Міжнародний день онкохворої дитини відзначають 15 лютого. Про особливості перебігу хвороби, симптоми та профілактичні заходи розповіла завідувачка обласного центру дитячої онкології та по гематології Черкаського обласного онкологічного диспансеру Оксана Глухарева.

Яка різниця раку в дорослих та дітей?

По-перше, різниця в походженні злоякісних новоутворень у дітей та дорослих. «Дорослий рак» – це переважно набута хвороба. Одною з причин є шкідливі звички, пов’язані з попаданням в організм канцерогенних речовин. Насамперед, це куріння. Значення також надають і особливостям харчування з вживанням певної їжі. Зовнішні фактори, із якими люди змушені контактувати. Це канцерогенні речовини й джерела радіоактивного випромінювання, застосовувані на виробництві. Вони сприяють збільшенню ризику розвитку злоякісних пухлин у працівників цих підприємств, якщо є безпосередній довготривалий контакт. Натомість, у дітей це переважно вроджені хвороби.

По-друге, існує різниця в результатах лікування. «Дорослий рак» – це хвороба, якої важко позбутися, і частіше можна лише подовжити життя людини, хоча є і ті, що перемагають цю хворобу. У дітей онкологічні захворювання можна вилікувати, якщо вчасно звернутися за допомогою.

Які симптоми можуть бути «сигналами», що варто звернутися до лікаря-онколога?

У дітей бувають різні види онкологічних захворювань і для кожного характерні «специфічні симптоми». Але бувають і універсальні, серед них: в’ялість, слабкість, бліді шкіряні покрови, множинні «синці» (але не на колінях та ліктях, бо діти часто падають і травмуються, а, наприклад, на внутрішній поверхні руки, ноги, на тулубі), тривала і безпричинна втрата ваги; часті головні болі, що супроводжуються ранковим блюванням; набряки, постійні болі у кістках, суглобах, в ділянці спини або в ногах; ущільнення в зоні живота, шиї, грудей, таза чи пахв, збільшення лімфовузлів; часто повторювані інфекційні захворювання; періодичне чи постійне підвищення температури без видимих на те причин.

Один або кілька таких симптомів є приводом для батьків негайно звернутись до педіатра та виконати певні обстеження, а потім уже до дитячого онколога.

Який існує найбільш практичний алгоритм виявлення онкозахворювань у дітей?

Існує певний алгоритм обстежень, які називають профілактичними. Після народження дитини її обов’язково оглядає лікар, потім відбувається плановий огляд щомісяця. Також беруть загальний аналіз крові з пальчика, проводять УЗД внутрішніх органів, а також під час оформлення в дошкільний заклад та школу. Цього достатньо, щоб вчасно виявити онкопатологію.

Можете розказати, яка ситуація в Черкаській області з онкохворими дітьми?

Черкаська область є одним із «лідерів» по захворюванності серед дитячого населення в Україні. Кожного року вперше виявляють онкозахворювання у 35–40 дітей, більшість із них (50% і більше) мають «запущені» стадії. Також на обліку онкодиспансера щороку перебуває 260–300 дітей.

Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин і можливість повного одужання пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей починає лікування на пізніх стадіях захворювання, коли проведення спеціальної терапії має багато складнощів і зупинити хворобу не завжди вдається. Так, у 2019 році ми втратили 4 пацієнтів від прогресування хвороби. Трохи заспокоює те, що в 2020 році в Черкаському обласному центрі дитячої онкології і гематології під час лікування не померло жодної дитини. Показники одужання і смертності залежать від вчасності виявлення захворювання. Так, якщо при І-ІІ стадіях показник одужання 75% і вище, то при IV стадії лише 20%.

Які найбільш поширені онкозахворювання у дітей?

Уже багато років поспіль серед онкологічних захворювань дитячого віку лідирують гострі лейкози (або лейкемія — онкологічне злоякісне захворювання клітин крові, що уражає кістковий мозок та інші кровотворні органи людини) та пухлини головного мозку. Останні роки почастішали нейробластоми та пухлини кісток.

Поясніть, які ознаки «сигналізують» про можливість виникнення лейкемії

Лейкемія не має специфічних, характерних тільки для цього захворювання симптомів. Але один чи декілька із перерахованих симптомів є приводом терміново звернутись до педіатра. Зокрема, це поява синців на тілі та висипи на шкірі; часто повторювані інфекційні захворювання, постійна втома, слабкість та помітна блідість шкіри; видимі раптові зміни у фізичному стані дитини, що не зникають; періодичне чи постійне підвищення температури без видимих на те причин.

Скажіть, будь ласка, яке лікування гострої лейкемії передбачено?

На першому місці стоїть хіміотерапія, яка завдяки протокольному методу лікування захворювань і постійному його удосконаленню у всіх економічно розвинених країнах стає мінімально шкідливою і максимально ефективною.

Які симптоми вказують на пухлину головного мозку?

Запідозрити новоутворення центральної нервової системи можливо за наявності одного або декількох із симптомів: тривала і безпричинна втрата ваги, головний біль, що супроводжуються ранковим блюванням; постійна нудота, запаморочення, слабкість у руці чи нозі, порушення ходи.

Яких профілактичних заходів потрібно дотримуватись, аби запобігти винекнинню онкозахворювання у дітей?

Профілактики в дитячій онкології не існує. Але варто пам’ятати, що онкоутворення в дітей найчастіше уроджені, їх утворення відбувається ще в утробі матері. Тому виникнення пухлини в дитини зумовлюється станом здоров’я її батьків перед зачаттям, шкідливими звичками, харчуванням, умовами життя і праці.

Батькам необхідно знати, що дитячий рак – не смертний вирок. Сучасна медицина здатна протистояти цій жорстокій хворобі. Сьогодні вчасно пролікована пухлина не є фатальним випадком.

Спілкувалася журналістка «Нової Доби» Дар’я Роженкова

Боротьба з онкологічними захворюваннями – це складна соціальна проблема, проте, як підтверджує медицина, вплинути на зменшення захворюваності і смертності від раку можна. У сучасних умовах дитячий рак – не смертний вирок, а виліковна хвороба. Досвід європейських країн доводить, що 75–80% дітей з діагнозами злоякісних пухлин і лейкозів мають шанси знову бути здоровими.

Міжнародне товариство дитячої онкології (SIOP) та Міжнародна конфедерація організацій батьків дітей, хворих на рак (ICCCPO) починають цілеспрямовану кампанію у сфері охорони здоров’я, щоб краще інформувати громадськість про ранні ознаки раку у дітей.

Щороку 175 тис. дітей у світі отримують діагноз «рак», і майже 90 тис. із них помирають від цього захворювання. Точна кількість нових випадків невідома, оскільки у багатьох країнах реєструються не всі хворі на рак діти. Такі  цифри просто вражають, адже 70% усіх онкологічних захворювань у дітей є виліковними, якщо діагностуються та лікуються на ранній стадії.

За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні щорічно реєструється близько 1000 нових випадків пухлин і лейкозу в дітей у віці до 14 років, це 10–12 хворих на 100 тисяч дитячого населення. Тому злоякісні новоутворення у дітей залишаються актуальною проблемою і для українського суспільства. За рівнем захворюваності Україна посідає одне з останніх рангових місць у світі, проте рівень смертності перевищує аналогічні світові показники, що свідчить про суттєві проблеми у виявленні, обліку та наданні медичної допомоги дітям зі злоякісними пухлинами.

Якщо рак у дорослої людини здебільшого є наслідком її способу життя, харчування, умов праці тощо, то дитячі пухлини найчастіше вроджені, їх закладення у плода відбувається ще в утробі матері. Тому виникнення пухлини у дитини зумовлюється станом здоров’я її батьків перед зачаттям, їх шкідливими звичками, їх харчуванням, умовами життя і праці.

Чинники, які спричиняють онкозахворювання у дітей:

— перебування дитини на сонці або в зоні дії радіоактивних променів;

— пасивне куріння, яке завдає такої ж шкоди організму дитини, як і активне;

— присутність шкідливих хімічних речовин у навколишньому середовищі в промислових містах або зонах;

— неправильне харчування, а особливо велика кількість смажених і копчених страв, продуктів, до складу яких входить безліч хімічних добавок, неповноцінний раціон, практично позбавлений свіжих фруктів і овочів;

— деякі вірусні інфекції сприяють розвитку раку. У наші дні до таких вірусів відносять вірус Епштейна-Барра, вірус гепатиту В, а також вірус герпесу;

— існує прямий зв’язок між двома десятками генетичних захворювань і розвитком дитячої онкології. До подібних захворювань відносять хворобу Дауна, нейрофіброматоз, синдром Кляйнфельтера, Костмана та інші.

Попри відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин і можливість повного одужання пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей починає лікування на пізніх стадіях захворювання, коли проведення спеціальної терапії має багато складнощів. Основна причина цього зумовлена слабкою онкологічною настороженістю у батьків по відношенню до дитини. Часто наявність пухлини виявляється випадково, при профілактичному обстеженні. Методи лікування дитячої онкології схожі з методами лікування дорослих пацієнтів і включають в себе хірургічний метод, променеву терапію і хіміотерапію.

Лікування дітей має свої особливості. Так, на першому місці у них стоїть хіміотерапія, яка завдяки протокольному методу лікування захворювань і постійному його удосконаленню у всіх економічно розвинених країнах стає мінімально шкідливою і максимально ефективною. Хірургічне лікування сьогодні зазвичай доповнює хіміотерапію.

Варто пам’ятати, що сучасна медицина здатна протистояти дитячому раку. Сьогодні вчасно пролікована пухлина  не є фатальним випадком.

Якщо 30 років тому в Україні виживало до 10% дітей, хворих на рак, то нині – вже понад 50%. Слід лише вчасно діагностувати, а потім правильно лікувати пухлину. Про це свідчить досвід дитячих онкологів, які щодня разом з батьками хворих дітей борються за їх життя. Хвороба виліковується у 80% випадків, у 85% дітей вона переходить у ремісію. Тобто через 5 років після лікування дитину можна вважати здоровою.

Однак результати такої непростої роботи залежать від того, в якій мірі суспільство впевнене, що ця боротьба буде успішною, що великі кошти, які необхідні для лікування маленьких хворих, допоможуть перемогти підступну недугу. Адже сьогодні онкохвороби залишаються найдорожчими в лікуванні. Так, за  попередніми підрахунками, лікування дитини коштує близько 100 тис. гривень, і це без врахування рецидивів недуги.

Рівень дитячої онкозахворюваності протягом останніх десяти років залишався відносно стабільним, він коливався від 10,2 до 13,8 випадків на 100 тис. дітей.  Перше місце посідали лейкози та лімфоми (частка їх коливається від 31 до 45%), на другому місці – злоякісні новоутворення головного мозку (17-19%), на третьому – нефробластома (14–15%).

Найголовнішою проблемою дитячої онкології по Україні є запізніла діагностика злоякісних захворювань. Переоцінити важливість цього моменту складно, оскільки діти, на відміну від дорослих, при своєчасній діагностиці мають 70–80% шансів на повне одужання.

У структурі злоякісних новоутворень у дітей від 0 до 17 років у 2020 році перше місце традиційно займають гемобластози. Друге місце – злоякісні пухлини головного мозку. На третьому місці – нейробластоми.

Діагностувати рак завжди складно. Ніхто не вимагає від педіатрів вміти лікувати рак, нехай районний педіатр направить 20 дітей до онколога і помилиться у 19 випадках, але один раз не помилиться, і це допоможе спасти життя дитини.

Річ у тім, що батьки мають вчасно звертатися до лікаря і зважати на такі симптоми:

• біла пляма в оці, косоокість, сліпота, вирячені очі;
• набряк в ділянці живота/таза, голови чи шиї, набряк кінцівок, яєчок чи залоз;
• стійке і тривале підвищення температури тіла, яке з’являється без видимої причини;
• втрата ваги, слабкість, блідість, легка поява синців чи кровотечі.
• біль у кістках, суглобах, спині, виникнення переломів;
• порушення ходи, рівноваги чи мовлення, затримка психофізичного розвитку;
• головний біль, який триває, більше, ніж два тижні з блюваннями чи без нього;
• збільшення розмірів голови.

Профілактики онкологічних хвороб у дітей не існує, тому на першому плані має бути турбота про здоров’я. Дитині необхідне здорове збалансоване харчування, повноцінний сон, зведене до мінімуму спілкування з комп’ютером та мобільним телефоном, регулярні прогулянки на свіжому повітрі та профілактичні огляди у лікаря з обов’язковим загальним аналізом крові.

Боротьба з онкологічними захворюваннями є складною соціальною проблемою, тому дуже важливо поліпшити інформування суспільства щодо проблеми дитячих онкологічних захворювань.

Категорія дітей з гематологічними та онкологічними захворюваннями потребує  забезпечення максимально можливого рівня якості життя шляхом створення міжгалузевої програми реабілітації, у тому числі безперервного навчання за шкільною програмою під час лікування та подальшої соціальної реабілітації, наслідком якої має стати їх наступна повноцінна інтеграція у суспільство. Батьки повинні знати, що спосіб їх життя, шкідливі звички та життєві помилки можуть позначатися на здоров’ї їхніх дітей.

Захворюваність жіночого населення на рак молочної залози у більшості країн світу, зокрема й в Україні, посідає перше місце серед усіх злоякісних пухлин. Тому профілактика такої патології має принципове соціальне значення.

Медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру, доктор медичних наук, лікар-хірург-онколог вищої категорії Хурані Іяд Фахід розповів, чи є можливість запобігти виникненню раку молочної залози.

Поряд із сучасними схемами профілактики і лікування онкологічних захворювань, якими керується традиційна медицина, існує величезна галузь альтернативної (не традиційної) медицини, яка перебуває в стані постійного оновлення та осмислення, – зазначив Хурані Іяд Фахід.

За його словами, використання можливостей альтернативної медицини при онкологічних захворюваннях цілком обґрунтована, але нерідко є проблемною.

По-перше, застосування засобів і способів традиційної медицини часто виявляється недостатнім, аби ефективно запобігти розвитку процесу. По-друге, застосування засобів альтернативної медицини, не створюючи виходу з ситуації, призупиняє хворого від рішучих заходів боротьби із злоякісною пухлиною, що значно погіршує прогноз і перспективи радикального лікування. Отже, важливо об’єднати їх в єдину систему, яка розширює можливості боротьби з онкологічною патологією, – пояснив лікар-хірург-онколог.

Фахівець зауважив, що злоякісну пухлину прийнято вважати фатальним захворюванням, яке визначає подальшу долю пацієнта. Однак не можна не звертати увагу на те, що природа дає нам вагомий шанс, щоб запобігти, або хоча б, відстрочити розвиток захворювання, і вибір людини полягає в тому, щоб правильно ним скористатися.

Латентний період розвитку онкологічного захворювання (від початку злоякісного переродження клітини і аж до клінічного прояву хвороби) може становити 10-20 років. Тому застосування відповідних заходів у цей період може «придушити» або сповільнити розвиток злоякісного процесу. Власне, у цьому і полягає сенс здорового способу життя – посилення потенціалу організму протистояти розвитку хвороби. Можливості профілактики злоякісних новоутворень значні, але необхідна правильна оцінка ступеня онкологічного ризику та ефективна корекція стану здоров’я за допомогою всіх наявних засобів, – пояснив Хурані Іяд Фахід.

Чи є можливості, хоча б частково, запобігти виникненню раку молочної залози

Поки остаточно не з’ясовані конкретні причини і «механізм» розвитку злоякісних пухлин, тому повну і гарантовану первинну профілактику раку молочної залози не можна здійснити. Водночас, у результаті численних експериментальних та епідеміологічних досліджень фахівці виявили низку факторів, що підвищують ризик виникнення раку молочної залози. Відповідно є й причини, які зменшують ймовірність появи цих пухлин, – сказав медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру.

Як зазначив лікар, виникнення раку молочної залози – багатостадійний процес, в якому є: фаза ініціації (первинної зміни спадкових структур клітини під впливом хімічних, фізичних або біологічних факторів);  фаза промоції (посилення), що спричиняється речовинами, які не можуть обумовити виникнення пухлини, але підсилюють вплив на її розвиток; фаза прогресії, яка безпосередньо стосується реактивності організму і його можливістю «протистояти» пухлині, що розвивається.

У виснаженому організмі пухлина не зустрічає опору. Варто зазначити, що жодне «лікувальне» голодування не вилікує від злоякісного новоутворення. Навпаки вітамінізована рослинна їжа, свіжі овочі та фрукти, відмова від алкоголю, жирного м’яса – підвищують стійкість організму, – додав Хурані Іяд Фахід.

Він сказав, що відносно раку молочної залози промоторами найчастіше є стероїдні гормони естрогени, що виробляються в яєчниках, наднирках і за певних умов жировій тканині.

Естрогени можуть потрапляти в організм ззовні: з їжею або при лікуванні різних захворювань, а також у протизаплідних пігулках. Більшість з найбільш поширених факторів ризику раку молочної залози стосуються вироблення і впливу естрогенів, – розповів лікар Іяд.

За останні 5 тис. років, від перших згадок про рак молочної залози, навряд чи докорінно змінились його причини.

Чому в останні десятиліття показники захворюваності стрімко зростають?

Варто зауважити, що змінилися умови, які сприяють розвитку онкологічного захворювання. Узагалі половина випадків раку пов’язана зі збільшенням середньої тривалості життя. Найчастіше пухлини виявляють після 50 років. При короткій середній тривалості життя (менше 40 років) значна кількість людей просто не доживала до віку, коли виникає рак, – пояснив лікар-хірург-онколог.

Як зазначив Хурані Іяд Фахід, із плином часу змінився і «зовнішній фон», елементи якого, причетні до розвитку раку (особливості харчування, дія радіації, вплив інших фізичних або хімічних канцерогенів).

Зазнали змін соціальні умови, які стосуються особливостей формування сім’ї, віком вступу в шлюб, терміном першої вагітності і пологів, кількості дітей, різновидами статевого життя, годівлі грудьми. А також змінилися й конституціональні особливості: збільшився ріст і вага жінок. Нині фіксують більш ранній початок менструальної функції і пізніше її закінчення (менопауза), – додав медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру.

За його словами, у результаті в останнє сторіччя загальна тривалість репродуктивного (дітородного) періоду збільшилася з 20 років до 40 (тобто у 2 рази). Відповідно збільшилася й тривалість впливу гормонів яєчників на тканину молочної залози при скороченні середнього числа пологів в 5-6 разів.

Нині жінки, особливо в західних країнах, приймають естрогени після менопаузи, аби продовжити молодість і привабливість.

Фахівець сказав, що все різноманіття чинників ризику раку молочної залози можна зарахувати до трьох основних груп:

1️. Фактори, що характеризують функціонування репродуктивної системи організму жінки (менструальна, статева, дітородна, лактаційний функції). Супутні захворювання жіночої статевої сфери, мають вплив і тісно пов’язані з функцією цієї системи.

2️. Генетичні чинники (наявність злоякісних пухлин, головним чином молочної залози, у близьких родичів по лінії матері або батька).

3️. Попередні і супутні захворювання, пов’язані зі зміною ендокринно- обмінного фону організму (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози, надниркових залоз).

Лікар Іяд пояснив, що відносний ризик захворіти на рак молочної залози для жінок, в яких менструації настали раніше 12 років – удвічі вищий, ніж для жінок з початком місячних в 16 років і старших. 

Також ризик появи онкологічного захворювання при настанні менопаузи після 55 років у 2–2,5 рази вищий, ніж до 45 років. Водночас ймовірність виникнення раку молочної залози зменшується на 47% у жінок, яким видалили яєчники до 40 років, порівняно з контингентом жінок, в яких природня менопауза відбувається в 45-54 роки, – зазначив фахівець.

За словами медичного директора, жінки, які пізно почали статеве життя і народили дитину, мають підвищену захворюваність на рак молочної залози.

Зі збільшенням кількості пологів ризик виникнення цього онкологічного захворювання послідовно зменшується. Виявилося, що найбільше значення має не кількість вагітностей і пологів, а вік жінок у період першої вагітності, що закінчилася пологами. Відомий американський епідеміолог Макмехн наводить статистичні докази, що у жінок, які народжували до 18 років ризик захворіти на рак молочної залози втричі менше, ніж у тих, що вперше народили після 35 років, – сказав Хурані Іяд Фахід. 

Він наголосив, що підвищення ризику захворіти на рак молочної залози пов’язують також з викиднями і абортами, особливо до перших пологів.

До чинників, які сприяють порушенню нейроендокринного статусу організму, зазвичай, зараховують деякі захворювання жіночої статевої сфери: хронічне запалення додатків, кісти яєчників, фіброміому матки та ендометріоз. Окремим фактором є спадковість. Про випадки раку молочної залози у кровних родичів (мати, дочка, сестра, бабуся, тітка) повідомляється ще в давньоримській літературі (І сторіччя н.е.). Серед жінок, родичі яких хворіли на рак молочної залози, ризик появи онкозахворювання збільшується у 2–3 рази. Зокрема, у 8 разів за наявності раку молочної залози у рідної сестри, – зазначив лікар-хірург-онколог.

Підрахунки, які провели експерти ВООЗ в Канаді, засвідчили, що приблизно 25% випадків раку молочної залози пов’язані з пізнім віком перших пологів, 10-20 % – із наявністю цього онкологічного захворювання у близьких родичів, 27% випадків – із високим вмістом жиру в дієті, а 13% випадків – із надлишковою вагою жінок. У решти пацієнток рак виник через патології геніталій (кісти, доброякісні та злоякісні пухлини яєчників і матки).

Чи можна за допомогою сучасних засобів зробити наші зусилля у профілактиці та боротьбі з раком молочної залози більш ефективними

Напевно можливо, якщо застосувати низку соціальних та індивідуальних заходів, як-от: заборона на аборти без медичних показів, заборона реклами та продажу нікотинових виробів/слабоалкогольних напоїв (пива) дітям та молоді до 20 років, уведення обов’язкових щорічних профілактичних оглядів. А також реалізація навчання здоровому способу життя, зокрема й гігієни статевого життя, у середніх і вищих навчальних закладах, – сказав директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру Хурані Іяд Фахід.

Лікар викормив низку індивідуальних профілактичних рекомендацій:

📍 проводити боротьбу із зайвою вагою,

📍бути фізично активними (займатися спортом або фітнесом);

📍 уникати стресів (за неможливості – застосовувати седативну терапію);

📍 жити регулярним статевим життям (не приймати гормональних контрацептивів та не робити абортів);

📍 за можливості краще народити першу дитину до 25 років;

📍  позбутися шкідливих звичок;

📍 обмежити вживання жирного м’яса, особливо свинини;

📍 споживати більше фруктів і свіжих овочів;

📍 після 45 років застосовувати антиоксидантні препарати та вітаміни (А, Е, С), тобто проводити комплекс заходів первинної профілактики захворювання, які дозволили б жінці свідомо уникати хоча б деяких зазначених факторів.

Найголовніше – щомісяця проводити самоогляд молочних залоз, не рідше одного разу на рік проходити обстеження в лікаря-хірурга-онколога та гінеколога, а за наявності передракових станів або доброякісних пухлин необхідно звернутися до відповідних спеціалістів у Черкаський обласний онкологічний диспансер, – наголосив Хурані Іяд Фахід.

Рак молочної залози – найпоширеніше злоякісне захворювання серед жінок. Щороку в Україні діагностують більше 14 тисяч нових випадків. Однак більшість з них можна вилікувати радикальним методом.

Чи потребує обстеження грудей підготовки

Як зазначив медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру Хурані Іяд Фахід, безпосередньо готуватися до огляду не потрібно, однак варто спланувати день обстеження відповідно до циклу, аби уникнути дискомфорту.

Фахівець виокремив низку рекомендацій, які можуть бути корисними для пацієнток:

1️. Перед обстеженням потрібно очистити шкіру від дезодорантів, лосьйонів та кремів, або не користуватися засобами за день до огляду. Сліди тальку та деяких парфумерних сполук зумовлюють похибку в зображеннях.

2️. Обстеження проводять на оголеному тілі. Буде зручніше, якщо ви зможете зняти лише верхню частину одягу.

3️. Не плануйте мамографію безпосередньо перед початком або під час менструації. У цей період груди стають чутливішими до болю.

4️. Попередні знімки мамографії (якщо обстеження здійснювали не в ЧООД), можуть допомогти лікарю-рентгенологу оцінити динаміку змін у тканинах, тому їх варто мати із собою.

❗Тлумачення мамографії може бути складним, адже нормальний стан молочної залози в кожної жінки різниться за виглядом. Зокрема, деякі види раку важко візуалізуються, тому рентгенолог може порівняти поточні зображення із попередніми, аби уникнути помилки у висновку.

5️. Обов’язково повідомте фахівця про симптоми, які вас непокоять у грудях, зокрема й про раніше перенесені захворювання та операції. Також варто поінформувати чи хворіли ваші рідні на рак (особливо рак молочних залоз).

6️. Не обмежуйтеся їжею та напоями, а також та не припиняйте прийом прописаних ліків у день обстеження. Це не впливає на результати чи процедуру проведення мамографії.

Чи впливає наявність імплантів грудей на результати мамографії

Грудні імплантати нерідко унеможливлюють точність показання мамографії. Адже силіконові та сольові ендопротези не прозорі і «блокують» чіткий вигляд тканин на рентгенівських знімках. Особливо якщо імплантат розміщений перед, а не під грудним м’язом. Кваліфіковані рентгенолаборанти знають як обережно стискати груди, аби не пошкодити імплантат. Якщо ж  здійснити мамографічне обстеження молочних залоз неможливо, то фахівець може запропонувати інші методи, зокрема, УЗД та МРТ, – зазначив лікар-хірург-онколог вищої категорії.

Що покаже мамограма

За словами Хурані Іяд Фахіда, оглядова мамографія дає такі результати:

🔸відсутність ознак патологічних змін  тканин;

🔸пухлинні утворення доброякісного або злоякісного походження;

🔸аномальні зміни тканин, що потребують додаткового обстеження задля підтвердження ракового захворювання.

Чи є у мамографії обмеження щодо діагностичних можливостей

Незважаючи на те, що мамографію вважають найбільш точним та достовірним способом діагностики онкологічного захворювання грудей, цей метод не розпізнає всі види раку молочної залози. Тому існує поняття «помилково негативного результату», коли певний вид раку не виявлять на рентгенівських знімках, а також «помилково позитивний результат», коли деякі індивідуальні відмінності у щільності тканин молочних залоз або інші тканинні зміни інтерпретують як ракове захворювання, – пояснив лікар Іяд.

Фахівець наголосив, що мамографічного скринінгу здебільшого недостатньо, щоб стовідсотково визначити наявність доброякісного або злоякісного захворювання.

Коли лікар-рентгенолог виявив зміни у тканині під час скринінгового обстеження, то він обов’язково порекомендує додатковий огляд, який необхідно обговорити з лікарем-куратором або онкохірургом. Якщо у вас є симптоми або скарги, але мамограма має «негативний» результат, тобто вказує на здорову тканину – обов’язково консультуйтеся із зазначеними спеціалістами щодо інших видів діагностики, – сказав медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру Хурані Іяд Фахід.

Як зауважив медик, достовірність результатів обстеження молочних залоз залежить і від якісного та сертифікованого обладнання та кваліфікації лікаря, який оцінює результати.

У Черкаському обласному онкологічному диспансері обстеження жінок проводять на сучасних цифрових мамографах, які забезпечують кращу візуалізацію молочних залоз задля виявлення патологічних змін на ранніх стадіях. В обласному центрі променевої діагностики новоутворень ЧООД працюють висококваліфіковані спеціалісти, із великим досвідом роботи, більшість із них мають вищу кваліфікаційну категорію. Усі працівники систематично підвищують професійний рівень, адже беруть активну участь у навчальних курсах, наукових медичних з’їздах та  конференціях, – зазначив Хурані Іяд Фахід.

Лікар-хірург-онколог вищої категорії наголосив, що кожна жінка без попереднього запису може пройти мамографічне обстеження в Черкаському обласному онкодиспансері.

Пацієнтка може здійснити огляд за електронним направленням (згідно з «Програмою медичних гарантій») від сімейного лікаря або лікаря-куратора, чи за власним бажанням. Мамографічний кабінет працює щоденно з понеділка до п’ятниці. Ми радимо відповідально ставитися до свого здоров’я та не нехтувати медичним обстеженням, – додав медичний директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру Хурані Іяд Фахід.

Рак молочної залози – найпоширеніше злоякісне захворювання серед жінок. Щороку в Україні діагностують більше 14 тисяч нових випадків. Однак більшість з них можна вилікувати радикальним методом. 

В.о. завідувача обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгендіагностичного) Оксана Вишневська розповіла про найбільш поширений та ефективний спосіб обстеження молочних залоз.

Мамографія – це безболісне ефективне дослідження молочних залоз за допомогою рентгенівського апарату – мамографу. Цей спосіб дозволяє виявити злоякісні та доброякісні утворення, а також аномальний розвиток тканини в молочних залозах на початкових стадіях. У цьому випадку вони мають невеликі розміри і лікар під час пальпації не зможе визначити захворювання протягом 1-2 років, – зазначила Вишневська.

За її словами, мамографія є не лише найбільш точним, але й безпечним методом діагностики захворювань молочної залози, адже променеве навантаження дуже низьке і є безпечним для здоров’я пацієнток.

Чим відрізняються скринінгова та діагностична мамографії

Скринінгова мамографія є оглядовим методом обстеження, яке дозволяє оцінити стан тканин і наявність в них аномальних змін пухлинного характеру. Діагностична мамографія є прицільним вивченням виявлених аномальних змін у тканинах для постановки точного діагнозу та вибору лікувальних заходів.

У процесі виявлення новоутворень на мамограмі, лікар онкохірург під контролем УЗД може відразу ж провести пункцію або біопсію. Для цього за допомогою тонкої голки беруть невелику кількість «підозрілої» тканини, яку згодом досліджують під мікроскопом у спеціальних цитологічних лабораторіях, аби точно визначити вид клітин, – зауважиила лікарка.

Оксана Вишневська наголосила, що скринінгову мамограму, за наявності показань, важливо робити щорічно, бо це дозволяє виявити ракові захворювання на найбільш ранніх та виліковних стадіях захворювання.

Лікарка виокремила так звану групу ризику, до якої зараховують пацієнток, яким рекомендують зробити рентгенівський скринінг:

🔸жінки після 40 років;

🔸жінки будь-якого віку, в яких є підозра на пухлинні новоутворення, виявлені під час мануального огляду чи УЗД дослідження;

🔸жінки будь-якого віку, в яких найближчі прямі родички мали/мають рак молочної залози.

Обстеження полягає в рентгенівських знімках, що фіксують зображення тканини молочних залоз у різних проєкціях. Рентгенівський мамографічний цифровий комплекс використовує технологію отримання мамограм з візуалізацією зображення на екрані монітора, паперових та цифрових носіях, — сказала Вишневська.

За її словами, лікар-рентгенолог тлумачить зображення та повідомляє результати пацієнту. Проводячи щорічне планове обстеження та користуючись тим самим мамографом, рентгенолог має додаткову перевагу в порівнянні поточного результату обстеження з попереднім, що допомагає і полегшує виявлення невеликих відхилень, які можуть з’явитися будь-коли.

Чи є мамограма болісною

Зазвичай мамографія не спричиняє біль, але в деяких жінок виникає дискомфорт. Протягом обстеження молочну залозу затискають між двома пластинами-платформами під час знімку.

Якщо стискання є занадто неприємним, то можна попросити рентгенолаборанта змінити положення грудей, аби полегшити дискомфорт. Загалом на відчуття впливають: розмір грудей, день менструального циклу та досвідченість рентгенолаборанта, – пояснила в.о. завідувача обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгендіагностичного) Оксана Вишневська.

Вона додала, що для більшості жінок найбільш спрятливий час для безболісного проведення обстеження – будь-який день протягом першого тижня після закінчення менструального циклу.

За можливості не плануйте скринінг грудей за тиждень до початку нового менструального циклу, бо саме в цей період груди найчутливіші до болю, – порекомендувала фахівчиня. 

Чи потрібне направлення лікаря для мамографії?

Мамографія зарахована до обов’язкових процедур при щорічній диспансеризації пацієнток із групи ризику. Якщо ви належите до цієї групи та слідкуєте за станом здоров’я, то можете проходити обстеження за направленням на мамографію від сімейного лікаря або за власним рішенням, – зазначила Вишневська.

Як сказала лікарка, важливо пам’ятати, що результати обстеження має тлумачити досвідчений лікар-рентгенолог, а в разі відхилень у тканинах – звертайтеся до кваліфікованого лікаря онкохірурга.

У ЧООД результати будь-якого обстеження пацієнти отримують особисто. Ви можете звернутися з ними до вашого лікаря, або ж спеціалісти закладу порекомендують консультацію онкохірурга для подальшого клінічного обстеження та спостереження, – сказала в.о. завідувача обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгендіагностичного) Оксана Вишневська. 

Вона додала, що знімки мамографії (на диску) варто обов’язково зберігати і мати при собі під час наступних оглядів – це допоможе лікарю відстежити динаміку змін у молочній залозі й поставити правильний діагноз.

Чи безпечним є рентгенівське обстеження грудей

Нині під час проведення мамографії пацієнтка отримує рівень опромінення (<0,1 мЗв), що суттєво нижчий за дозу протягом здійснення флюорографії. За загальною оцінкою лікарів, така доза недостатня для розвитку новоутворень. Сучасні цифрові апарати, які використовують для мамографії в ЧООД оперативно виконують обстеження на максимально низьких дозах опромінення, – зауважила Оксана Вишневська.

Рак шлунка — злоякісна пухлина, яка утворюється з епітелію слизової оболонки органу. Це одне з найбільш поширених захворювань серед дорослого населення країни. За рівнем захворюваності і кількості летальних випадків рак шлунка посідає друге місце (після раку легенів у чоловіків і раку молочної залози у жінок).

У чоловіків хворобу фіксують удвічі частіше, ніж у жінок. Пік захворюваності настає після 40–45 років, хоча нині рак шлунка нерідко виявляють і в пацієнтів молодшого віку. Лікар хірург-онколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Самохвал розповів про особливості захворювання, а також симптоми, діагностику і лікування раку шлунка.

Шкідливі чинники, які сприяють розвитку раку шлунка

– По-перше, це паління. Дослідження великих груп населення засвідчили, що куріння збільшує ризик захворіти на рак шлунка на 60% для чоловіків та на 20% – для жінок. В осіб, які позбулися шкідливої звички, ймовірність появи хвороби з часом зменшується, – зазначив Самохвал.

  За його словами, інфекція Helicobacter pylori теж збільшує ризик виникнення раку.

– Цю бактерію, що перебуває в слизовій оболонці шлунку людини, фахівці вважають фактором ризику раку шлунка І класу. Ця інфекція зумовлює розвиток хронічного запалення – гастриту, який у низці випадків за певних передумов набуває форм, які вважають передраковими (атрофія залоз тощо), – сказав  лікар хірург-онколог.

– Також у переліку небезпечних чинників вирізняють: надмірне вживання солі, вуджених і маринованих продуктів, недостатня кількість вітамінів в їжі (А, Е, С, бета-каротину і селену), а також робота з канцерогенами, – додав Костянтин Самохвал.

Діагностика

  Фахівець зауважив, що до доброякісних пухлин шлунка, які не є раком, зараховують: лейоміоми, фіброми, ліпоми, ангіоми, невриноми. Натомість серед злоякісних новоутворень виокремлюють: саркому (лейоміосаркому, фібробластичну саркому, ангіобластичну саркому, злоякісну невриному, ретікулосаркому) і карциному. У деяких випадках виявляють первинно-множинний рак шлунка, що виникає одночасно в різних відділах шлунка, які не пов’язані між собою.

– Першим етапом діагностики раку органів шлунково-кишкового тракту, зокрема й пухлин шлунка, є рентгенографія. Під час цього методу дослідження використовують рентгенівське випромінювання, що дозволяє оцінити стан шлунка і виявити будь-які зміни, які сигналізують про наявність новоутворення (злоякісної або доброякісної пухлини), – розповів лікар хірург-онколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Самохвал.

  Він додав, що  для встановлення точного діагнозу застосовують фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС).

–  Це метод ендоскопічного дослідження, який дозволяє оцінити стан стравоходу, шлунка і початкового відділу дванадцятипалої кишки, виявити захворювання, а також взяти зразок поверхні з ділянки слизової оболонки (біопсія тканин) для подальшого гістологічного дослідження. ФЕГСД рекомендують проходити і здоровим людям із метою профілактики онкологічних захворювань органів шлунково-кишкового тракту, – пояснив фахівець.

  Як зазначив Костянтин Самохвал, результат гістологічного дослідження (проводиться в лабораторії) зразка тканини пухлини є остаточним етапом визначення типу новоутворення і одним із основних факторів окреслення подальшого лікування раку шлунка.

– На етапі діагностики цього онкологічного захворювання також застосовують інструментальні методи: магнітно-резонансну томографію (МРТ) та комп’ютерну томографію (КТ), аби визначити поширеність метастазування, а також підготувати план лікування методом променевої терапії або радіохірургії метастазів, – додав Самохвал.

Операція з видалення пухлини шлунка

– Хірургічне лікування раку шлунку полягає або у вигляді тотальної гастроектомії — повного видалення органу (у такому випадку хірург формує новий шлунок з петель тонкого кишечника пацієнта), або часткової резекції (субтональна гастроектомія) та комбінованої резекції (видалення уражених пухлиною ділянок шлунка і навколишніх органів (частіше за все підшлункової залози), – сказав лікар хірург-онколог.

  За його словами, у сучасних умовах розвитку онкологічної хірургії лікування раку шлунка виконують лапароскопічне втручання. Це малотравматична методика, коли операцію здійснюють під відеоконтролем через невеликі розрізи в черевній порожнині (завбільшки до 1 см).

– Переваги лапароскопії в лікуванні онкології незаперечні — хірургічна методика дозволяє значно зменшити крововтрати і зменшити період відновлення пацієнта після операції, – наголосив Костянтин Самохвал.

Променева терапія — важливий складник комплексного лікування раку шлунка

  Як зауважив фахівець, променева терапія є важливою частиною поєднаного лікування більшості онкологічних захворювань, зокрема й раку шлунка.

– Променева терапія (радіотерапія) — один з ефективних методів лікування онкологічних захворювань, яку нині успішно використовують. Адже вплив іонізуючого випромінювання здійснюється лише в межах пухлини, а здорові структури організму поблизу новоутворення опроміненню не підлягають. Радіотерапію застосовують як самостійно, так і комплексно або комбіновано з іншими методами (такими, як хіміотерапія чи хірургічне втручання). У випадку раку головного травного органу променеву терапію часто призначають після оперативного втручання, – сказав лікар хірург-онколог.

Хіміотерапія в лікуванні раку шлунка

  На думку Костянтина Самохвала, не менш важливим компонентом поєднаного лікування є також протипухлинна хіміотерапія.

– ЇЇ можуть призначити пацієнтові як на початку лікування раку (щоб зменшити обсяг новоутворення для оперативного втручання), так і після операції. Однак кожен випадок онкологічного захворювання має свої особливості, тому вимагає індивідуального підходу до кожного хворого, – пояснив фахівець.

  Лікар хірург-онколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Самохвал наголосив, що змінити ситуацію можна кількома шляхами: уникати впливу шкідливих зовнішніх чинників, які сприяють розвитку раку; вплинути на перебіг передракових захворювань, аби запобігти їхньому прогресуванню в онко; виявляти рак шлунка на ранніх стадіях шляхом планового регулярного обстеження осіб з груп ризику.

Обласний лікувально-діагностичний гематологічний центр Черкаського обласного онкодиспансеру надає допомогу пацієнтам із лімфомами, усіма видами лейкемій, парапротеїнемічними гемобластозами, доброякісними захворюваннями крові.

Кількість госпіталізацій на рік становить 1900—2000. З 2019 року центр виконує високодозову хіміотерапію з трансплантацією аутологічних стовбурових клітин.

У центрі працює 11 лікарів, 23 медичні сестри та 19 молодших медичних сестер.

Обласний онкодиспансер має щоденний 24-годинний доступ до компонентів крові, які закуповує у ТОВ «Черкаси-Плазма». Усі компоненти крові перевірені методом ПЛР.

Лабораторний центр Черкаського онкодиспансеру виконує до 100 найменувань дослвджень гематологічних, біохімічних, показників коагулограми. Тут досліджують наявність антитіл до інфекцій, рівень препаратів у сироватці крові (метотрексат, такролімус, циклоспорин). Також виконує електрофорез та імунофіксацію білків крові та сечі.

Триває створення ПЛР-лабораторії для дослідження вірусних інфекцій та в перспективі НLA-типування.

Обласний лікувально-діагностичний гематологічний центр бере участь у клінічних випробування, що полегшує доступ пацієнтів до сучасних методів лікування.

Детальніше — у відеопрезентації Обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру:

Нині під диспансерним наглядом перебуває 41000 хворих. Із цієї кількості 27000 пацієнтів знаходяться на обліку понад п’ять років, що засвідчує про ефективність лікування.

Черкаський обласний онкологічний диспансер динамічно розвивається, адже на базі закладу впроваджують сучасні технології діагностики та лікування онкологічних захворювань.

Так, минулоріч фахівці закладу провели 31 аутологічну трансплантацію стовбурових клітин – найбільше серед усіх медичних закладів України. Нині серед пріоритетних завдань – упровадження трансплантації стовбурових клітин від донорів.

Із липня 2020 року Черкаський обласний онкологічний диспансер став учасником урядового пілотного проєкту з трансплантації органів.

Зокрема, наприкінці 2020 року в закладі виконали дві пересадки нирки від родинних донорів.

Злоякісні новоутворення шкіри щороку забирають життя 1500 українців. Із цієї кількості 2/3 пацієнтів помирають з діагнозом меланома – украй агресивною, однак не надто поширеною формою захворювання.

У 2018 році хворобу діагностували в 2835 українців. Ще в 15,5 тисяч виявили інші злоякісні новоутворення шкіри. Лікар хірург-онколог та онкодерматолог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Ігор Мовчан розповів про методи видалення родимок, ознаки меланоми та лікування злоякісного новоутворення.

Ознаки родимки та найпоширеніші міфи

– Родимка (медичний термін – невус) – це пляма, папула або вузлик від тілесного до коричневого кольору, що складається зі скупчень меланоцитів (клітин, які відповідають за появу засмаги на шкірі). На тілі людини їх налічують у середньому від 10 до 40. Деяка кількість родимок з’являється при народженні (називаються вродженими), решта виникає протягом життя, – зазначив Мовчан.

За його словами, нині в суспільстві побутує думка, що після видалення родимки можна померти.

– Звичайно, це міф. Невус – це доброякісне утворення, тому після його видалення може залишитися лише рубець. До летального випадку може призвести несвоєчасне або неправильне (нерадикальне) видалення зовсім іншого, але візуально схожого для необізнаної людини, злоякісного утворення – меланоми, – пояснив лікар онкодерматолог.

Як розповів Ігор Мовчан, зараз реклама популяризує, нібито найкращий метод видалення родимки, – лазерну деструкцію, бо це безболісно та безкровно.

– Насправді не існує найкращого або найгіршого методу видалення, і кожен з них має право на існування. Коли пацієнт приходить до лікарні, аби позбутися певного утворення на шкірі, лікар має запропонувати найоптимальніший, на його думку, метод. Ми вважаємо, що лазерне видалення невусів чи кріодеструкцію (застосування рідкого азоту) не варто використовувати в цьому випадку, на відміну від хірургічного, радіохвильового та інших, які дозволяють виконати гістологічне дослідження (достовірніше, ніж візульний огляд та дерматоскопія), – зазначив Мовчан.

Він наголосив, що пацієнти повинні обов’язково поцікавитися в лікаря чи буде виконане гістологічне дослідження родимки, а також особисто забрати результат експертизи та виписку з карти із зазначеним номером.

Що таке меланома?

– Меланома – це злоякісна пухлина, яка виникає під час мутації в меланоцитах (скупчення клітин, що утворює родимку та містяться у верхньому шарі шкіри). Тому меланома не завжди розвивається з невуса. Відповідно до статистики, більшість злоякісних новоутворень виникають на раніше не зміненій шкірі. Тому людям, які під час засмаги клеять пластир на невус, аби убезпечитися – потрібно задуматися, – сказав лікар онкодерматолог Ігор Мовчан.

Фахівець пояснив, що ультрафіолетове опромінення визначили головним канцерогеном, що бере участь у генезі меланоми. Запобігання впливу УФ, а також регулярне використання сонцезахисного крему – допомогає зменшити  частоту первинних меланом.

– Пацієнт може самостійно визначити рівень небезпеки утворення за допомогою системи ABCDЕ. Але потрібно розуміти, що більшість доброякісних утворень можуть мати деякі ознаки (а інколи і всі п’ять) із переліку цих критеріїв, а  меланома – не містити й жодної, – зауважив Мовчан.

A — asymmetry, асиметрія родимки

B — border irregularity, нерівний край

C — color, гетерогенність кольору (більше двох кольорів в одному утворенні)

D — diameter, діаметр родимки більше 6 міліметрів

E — evolving, еволюціонує – зміна кольору, висоти або розміру за відносно короткий проміжок часу (помітна зміна за 6-12 місяців).

За його словами, інша концепція «гидке каченя» також допомагає виявити злоякісне новоутворення. Невуси, зазвичай, зовні схожі одне на одного, а меланома  часто не відповідає їхньому шаблону.

– Існує міф, що меланома невиліковна хвороба, але це зовсім не так. Виживаність (це відсоток людей у досліджуваній або лікувальній групі, які все ще живі протягом певного періоду часу після встановлення діагнозу) при меланомі та більшості злоякісних захворюваннях корелюється відповідно до стадії хвороби. Тому не важко зробити висновок, що лікування потрібно починати у випадку появи перших симптомів. Бережіть себе, будьте уважними до своєї шкіри та пам’ятайте: за будь-яких сумнівів звертайтеся до фахівця, – наголосив лікар хірург-онколог та онкодерматолог Черкаського обласного онкологічного диспансеру Ігор Мовчан.

Щорічно в області реєструють близько 5 тисяч нових випадків онкологічних захворювань, тому Черкаський обласний онкологічний диспансер виконує значний обсяг роботи.

Якщо проаналізувати діяльність закладу за рік, то в середньому до стаціонару закладу надходить понад 14 тисяч хворих. Зокрема, фахівці оперують більше як 4000 пацієнтів, понад 6000 хворих отримують хіміотерапевтичне лікування і близько 2000 пацієнтів завершують променеву терапію.