Фахівці Черкаського онкоцентру взяли участь в міжнародній науково-практичній конференції «Антимікробна резистентність: молекулярно-генетичні підходи для діагностики та контролю»
22.06.2026
Нещодавно в Києві відбулася міжнародна науково-практична конференція «Антимікробна резистентність: молекулярно-генетичні підходи для діагностики та контролю». Участь у ній взяли заступниця медичного директора з гематології та трансплантації кісткового мозку – завідувачка блоку гематології дорослих відділу гематології та ТКМ Олена Лук’янець та лікарка-лаборантка-імунолог Наталія Джирма.
Олена Лук’янець виступила з доповіддю «Використання ПЛР тест-систем для виявлення збудників сепсису та генів антибіотикорезистентності в клінічній практиці лікаря-онкогематолога».– Проблема антимікробної резистентності є однією з найбільших загроз для людства. Ще d 2017 році ВООЗ визначила шість бактерій, які вважаються найбільш небезпечними та загрозливими. Проблема боротьби з бактеріальними інфекціями полягає у двох складових. По-перше, сьогодні майже не створюються нові антибіотики. По-друге, бактерії навчилися протистояти їм, утворюючи біоплівки. Кожен вид бактерій має власні гени резистентності, якими вони можуть обмінюватися між собою.
Трапляються випадки, коли в наших пацієнтів виявляють патоген, нечутливий до більш ніж 10 антибіотиків. Тоді перед лікарями постає надзвичайно складне питання: чим лікувати такого пацієнта? Для вирішення цієї проблеми необхідні спільні зусилля медичних працівників, фахівців лабораторій та представників фармацевтичної галузі, – наголосила Олена Лук’янець.
Наталія Джирма презентувала доповідь «Використання молекулярно-генетичних методів для виявлення та контролю полірезистентних інфекцій в онкогематології та трансплантології».– Це важливий захід, адже теми інфекційних захворювань та антибіотикорезистентності, які тут обговорювалися, є надзвичайно актуальними, особливо для України. До конференції долучилися фахівці з різних міст, різних спеціальностей і напрямів роботи. Доповідачі ділилися реальними клінічними випадками, досвідом використання молекулярно-генетичних досліджень для діагностики сепсису та антибіотикорезистентності, ознайомлювали зі статистикою виявлених збудників у своїх закладах.
Це особливо цінно, адже лише об’єднавши зусилля, ми можемо знаходити ефективні рішення існуючих проблем. Як лікарці лабораторної діагностики, для мене було важливо побачити реальні приклади того, як молекулярно-генетичні дослідження збудників інфекцій та генів антибіотикорезистентності допомагають своєчасно встановлювати діагноз і сприяють ефективному лікуванню пацієнтів, – зазначила Наталія Джирма.
