У структурі онкологічних захворювань рак товстої кишки посідає перші місця з тенденцією щорічного збільшення. Фахівці реєструють приблизно однакову кількість хворих серед жінок і чоловіків, а також виокремлюють кореляцію захворюваності з віком. Зокрема, різке збільшення хворих у віці 50 років та старших.

Лікар-хірург-онколог обласного центру онкохірургії Черкаського обласного онкологічного диспансеру Віктор Шкварко зазначив, що за останні п’ять років у всьому світі, а також Україні, відбувається «омолодження» раку товстої кишки. Нині медики часто реєструють хворобу у вікових групах 40-50 років та нерідко в осіб 20-30 років.

Колоректальний рак – це збірне поняття злоякісних пухлин, які локалізуються в товстій кишці, а саме в ободовій та прямій. На початкових стадіях хвороба має здебільшого безсимптомний перебіг, тому майже в половині випадків захворювання реєструють на III-IV стадіях, що значно ускладнює та продовжує процес лікування. Отже, одним із пріоритетних завдань є своєчасне виявлення злоякісного процесу в товстій кишці або на доонкологічній стадії, – наголосив Шкварко.

Кому варто проходити обстеження

Усі громадяни, які досягли п’ятдесятирічного віку перебувають у потенційній групі ризику виникнення колоректального раку. Задля виявлення злоякісних пухлин товстої кишки фахівці застосовують так звану «скринінгову» (профілактичну) колоноскопію. У деяких розвинених країнах затвердженні державні програми профілактики колоректального раку, водночас Україна теж прямує до цього, – зауважив лікар-хірург-онколог.

За словами фахівця, колоноскопію також варто проходити пацієнтам, які мають певні симптоми, серед яких найголовніший – кровотеча із заднього проходу.

Запам’ятайте, що це не геморой. Наявність крові в калі є сигналом для обстеження всієї товстої кишки. Зміна характеру випорожнення, рідкий стул, закреп, несправжні чи непродуктивні позиви до дефекації – покази до проведення скринінгової колоноскопії. Також варто звернути увагу на зниження гемоглобіну чи анемію, адже ці ознаки є характерними для раку правої половини товстої кишки та занедбаних випадків лівої половини, – пояснив Віктор Шкварко.

Як сказав медик, основним методом виявлення раку та передракових станів товстої кишки є фіброколоноскопія.

Показами до здійснення методу діагностики є:

 🔸 вік 50 років;

🔸 наявність кров’янистих виділень з заднього проходу;

🔸 зміни характеру випорожнень;

🔸 анемія.  

Аби отримати електронне направлення на фіброколоноскопію необхідно звернутися до сімейного лікаря. Це обстеження можна виконати в діагностичному відділенні ЧООД висококваліфікованими спеціалістами на сучасному якісному обладнанні з внутрішньовенним знеболенням. Також ви отримаєте якісну консультацію хірурга-онколога «до» та «після» огляду, із рекомендаціями про подальші дії після оцінки хірургом-онкологом результатів колоноскопії, – розповів лікар-хірург-онколог.

Віктор Шкварко додав, що у випадку раннього виявлення онкологічного захворювання товстої кишки понад 90% хворих мають шанс на повне видужання. При своєчасній діагностиці фахівці застосовують сучасні малоінвазивні лапараскопічні методи лікування, які дозволяють пацієнтам якнайшвидше повернутися до звичайного життя.

Не є вироком виявлення колоректального раку на III-IV стадіях. Зокрема, коли злоякісна пухлина проникає в інші органи: сечовий міхур, матку, шлунок чи віддає метастази в печінку, лімфовузли або легені. У цих випадках починає працювати потужна мультидисциплінарна команда лікарів. До групи спеціалістів зараховані: лікар хірург-онколог, хіміотерапевт, променевий терапевт, лікар променевої діагностики і морфолог. Фахівці спільно розробляють комплексний детальний план лікування пацієнта, – пояснив Шкварко.

Памятайте! Рак товстої кишки – не вирок. Вчасно звертайтеся до лікаря для здійснення скринінгу та лікування. Не займайтеся самолікуванням та не втрачайте час.

До вашої уваги складний клінічний випадок. У червні 2020 року в районній лікарні прооперували в об’ємі «накладення колостоми» шістдесятирічного пацієнта, який мав кишкову непрохідність. Опісля хворого скерували до хірурга-онколога. Пацієнт звернувся в диспансерно-поліклінічне відділення Черкаського онкодиспансеру. Дообстеженому згідно з сучасними світовими стандартами встановили діагноз: злоякісна пухлина ректосигмоідного відділу товстої кишки великих розмірів (до 15 см в найбільшому вимірі), із розпадом, абсцедуванням, наявністю гнійних вогнищ в черевній порожнині, формуванням абсцесів у черевній порожнині, наявністю метастатичного вогнища в брижейці тонкої кишки.

Мультидисциплінарна команда лікарів розробила план лікування:

1️. Хірургічне лікування в об’ємі видалення ділянки товстої кишки з пухлиною, дренування абсцесів.

2️. Хіміотерапевтичне лікування.

3️. Після 3-4 курсів хіміотерапії проведення обстежень, оцінка ефективності лікування, із подальшим вирішенням питання про видалення метастазу в брижейку тонкої кишки.

Відповідно до плану лікування, у серпні 2020 провели складне хірургічне втручання щодо видалення ділянки товстої кишки з пухлиною. Далі хворий отримував хіміотерапевтичне лікування. На контрольних обстеженнях фахівці здійснили детальний аналіз і моделювання метастазу в брижейку тонкої кишки, оцінили розташування судин тонкої кишки для їхнього збереження (бо пересічення трубчастих органів призведе до порушення живлення тонкої кишки і некрозу).

Потім спеціалісти розпланували об’єм хірургічного втручання. У січні 2021 року фахівці виконали надскладне хірургічне втручання, яке тривало 8 годин. Під час операції лікарі радикально видалили метастаз брижейки тонкої кишки з двома петлями тонкої кишки та стінкою дванадцятипалої кишки (із максимальним збереженням довжини, що стало можливим завдяки виділенню та збереженню судин брижейки тонкої кишки). На 9 добу пацієнта в задовільному стані виписали додому.

За консультацією можна звернутися:

🔸завідувач, лікар-хірург-онколог обласного центру онкохірургії Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Косьмина: xirurg@onko.ck.ua (0674742922);

🔸лікар-хірург-онколог Віктор Шкварко (0679763623).

Всеукраїнський освітній проєкт їх «РАПІД» у цьому році стартував з міста Черкаси і відбувся на базі Черкаського онкологічного диспансеру 26 лютого. Загалом ідея проведення проекту народилася у 2016 році і розпочала втілюватися в життя в 2017 році.  Нині  захід організували за підтримки фармацевтичної компанії «Biopharma» спільно з експертами Всеукраїнської Асоціації Дитячої Імунології (ВАДІ).

За словами організаторів, Черкаси – знакове місто, адже тут функціонує донорський центр «Biopharma Plazma Черкаси». У закладі збирають плазму, з якої виробляють препарати для лікування хворих на первинні імунодефіцити та багатьох інших хвороб.

У межах проєкту навчання протягом року відбудеться ще в 15 містах України. Програма передбачає підвищення рівня знань лікарів щодо діагностики первинних імунодефіцитів у дітей та дорослих.

Кандидатка медичних наук, асистентка кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика Анна Гільфанова зазначила, що ідея створення проєкту «РАПІД» в Черкасах з’явилася у серпні торік.

– Тоді я вперше відвідала Черкаський обласний онкологічний диспансер. Я зрозуміла, що в нас абсолютно однакове бачення спільного шляху розвитку імунології, онкології та гематології.  Зі співавторами та організаторами ми ґрунтовно обдумували формат заходу, бо важливо максимально зрозуміло поінформувати лікарів про первинні імунодефіцити безпосередньо в робочій атмосфері. На мою думку, сьогоднішня зустріч буде плідною і матиме провадження в подальшому, – зазначила Гільфанова.

Також фахівчиня додала, що мета проєкту  – не лише обговорити порушені питання, а й колективно зробити чітку технологію діагностики захворювання.

– Необхідно, аби в цій структурі був медик, який вперше бачить пацієнта. Бо лікар-гематолог – це людина, яка найчастіше стикається з первинними імунодефіцитами у професійному житті. Також обов’язковим елементом цієї моделі є лабораторна служба, саме тому в Черкасах ми модифікували «РАПІД». Обов’язковим компонентом усіх тренінгів є робота з лабораторними працівниками, адже в цьому поєднанні є й результат, – пояснила Анна Гільфанова. 

За словами кандидатки біологічних наук, біолога, наукової співробітниці лабораторії імунології ДУ «ІПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України Дар’ї Осипчук, у процесі скринінгових досліджень працівник лабораторії повинен мати настороженість.

– Зараз побутує багато стереотипних думок, що первинні імунодефіцити настільки рідкісні лише за умови здійснення специфічного дослідження. Насправді ж наявність значної кількості особливо тяжких первинних імунодефіцитів можна запідозрити під час аналізу скринінгових досліджень. Тому протягом цього процесу дуже важливою є настроженість і подальше розуміння, що потрібно дослідити, аби діагностувати захворювання, – розповіла Осипчук.

Кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національного університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика Юрій Степановський зауважив, що задум проєкту «РАПІД»  підвищити настороженість лікарів про вроджений імунодефіцит.

– За статистичними даними, в Україні не виявляють близько 80-90%  вроджених захворювань у пацієнтів. Це складні хвороби, які ще 20 років тому були вироком. Фактично запорука успішного лікування – правильний діагноз, – сказав Степановський.

Назва «РАПІД» асоціюється зі словом «швидко», що означає своєчасно встановити діагноз. Про це зазначив Юрій Степановський під час конференції.

– Аби оперативно діагностувати хворобу, лікарі повинні знати про орфанні захворювання (рідкісні), які трапляються з частотою – одна хвороба на десятки тисяч. Про це треба більше говорити, бо пацієнт може мати хорошу перспективу на повноцінне і якісне життя. У деяких випадках хворий повністю одужує, – наголосив фахівець.

Під час конференції спікери обговорили низку актуальних медичних тем:

🔸 факти про ПІД, клінічна діагностика;

🔸 лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД;

🔸 принципи терапії ПІД;

🔸 майстер-клас: діагностика ПІД;

🔸 лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД.

Всеукраїнський освітній проєкт їх «РАПІД« у цьому році стартував з міста Черкаси і відбувся на базі Черкаського онкологічного диспансеру 26 лютого. Загалом ідея проведення проекту народилася у 2016 році і розпочала втілюватися в життя в 2017 році.  Нині  захід організували за підтримки фармацевтичної компанії «Biopharma» спільно з експертами Всеукраїнської Асоціації Дитячої Імунології (ВАДІ).

За словами організаторів, Черкаси – знакове місто, адже тут функціонує донорський центр «Biopharma Plazma Черкаси». У закладі збирають плазму, з якої виробляють препарати для лікування хворих на первинні імунодефіцити та багатьох інших хвороб.

У межах проєкту навчання протягом року відбудеться ще в 15 містах України. Програма передбачає підвищення рівня знань лікарів щодо діагностики первинних імунодефіцитів у дітей та дорослих.

Кандидатка медичних наук, асистентка кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика Анна Гільфанова зазначила, що ідея створення проєкту «РАПІД» в Черкасах з’явилася у серпні торік.

Тоді я вперше відвідала Черкаський обласний онкологічний диспансер. Я зрозуміла, що в нас абсолютно однакове бачення спільного шляху розвитку імунології, онкології та гематології.  Зі співавторами та організаторами ми ґрунтовно обдумували формат заходу, бо важливо максимально зрозуміло поінформувати лікарів про первинні імунодефіцити безпосередньо в робочій атмосфері. На мою думку, сьогоднішня зустріч буде плідною і матиме провадження в подальшому, – зазначила Гільфанова.

Також фахівчиня додала, що мета проєкту  – не лише обговорити порушені питання, а й колективно зробити чітку технологію діагностики захворювання.

Необхідно, аби в цій структурі був медик, який вперше бачить пацієнта. Бо лікар-гематолог – це людина, яка найчастіше стикається з первинними імунодефіцитами у професійному житті. Також обов’язковим елементом цієї моделі є лабораторна служба, саме тому в Черкасах ми модифікували «РАПІД». Обов’язковим компонентом усіх тренінгів є робота з лабораторними працівниками, адже в цьому поєднанні є й результат, – пояснила Анна Гільфанова. 

За словами кандидатки біологічних наук, біолога, наукової співробітниці лабораторії імунології ДУ «ІПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України Дар’ї Осипчук, у процесі скринінгових досліджень працівник лабораторії повинен мати настороженість.

Зараз побутує багато стереотипних думок, що первинні імунодефіцити настільки рідкісні лише за умови здійснення специфічного дослідження. Насправді ж наявність значної кількості особливо тяжких первинних імунодефіцитів можна запідозрити під час аналізу скринінгових досліджень. Тому протягом цього процесу дуже важливою є настроженість і подальше розуміння, що потрібно дослідити, аби діагностувати захворювання, – розповіла Осипчук.

Кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національного університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика Юрій Степановський зауважив, що задум проєкту «РАПІД»  підвищити настороженість лікарів про вроджений імунодефіцит.

– За статистичними даними, в Україні не виявляють близько 80-90%  вроджених захворювань у пацієнтів. Це складні хвороби, які ще 20 років тому були вироком. Фактично запорука успішного лікування – правильний діагноз, – сказав Степановський.

Назва «РАПІД» асоціюється зі словом «швидко», що означає своєчасно встановити діагноз. Про це зазначив Юрій Степановський під час конференції.

Аби оперативно діагностувати хворобу, лікарі повинні знати про орфанні захворювання (рідкісні), які трапляються з частотою – одна хвороба на десятки тисяч. Про це треба більше говорити, бо пацієнт може мати хорошу перспективу на повноцінне і якісне життя. У деяких випадках хворий повністю одужує, – наголосив фахівець.

Під час конференції спікери обговорили низку актуальних медичних тем:

🔸 факти про ПІД, клінічна діагностика;

🔸 лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД;

🔸 принципи терапії ПІД;

🔸 майстер-клас: діагностика ПІД;

🔸 лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД.

Медичні працівники Черкащини в межах відеопроєкту розповіли про мотивацію, труднощі та переваги обраного фаху, а також мрії, які вдалося реалізувати.

Зокрема, завідувач обласного центру пластичної, реконструктивної та малоінвазивної онкоурології Черкаського обласного онкологічного диспансеру Роман Морару-Бурлеску зазначив, що фах лікаря неможливо обрати, бо  він, здається, сам вибирає тих, хто має стати помічником для людей.

У відеопроєкті взяли участь медичні працівники Черкаського обласного онкологічного диспансеру, а також фахівці Паліативного центру цього закладу, Черкаського обласного кардіологічного центру, Biopharma Plasma-Черкаси та полікліники Черкаської обласної лікарні.

Історії медичних працівників у відео:

Арт-альбом «Корисні цікавинки від троля Семена» презентували в Черкаському обласному онкологічному диспансері 19 лютого.

🔸Проєкт призначений для психологічної та моральної підтримки дітей, які перебувають на лікуванні в стаціонарних медичних закладах дитячої онкології, гематології та спеціалізованої паліативної допомоги. В арт-альбомі зібрані психологічні практики та вправи, які подані в ігровій та казковій формі. На думку авторів, ці методики сприяють стабілізації психоемоційного стану пацієнтів.

📍Ідея створення проєкту виникла в очільниці БДФ «Подаруй дитині світ» Світлани Федорової. За її словами, більшість дітей, які потрапляють в онкодиспансер, перебувають у «замкненому» стані й не завжди готові до роботи з фахівцем.

– Я бачу цей арт-альбом як місток до психолога. Також він допоможе дитині розібратися з проблемами самостійно, адже під час створення використано багато професійних методик, які використовував би психолог, якби працював із дитиною індивідуально, – зауважила Світлана Федорова.

❗Арт-альбом «Корисні цікавинки від троля Семена» – командний проєкт. До створення долучилося три черкаські психологині. Авторки врахували психоемоційні зміни дітей та підібрали техніки, що підходять для різних вікових груп.

🔸За словами психологині дитячого відділення Черкаського обласного онкологічного диспансеру Надії Азаматової, вони брали кожну емоцію, яка виникає під час лікування, та розписували техніки, а вже потім коригували, аби дитині було цікаво.

– Цей арт-альбом корисний для онкохворої дитини тим, що «витягує» всі проблеми: страхи, відчуття провини, занижену самооцінку. Не завжди діти йдуть до психолога. Тобто вони можуть не звернутися до фахівця, а безпосередньо отримати психологічну допомогу, коли виконуватимуть завдання, – зауважила Азаматова.

🔸Практична психологиня Надія Мисан стверджує, що арт-альбом може допомогти дітям накопичити та зміцнити внутрішню силу.

– Під час створення ми більшу увагу приділяли тому, щоб він допоміг дітям проходити лікування в такому непростому медичному закладі. Маленькі пацієнти проходять процедури, які викликають біль різного ступеню. Цей альбом має допомогти впоратися із тим станом та виконати ті вікові завдання, які в них є, – зазначила Мисан та додала, що діти зможуть не лише себе підбадьорити в екстреній ситуації, але й батьків.

🔸Художниця-ілюстраторка Ольга Курська зауважила, що найважливішим завданням було придумати троля Семена, щоб він був схожий на головного героя характером та рисами обличчя.

– Троль Семен – жвавий парубок, який постійно потрапляє в пригоди: то він котів шукає, то шкарпетки, грушу буксує та на дерево кричить. Також можна сказати, що він великий модник, бо в нього на жодній ілюстрації не повторюється одяг, – сказала Курська.

🔸Ілюстраторка зазначила, що це довготривалий проєкт, який тривав півтора роки від ідеї до її реалізації.

📌Над технічною складовою працювали сестри Ірина та Світлана Федорови. Вони домовлялися з друкарнею, контролювали виготовлення макетів, роботу художниці та редакторів. Крім того, вони генерували креативні ідеї з «маминого» боку, тому підказували, що саме може зацікавити дітей.

🔸За словами Світлани Федорової, під час створення альбому, намагалися зробити його таким, щоб він не був схожий на шкільний підручник.Саме тому придумали троля, цікаві завдання із гумором.

– Окрім психологічних вправ, в альбомі є завдання для покращенню настрою. Це веселі квести: допоможи знайти Семену шкарпетки або відмінності на картинках, а також привітай троля з днем народження, – зазначила Федорова та додала, що для зацікавлення використали QR-коди. Дитина може відсканувати та перевірити правильну відповідь до завдань, а також «перейти» на сайт з аудіоказками, які озвучували відомі українські особистості.

🔸Дизайнер проєкту Олександр Коробко розповів, що у зв’язку з тим, що ілюстрації намальовані в традиційний спосіб з використанням паперу, це має свої переваги та недоліки. Насамперед, це краща кольорова передача, але й більш тривалий час переведення в цифрову форму: пересканувати, «підтягнути» кольори.

–  На мою думку, арт-альбом вийшов з дотриманням «золотої середини», адже він достатньо інформативний, водночас, є цікаве кольорове наповнення. Це може зацікавити дитину візуально, так і є над чим замислитися і попрацювати. Арт-альбом має терапевтичний вплив на покращення самопочуття. Мені подобаються такі проєкти, адже мають художню цінність та практичне спрямування, а також відповідає виклику часу, – додав Коробко.

📌Арт-альбом створений за сприяння Програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження» «Громадське здоров’я». Його реалізував Благодійний дитячий фонд «Подаруй дитині світ» у межах проєкту «Паліативна допомога – право кожного!», що спрямований на підвищення якості паліативної допомоги в Україні.

Шановні лікарі!

Запрошуємо Вас взяти участь у Всеукраїнському освітньому проєкті РАПІД, що відбудеться на базі Черкаського онкологічного диспансеру 26 лютого 2021 року.

РАПІД (Раннє виявлення Первинних ІмуноДефіцитів) – багатоступеневий селективний скринінг пацієнтів з первинними імунодефіцитами.

Програма передбачає підвищення рівня знань лікарів щодо діагностики первинних імунодефіцитів у дітей та дорослих.

У програмі абсолютний фокус спікерів на:
✅Факти про ПІД, клінічна діагностика.
✅ Лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД.
✅Принципи терапії ПІД.
✅Майстер-клас: діагностика ПІД.
✅Лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД.

ТРИВАЛІСТЬ НАВЧАННЯ: 8 академічних годин

📌Після закінчення навчання видається сертифікат на 10 балів.✅

СПІКЕРИ:

БОНДАРЕНКО Анастасія Валеріївна — д.м.н., професор кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунологі НМАПО імені П. Л. Шупика.

СТЕПАНОВСЬКИЙ Юрій Степанович — к.м.н., доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика.

ГІЛЬФАНОВА Анна Михайлівна — к.м.н., асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика.

ОСІПЧУК Дарія Віталіївна — к.б.н., біолог, науковий співробітник лабораторії імунології ДУ «ІПАГ ім.акад. О.М.Лук‘яновоі НАМН України».

📌 26.02.2020
📌Початок о 9:00

Студентська рада Черкаської медичної Академії за сприяння ректорки Інни Губенко провела акцію до Всесвітнього дня онкохворої дитини 15 лютого. Напередодні студенти та викладачі зібрали кошти, аби закупити подарунки для пацієнтів дитячого відділення Черкаського обласного онкодиспансеру.

За словами керівниці волонтерського загону, викладачки Черкаської медичної академії Ольги Самоголової, благодійний підрозділ освітнього закладу функціонує понад 10 років.

Реалізувати цю ініціативу ми вирішили на позачерговому зібранні студентської ради. Студенти зібрали кошти та закупили різні презенти: канцтовари, іграшки та фрукти, аби розвеселити маленьких пацієнтів та поліпшити їхній настрій. Цьогоріч із благодійних внесків вдалося отримати близько 9 тисяч гривень, тому частину з них виокремили для адресної фінансової допомоги онкохворому Андрію Нагорному, – зазначила Самоголова.

Як зауважив голова студради Черкаської медичної академії Владислав Тирса, до пандемії вихованці освітнього закладу приходили в онкодиспансер і гралися з дітками: малювали, створювали тематичні вироби та проводили майстер-класи.

Загалом ми щомісяця організовуємо засідання студентської ради й обговорюємо актуальні пропозиції. Більшість ініціатив стосуються визначних дат, зокрема й Всесвітнього дня онкохворої дитини.

Студенти вирішили, що доцільно зібрати кошти і зробити хворим приємно. Цим зайнялися старости відділень, – сказав Тирса.
Проректорка з виховної роботи та зв’язків з громадськістю Черкаської медичної академії Анжела Демченко додала, що до онкохворих дітей необхідно ставитися з посиленою увагою.

– Мене питання онкологічного захворювання в дітей турбує особисто, адже в певний проміжок часу теж пройшла через це. Коли студенти вирішили надати адресну фінансову допомогу Андрію, то всі підтримали ідею одноголосно. Наші вихованці ніколи не вагаються робити добрі вчинки чи залишитися осторонь. Вони завжди готові допомагати, – наголосила Демченко.

Представники Черкаської медичної академії постійно беруть участь у благодійних акціях, часом їх ініціюють. Адміністрація закладу всіляко підтримує пропозиції студентів.

З нагоди Міжнародного дня онкохворої дитини до дитячого відділення, яке функціонує на базі Черкаського обласного онкологічного диспансеру, завітали голова Черкаської ОДА Олександр Скічко та його дружина Єлизавета Юрушева.

За словами директора Черкаського обласного онкологічного диспансеру Віктора Парамонова, цей день справді в усьому світі є святом.

– Варто зазначити, що ця дата не для висловлення співчуття чи горя. Це день, який започаткували батьки онкохворих дітей. Зокрема, час їхніх перемог і наших разом із ними. Також це ще одна можливість, аби окреслити майбутні плани, – зазначив Парамонов.

Фонд Єлизавети Юрушевої подарував закладу іграшки і два планшети. Натомість Віктор Парамонов вручив їм подяку та книги психологині дитячого відділення Черкаського обласного онкологічного диспансеру Надії Азаматової.

– Сьогодні ми, насамперед, хотіли приїхати до дітей. Однак у маленьких пацієнтів послаблений імунітет, тому зараз їх, на жаль, навідати не можна. Для дітлахів ми привезли невеликі сувеніри та сюрприз. Я хотів би, щоб це стало традицією, – зауважив Олександр Скічко.

На вулиці, під вікнами палат, для дітей виступили аніматори. Наприкінці номеру учасники театрального дійства підняли плакати із написом «Ви – наші герої» та «Посміхнися».

Як сказала, Єлизавета Юрушева, із фахівцями, які працюють в онкодиспансері, можна бути впевненим у майбутньому дітей.

– Я б хотіла висловити захоплення та подяку за те, що ви робите. Із такими спеціалістами почуваєшся впевненіше. Із вами у наших дітей є майбутнє, незалежно від того, в якій ситуації вони опинились, – сказала Юрушева.

За словами Олександра Скічка, цей рік буде пріоритетним у розвитку медицини.

– Трансплантація – це потужний й сильний бік, який треба розвивати. Ми прагнемо, аби в лікарні з’явився лінійний прискорювач. Будемо старатися, щоб це стало реальним, – додав Скічко.

Нагадаємо, у дитячому відділенні нині функціонує дві кімнати: навчальна та ігрова. Приміщення обладнані відповідно для потреб маленьких пацієнтів.

Міжнародний день онкохворої дитини відзначають 15 лютого. Про особливості перебігу хвороби, симптоми та профілактичні заходи розповіла завідувачка обласного центру дитячої онкології та по гематології Черкаського обласного онкологічного диспансеру Оксана Глухарева.

Яка різниця раку в дорослих та дітей?

По-перше, різниця в походженні злоякісних новоутворень у дітей та дорослих. «Дорослий рак» – це переважно набута хвороба. Одною з причин є шкідливі звички, пов’язані з попаданням в організм канцерогенних речовин. Насамперед, це куріння. Значення також надають і особливостям харчування з вживанням певної їжі. Зовнішні фактори, із якими люди змушені контактувати. Це канцерогенні речовини й джерела радіоактивного випромінювання, застосовувані на виробництві. Вони сприяють збільшенню ризику розвитку злоякісних пухлин у працівників цих підприємств, якщо є безпосередній довготривалий контакт. Натомість, у дітей це переважно вроджені хвороби.

По-друге, існує різниця в результатах лікування. «Дорослий рак» – це хвороба, якої важко позбутися, і частіше можна лише подовжити життя людини, хоча є і ті, що перемагають цю хворобу. У дітей онкологічні захворювання можна вилікувати, якщо вчасно звернутися за допомогою.

Які симптоми можуть бути «сигналами», що варто звернутися до лікаря-онколога?

У дітей бувають різні види онкологічних захворювань і для кожного характерні «специфічні симптоми». Але бувають і універсальні, серед них: в’ялість, слабкість, бліді шкіряні покрови, множинні «синці» (але не на колінях та ліктях, бо діти часто падають і травмуються, а, наприклад, на внутрішній поверхні руки, ноги, на тулубі), тривала і безпричинна втрата ваги; часті головні болі, що супроводжуються ранковим блюванням; набряки, постійні болі у кістках, суглобах, в ділянці спини або в ногах; ущільнення в зоні живота, шиї, грудей, таза чи пахв, збільшення лімфовузлів; часто повторювані інфекційні захворювання; періодичне чи постійне підвищення температури без видимих на те причин.

Один або кілька таких симптомів є приводом для батьків негайно звернутись до педіатра та виконати певні обстеження, а потім уже до дитячого онколога.

Який існує найбільш практичний алгоритм виявлення онкозахворювань у дітей?

Існує певний алгоритм обстежень, які називають профілактичними. Після народження дитини її обов’язково оглядає лікар, потім відбувається плановий огляд щомісяця. Також беруть загальний аналіз крові з пальчика, проводять УЗД внутрішніх органів, а також під час оформлення в дошкільний заклад та школу. Цього достатньо, щоб вчасно виявити онкопатологію.

Можете розказати, яка ситуація в Черкаській області з онкохворими дітьми?

Черкаська область є одним із «лідерів» по захворюванності серед дитячого населення в Україні. Кожного року вперше виявляють онкозахворювання у 35–40 дітей, більшість із них (50% і більше) мають «запущені» стадії. Також на обліку онкодиспансера щороку перебуває 260–300 дітей.

Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин і можливість повного одужання пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей починає лікування на пізніх стадіях захворювання, коли проведення спеціальної терапії має багато складнощів і зупинити хворобу не завжди вдається. Так, у 2019 році ми втратили 4 пацієнтів від прогресування хвороби. Трохи заспокоює те, що в 2020 році в Черкаському обласному центрі дитячої онкології і гематології під час лікування не померло жодної дитини. Показники одужання і смертності залежать від вчасності виявлення захворювання. Так, якщо при І-ІІ стадіях показник одужання 75% і вище, то при IV стадії лише 20%.

Які найбільш поширені онкозахворювання у дітей?

Уже багато років поспіль серед онкологічних захворювань дитячого віку лідирують гострі лейкози (або лейкемія — онкологічне злоякісне захворювання клітин крові, що уражає кістковий мозок та інші кровотворні органи людини) та пухлини головного мозку. Останні роки почастішали нейробластоми та пухлини кісток.

Поясніть, які ознаки «сигналізують» про можливість виникнення лейкемії

Лейкемія не має специфічних, характерних тільки для цього захворювання симптомів. Але один чи декілька із перерахованих симптомів є приводом терміново звернутись до педіатра. Зокрема, це поява синців на тілі та висипи на шкірі; часто повторювані інфекційні захворювання, постійна втома, слабкість та помітна блідість шкіри; видимі раптові зміни у фізичному стані дитини, що не зникають; періодичне чи постійне підвищення температури без видимих на те причин.

Скажіть, будь ласка, яке лікування гострої лейкемії передбачено?

На першому місці стоїть хіміотерапія, яка завдяки протокольному методу лікування захворювань і постійному його удосконаленню у всіх економічно розвинених країнах стає мінімально шкідливою і максимально ефективною.

Які симптоми вказують на пухлину головного мозку?

Запідозрити новоутворення центральної нервової системи можливо за наявності одного або декількох із симптомів: тривала і безпричинна втрата ваги, головний біль, що супроводжуються ранковим блюванням; постійна нудота, запаморочення, слабкість у руці чи нозі, порушення ходи.

Яких профілактичних заходів потрібно дотримуватись, аби запобігти винекнинню онкозахворювання у дітей?

Профілактики в дитячій онкології не існує. Але варто пам’ятати, що онкоутворення в дітей найчастіше уроджені, їх утворення відбувається ще в утробі матері. Тому виникнення пухлини в дитини зумовлюється станом здоров’я її батьків перед зачаттям, шкідливими звичками, харчуванням, умовами життя і праці.

Батькам необхідно знати, що дитячий рак – не смертний вирок. Сучасна медицина здатна протистояти цій жорстокій хворобі. Сьогодні вчасно пролікована пухлина не є фатальним випадком.

Спілкувалася журналістка «Нової Доби» Дар’я Роженкова

Боротьба з онкологічними захворюваннями – це складна соціальна проблема, проте, як підтверджує медицина, вплинути на зменшення захворюваності і смертності від раку можна. У сучасних умовах дитячий рак – не смертний вирок, а виліковна хвороба. Досвід європейських країн доводить, що 75–80% дітей з діагнозами злоякісних пухлин і лейкозів мають шанси знову бути здоровими.

Міжнародне товариство дитячої онкології (SIOP) та Міжнародна конфедерація організацій батьків дітей, хворих на рак (ICCCPO) починають цілеспрямовану кампанію у сфері охорони здоров’я, щоб краще інформувати громадськість про ранні ознаки раку у дітей.

Щороку 175 тис. дітей у світі отримують діагноз «рак», і майже 90 тис. із них помирають від цього захворювання. Точна кількість нових випадків невідома, оскільки у багатьох країнах реєструються не всі хворі на рак діти. Такі  цифри просто вражають, адже 70% усіх онкологічних захворювань у дітей є виліковними, якщо діагностуються та лікуються на ранній стадії.

За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні щорічно реєструється близько 1000 нових випадків пухлин і лейкозу в дітей у віці до 14 років, це 10–12 хворих на 100 тисяч дитячого населення. Тому злоякісні новоутворення у дітей залишаються актуальною проблемою і для українського суспільства. За рівнем захворюваності Україна посідає одне з останніх рангових місць у світі, проте рівень смертності перевищує аналогічні світові показники, що свідчить про суттєві проблеми у виявленні, обліку та наданні медичної допомоги дітям зі злоякісними пухлинами.

Якщо рак у дорослої людини здебільшого є наслідком її способу життя, харчування, умов праці тощо, то дитячі пухлини найчастіше вроджені, їх закладення у плода відбувається ще в утробі матері. Тому виникнення пухлини у дитини зумовлюється станом здоров’я її батьків перед зачаттям, їх шкідливими звичками, їх харчуванням, умовами життя і праці.

Чинники, які спричиняють онкозахворювання у дітей:

— перебування дитини на сонці або в зоні дії радіоактивних променів;

— пасивне куріння, яке завдає такої ж шкоди організму дитини, як і активне;

— присутність шкідливих хімічних речовин у навколишньому середовищі в промислових містах або зонах;

— неправильне харчування, а особливо велика кількість смажених і копчених страв, продуктів, до складу яких входить безліч хімічних добавок, неповноцінний раціон, практично позбавлений свіжих фруктів і овочів;

— деякі вірусні інфекції сприяють розвитку раку. У наші дні до таких вірусів відносять вірус Епштейна-Барра, вірус гепатиту В, а також вірус герпесу;

— існує прямий зв’язок між двома десятками генетичних захворювань і розвитком дитячої онкології. До подібних захворювань відносять хворобу Дауна, нейрофіброматоз, синдром Кляйнфельтера, Костмана та інші.

Попри відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин і можливість повного одужання пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей починає лікування на пізніх стадіях захворювання, коли проведення спеціальної терапії має багато складнощів. Основна причина цього зумовлена слабкою онкологічною настороженістю у батьків по відношенню до дитини. Часто наявність пухлини виявляється випадково, при профілактичному обстеженні. Методи лікування дитячої онкології схожі з методами лікування дорослих пацієнтів і включають в себе хірургічний метод, променеву терапію і хіміотерапію.

Лікування дітей має свої особливості. Так, на першому місці у них стоїть хіміотерапія, яка завдяки протокольному методу лікування захворювань і постійному його удосконаленню у всіх економічно розвинених країнах стає мінімально шкідливою і максимально ефективною. Хірургічне лікування сьогодні зазвичай доповнює хіміотерапію.

Варто пам’ятати, що сучасна медицина здатна протистояти дитячому раку. Сьогодні вчасно пролікована пухлина  не є фатальним випадком.

Якщо 30 років тому в Україні виживало до 10% дітей, хворих на рак, то нині – вже понад 50%. Слід лише вчасно діагностувати, а потім правильно лікувати пухлину. Про це свідчить досвід дитячих онкологів, які щодня разом з батьками хворих дітей борються за їх життя. Хвороба виліковується у 80% випадків, у 85% дітей вона переходить у ремісію. Тобто через 5 років після лікування дитину можна вважати здоровою.

Однак результати такої непростої роботи залежать від того, в якій мірі суспільство впевнене, що ця боротьба буде успішною, що великі кошти, які необхідні для лікування маленьких хворих, допоможуть перемогти підступну недугу. Адже сьогодні онкохвороби залишаються найдорожчими в лікуванні. Так, за  попередніми підрахунками, лікування дитини коштує близько 100 тис. гривень, і це без врахування рецидивів недуги.

Рівень дитячої онкозахворюваності протягом останніх десяти років залишався відносно стабільним, він коливався від 10,2 до 13,8 випадків на 100 тис. дітей.  Перше місце посідали лейкози та лімфоми (частка їх коливається від 31 до 45%), на другому місці – злоякісні новоутворення головного мозку (17-19%), на третьому – нефробластома (14–15%).

Найголовнішою проблемою дитячої онкології по Україні є запізніла діагностика злоякісних захворювань. Переоцінити важливість цього моменту складно, оскільки діти, на відміну від дорослих, при своєчасній діагностиці мають 70–80% шансів на повне одужання.

У структурі злоякісних новоутворень у дітей від 0 до 17 років у 2020 році перше місце традиційно займають гемобластози. Друге місце – злоякісні пухлини головного мозку. На третьому місці – нейробластоми.

Діагностувати рак завжди складно. Ніхто не вимагає від педіатрів вміти лікувати рак, нехай районний педіатр направить 20 дітей до онколога і помилиться у 19 випадках, але один раз не помилиться, і це допоможе спасти життя дитини.

Річ у тім, що батьки мають вчасно звертатися до лікаря і зважати на такі симптоми:

• біла пляма в оці, косоокість, сліпота, вирячені очі;
• набряк в ділянці живота/таза, голови чи шиї, набряк кінцівок, яєчок чи залоз;
• стійке і тривале підвищення температури тіла, яке з’являється без видимої причини;
• втрата ваги, слабкість, блідість, легка поява синців чи кровотечі.
• біль у кістках, суглобах, спині, виникнення переломів;
• порушення ходи, рівноваги чи мовлення, затримка психофізичного розвитку;
• головний біль, який триває, більше, ніж два тижні з блюваннями чи без нього;
• збільшення розмірів голови.

Профілактики онкологічних хвороб у дітей не існує, тому на першому плані має бути турбота про здоров’я. Дитині необхідне здорове збалансоване харчування, повноцінний сон, зведене до мінімуму спілкування з комп’ютером та мобільним телефоном, регулярні прогулянки на свіжому повітрі та профілактичні огляди у лікаря з обов’язковим загальним аналізом крові.

Боротьба з онкологічними захворюваннями є складною соціальною проблемою, тому дуже важливо поліпшити інформування суспільства щодо проблеми дитячих онкологічних захворювань.

Категорія дітей з гематологічними та онкологічними захворюваннями потребує  забезпечення максимально можливого рівня якості життя шляхом створення міжгалузевої програми реабілітації, у тому числі безперервного навчання за шкільною програмою під час лікування та подальшої соціальної реабілітації, наслідком якої має стати їх наступна повноцінна інтеграція у суспільство. Батьки повинні знати, що спосіб їх життя, шкідливі звички та життєві помилки можуть позначатися на здоров’ї їхніх дітей.

Захворюваність жіночого населення на рак молочної залози у більшості країн світу, зокрема й в Україні, посідає перше місце серед усіх злоякісних пухлин. Тому профілактика такої патології має принципове соціальне значення.

Медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру, доктор медичних наук, лікар-хірург-онколог вищої категорії Хурані Іяд Фахід розповів, чи є можливість запобігти виникненню раку молочної залози.

Поряд із сучасними схемами профілактики і лікування онкологічних захворювань, якими керується традиційна медицина, існує величезна галузь альтернативної (не традиційної) медицини, яка перебуває в стані постійного оновлення та осмислення, – зазначив Хурані Іяд Фахід.

За його словами, використання можливостей альтернативної медицини при онкологічних захворюваннях цілком обґрунтована, але нерідко є проблемною.

По-перше, застосування засобів і способів традиційної медицини часто виявляється недостатнім, аби ефективно запобігти розвитку процесу. По-друге, застосування засобів альтернативної медицини, не створюючи виходу з ситуації, призупиняє хворого від рішучих заходів боротьби із злоякісною пухлиною, що значно погіршує прогноз і перспективи радикального лікування. Отже, важливо об’єднати їх в єдину систему, яка розширює можливості боротьби з онкологічною патологією, – пояснив лікар-хірург-онколог.

Фахівець зауважив, що злоякісну пухлину прийнято вважати фатальним захворюванням, яке визначає подальшу долю пацієнта. Однак не можна не звертати увагу на те, що природа дає нам вагомий шанс, щоб запобігти, або хоча б, відстрочити розвиток захворювання, і вибір людини полягає в тому, щоб правильно ним скористатися.

Латентний період розвитку онкологічного захворювання (від початку злоякісного переродження клітини і аж до клінічного прояву хвороби) може становити 10-20 років. Тому застосування відповідних заходів у цей період може «придушити» або сповільнити розвиток злоякісного процесу. Власне, у цьому і полягає сенс здорового способу життя – посилення потенціалу організму протистояти розвитку хвороби. Можливості профілактики злоякісних новоутворень значні, але необхідна правильна оцінка ступеня онкологічного ризику та ефективна корекція стану здоров’я за допомогою всіх наявних засобів, – пояснив Хурані Іяд Фахід.

Чи є можливості, хоча б частково, запобігти виникненню раку молочної залози

Поки остаточно не з’ясовані конкретні причини і «механізм» розвитку злоякісних пухлин, тому повну і гарантовану первинну профілактику раку молочної залози не можна здійснити. Водночас, у результаті численних експериментальних та епідеміологічних досліджень фахівці виявили низку факторів, що підвищують ризик виникнення раку молочної залози. Відповідно є й причини, які зменшують ймовірність появи цих пухлин, – сказав медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру.

Як зазначив лікар, виникнення раку молочної залози – багатостадійний процес, в якому є: фаза ініціації (первинної зміни спадкових структур клітини під впливом хімічних, фізичних або біологічних факторів);  фаза промоції (посилення), що спричиняється речовинами, які не можуть обумовити виникнення пухлини, але підсилюють вплив на її розвиток; фаза прогресії, яка безпосередньо стосується реактивності організму і його можливістю «протистояти» пухлині, що розвивається.

У виснаженому організмі пухлина не зустрічає опору. Варто зазначити, що жодне «лікувальне» голодування не вилікує від злоякісного новоутворення. Навпаки вітамінізована рослинна їжа, свіжі овочі та фрукти, відмова від алкоголю, жирного м’яса – підвищують стійкість організму, – додав Хурані Іяд Фахід.

Він сказав, що відносно раку молочної залози промоторами найчастіше є стероїдні гормони естрогени, що виробляються в яєчниках, наднирках і за певних умов жировій тканині.

Естрогени можуть потрапляти в організм ззовні: з їжею або при лікуванні різних захворювань, а також у протизаплідних пігулках. Більшість з найбільш поширених факторів ризику раку молочної залози стосуються вироблення і впливу естрогенів, – розповів лікар Іяд.

За останні 5 тис. років, від перших згадок про рак молочної залози, навряд чи докорінно змінились його причини.

Чому в останні десятиліття показники захворюваності стрімко зростають?

Варто зауважити, що змінилися умови, які сприяють розвитку онкологічного захворювання. Узагалі половина випадків раку пов’язана зі збільшенням середньої тривалості життя. Найчастіше пухлини виявляють після 50 років. При короткій середній тривалості життя (менше 40 років) значна кількість людей просто не доживала до віку, коли виникає рак, – пояснив лікар-хірург-онколог.

Як зазначив Хурані Іяд Фахід, із плином часу змінився і «зовнішній фон», елементи якого, причетні до розвитку раку (особливості харчування, дія радіації, вплив інших фізичних або хімічних канцерогенів).

Зазнали змін соціальні умови, які стосуються особливостей формування сім’ї, віком вступу в шлюб, терміном першої вагітності і пологів, кількості дітей, різновидами статевого життя, годівлі грудьми. А також змінилися й конституціональні особливості: збільшився ріст і вага жінок. Нині фіксують більш ранній початок менструальної функції і пізніше її закінчення (менопауза), – додав медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру.

За його словами, у результаті в останнє сторіччя загальна тривалість репродуктивного (дітородного) періоду збільшилася з 20 років до 40 (тобто у 2 рази). Відповідно збільшилася й тривалість впливу гормонів яєчників на тканину молочної залози при скороченні середнього числа пологів в 5-6 разів.

Нині жінки, особливо в західних країнах, приймають естрогени після менопаузи, аби продовжити молодість і привабливість.

Фахівець сказав, що все різноманіття чинників ризику раку молочної залози можна зарахувати до трьох основних груп:

1️. Фактори, що характеризують функціонування репродуктивної системи організму жінки (менструальна, статева, дітородна, лактаційний функції). Супутні захворювання жіночої статевої сфери, мають вплив і тісно пов’язані з функцією цієї системи.

2️. Генетичні чинники (наявність злоякісних пухлин, головним чином молочної залози, у близьких родичів по лінії матері або батька).

3️. Попередні і супутні захворювання, пов’язані зі зміною ендокринно- обмінного фону організму (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози, надниркових залоз).

Лікар Іяд пояснив, що відносний ризик захворіти на рак молочної залози для жінок, в яких менструації настали раніше 12 років – удвічі вищий, ніж для жінок з початком місячних в 16 років і старших. 

Також ризик появи онкологічного захворювання при настанні менопаузи після 55 років у 2–2,5 рази вищий, ніж до 45 років. Водночас ймовірність виникнення раку молочної залози зменшується на 47% у жінок, яким видалили яєчники до 40 років, порівняно з контингентом жінок, в яких природня менопауза відбувається в 45-54 роки, – зазначив фахівець.

За словами медичного директора, жінки, які пізно почали статеве життя і народили дитину, мають підвищену захворюваність на рак молочної залози.

Зі збільшенням кількості пологів ризик виникнення цього онкологічного захворювання послідовно зменшується. Виявилося, що найбільше значення має не кількість вагітностей і пологів, а вік жінок у період першої вагітності, що закінчилася пологами. Відомий американський епідеміолог Макмехн наводить статистичні докази, що у жінок, які народжували до 18 років ризик захворіти на рак молочної залози втричі менше, ніж у тих, що вперше народили після 35 років, – сказав Хурані Іяд Фахід. 

Він наголосив, що підвищення ризику захворіти на рак молочної залози пов’язують також з викиднями і абортами, особливо до перших пологів.

До чинників, які сприяють порушенню нейроендокринного статусу організму, зазвичай, зараховують деякі захворювання жіночої статевої сфери: хронічне запалення додатків, кісти яєчників, фіброміому матки та ендометріоз. Окремим фактором є спадковість. Про випадки раку молочної залози у кровних родичів (мати, дочка, сестра, бабуся, тітка) повідомляється ще в давньоримській літературі (І сторіччя н.е.). Серед жінок, родичі яких хворіли на рак молочної залози, ризик появи онкозахворювання збільшується у 2–3 рази. Зокрема, у 8 разів за наявності раку молочної залози у рідної сестри, – зазначив лікар-хірург-онколог.

Підрахунки, які провели експерти ВООЗ в Канаді, засвідчили, що приблизно 25% випадків раку молочної залози пов’язані з пізнім віком перших пологів, 10-20 % – із наявністю цього онкологічного захворювання у близьких родичів, 27% випадків – із високим вмістом жиру в дієті, а 13% випадків – із надлишковою вагою жінок. У решти пацієнток рак виник через патології геніталій (кісти, доброякісні та злоякісні пухлини яєчників і матки).

Чи можна за допомогою сучасних засобів зробити наші зусилля у профілактиці та боротьбі з раком молочної залози більш ефективними

Напевно можливо, якщо застосувати низку соціальних та індивідуальних заходів, як-от: заборона на аборти без медичних показів, заборона реклами та продажу нікотинових виробів/слабоалкогольних напоїв (пива) дітям та молоді до 20 років, уведення обов’язкових щорічних профілактичних оглядів. А також реалізація навчання здоровому способу життя, зокрема й гігієни статевого життя, у середніх і вищих навчальних закладах, – сказав директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру Хурані Іяд Фахід.

Лікар викормив низку індивідуальних профілактичних рекомендацій:

📍 проводити боротьбу із зайвою вагою,

📍бути фізично активними (займатися спортом або фітнесом);

📍 уникати стресів (за неможливості – застосовувати седативну терапію);

📍 жити регулярним статевим життям (не приймати гормональних контрацептивів та не робити абортів);

📍 за можливості краще народити першу дитину до 25 років;

📍  позбутися шкідливих звичок;

📍 обмежити вживання жирного м’яса, особливо свинини;

📍 споживати більше фруктів і свіжих овочів;

📍 після 45 років застосовувати антиоксидантні препарати та вітаміни (А, Е, С), тобто проводити комплекс заходів первинної профілактики захворювання, які дозволили б жінці свідомо уникати хоча б деяких зазначених факторів.

Найголовніше – щомісяця проводити самоогляд молочних залоз, не рідше одного разу на рік проходити обстеження в лікаря-хірурга-онколога та гінеколога, а за наявності передракових станів або доброякісних пухлин необхідно звернутися до відповідних спеціалістів у Черкаський обласний онкологічний диспансер, – наголосив Хурані Іяд Фахід.