Костянтин Самохвал – про симптоми, діагностику і лікування раку шлунка

05.02.2021
rak-shl.jpg

Рак шлунка — злоякісна пухлина, яка утворюється з епітелію слизової оболонки органу. Це одне з найбільш поширених захворювань серед дорослого населення країни. За рівнем захворюваності і кількості летальних випадків рак шлунка посідає друге місце (після раку легенів у чоловіків і раку молочної залози у жінок).

У чоловіків хворобу фіксують удвічі частіше, ніж у жінок. Пік захворюваності настає після 40–45 років, хоча нині рак шлунка нерідко виявляють і в пацієнтів молодшого віку. Лікар хірург-онколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Самохвал розповів про особливості захворювання, а також симптоми, діагностику і лікування раку шлунка.

Шкідливі чинники, які сприяють розвитку раку шлунка

– По-перше, це паління. Дослідження великих груп населення засвідчили, що куріння збільшує ризик захворіти на рак шлунка на 60% для чоловіків та на 20% – для жінок. В осіб, які позбулися шкідливої звички, ймовірність появи хвороби з часом зменшується, – зазначив Самохвал.

  За його словами, інфекція Helicobacter pylori теж збільшує ризик виникнення раку.

– Цю бактерію, що перебуває в слизовій оболонці шлунку людини, фахівці вважають фактором ризику раку шлунка І класу. Ця інфекція зумовлює розвиток хронічного запалення – гастриту, який у низці випадків за певних передумов набуває форм, які вважають передраковими (атрофія залоз тощо), – сказав  лікар хірург-онколог.

– Також у переліку небезпечних чинників вирізняють: надмірне вживання солі, вуджених і маринованих продуктів, недостатня кількість вітамінів в їжі (А, Е, С, бета-каротину і селену), а також робота з канцерогенами, – додав Костянтин Самохвал.

Діагностика

  Фахівець зауважив, що до доброякісних пухлин шлунка, які не є раком, зараховують: лейоміоми, фіброми, ліпоми, ангіоми, невриноми. Натомість серед злоякісних новоутворень виокремлюють: саркому (лейоміосаркому, фібробластичну саркому, ангіобластичну саркому, злоякісну невриному, ретікулосаркому) і карциному. У деяких випадках виявляють первинно-множинний рак шлунка, що виникає одночасно в різних відділах шлунка, які не пов’язані між собою.

– Першим етапом діагностики раку органів шлунково-кишкового тракту, зокрема й пухлин шлунка, є рентгенографія. Під час цього методу дослідження використовують рентгенівське випромінювання, що дозволяє оцінити стан шлунка і виявити будь-які зміни, які сигналізують про наявність новоутворення (злоякісної або доброякісної пухлини), – розповів лікар хірург-онколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Самохвал.

  Він додав, що  для встановлення точного діагнозу застосовують фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС).

–  Це метод ендоскопічного дослідження, який дозволяє оцінити стан стравоходу, шлунка і початкового відділу дванадцятипалої кишки, виявити захворювання, а також взяти зразок поверхні з ділянки слизової оболонки (біопсія тканин) для подальшого гістологічного дослідження. ФЕГСД рекомендують проходити і здоровим людям із метою профілактики онкологічних захворювань органів шлунково-кишкового тракту, – пояснив фахівець.

  Як зазначив Костянтин Самохвал, результат гістологічного дослідження (проводиться в лабораторії) зразка тканини пухлини є остаточним етапом визначення типу новоутворення і одним із основних факторів окреслення подальшого лікування раку шлунка.

– На етапі діагностики цього онкологічного захворювання також застосовують інструментальні методи: магнітно-резонансну томографію (МРТ) та комп’ютерну томографію (КТ), аби визначити поширеність метастазування, а також підготувати план лікування методом променевої терапії або радіохірургії метастазів, – додав Самохвал.

Операція з видалення пухлини шлунка

– Хірургічне лікування раку шлунку полягає або у вигляді тотальної гастроектомії — повного видалення органу (у такому випадку хірург формує новий шлунок з петель тонкого кишечника пацієнта), або часткової резекції (субтональна гастроектомія) та комбінованої резекції (видалення уражених пухлиною ділянок шлунка і навколишніх органів (частіше за все підшлункової залози), – сказав лікар хірург-онколог.

  За його словами, у сучасних умовах розвитку онкологічної хірургії лікування раку шлунка виконують лапароскопічне втручання. Це малотравматична методика, коли операцію здійснюють під відеоконтролем через невеликі розрізи в черевній порожнині (завбільшки до 1 см).

– Переваги лапароскопії в лікуванні онкології незаперечні — хірургічна методика дозволяє значно зменшити крововтрати і зменшити період відновлення пацієнта після операції, – наголосив Костянтин Самохвал.

Променева терапія — важливий складник комплексного лікування раку шлунка

  Як зауважив фахівець, променева терапія є важливою частиною поєднаного лікування більшості онкологічних захворювань, зокрема й раку шлунка.

– Променева терапія (радіотерапія) — один з ефективних методів лікування онкологічних захворювань, яку нині успішно використовують. Адже вплив іонізуючого випромінювання здійснюється лише в межах пухлини, а здорові структури організму поблизу новоутворення опроміненню не підлягають. Радіотерапію застосовують як самостійно, так і комплексно або комбіновано з іншими методами (такими, як хіміотерапія чи хірургічне втручання). У випадку раку головного травного органу променеву терапію часто призначають після оперативного втручання, – сказав лікар хірург-онколог.

Хіміотерапія в лікуванні раку шлунка

  На думку Костянтина Самохвала, не менш важливим компонентом поєднаного лікування є також протипухлинна хіміотерапія.

– ЇЇ можуть призначити пацієнтові як на початку лікування раку (щоб зменшити обсяг новоутворення для оперативного втручання), так і після операції. Однак кожен випадок онкологічного захворювання має свої особливості, тому вимагає індивідуального підходу до кожного хворого, – пояснив фахівець.

  Лікар хірург-онколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Самохвал наголосив, що змінити ситуацію можна кількома шляхами: уникати впливу шкідливих зовнішніх чинників, які сприяють розвитку раку; вплинути на перебіг передракових захворювань, аби запобігти їхньому прогресуванню в онко; виявляти рак шлунка на ранніх стадіях шляхом планового регулярного обстеження осіб з груп ризику.