази – до 29%. Тобто, на сьогодні кожна третя пацієнтка звертається для лікування до лікаря гінеколога-онколога на останніх стадіях цього захворювання. Це відповідно зменшує медичні можливості вилікувати таку пацієнтку та збільшує показник смертності від зазначеної хвороби.

   – В Україні фахівці онкогінекологи щорічно фіксують близько п’ять тисяч нових випадків раку шийки матки у жіночого населення. Зазвичай, до 70–80% нових пацієнток складають жінки репродуктивного віку. Згідно з прогнозами ВООЗ на 2021-2022 роки показник захворюваності на рак шийки матки за рахунок зниження охоплення цитологічним скринінгом жіночого населення з різних причин (страх перед відвідуванням медичного закладу під час світової пандемії по COVID-19, відсутності достатнього фінансування з боку держави для проведення профілактичного цитологічного скринінгу, тощо) може збільшитися у 1,3-3,5 разів. Однак уберегти своє здоров’я і життя насправді не важко. І першим кроком у цьому є регулярний огляд у лікаря гінеколога, – зазначив завідувач Обласного центру онкогінекології та здоров’я жінки Євген Коляда.

   За його словами, на початкових стадіях рак шийки матки діагностують за допомогою додаткових обстежень, які необхідно проводити жінці. Коли за результатами цервікального скринінгу в неї були виявлені важкі форми атипії клітин епітелію шийки матки (дисплазія ЦІН 1-3, LSIL та HSIL, Са-атипія, інші) проводять додаткове дослідження поверхні шийки матки за допомогою спеціального медичного мікроскопу (кольпоскопія) та прицільну біопсію патологічних ділянок для подальшого проведення гістологічного дослідження біологічного матеріалу.

   – Також протягом обстеження лікар гінеколог та гінеколог-онколог проводить додаткове пальцеве дослідження піхви та прямої кишки, у разі необхідності (бімануально), за допомогою спеціальних гінекологічних оглядових інструментів (дзеркал). Із використанням оптичного приладу – кольпоскопа – здійснюється більш детальне обстеження стану всіх поверхонь шийки матки та піхви, щоб встановити чи не пов’язаний патологічний процес із суміжними органами жіночої сечостатевої системи. У деяких випадках для уточнення діагнозу проводять ультразвукове дослідження, комп’ютерну томографію або ж магнітно-резонансну томографію органів грудної клітки, черевної порожнини та малого тазу, аби визначити стан лімфатичних вузлів та виключити наявність віддалених метастатичних процесів, – зауважив лікар онкогінеколог.

   Він наголосив, що цитологічну діагностику (так званий ПАП-тест) для вчасної діагностики передпухлинної патології та раку шийки матки обов’язково мають проходити жінки з 18 років, або ж від початку першого статевого акту один раз на 1-3 роки (залежно від наявності інфікування високоонкогенними типами вірусу папіломи людини (ВПЛ).

   – Численні медичні дослідження підтвердили взаємозв’язок між виникненням злоякісного захворювання шийки матки і ВПЛ, який діагностують у 96–98% пацієнток з раком шийки матки. Здебільшого на розвиток захворювання впливають папіломовіруси високоонкогенних типів (їх 14, але найчастіше трапляються 16 та 18 типи ВПЛ), – сказав Євген Коляда.

   Запобігти інфікування ВПЛ-інфекції можна за допомогою щеплення.

   – Вакцина проти ВПЛ ― доведена та ефективна профілактика важких форм дисплазій (ЦІН) та раку шийки матки. Вона на 95% зменшує ймовірність розвитку новоутворень. Профілактичне щеплення від ВПЛ зараховане до Національного календаря щеплень та шкільної вакцинації. Його роблять до початку першого статевого контакту дівчаткам, згідно з інструкцією до вакцин – із 9 років. У цьому випадку ефект від вакцинації буде максимальний, – зауважив завідувач Обласним центром онкогінекології та здоров’я жінки.

    Як зазначив фахівець, у групі ризику перебувають жінки, які почали рано вести статеве життя та не користуються бар’єрними методами контрацепції (хоча презерватив повністю не убезпечує від інфікування ВПЛ), особливо раніше 16 років.

   – Також захворіти на рак шийки матки можуть ті, хто має непостійних статевих партнерів, в анамнезі ранню вагітність, аборти і пологи, хронічні інфекційні захворювання статевих органів чи ВІЛ-позитивний статус.

Впливають на розвиток раку шкідливі звички, особливо паління та алкоголь, а також тривалий прийом гормональних контрацептивних препаратів (без контролю з боку лікаря гінеколога), – пояснив Коляда.

    Серед ознак раку шийки матки онкогінеколог виокремлює:

🔸білі виділення з піхви з домішкою крові;

🔸кров’янисті виділення після статевої близькості, спринцювання або ж підняття важких предметів;

🔸 біль у крижах, нижній частині живота і попереку;

🔸дискомфорт у спині та органах малого таза;

🔸 набряклість ніг;

🔸 порушення сечовипускання.

    За словами Євгена Коляди, лікування захворювання на рак шийки матки у жінок проводять хірургічним шляхом або комбінованим, поєднуючи декілька методів (радіологічний, хіміотерапевтичний, імунологічний, інші) – чи комплексно.

    – Зазвичай, лікувальний процес зараховує: хірургічну операцію, хіміо- і променеву терапію. Для кожної пацієнтки розробляють індивідуальний план лікування під час комісійного огляду кожної первинної пацієнтки декількома лікарями онкологами з урахуванням перебігу хвороби, наявності супутніх проблем зі здоров’ям і стану шийки матки. Під час оперативного втручання пухлину можуть видалити як до частини шийки матки, так і повністю з шийкою матки чи усіма жіночими органами малого тазу (маткою, додатками). Або ж фахівець може розширювати оперативне втручання до видалення і лімфовузлів в малому тазі та інших груп. Лімфатичні вузли видаляють, якщо в них виявили ракові клітини чи метастази іншими методами обстеження, або ж коли стандарти лікування залежно від встановленої стадії злоякісного процесу диктують таку необхідність, – зазначив лікар.

    Він додав, що після операції жінкам в більшості випадків проводять спеціально дібрану післяопераційну променеву терапію, призначають спеціальні лікарські препарати, які здатні зупинити ріст ракових клітин. Коли рак шийки матки виявляють на ранній стадії, прогноз дуже сприятливий і хворобу можна вилікувати лише хірургічними методами, зокрема й органозберігаючими.

     За його словами, для профілактики розвитку хвороби та для вчасної її діагностики потрібно:

   🔸регулярно проходити цитологічний скринінговий ПАП-тест;

   🔸робити аналізи, що виявляють різноманітні інфекційні ураження статевих органів у жінок (це дозволить своєчасно виявляти і лікувати інфекційні недуги, які передаються статевим шляхом (ІПСШ);

    🔸не починати статеве життя до 16-18 років;

   🔸обмежити кількість статевих партнерів;

   🔸 користуватися презервативами, щоб убезпечитися від інфікування ІПСШ та особливо ВПЛ;

   🔸відмовитися від шкідливих звичок і вести правильний спосіб життя.

   Важливо регулярно відвідувати профілактичний огляд у довіреного лікаря гінеколога  та користуватися його слушними медичними порадами та виконувати рекомендації, – порадив завідувач Обласного центру онкогінекології та здоров’я жінки Євген Коляда.

Черкаський онкодиспансер, кардіологічний центр та обласна лікарня вже внесені до переліку лікувальних закладів, що можуть здійснювати трансплантацію. Про це повідомила заступниця голови Черкаської облдержадміністрації Лариса Кошова.

Усі три заклади мають укласти договір про співпрацю з Третьою міською лікарнею, яка готова постачати донорські органи.

Разом із керівниками Черкаського обласного онкологічного диспансеру, Черкаського обласного кардіологічного центру, Черкаської обласної лікарні та Третьої Черкаської міської лікарні швидкої допомоги обговорили організацію співпраці між закладами охорони здоров’я в напрямку розвитку посмертної трансплантації на Черкащині.

Що повинен мати заклад для проведення посмертної трансплантації?

Кожна із вказаних медичних установ має двох трансплант-координаторів. Вони забезпечуватимуть зв’язок між усіма учасниками процесу трансплантації. Перевірятимуть і отримуватимуть згоди на донорство та комунікуватимуть між донорами чи їхніми родинами й реципієнтами.

Лікарні матимуть своїх трансплантологів, які вже наявні чи проходять відповідне навчання.

До червня мають отримати сертифікати лікарі-трансплантологи Черкаської обласної лікарні та Черкаського обласного кардіологічного центру. Крім цього, лаборанти усіх чотирьох лікарень, які мають здійснювати необхідні дослідження, найближчим часом також будуть направлені на проходження відповідних курсів.

Інші важливі аспекти:

Закупівля необхідних досліджень в обласному онкодиспансері та приватних лабораторіях, налаштування процесу транспортування донорських органів, алгоритму роботи з органним забором та проведення Cross-match тестів, а також супроводження пацієнта після трансплантації.

Зокрема, розглядається можливість транспортування потенційного трупного донора серця безпосередньо до кардіологічного центру, де й здійснюватиметься вилучення органу та його трансплантація. Оскільки для пересадки серця надважливий саме час, за який ці всі процеси буде здійснено.

Результати напрацювання та наступні кроки разом із керівництвом медичних закладів та іншими фахівцями мають обговорити вже за тиждень.

– Вірю, що Черкащина буде передовою у сфері трансплантації! Але один із найбільших викликів – переконати суспільство, що за цим – майбутнє медицини та тисячі врятованих життів, – зазначила Лариса Кошова.