У Черкасах стартував Всеукраїнський освітній проєкт «РАПІД»

26.02.2021
sertifikat-1200x799.jpg

Всеукраїнський освітній проєкт їх «РАПІД» у цьому році стартував з міста Черкаси і відбувся на базі Черкаського онкологічного диспансеру 26 лютого. Загалом ідея проведення проекту народилася у 2016 році і розпочала втілюватися в життя в 2017 році.  Нині  захід організували за підтримки фармацевтичної компанії «Biopharma» спільно з експертами Всеукраїнської Асоціації Дитячої Імунології (ВАДІ).

За словами організаторів, Черкаси – знакове місто, адже тут функціонує донорський центр «Biopharma Plazma Черкаси». У закладі збирають плазму, з якої виробляють препарати для лікування хворих на первинні імунодефіцити та багатьох інших хвороб.

У межах проєкту навчання протягом року відбудеться ще в 15 містах України. Програма передбачає підвищення рівня знань лікарів щодо діагностики первинних імунодефіцитів у дітей та дорослих.

Кандидатка медичних наук, асистентка кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика Анна Гільфанова зазначила, що ідея створення проєкту «РАПІД» в Черкасах з’явилася у серпні торік.

– Тоді я вперше відвідала Черкаський обласний онкологічний диспансер. Я зрозуміла, що в нас абсолютно однакове бачення спільного шляху розвитку імунології, онкології та гематології.  Зі співавторами та організаторами ми ґрунтовно обдумували формат заходу, бо важливо максимально зрозуміло поінформувати лікарів про первинні імунодефіцити безпосередньо в робочій атмосфері. На мою думку, сьогоднішня зустріч буде плідною і матиме провадження в подальшому, – зазначила Гільфанова.

Також фахівчиня додала, що мета проєкту  – не лише обговорити порушені питання, а й колективно зробити чітку технологію діагностики захворювання.

– Необхідно, аби в цій структурі був медик, який вперше бачить пацієнта. Бо лікар-гематолог – це людина, яка найчастіше стикається з первинними імунодефіцитами у професійному житті. Також обов’язковим елементом цієї моделі є лабораторна служба, саме тому в Черкасах ми модифікували «РАПІД». Обов’язковим компонентом усіх тренінгів є робота з лабораторними працівниками, адже в цьому поєднанні є й результат, – пояснила Анна Гільфанова. 

За словами кандидатки біологічних наук, біолога, наукової співробітниці лабораторії імунології ДУ «ІПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України Дар’ї Осипчук, у процесі скринінгових досліджень працівник лабораторії повинен мати настороженість.

– Зараз побутує багато стереотипних думок, що первинні імунодефіцити настільки рідкісні лише за умови здійснення специфічного дослідження. Насправді ж наявність значної кількості особливо тяжких первинних імунодефіцитів можна запідозрити під час аналізу скринінгових досліджень. Тому протягом цього процесу дуже важливою є настроженість і подальше розуміння, що потрібно дослідити, аби діагностувати захворювання, – розповіла Осипчук.

Кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національного університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика Юрій Степановський зауважив, що задум проєкту «РАПІД»  підвищити настороженість лікарів про вроджений імунодефіцит.

– За статистичними даними, в Україні не виявляють близько 80-90%  вроджених захворювань у пацієнтів. Це складні хвороби, які ще 20 років тому були вироком. Фактично запорука успішного лікування – правильний діагноз, – сказав Степановський.

Назва «РАПІД» асоціюється зі словом «швидко», що означає своєчасно встановити діагноз. Про це зазначив Юрій Степановський під час конференції.

– Аби оперативно діагностувати хворобу, лікарі повинні знати про орфанні захворювання (рідкісні), які трапляються з частотою – одна хвороба на десятки тисяч. Про це треба більше говорити, бо пацієнт може мати хорошу перспективу на повноцінне і якісне життя. У деяких випадках хворий повністю одужує, – наголосив фахівець.

Під час конференції спікери обговорили низку актуальних медичних тем:

🔸 факти про ПІД, клінічна діагностика;

🔸 лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД;

🔸 принципи терапії ПІД;

🔸 майстер-клас: діагностика ПІД;

🔸 лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД.

Всеукраїнський освітній проєкт їх «РАПІД« у цьому році стартував з міста Черкаси і відбувся на базі Черкаського онкологічного диспансеру 26 лютого. Загалом ідея проведення проекту народилася у 2016 році і розпочала втілюватися в життя в 2017 році.  Нині  захід організували за підтримки фармацевтичної компанії «Biopharma» спільно з експертами Всеукраїнської Асоціації Дитячої Імунології (ВАДІ).

За словами організаторів, Черкаси – знакове місто, адже тут функціонує донорський центр «Biopharma Plazma Черкаси». У закладі збирають плазму, з якої виробляють препарати для лікування хворих на первинні імунодефіцити та багатьох інших хвороб.

У межах проєкту навчання протягом року відбудеться ще в 15 містах України. Програма передбачає підвищення рівня знань лікарів щодо діагностики первинних імунодефіцитів у дітей та дорослих.

Кандидатка медичних наук, асистентка кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика Анна Гільфанова зазначила, що ідея створення проєкту «РАПІД» в Черкасах з’явилася у серпні торік.

Тоді я вперше відвідала Черкаський обласний онкологічний диспансер. Я зрозуміла, що в нас абсолютно однакове бачення спільного шляху розвитку імунології, онкології та гематології.  Зі співавторами та організаторами ми ґрунтовно обдумували формат заходу, бо важливо максимально зрозуміло поінформувати лікарів про первинні імунодефіцити безпосередньо в робочій атмосфері. На мою думку, сьогоднішня зустріч буде плідною і матиме провадження в подальшому, – зазначила Гільфанова.

Також фахівчиня додала, що мета проєкту  – не лише обговорити порушені питання, а й колективно зробити чітку технологію діагностики захворювання.

Необхідно, аби в цій структурі був медик, який вперше бачить пацієнта. Бо лікар-гематолог – це людина, яка найчастіше стикається з первинними імунодефіцитами у професійному житті. Також обов’язковим елементом цієї моделі є лабораторна служба, саме тому в Черкасах ми модифікували «РАПІД». Обов’язковим компонентом усіх тренінгів є робота з лабораторними працівниками, адже в цьому поєднанні є й результат, – пояснила Анна Гільфанова. 

За словами кандидатки біологічних наук, біолога, наукової співробітниці лабораторії імунології ДУ «ІПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України Дар’ї Осипчук, у процесі скринінгових досліджень працівник лабораторії повинен мати настороженість.

Зараз побутує багато стереотипних думок, що первинні імунодефіцити настільки рідкісні лише за умови здійснення специфічного дослідження. Насправді ж наявність значної кількості особливо тяжких первинних імунодефіцитів можна запідозрити під час аналізу скринінгових досліджень. Тому протягом цього процесу дуже важливою є настроженість і подальше розуміння, що потрібно дослідити, аби діагностувати захворювання, – розповіла Осипчук.

Кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національного університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика Юрій Степановський зауважив, що задум проєкту «РАПІД»  підвищити настороженість лікарів про вроджений імунодефіцит.

– За статистичними даними, в Україні не виявляють близько 80-90%  вроджених захворювань у пацієнтів. Це складні хвороби, які ще 20 років тому були вироком. Фактично запорука успішного лікування – правильний діагноз, – сказав Степановський.

Назва «РАПІД» асоціюється зі словом «швидко», що означає своєчасно встановити діагноз. Про це зазначив Юрій Степановський під час конференції.

Аби оперативно діагностувати хворобу, лікарі повинні знати про орфанні захворювання (рідкісні), які трапляються з частотою – одна хвороба на десятки тисяч. Про це треба більше говорити, бо пацієнт може мати хорошу перспективу на повноцінне і якісне життя. У деяких випадках хворий повністю одужує, – наголосив фахівець.

Під час конференції спікери обговорили низку актуальних медичних тем:

🔸 факти про ПІД, клінічна діагностика;

🔸 лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД;

🔸 принципи терапії ПІД;

🔸 майстер-клас: діагностика ПІД;

🔸 лабораторна імунологічна та генетична діагностика ПІД.