Медикам Черкаського клінічного онкологічного центру вручили відзнаки з нагоди професійного свята.

Самохвал Анні Іванівні – завідувачу відділення, лікареві-онкологу диспансерно-поліклінічного відділення – Почесну грамоту МОЗ України.

Скульському Богданові Борисовичу – завідувачу блоком, лікареві-гематологу блоку трансплантації кісткового мозку відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії – Почесну грамоту Черкаської обласної військової адміністрації.

Джирмі Наталії Юріївні – лікареві-лаборанту діагностичної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень – Почесну грамоту Черкаської обласної ради.

Мельникові Олександру Миколайовичу – лікареві-хірургу-онкологу відділу онкохірургії – Почесну грамоту Черкаської обласної ради.

Вітаємо! Пишаємося вашою професійністю й наполегливістю!

Як воно – бути медиком в Україні? 

Це значить бути витривалим, постійно вчитися, приймати нові виклики, ризикувати, брати відповідальність і повсякчас бути помічником – для кожного пацієнта та його близьких, для колег і для української медицини.

І врешті бути медиком – означає бути Людиною!

З професійним святом, колеги! Нехай фах медичного працівника і ваша особиста робота будуть оцінені по заслузі!

Перемоги Україні й сил усім нам!

Один із провідних медичних закладів регіону — Черкаський обласний клінічний онкологічний центр — святкує 70-річчя! За цією датою — тисяча врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр — це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування.

Із нагоди ювілею публікуємо цикл матеріалів про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

Відділення променевої терапії і радіології було створено в 1954 році майже разом із відкриттям ЧООД. На той час у відділенні працювали два підрозділи: кабінет гамма-терапевтичний і рентген-терапевтичний, яким завідувала лікар Рафаїлова Є. І., та кабінет внутрішньо-порожнинної гамма-терапії, де завідувачкою була Кабан М. С. Першими лікарями-радіологами були: Кабан М. С., Шайдюк П. Я., Рафаїлова Є. І., Дяченко О. Я., Давидова Ю. І., Колодочка Л. І., Буряченко Д. П., Дібрівний В. С., Россоха С. М.

Рентген-діагностика була представлена Білим А. Н., який деякий час завідував кабінетом гамма-терапії після Рафаїлової Є. І.

Інженерна служба починалася із дозиметриста Русанова Ю. О. і рентген-техніка Баканова І. О.

Перші рентген-лаборанти: Скичко-Майданюк А. К., Мазур М. П., Кукорека М. Г., Александровська О. Л., Чижик О. Л. Першою старшою медичною сестрою була Замарайкіна Н. І. Перша медична сестра − Висоцька Г. А. Перша сестра-господиня – Динда Г.М., яка працювала з відкриття та мала досвід 30 років на посаді. Медична сестра Нечитаєва Г. М., згодом стала старшою медичною сестрою відділення.

У 1964 р. завідувачкою об’єднаного відділення променевої терапії — радіології стала лікар-радіолог Луньова О. А. У той час у радіології за сумісництвом працювали хірурги Чернявський М. М. і Кондрацький А. В., а лікарі-радіологи Луньова О. А. та Аксенфельд М. Г. брали участь у хірургічних операціях як асистенти.

Працювали два підрозділи: блок дистанційної гамма-терапії і рентген терапії, і блок внутрішньопорожнинної гамма-терапії або як тоді називали – радіотерапії, де старшою медичною сестрою була Голоскок І. Д., медичні сестри − Васильківська Л. М., Донська Д. П., Плакас В. О., Гришина Л. Є.

Із 1967 року і до 2005 року в кабінеті близькофокусної рентгентерапії працювала Жолудева В. І.

У ті роки працювали лікарі Дяченко О. Я., Муромцева А. П. (після Луньової О.А. – завідувач відділення у 1978−1982 рр.), Мантула Т. Г. У 70-х роках розпочали свою роботу лікарі Габінська Є. Н., Литвинова Н. Я., Козик Н. М., Маринович Б. М., Мотрич Л. Г. (після Муромцевої А.П. − завідувач відділення), Підгорний В. П. – завідувач лабораторії радіонуклідної діагностики, а потім – завідувач відділенням променевої терапії-радіології.

У той час радіологом була й Шевцова О. В., яка потім стала завідувачкою відділення хіміотерапії. Старшою медичною сестрою була Левицька Лідія Пилипівна. У радіоізотопній лабораторії довгий час працював лікар Негода А. В.

Старшою медичною сестрою була Рибченко М. П., медичні сестри − Джолос В. М., Пономарьова Л. П. Тоді ж розпочали свою роботу медичні сестри Правенька Л. О., Романено А. К., Кукарєка М. Г., Самойленко А. І., Кононенко Т. Г., Нікіфорова Г. М., Нечиталюк В. І.

Із 80-х років у відділенні променевої терапії-радіології почали свою роботу лікарі: Місюра Ю. Г., Ребедайло Г. М., Панченко І. М., Дарчинов В. М., потім − Лугова С. О., Криворучко Н. М., Вусатенко Г. М., яка в 1992 році очолила відділення. Старшою медичною сестрою була Камяна Л. Ю. (1982−2003 р.).

У зв’язку з введенням в дію наказу МОЗ України № 340 від 28.11.1997 року про «Удосконалення організації служби променевої діагностики і променевої терапії» радіологічне відділення перейменоване у відділення променевої терапії в 1998 році.

У 90-х роках у відділення прийшли лікарі: Людвіг Є. З., Триняк В. О., Куцак Л. В., Гришина І. М.

У 2002 році у відділення прийшла працювати лікар Лисак В. І., у 2003 р. лікар Ярмак О. Г.

Відділення променевої терапії не може існувати без інженерної і дозиметричної служби. Першим дозиметристом був Русанов Ю. О.

Із 1972 по 1989 роки працювали фізик-інженер Вертипорох Т. М. і дозиметрист Рафаїлов В. І., із 1989 року − інженер-фізик Луговий Є. О., а потім − Лукіна В. Р., дозиметрист − Дереча В. І.

Технік-дозиметрист Костюк О. О. працює з 2017 року по теперішній час.

Завідувачем відділення з 2004 по 2010 рік була Лисак В.І.

Сестрою медичною старшою з 2003 по 2020 рік була Безугла Н.М.

Згідно з наказом підприємства №124 від 24.03.2020 «Про зміну організаційної структури» підрозділ було перейменовано з 30 березня 2020 на Обласний центр променевої терапії та радіаційної онкології.

А вже у вересні 2023 року структурний підрозділ перейменовано на Відділ радіаційної онкології.

На теперішній час відділ радіаційної онкології має у своєму складі:

— блок закритих джерел випромінювання, де працюють медичні сестри: Тупчієнко Т. Г., Хлиніна О. М., Півторака С. А., Радзівіл М. О. та молодша медична сестра Шраменко С. П.;

— блок дистанційної променевої терапії, де працюють медичні сестри з обслуговування гамма-терапевтичних апаратів Воропай М. В., Личковська Т. О., Мандра В. А., Матвєєва А. П., Скоробрещук Г. О., Коломієць Л. А. та молодші медичні сестри Лосік Н. М. та Посипайко Л. В.

— ліжковий фонд на 75 стаціонарних ліжок та 5 ліжок денного стаціонару, де працює 15 палатних медичних сестер, 14 молодших медичних сестер та 4 буфетниці.

Лікарський склад відділу:

лікарі з променевої терапії (блоку закритих джерел випромінювання): Людвіг Є. З., Сутула Г. С.;

лікарі з променевої терапії (блоку дистанційної променевої терапії): Криворучко Н. М., Дяченко Н. О., Власенко І. Г., Лобода М. О., Васюра В. М., Михайлюк С. В., Гура Л. Ф., Бондаренко К. Л., Шапошніков Д. І.

Інженерно-технічний склад відділу: інженери-радіологи: Лукіна В. Р., Демчук Я. В., Титаренко В. С. Технік-дозиметрист: Костюк О. О. Працівниця з господарської діяльності: Ярошенко О. А.

Ірина Гришина, завідувачка відділу радіаційної онкології працює в онкоцентрі зі 1998 року.

— Для мене Черкаський онкоцентр – це той заклад, де надається допомога онкохворим людям, де кожен на своєму місці й намагається прискорити одужання пацієнтів. Найбільше я мрію про те, щоб кожна людина, яка сюди звертається, отримала належне лікування і мала можливість жити далі з мінімальними проблемами зі здоров’ям або й узагалі позбулася хвороби, − говорить лікарка. − Я бажаю колегам міцного здоров’я, вдячності, натхнення працювати далі й бути помічниками для пацієнтів. В онкології, як ніде інше, ми маємо можливість проявити співчуття до хворих, входити в їхнє становище, розуміти, як допомогти, щоб покращити їхній стан, життя та дати надію на майбутнє.

Макарова Людмила, сестра медична старша, працює в онкоцентрі з 2002 року, наголошує, що для неї робота – це насамперед можливість допомагати людям.

— Хочеться допомагати людям, підтримувати їх у цей важкий час і величезна подяка нашим захисникам за те, що ми маємо можливість працювати. Я мрію про те, що колись знайдуть лікарські засоби чи методи лікування, які допоможуть повністю вилікувати рак. Я люблю свою роботу, а особливо, коли бачу позитивні результати, коли пацієнти одужують або ж у них ремісія, це дає наснагу далі працювати. − говорить пані Людмила. − Бажаю колегам невтомної праці, не опускати рук, і наскільки вистачить уміння та здоров’я, допомагати людям.

Один із провідних медичних закладів регіону — Черкаський обласний клінічний онкологічний центр — святкує 70-річчя! За цією датою — тисяча врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр — це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею публікуємо цикл матеріалів про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

Першим онкоурологом Черкаської області вважається Грінблат Б. Н., який із 1992 року на базі поліклінічного відділення проводив амбулаторний прийом хворих.

Відділення онкоурології ЧООД відкрито 01.07.1993 р. (у відповідності наказу МОЗ України №208 від 30.01.1992 р. та наказу УОЗ Черкаської ОДА №94 від 26.06.1993 р.). Тоді заклад був розрахований усього на 30 ліжок. За штатним розкладом передбачено 2 лікарські ставки, 17 ставок для середнього й молодшого медперсоналу. Крім того, створена одна ставка лікаря та одна ставка медичної сестри у консультативній поліклініці ЧООД (кабінет).

У 2006 р. на базі відділення створили Обласний центр онкологічної урології, у якому працювали три лікарі вищої категорії: Карлов В. Г., Гнатишин В. Г., Глущенко О. В.

Із 2008 року в Обласному центрі онкологічної урології (ОЦОУ) широко використовується в рутинній практиці методика трансуретральних операцій (ТУР). Впроваджується також такі методи лікування як імунотерапія та внутрішньоміхурова хіміотерапія. Пріоритетним напрямком розвитку ОЦОУ стає ендоурологія, а також розширення можливостей для використання органозберігаючих втручань (резекція нирки). Розпочинається розробка і впровадження в клінічну практику нових перспективних методик і високоефективних технологій в хірургічному та комбінованому лікуванні хворих із пухлинами сечостатевої системи.

Із березня 2015 р. розпочато активне виконання лапароскопічних втручань. Завдяки досвіду лікарів вдається скоротити перебування хворих на ліжку після операцій. У центрі проводяться як гетеротопічні, так і ортотопічні неоцистопластики та простатзберігаючі цистектомії.

Із 2016 року виконуються резекції нирок та радикальні простатектомії, а з 2017 року такий тип операцій проводиться і лапароскопічно.

Із 2018 року завідувачем центру онкоурології стає Роман Морару-Бурлеску.

Із 2020 року в ОЦПР та МОУ впроваджується процедура нирковозамісної терапії методом гемодіалізу.

31 жовтня 2020 року проведена перша трансплантація нирки від живого родинного донора в Черкаській області. Усього проведено 12 алотрансплантація нирки від живого донора і 17 – від донора-трупа.

Із кінця 2020 року в урологічному центрі на озброєнні з’являється унікальна стійка – Karl Storz NIR/ICG, що дає технічну можливість «побачити невидиме», Lap-радикальні простатектомії з ICG наведенням та Lap-парціальні нефректомії з селективною ішемією.

Із 2021 року в роботу впроваджується малоінвазивний метод оперативного лікування гіперплазії простати великих розмірів – лапароскопічна екстраперітонеальна позадулонна  простатектомія.

Також розвиток не залишив і малу урологію – уперше в Черкаській області проведено мікрохірургічну субінгвінальну варікоцелектомію (Мармара).

Із 2023 року впроваджується лікування сечокам’яної хвороби в онкологічних хворих – PCNL, mini – PCNL, RIRS, КУЛТ, цистолітотрипсія. Та починають проводити реконструктивні операції уретри за допомогою слизової оболонки щоки (BMG).

Старша медична сестра відділу урології, нефрології та трансплантації нирки Юлія Рибак прийшла працювати сюди відразу після медичного училища, тому каже, що онкоцентр – усе її життя. «Мені подобається в цій роботі все: керувати, допомагати, навчатися, вдосконалюватися. Колегам хочу побажати натхнення в роботі, нових досягнень, злетів».

 

Лікарі відділення:

Володимир Карлов. Із 1977 року по 1983 рік навчався в Одеському медичному інституті за спеціальністю «Лікувальна справа»;
Із 1983 року по 1992 рік проходив інтернатуру по урології на базі Черкаської міської лікарні № 3, потім працював в поліклініці ЧШК. Навчався в клінічній ординатурі за спеціальністю «Урологія» на базі Кримського медичного інституту, після закінчення якого продовжив працювати лікарем-урологом медико-санітарної частини заводу «Фотоприлад».

Із липня 1993 року по 2018 рік працював завідувачем, лікарем-урологом обласного центру онкологічної урології комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради, головним спеціалістом управління охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації.

Володимир Гнатишин. Лікар-уролог вищої категорії. Закінчив Вінницький медичний інститут ім. М.І.Пирогова. Проходив інтернатуру на базі Черкаської обласної дитячої лікарні за спеціальністю «Дитячий хірург». Із 1993 року працює лікарем-урологом онкоурологічного центру. Член Європейської асоціації урологів та онкоурологів України.

«Це – все моє життя. Найбільше подобається в роботі кінцевий результат, коли хвора людина йде своїми ногами до родичів, дітей, батьків. Бажаю колегам здоров’я, миру, творчого натхнення».

Олександр Глущенко. Лікар-уролог вищої категорії. Закінчив Вінницький медичний інститут ім. М. І. Пирогова. Із 1992 по 1994 проходив інтернатуру на базі НАН післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та ЧОЛ за спеціальністю «Урологія». Із 1994 року працює лікарем-урологом центру онкоурології. Член Європейської асоціації урологів та онкоурологів України.

Іван Городиський. Закінчив Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. Проходив інтернатуру на базі ВНМУ ім. М. І. Пирогова, ЧООД та ЧОЛ за спеціальністю «Урологія». Член Європейської асоціації урологів та онкоурологів України.

Роман Морару-Бурлеску. У 2009 році закінчив Луганський державний медичний університет. Із 2018 року завідувач відділу урології, нефрології та трансплантації нирки; Член Європейської асоціації урологів та онкоурологів України. Аспірант кафедри хірургії №1 з курсом урології ВНМУ ім. М. І. Пирогова, за темою: «Оцінка результатів одномоментної відкритої та лапароскопічної екстраперітонеальної залобкових простатектомій у хворих на доброякісну гіперплазію простати».

В онкоцентрі працює ще з 2015 року. «Я люблю свою роботу за те, що ми кожен день можемо проводити у творчості. Тому що медицина – це творчий підхід. Хоча ми й працюємо в межах клінічних настанов та протоколів, але майже щодня кожна операція відрізняється від іншої. Ми можемо допомагати людям, давати реальні класні результати. Коли ти бачиш пацієнта, який заходить сюди майже в траурі, а потім зустрічаєшся з ним через 5–7 років і він щиро дивиться тобі в очі та дякує за своє здоров’я і нормальне життя – це і є той мотиваційний фактор, який змушує щодня боротися з онкологічними хворобами все сильніше».

Онкоцентру лікар-уролог бажає одного – не зупинятися, адже 70 – це тільки початок.

«Останні 10 років ми дуже сильно крокуємо вперед і вже реально можемо відповідати світовим стандартам, конкурувати з іншими клініками. Тому онкоцентру – розвиватися, а ми як лікарі будемо в цьому допомагати».

 

Джерело: novadoba.com.ua
© novadoba.com.ua

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею публікуємо цикл матеріалів про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

У 1954 році під керівництвом першого головного лікаря Рибки Володимира Йосиповича створено обласний онкодиспансер. Саме тоді для  прийому онкологічних хворих  на території першої міської поліклініки відкрили гінекологічний та хірургічний кабінети, реєстратуру.

Із часом через збільшення кількості онкохворих виникла потреба в розширенні онкологічного диспансеру. Тому в 1971 році збудовано 3-поверховий корпус, на першому поверсі якого й розташувалось поліклінічне відділення, розраховане на 50 відвідувань у зміну. До складу поліклініки ввійшли реєстратура, гінекологічний та хірургічні кабінети, клінічна лабораторія. У листопаді 1976 року Актом Державної комісії прийнято в експлуатацію нове приміщення поліклініки, розраховане на 150 відвідувань, в якому й сьогодні ведеться прийом амбулаторних хворих. На території поліклініки також було розміщено бухгалтерію, організаційно-методичний кабінет, рентгенологічний кабінет, онкологічну МСЕК.

У різних роках завідувачами поліклініки працювали Грінблат Б. Н., Кірічек В. А., Коломієць П. П., Самохвал Ю. В., Шевченко І. М., Стрембіцька Н. В. Першою старшою медсестрою закладу стала Гаврилова М. О., а надалі – Тукалевська Ж. О., Мислюк Г. А., Небиваєва Г. В., Ментінська К. В., Топчій А. М., Лохматова С. С., Харенко О. М. У 70-80 роках у поліклініці було впроваджено нові методики діагностики та лікування онкохворих: термодіагностика, кріодеструкція пухлин, а також запроваджено прийом  лікаря-уролога, стоматолога, гематолога, терапевта. Кількість відвідувань поліклініки на рік сягала від 35 до 45 тисяч.

15 січня 1986 року з метою поліпшення діагностики та виявлення ранніх форм раку шийки матки було організовано перший в області кабінет патології шийки матки. Для лікування жінок закуплено й уведено в дію лазерну установку.

У 80–90 рр. кількість відвідувань поліклініки за рік збільшилась до 50 тисяч. Проводилося близько 2 тисяч малих операцій. 15 липня 1997 року при поліклінічному відділенні відкрили стаціонар із денним перебуванням хворих на 15 ліжок.

13 травня 1993 року для вдосконалення організації спеціалізованої допомоги хворим із патологією молочної залози організовано мамологічний кабінет. Згодом – у 2001 році з метою ранньої діагностики раку молочної залози на 3-ому поверсі поліклініки встановлено мамографічний апарат Сенограф-700. Щорічно мамографічне дослідження проводять близько 3,5 тисячі жінок Черкаської області.

2 липня 2001 створено обласний мамологічний центр, до складу якого функціонально ввійшли мамологічний та мамографічний кабінети диспансерно-поліклінічного відділення.

5 січня 2002 року для покращення скринінгу та лікування онкозахворювань репродуктивних органів жінок створено обласний онкогінекологічний центр, до складу якого ввійшли  кабінет консультативного прийому лікаря-онкогінеколога поліклініки та кабінет патології шийки матки.

3 квітня 2002 року на території поліклініки розпочав прийом дитячий онколог та дитячий гематолог.

Щорічно огляд проходить близько 2 тисяч дітей. Цього ж року завершено капітальний ремонт приміщення поліклініки, відновлено роботу RRS-кабінету.

Із 1 жовтня 2002 року введено в дію програму автоматизованого обліку відвідувань диспансерно-поліклінічного відділення.

Із 2003 року в диспансерно-поліклінічному відділенні розпочато спеціалізований прийом фахівцями відділення пухлин голови та шиї (надалі – онкохірургічне відділення №3), запроваджено нові методики діагностики та лікування цієї категорії хворих.

Із 2004 року з метою покращення якості лікування онкологічних та гематологічних хворих, які потребують медичного нагляду під час лікування лише в денний час, реорганізовано й відновлено роботу стаціонару з денним перебуванням.

У 2005 році на території диспансерно-поліклінічного відділення відкрили кабінет комп’ютерної томографії  та запустили в дію комп’ютерний томограф.  

У 2019 році встановлено сенсорний пристрій для електронного запису на прийом до лікаря. Проведено ремонтні роботи реєстратури, гардеробу. Реєстратуру оснащено  комп’ютерними системами та впроваджено у роботу електронну систему охорони здоров’я eHealth.

У 2021 році робочі місця лікарів та медичних сестер лікарських кабінетів  оснастили комп’ютерними системами. Комп’ютеризовано облік лікарських засобів та медичних виробів на робочих місцях медичних сестер.  

У 2022 році встановлено системи відеоспостереження  на другому та третьому поверхах. Встановлено отоларингологічну установку та ендоскопічну стійку в ЛОР-кабінет. Для покращення обслуговування пацієнтів, встановлено ліфт.

У 2023 році закуплено дерматоскоп Mediacam 1000s. ЛОР-кабінет перейменовано на кабінет пухлин голови та шиї.

У 2024 році до складу ДПВ увійшов  кабінет ЕКГ. У роботі починають використовувати друк на термальному принтері у маніпуляційному кабінеті.

Зараз диспансерно-поліклінічним відділенням завідує Анна Самохвал, а обов’язки старшої медичної сестри виконує Ірина Кущенко. Анна Самохвал Ірина Кущенко Прийом хворих у поліклініці здійснюють онкохірурги, онкогінекологи,  урологи-онкологи, онкологи, гематолог, дитячий гематолог,  оториноларинголог-онколог,  дерматовенеролог-онколог.

Для багатьох онкоцентр став першою зупинкою в професійній діяльності, як от для лікарки з ультразвукової діагностики Світлани Городиської: «Онкоцентр – це моє перше місце роботи. Тут я проходила інтернатуру, отримала першу спеціальність «Радіологія». На сьогодні я займаюсь ультразвуковою діагностикою і це мені дуже подобається. У роботі найбільше мрію про те, щоб завжди була можливість розвитку й самовдосконалення. Через 10 років бачу наш центр прогресивним». 

Лікарями-онкологами широко впроваджуються нові методики діагностики та лікування хворих, постійно проводиться організаційно-методична допомога лікарям поліклінічних закладів м. Черкас та області з питань профілактики та раннього виявлення онкопатології. Щорічно в диспансерно-поліклінічному відділенні отримують консультативну допомогу близько 60 тисяч пацієнтів, а онкологи проводять більш ніж 2 тисячі амбулаторних операцій. 

Лікар хірург-онколог відділення онкологічної хірургії Олександр Москаленко розповідає, що працює в онкоцентрі з 2001 року. Наразі його робота – консультативні прийоми в диспансерно-поліклініному відділенні.

«Онкоцентр – це для мене життя. Якби не було його, то я б не був тим, ким є зараз. Завдяки йому багато чому навчився, зрозумів систему нашої роботи – систему непросту, яка потребує постійної уваги до кожної деталі. Без нього вже неможливо. Дуже радий, що працюю в цій установі. Ця робота не легка, але потрібна. Колегам хотів би побажати терпіння та здоров’я і продовжувати вчитися попри те, що вони вже працюють».

 

Вони присвятили себе натхненній праці: 

Анастасія Топчій працює в диспансерно-поліклінічному відділенні з 1979 року медичною сестрою лікарських кабінетів. Постійно передає свій багаторічний досвід новому поколінню медичних сестер, користується заслуженим авторитетом та повагою в колективі.

Тамара Страшевич працює в диспансерно-поліклінічному відділенні з 1993 року. Її багаторічний досвід та наполегливість в роботі, доброзичливість у ставленні до пацієнтів та співробітників допомагають координувати роботу молодшого персоналу поліклініки.

Теплими словами згадують в диспансерно-поліклінічному відділенні й колишніх працівників:

Валентина Гращенко з 1971 року по 2020 рік працювала зубним лікарем в закладі. Її багаторічний досвід сприяв формуванню нових підходів в лікуванні та обстеженні стоматологічних хворих. 

Ніна Хрипко працювала медичним реєстратором поліклініки з 1966 року по 2005 рік. Її багаторічний досвід, послідовність та наполегливість в роботі, доброзичливість у ставленні до пацієнтів допомагали координувати роботу всіх служб поліклініки.

Микола Чернявський працював в Черкаському обласному клінічному центрі онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги з 1959 року по 2010 рік на посаді лікаря-хірурга-онколога. З 1975 по 1988 рік був головним лікарем закладу. За час роботи зарекомендував себе висококваліфікованим лікарем, талановитим організатором, вніс вагомий особистий внесок в розвиток онкологічної служби області.

Галина Небиваєва розпочала свою діяльність у 1978 році медичним статистом та медичною сестрою прийому. З 1982 року по 1986 рік – старша медична сестра поліклініки. З 1987 року по 2013 рік – медична сестра кабінету патології шийки матки. Професійна компетентність, ініціативність, організаційні здібності Галини Володимирівни завжди допомагали створити необхідні умови для якісного прийому та лікування онкогінекологічних хворих.

Більше 40 років свого життя віддала праці в поліклінічному відділенні Єлізавєта Лемещак З 1960 року вона працювала медичною сестрою хірургічного, гінекологічного, організаційно-методичного кабінетів. З 1972 по 2001 рік була медичною сестрою гематологічного кабінету. За чуйність, доброту, уважне ставлення її пам’ятають тисячі вдячних пацієнтів.

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею розпочинаємо цикл публікацій про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

1 вересня 2017 року в структурі Черкаського обласного онкологічного диспансеру створений Центр паліативної допомоги на 10 ліжок. Із грудня 2017 року ліжковий фонд центру збільшено до 50 ліжок. Із 22.01.2018 р. по 06.07.2023 р. завідував центром Максим Босенко. Із 09.08.2023 р. до сьогодні очолює відділ Людмила Гура.

– Для мене наш відділ є місцем, де я можу надавати комплексну підтримку пацієнтам на останніх етапах їхнього життя. Це простір, де використовую свої знання та навички для полегшення їхньої болі, покращення життя і забезпечення емоційної підтримки, – розповідає Людмила Федорівна. – Я ціную можливість бути частиною команди, яка працює над тим, щоб забезпечити найкращий можливий догляд у кінцевих стадіях життя пацієнта. Дуже пишаюся своєю професією, це те, чим я живу, що неймовірно люблю. Із нагоди 70-річчя нашого закладу хочу побажати натхнення, нових досягнень та енергії для подальшої роботи. Нехай наш центр буде прикладом для інших медичних закладів, втілюючи найкращі стандарти медичної допомоги та турботи про пацієнтів.

У відділі паліативної допомоги надають не лише знеболення, а й повноцінний вид медичної допомоги, що включає лікарське спостереження та цілодобовий медсестринський догляд за пацієнтом. Усі препарати та засоби догляду абсолютно безоплатні. Лікування можуть отримати пацієнти без прив’язки до місця реєстрації та проживання (це стосується і внутрішньо переміщених осіб). Паліативна допомога у відділі розглядається як із критичними станами, так із подальшим отриманням спеціального лікування (хіміотерапія, променева терапія, хірургічні втручання) після підбору адекватного знеболення та проведенні симптоматичного лікування (нормалізація показників крові, дезінтоксикація, протинабрякова терапія).

– Наш заклад має колектив із кваліфікованих фахівців, які віддані своїй справі. Протягом багатьох років ми виконуємо важливу місію в житті наших пацієнтів, проявляючи терпіння, чуйність, віддаючи свої знання та частинку своєї душі. Співробітники допомагають хворим боротися із недугою та зберегти повноцінне життя, – ділиться старша медсестра паліативного відділу Тетяна Махаринець.

Із 1 березня 2020 року в структурі КНП «ЧООР ЧОР» створено виїзну мультидисциплінарну паліативну бригаду. Вона забезпечує мобільну та оперативну допомогу пацієнтам у їхніх домівках, надаючи їм можливість отримати необхідну медичну та психосоціальну підтримку без зайвих труднощів.

Кожен випадок розглядається з індивідуальною увагою та зосереджений на потребах конкретного пацієнта. Під час первинного огляду лікар призначає необхідне симптоматичне лікування, в залежності в скарг та стану пацієнта.

Щоденно бригада мобільної паліативної допомоги здійснює візити до приблизно 20 пацієнтів. Робочі маршрути плануються в залежності від місця проживання. Географія роботи покриває все місто Черкаси.

Мобільна служба здійснює налагоджені систематичні візити із середньою частотою 1 раз на тиждень за місцем перебування пацієнта або ж за потреби частіше. Кожен із хворих має контактний телефон лікаря та медичної сестри. Більшість питань, що виникають, є можливість вирішити засобами телекомунікації.

Нині триває реконструкція будівлі, де знаходиться відділ паліативної допомоги.

Медична сестра палатна відділу паліативної допомоги Любов Ляшенко загалом тридцять років працює у медичній сфері.

– Я люблю свою роботу, адже можу допомогти людині, коли вона хвора, підтримати. В онкоцентрі я працюю сьомий рік, а загалом тридцять років у медицині. Хочу побажати всім колегам насамперед здоров’я, стабільності й миру та скорішої Перемоги, адже це найбільше мрія.

 

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею розпочинаємо цикл публікацій про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

Сучасні протоколи лікування онкологічних хворих передбачають не лише гістологічний рівень верифікації діагнозу для вибору найбільш адекватної терапії, а також послідовності хірургічного, променевого або медикаментозного лікування, а в багатьох випадках і обов’язкового імуногістологічного дослідження.

15 жовтня 2004 року на базі Черкаського обласного онкологічного диспансеру була створена імуногістологічна лабораторія.

Імуногістохімічне дослідження – це метод визначення наявності та точної локалізації клітинних і тканинних компонентів (антигенів) у гістологічних препаратах.

У практичному аспекті імуногістохімічний метод дозволяє визначити гістогенез (походження) пухлинних клітин, первинне вогнище метастатичних пухлин, прогноз пухлинного захворювання, виявити резистентність і чутливість пухлинних клітин до терапії, діагностувати автоімунні процеси та встановити збудники інфекційних хвороб.

Із 1 лютого 2017 року на базі імуногістохімічної лабораторії (патологоанатомічне відділення), цитологічної та клініко-діагностичної лабораторій був створений Центр спеціальних лабораторних досліджень.

Із 12 вересня 2023 року – патологоанатомічне відділення з лабораторією імуногістохімії відділу спеціальних лабораторних досліджень у комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний центр онкології, гематології та трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради».

За високий професійний рівень підготовки лікарів та медичних спеціалістів, володіння новітніми методиками, забезпечення сучасним обладнанням, що дозволяє підняти діагностичний процес на більш високий рівень, співробітники відділення неодноразово були відзначені керівництвом підприємства грамотами та подяками.

Федір Галкін − завідувач патологоанатомічного відділення з лабораторією імуногістохімії, лікар-патологоанатом вищої категорії. Працює на керівній посаді з 2005 року − часу створення імуногістохімічної лабораторії. Висококваліфікований професіонал своєї справи, до якого звертаються за допомогою пацієнти та за порадою лікарі з усієї країни – лікар, який живе своєю роботою.

Ольга Крисенко, фельдшер-лаборант старший патологоанотомічного відділення з лабораторією імуногістохімічних досліджень відділу спеціальних лабораторних досліджень працює тут із 2016 року. Зазначає, що свою роботу любить.

— Кожен день, коли приходжу на роботу, отримую приємні позитивні емоції. Для мене Черкаський онкоцентр – це моє місце роботи, якій віддала багато років. Мрію, щоб моя робота приносила якомога більше користі пацієнтам, колективу. До ювілею бажаю колегам наснаги, натхнення у своїй роботі. Нехай кожен день дарує щось хороше, щоб було бажання приходити на роботу та працювати якнайкраще.

Руслан Бондаренко, лікар-патологоанатом ділиться, що його спеціальність є досить цікавою. Прийшов сюди на роботу відразу після закінчення університету.

— Працюю в онкоцентрі з 2020 року. Я мрію у своїй роботі не зупинятися на досягнутому, впроваджувати нові методики та працювати на відповідному обладнанні. Я люблю свою роботу за те, що це доволі цікава спеціальність, цікаво проводити дослідження, знаходити пухлини та допомагати нашим медикам лікувати їх, – ділиться Руслан. – Із нагоди ювілею бажаю колегам сил, наснаги та мирного неба.

 

 

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею розпочинаємо цикл публікацій про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

Гінекологічні ліжка в Черкаському обласному онкологічному центрі вперше відкрили в 1954 році в складі хірургічного відділення.

Онкогінекологи та онкохірурги в той час – невеликий колектив, який працював згуртовано, асистуючи один одному, що надалі й визначило особливості школи онкогінекологів у Черкасах, які вільно працюють не лише на органах малого тазу, але й на кишківнику та сечовому міхурі, як самостійно, так і в співробітництві з онкохірургами та онкоурологами.

Окреме відділення онкогінекології відкрили лише в 1970 році, а через два роки — у 1972 — розширили до 55 ліжок. Організатором і багаторічним керівником відділення була Харченко Ганна Яківна, завдяки зусиллям якої протягом перших 5 років кількість захворювань на рак шийки матки в Черкаській області знизилася втричі. Також була організована своєчасна комплексна онкогінекологічна допомога для жіночого населення області з ранньою діагностикою і патоморфологічною верифікацією, тоді ж впроваджувалися в області цитологічний скринінг і масові профогляди жінок.

Завдяки співпраці з лікарями відділення радіології став доступним для онкохворих ще один, третій, метод комплексного лікування (крім хірургічного і хіміотерапії) — променевий. Під керівництвом Ганни Харченко працювали досвідчені лікарі, одна з них — Маргарита Васильєва − організувала в 1986 році на базі поліклінічного відділення ЧООД перший в області кабінет патології шийки матки.

У 1990 році завідувачем став Ковальчук Віктор Миколайович. Під його керівництвом продовжився розвиток онкогінекологічної служби області, яка тісно співпрацювала з обласною цитологічною лабораторією. Багато було зроблено для залучення акушерів-гінекологів до справи ранньої діагностики раку жіночих статевих органів. Особливу увагу приділяли діагностуванню раку шийки матки. Продовжувалось оснащення і вдосконалення роботи обласного кабінету патології шийки матки.

Віктор Ковальчук разом із колегами-онкогінекологами продовжив впровадження гормонотерапії хворих на рак ендометрію. За час його завідування в ЧООД з’явилася талановита молодь: із 1987 почав працювати онкогінеколог Іван Деркач (який у 1996 стане завідувачем відділення), із 1991 — онкогінеколог Володимир Бондар, з 1996 — онкогінеколог Олександр Зданевич, із 1998 року — онкогінеколог Ольга Палійчук.

У 2002 році новим завідувачем онкогінекологічного відділення онкоцентру став кандидат медичних наук Євген Хмурковський. Під його керівництвом у 2003 році відділення реорганізували в онкогінекологічний центр зі стаціонаром на 40 ліжок і 2 кабінетами амбулаторного прийому − гінекологічного й обласного кабінету патології шийки матки.

У 2010−2018 роках посаду завідувача обіймав Олександр Зданевич.
У 2018 році онкогінекологічний центр перейменували на обласний центр онкології та мініінвазивної хірургії. У цей період завідувачем центру був Євгеній Коляда, а посаду старшої медичної сестри обіймала Аліна Косенко.

Із 2020 року обласний центр онкології та мініінвазивної хірургії стає обласним центром онкології та здоров’я жінки. Обов’язки старшої медичної сестри з 2021 року виконує Ліна Кіндратенко.

У 2023 році через реорганізацію закладу об’єднали 2 відділення − онкогінекологічне та хірургічне відділення № 1 й створили відділ пухлин репродуктивної системи жінки. Нині відділ функціонує під керівництвом Олександра Майданюка, який працює в закладі ще з 2001 року.

«Я люблю свою роботу за те, що вона не є сталою, постійно змінюється. Вона є зовсім різною і чимось завжди новим. Моя мрія — постійно вдосконалювати свою професійну роботу й оперативну активність», − поділився Олександр Майданюк.

На сьогодні у відділі пухлин репродуктивної системи жінки працює 38 осіб: 5 лікарів-онкогінекологів, 4 онкохірурги, 17 медичних спеціалістів із медичною освітою та 12 осіб молодшого медичного персоналу. Перев’язувальна медсестра Людмила Перун працює в лікарні з 1995 року. Розповідає, що любить свою роботу за те, що може допомогти й бути корисною: «Хоч це моя робота і я її люблю, але мрію, щоб онкохворих було менше».

Усе своє свідоме працездатне життя присвятили гінекологічному відділенню й наразі перебувають на заслуженому відпочинку медсестри Ольга Боковня, Любов Водяник та Євгенія Горбенко.
Медична сестра перев’язувального кабінету Наталія Дем’яненко працює тут із 2003 року. Розповідає: «Я люблю те, що я роблю. Коли надаю допомогу, коли люди вдячні, що ти їх лікуєш. Я люблю своїх пацієнтів за те, що вони доброзичливі й людяні».

Спеціалісти відділу виконують близько 600 об’ємних хірургічних втручань за рік, надають комплексну онкологічну допомогу, займаються науковою та методичною роботою.

На почесному посту залишається незамінна Надія Пущенко, яка віддала 53 роки онкологічному закладу та зокрема відділенню — прийшла працювати після закінчення медучилища у 1971 році, а згодом виконувала обов’язки старшої медсестри відділення, які їй у 1975 році передала Галина Ільченко. Нині працює процедурною медсестрою відділу пухлин репродуктивної системи жінки.«

Онкоцентр для мене є другим домом. Я люблю це відділення, цю лікарню, — каже вона. — Колегам хочу побажати теж працювати добросовісно й відповідально ставитися до своєї роботи, щоб вони були гідні своєї професії».

 

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею розпочинаємо цикл публікацій про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

У вересні 2017 було створене відділення клінічних випробувань. Черкаський клінічний онкологічний центр бере участь у клінічних дослідженнях уже понад 25 років. Для лікарів участь у клінічних дослідженнях – це можливість допомогти пацієнту отримати якісне сучасне лікування, долучитися до процесів розробки новітніх лікарських засобів та впровадження інноваційного лікування. Також лікар отримує додаткові знання та навички використання сучасних препаратів, обстеження, стандартів діагностики. Робота у клінічних випробуваннях ведеться лікарями паралельно з їхньою рутинною практикою, із лікуванням пацієнтів відповідного профілю.

– Я люблю свою роботу за те, що маю можливість допомогти людям отримати доступ до чогось нового, що допоможе їм подолати хворобу, і це буде найновітніше лікування, за найсучаснішими протоколами, – говорить Анастасія Жужукова, завідувачка відділення клінічних випробувань. – Наразі в нашій установі проведено понад 200 клінічних випробувань. Ми маємо досить багато різноманітної техніки, сучасного обладнання, щоб працювати на рівні. Я бажаю нашому онкоцентру й надалі розвиватися, попри все рухатися вперед до перемоги в країні й над онокологічними хворобами.

До роботи у клінічних випробуваннях залучають лікарів із різних відділень установи (гематологічного, онкологічного, урологічного, хірургічного та за потреби інших).

Головне – лікарі-дослідники повинні мати низку компетенцій та відповідати певним вимогам, мати достатню професійну підготовку, досвід лікування пацієнтів, бути обізнаними з міжнародними вимогами належної клінічної практики та нормативно-правовими актами щодо проведення клінічних випробувань в Україні.

За цей час було проведено понад 200 клінічних випробувань гематологічного, онкологічного, онкоурологічного та інших профілів.

– Я люблю свою роботу за те, що вона приносить користь людям, ми бачимо результати нашої роботи, коли люди одужують, приходять до нас в поліклінічне відділення на диспансерний огляд, – ділиться Лариса Ногаєва, головний дослідник гематологічного відділу відділення клінічних випробувань. – І коли ти розумієш, що причетний до цього, це дійсно надихає. Я хочу побажати всім колегам невтомного руху вперед, налагоджувати нові комунікації, зв’язки, опановувати нові техніки й найбільшу користь приносити хворим своєю працею, професіоналізмом і не зупинятися ні на хвилину.

Відділення клінічних випробувань не має ліжкового фонду, а входить у структуру профільних відділень.

Основні завдання відділення:

• старт-ап / активація нових клінічних випробувань;

• комунікація з представниками контрактно-дослідницьких організацій та спонсорів;

• супровід пацієнта під час участі у клінічних випробуваннях;

• дотримання протоколів клінічних випробувань, наданих контрактно-дослідницькою організацією/спонсором, що включає виконання усіх процедур: моніторинг життєвих показників, лікування, виконання ЕКГ, забір і відправка біологічних зразків (кров, сеча, кістковий мозок та інше) учасників клінічних випробувань у локальну та центральні лабораторії тощо;

• робота з кур’єрськими службами;

• дотримання стандартів операційних процедур, затверджених директором закладу;

• надання консультативної, діагностичної, лікувальної допомоги учасникам клінічних випробувань;

• контроль вчасного проходження ICH GCP, IATA, DGT та інших тренінгів лікарями, координаторами, медсестрами відділення;

• ведення медичної документації, згідно з критеріями ALCOA та чинних нормативних документів.

Відділення клінічних випробувань у своєму складі має:

• кабінет для забору аналізів крові та проведення хіміотерапії;

• кабінет лікаря/завідувача відділення;

• кімната для роботи координаторів, моніторів та лікарів, які беруть участь у клінічних випробуваннях;

• маніпуляційний кабінет із ліжками, кріслами;

• кімната медичного персоналу.

 

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам. 

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею розпочинаємо цикл публікацій про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

Перші операції під загальним знеболенням у Черкаському онкоцентрі почали проводити з 1969 року, після того як лікар-хірург Чернявський М. М. пройшов курси із анестезіології в Києві. Першим лікарем-анестезіологом тоді ще Черкаського обласного онкологічного диспансеру був Фішер Г. О., який працював у диспансері в 1968–1973 роках.

У наступні року лікарями-анестезіологами працювали: Рихва В. С., Гінсбург Е. О., Данюк Д. З., Карбівничий В. Я., Ключев О. С., Кудряшова Т. М., Гниляк Г. Я, Дарчинов В. М. та інші. У 1987 році в онкоцентрі відкрили відділення анестезіології, завідувачем був Данюк Д. З., а старшою медсестрою – Яремаченко Л. І.

У 1990 році відкрили відділення анестезіології та реанімації на 6 ліжок, яке було реорганізоване у відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 9 ліжок у 1996 році. Із 1996 року по 2013 рік відділення очолював Прокопенков В. Г.

Відділення анестезіології та інтенсивної терапії розраховане на 9 ліжок. Із 2013 року по теперішній час завідувач відділення – Станіслав Володимирович Піньковський. Нині у відділенні працює 40 співробітників, із них: старша медична сестра – Нерух І. М., працівниця з господарської діяльності Атамась С. І., 13 лікарів-анестезіологів, 8 із них мають вищу кваліфікаційну категорію; 6 сестер медичних анестезистів, 12 сестер медичних стаціонару/братів медичних стаціонару, із них 8 мають вищу кваліфікаційну категорію, 5 − першу кваліфікаційну категорію, 7 молодших медичних сестер.

За рік фахівці відділення проводять 3 000 наркозів (із них 2 200 ендотрахеальних наркозів), 600 катетеризації центральних вен по Сельдінгеру. У палатах відділення проведено ремонтні роботи, покращилась матеріально-технічна база. Придбали наркозно-дихальні апарати, апарати ШВЛ, інфузійні шприцеві насоси та кардіомонітори.

Володимир Карбівничий, лікар-анастезіолог розповідає, що працює в онкоцентрі із 1988 року. Прийшов відразу після проходження інтернатури.

– Моя робота пов’язана з проведенням анестезіологічного забезпечення під час оперативних втручань, а також із тими невідкладними станами, які виникають у наших пацієнтів. Працюю майже 25 років у закладі й маю з чим порівняти. Під керівництвом Віктора Володимировича Парамонова заклад і зокрема наше відділення отримують сучасну лікувальну діагностичну апаратуру, сучасні наркозно-дихальні апарати, монітори. Це надає натхнення працювати краще. І я сподіваюся, що ми на цьому не зупинимося, будемо рости, вдосконалюватися, розвиватися. Я задоволений, що в наш заклад приходять молоді лікарі, фахівці. Тож хочу побажати міцного здоров’я, віддачі від своєї робити, постійно підвищувати кваліфікацію, бути в бойовому строю й завжди надавати кваліфіковану медичну допомогу нашим пацієнтам на найвищому рівні.

У відділенні проведено капітальний ремонт, покращилася матеріально-технічна база, придбані нові ліжка, приліжкові тумбочки, наркозні апарати, інфузомати, кардіомонітори. 

Співробітники постійно підвищують свій професійний рівень знань, активно впроваджують сучасні методики діагностики та лікування онкохворих.

Медбрат Сергій Мусієнко розповідає, що з самого дитинства любить допомагати людям. 

– Це мені приносить моральне задоволення. Коли в реанімації ти допомагаєш урятувати пацієнта, це надихає тебе робити ще більше. Я люблю свою роботу, живу нею. Я бажаю колегам натхнення, терпіння, адже наші пацієнти потребують особливого ставлення, упевненості в собі та своїй роботі.