У ході візиту до Черкаського обласного онкологічного диспансеру 22.08.2019 керівництво Міністерства охорони здоров’я України вивчало готовність КНП «ЧООД Черкаської обласної» ради до роботи в умовах подальшого реформування системи охорони здоров’я, зміни принципів фінасування, виконання пілотного проекту з кодування медичних послуг та формування діагностично-споріднених груп. Заступник міністра охорорни здоров’я Ковтонюк П. А., директор директорату медичних послуг МОЗ України Сухорукова О. С., керівник експертної групи з питань надання вторинної та третинної медичної допомоги Директорату медичних послуг МОЗ України Машкевич О. Г. ознайомились зі структурою та роботою диспансеру, впровадженнями в сфері надання онкологічної допомоги та профілактики злоякісних новоутворень.

Також відбулася ґрунтовна розмова з питань реалізації медичної реформи з головою обласної державної адміністрації Шевченком І. Ю. та першим заступником голови обласної ради Тарасенком В. П.

— Застосування сучасних схем цитостатичної терапії дозволяє вилікувати або продовжити життя значній кількості пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, — пояснює Віктор Володимирович. — У 10-20% хворих стандартна хіміотерапія не викликає довготривалого протипухлинного ефекту. Це пов’язано з первинною або набутою резистентністю новоутворення. Одним зі шляхів подолання резистентності є збільшення дози цитостатичних препаратів, що викликає суттєве ушкодження клітин кісткового мозку, яке є невідновним. Серед методів, що дозволяють подолати токсичність хіміотерапії, є якраз трансплантація аутологічних гемопоетичних стовбурових клітин периферійної крові — тобто власних клітин пацієнта. Трансплантація власної тканини дає змогу уникнути реакції «трансплантат проти хазяїна» та технічних труднощів із підбором донора. Принциповим відкриттям, що дозволило використання своїх кровотворних клітин, стала можливість збереження їхньої життєздатності при низьких температурах упродовж тривалого часу .

На реалізацію програми виділили 27 млн грн. з обласного бюджету. Цього достатньо, аби почати роботу. Наразі вже майже проведені тендери для придбання необхідного обладнання на 14 млн грн. Водночас для стабільної роботи Центру потрібно ще необхідно забезпечити цілодобове моніторування. кисневе обладнання, дихально-наркозну апаратуру та ін. Тож, фахівці диспансеру розраховують на освоєння в подальшому і решти коштів.

Передумови для роботи Центру трансплантації

Віктор Парамонов поінформував про наявні в диспансері передумови
для повноцінної робота Центру. Каже: найперше — це наявність «клінрумів», так званих «чистих» палат для захисту від зовнішніх впливів на хворих із відсутністю лейкоцитів після курсів високодозової хіміотерапії Таких наразі в онкодиспансері 5, до кінця жовтня буде ще 2 — безпосередньо для дітей. Подібне є лише в «Охматдит».

Ще одна з необхідних умов — сертифіковані лабораторні центри.

Центр спеціальних лабораторних досліджень, що на базі нашого диспансеру, — надпотужний. Він акредитований відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 15189:2015 на майже сотню досліджень. У складі центру: клініко-діагностична, цитологічна, імуногістохімічна лабораторії, оснащені сучасним обладнанням.

З-поміж іншого необхідне обладнання для відбору клітин, що сподіваються одержати через програмні кошти вже у жовтні. Також обладнання для зберігання клітин — їхньої консервації в особливих умовах – при температурі нижче ніж -100^оС. У диспансері, до речі, очікують на нього найближчими днями.

Також необхідні ефективні медикаменти, забезпечення якими на державному рівні значно покращилось. Хворі одержують препарати безкоштовно. Кожна людина водночас має змогу на інтернет-портаді диспансеру побачити залишки. Для дітей диспансер забезпечений препаратами майже 100-відсотково. Для дорослих в останні роки — на 60-70%, раніше лише на 17- 20%. Решту дає обласний бюджет або люди докуповують самостійно.

Серед умов і висококваліфікований лікарський персонал. В диспансері працюють майже 120 лікарів, більша половина з яких мають вищу кваліфікаційну категорію.

Додатковим аргументом для створення Центру аутологічної трансплантації є можливість отримувати якісні компоненти крові за бюджетні кошти завдяки модернізації служби крові області.

Уже до кінця жовтня в диспансері  планують розпочати роботу в тестовому режимі, а наприкінці року — взятися за лікування першого пацієнта.

Паліативна допомога

Обласний онколог розповів очільнику ОДА і про реалізацію обласної програми паліативної допомога на 2015-2020 роки. Зокрема, про створення у 2017 році обласного центру паліативної допомоги, який обладнали зокрема й завдяки гуманітарній допомозі з-за кордону. Центр виконує організаційно- методичну роботу щодо розвитку паліативної допомоги в області, проводить тренінги, організовує науково-практичні конференції тощо.

Водночас Віктор Парамонов зазначив і про цінність профілактичної роботи. Він повідомив про роботу 5 кабінетів здоров’я жінки, що ефективно працюють в районах області. А також наголосив на посиленні такої роботи та впровадженні подібних проектів стосовно здоров’я чоловіків.

За словами голови облдержадміністрації Ігоря Шевченка, нинішні умови й можливості онкодиспансеру вражають:

— Високий рівень надання послуг очевидний. І ми маємо зробити все від нас залежне, аби задуми були сповна реалізовані, а потужності зростали. Працюватимемо над цим. Адже такі іноваційні зміни й удосконалення дадуть змогу рятувати в майбутньому ще більше людських життів.

Довідково:

Щорічно в області реєструють майже 5 тис. нових випадків захворювання на рак. На диспансерному обліку перебуває 40 тис. онкохворнх.

Щороку в стаціонар госпіталізують близько 14 тис. пацієнтів, із яких близько 40% жителі сільської місцевості. Щорічна кількість відвідувань у диспансерно-поліклінічне відділення становить понад 60 тис.

У закладі найвища поміж усіх лікувальних установ області хірургічна активність, оперують понад 90% хворих хірургічних відділень Щороку виконують близько 5 тис. оперативних втручань.

Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», постановою КМУ від 27 грудня 2017 року № 1101 передбачено створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка виконує обов’язки центрального органу виконавчої влади у якості агентства оплати та закупівлі медичних послуг. Згідно з цим Законом, Україна має здійснювати фінансування медичних послуг на основі тарифної системи, що застосовуватиметься в Україні. Однією з форм таких тарифів є тариф для пролікованого випадку, класифікований за системою ДСГ.

Спосіб, у який заклади охорони здоров’я отримують оплату за свої послуги, може мати суттєвий вплив як на ефективність надання послуг, так і на якість медичної допомоги. Якщо говорити про стаціонарну медичну допомогу, то у цьому секторі спостерігається практично універсальна міжнародна тенденція переходу від глобального бюджету до моделі фінансування на основі випадків, за допомогою якої вимірюються результати, при цьому це, переважно, здійснюється за допомогою Діагностично-споріднених груп (ДСГ).

Діагностично-споріднені групи (ДСГ) є інструментом складності випадків, що вимірює надання послуг з стаціонарної медичної допомоги. Система ДСГ призначена для вимірювання результатів роботи закладів охорони здоров’я шляхом віднесення випадків госпіталізації до клінічно інформативних і ресурсно однорідних груп на основі клінічних і вартісних характеристик.

Черкаський обласний онкологічний диспансер став учасником пілотного проекту в Україні з впровадження діагностично-споріднених груп.
Cтарт даного пілотного проекту запланований на 01.07.2019 року. З метою підготовки для початку роботи у проекті було організовано і проведено тренінг для лікарів онкологічного диспансеру. Оскільки кодування кожного випадку госпіталізації відбувається в он-лайн режимі адміністрація диспансеру звернулась до ректора Черкаського Національного університету ім. Б. Хмельницького, в рамках договору про співробітництво, з метою виділення аудиторії для проведення тренінгу з потужним сигналом Wi-Fi та достатньою кількістю місць, адже одночасно необхідно підключення комп’ютерів для роботи в он-лайн режимі більше 70 лікарів, які прийняли участь у тренінгу.

Ректор ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Черевко з розумінням і відповідальністю сприйняв необхідність проведення такого заходу і надав аудиторію та технічне забезпечення в одному з навчальних корпусів університету. Завдяки цьому 19 червня 2019 р. одноденний тренінг для лікарів диспансеру був проведений максимально ефективно, адже кожен лікар мав можливість виконати завдання і набути практичних навичок роботи на он-лайн платформі для кодування. Це дало можливість кожному усвідомити, що в основі віднесення клінічного випадку до певної діагностично-спорідненої групи є кодування основного діагнозу чи причини госпіталізації, супутніх захворювань, ускладнень, які виникли під час лікування, оперативних втручань та процедур, діагностичних обстежень тощо за Австралійськими стандартами кодування хвороб та пов’язаних з ними медичних проблем, а також медичних інтервенцій.

Адміністрація КНП «ЧООД Черкаської обласної ради висловлює подяку ректору ЧНУ О. Черевку та сподівається в розвитку партнерської співпраці — диспансер є однією з клінічних баз для навчання лікарів, яких буде готувати університет.

Обласну науково-практичну конференцію «Особливості надання паліативної допомоги: медичні, психологічні та духовні складові» організував Центр паліативної допомоги Черкаського обласного онкологічного диспансеру за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Більше як сотня лікарів, фармацевтів, юристів і соцпрацівників зібралися, аби заперечити слово «змиритися» у хворобі й довести, що паліативна допомога – це про якість життя. Адже, попри невиліковність недуги, за бажання пацієнта і лікаря можна подолати важкі симптоми і додати життя у кожен день хворої людини.

Нинішня зустріч орієнтована не тільки на медиків, а й на працівників соціального захисту (їх за реєстрацією було близько 70 осіб). Ця конференція важлива не лише для лікарів: треба зрозуміти, що паліативна допомога охоплює широке коло завдань. У роботі з тяжкохворими має значення не тільки суто медична складова, не менш значимими є психологічна й соціальна підтримка, духовна опіка, вирішення юридичних проблем. Тому вкрай потрібна і співпраця із соціальними працівниками, які мають розуміти свою роль у наданні допомоги тяжкохворим.

Учасники конференції неабияк збагатили свій досвід, адже лектори роз’яснювали і лікарські, і загальнопсихологічні, і юридичні аспекти. Дотепер ще багато медиків просто не знають, що можна спростити життя і собі, і пацієнтам. Це стосується, зокрема, доступного знеболення, спрощення в отриманні рецепта й оформленні документів.

Сьогодні при наданні паліативної допомоги допускається виписувати рецепт аж на 15-денну потребу хворому. Тобто лікар може подбати про те, щоб пацієнт не бігав по атеках у пошуках ліків, а мав вільний доступ до препарату. Та, на жаль, не всі аптеки мають ліцензію на роботу з цими препаратами. Не всі медики знають про нові законодавчі документи, зокрема про те, що призначити знеболювальні препарати може кожен лікар. Крім того, виписуючи рецепти закладу, в якому працює лікар, не потрібно мати спеціальну ліцензію, достатньо ліцензії на медичну практику, адже лікар видає не ліки, а тільки рецепт, тобто не відбувається обіг підконтрольних лікарських засобів. Якщо раніше аптеки вимагали декілька підписів і печаток, то зараз ця процедура значно спрощена і лікар одноосібно може виписати рецепт.

Максим Босенко, завідувач Центру паліативної допомоги КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради», зазначає:
– Ця конференція дуже значима для всієї області. І важливим, насамперед, є те, що відгукнулися не лише медики, а й люди, що працюють у соціальній сфері. Бо саме на цьому рівні у паліативній медицині маємо прогалину – бракувало деяких навичок, інформації і знань. Донести це все інакше було неможливо. Люди, які пройдуть курс навчання, зрозуміють правильний напрям у роботі з паліативними хворими.

Черкаський обласний онкологічний диспансер та Черкаський обласний кардіоцентр стали учасниками пілотного проекту в Україні з впровадження діагностично-споріднених груп. В основі віднесення клінічного випадку до певної діагностично-спорідненої групи є кодування основного діагнозу чи причини госпіталізації, супутніх захворювань, ускладнень, які виникли під час лікування, оперативних втручань та процедур, діагностичних обстежень тощо за Австралійськими стандартами кодування хвороб та пов’язаних з ними медичних проблем, а також медичних інтервенцій.
Належне кодування дозволяє оцінити об’єм та складність кожного випадку лікування, відповідно —  обрахувати обсяг затрачених ресурсів. За цими обрахунками після впровадження наступного етапу медичної реформи будуть фінансуватись медичні заклади вторинного та третинного рівня. То ж маємо можливість опанувати раніше ніж інші заклади нові підходи в наданні звітності про надані послуги та фінансуванні медичних підприємств. Триденний тренінг у м. Полтава 13 — 15 травня 2019 р. був спрямований на навчання групи лікарів, які мають навчити всіх лікарів у своєму закладі методам кодування для включення до діагностично-споріднених груп кожного випадку лікування пацієнтів. Друге півріччя 2019 року стане для кожного лікаря практикою з правильного заповнення та звітування (застосовуючи кодування) про свою роботу. То ж медична реформа в дії, а спеціалісти онкологічного диспансеру на вістрі змін!

Не винна на вигляд родимка може стати проблемою і навіть забрати життя. Меланома – злоякісне новоутворення, що розвивається при злоякісній трансформації пігментних клітин меланоцитів. Часто утворюється на місці вродженої пігментної плями чи родимки.

Новоутворення на шкірі переважно називають родимками, родимими плямами.

Переживати слід, якщо родимка має такі ознаки:
– форма – якщо в уяві скласти родимку навпіл – її краї не збігатимуться;
– колір – якщо родимка різнокольорова або змінила колір із часом;
– контур – тобто краї родимки зазубрені, нерівні, нечіткі;
– розмір – якщо діаметр родимки більший за 6 мм або раптово чи постійно збільшується.

Ознак існує більше, але нефахівець не може їх оцінити та відрізнити, тож лікарі радять орієнтуватись на ці основні.

Обдивляйтесь себе періодично. Для цього знадобляться 2 дзеркала, аби бачити тіло повністю.

Дерматологи радять уникати сонця людям із світлою шкірою та тим, хто має багато родимок. Засмагати слід до 10 години та після 17, це безпечно. В інший час ризикуєте шкірою буквально. Не зволікайте, звертайтесь до фахівців.

Більш детальну інформацію можна отримати за посиланням: День меланоми.

Перемога! Центру аутологічної трансплантації кісткового мозку в Черкаському обласному диспансері бути! До цього такий центр був тільки в двох медичних закладах України: в Національному інституті раку та Київському центрі трансплантації кісткового мозку. Завідуюча обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру КНП «ЧООД Черкаської обласної ради» Лук’янець Олена Володимирівна розповідає надзвичайну важливість створення такого центру.
Гості студії: Лариса Рудакова, заступник головного лікаря з лабораторної діагностики,
Олена Лук’янець, завідувачка обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру, Дмитро Попов, пацієнт.

На черговій передсвятковій (напередодні Великодня) обласній науково-практичній конференції для лікарів акушер-гінекологів, яка була проведена 24 квітня на базі Черкаського обласного онкологічного диспансеру, ми розглянули важливу тему «Рак і вагітність». Під час навчального заходу були обговорені дуже актуальні питання збереження можливості репродукції у пацієнток із злоякісними пухлинами в анамнезі та важливі практичні рекомендації від нашої команди експертів-онкологів по лікуванню онкологічних захворювань, які були виявлені під час вагітності.
З новими можливостями органозберігаючого лікування фіброміоми та вузлових форм аденоміозу з використанням сучасного методу ультразвукової абляції HIFU лікарів ознайомила наша гостя — доповідач з Київського клінічного онкоцентру к.м.н. Манжура О.П.
Слухачі отримали найсучаснішу інформацію про підходи до збереження і ведення вагітності у жінок, що захворіли на рак шийки матки і молочної залози, лімфопроліферативні захворювання та меланому — дякуємо нашим колегам обласним п/ш спеціалістам: гематологу завідувачу обласного гематологічного центру Лук’янець О. В. та хірургу-онкологу, дерматологу Мовчану І. П. за інформативні доповіді, якісне і повне висвітлення теми на прикладах реальних пацієнток, які отримали лікування з приводу раку в нашому медичному закладі під час вагітності, повернули своє здоров’я і народили в подальшому здорових дітей!
Бережіть себе — бажаємо щастя та наснаги і гарних весняних свят!

Взаємодію відпрацьовують на практиці
З осені минулого року в Черкасах запрацював обласний центр служби крові «Черкаси-плазма». Паралельно з ним надає послуги й комунальне підприємство. Нині в обох відбуваються зміни, які й мають привести до злагодженої роботи всієї служби. Сумчани взялися інвестувати три мільйони доларів США в повну реконструкцію комунального закладу «Черкаська обласна станція переливання крові». Зокрема встановити високотехнологічне устаткування для здійснення заготівлі компонентів крові на всіх етапах згідно з європейськими стандартами якості; сприяти економії обласного бюджету за рахунок інвестицій; у повному обсязі забезпечити область безпечними компонентами крові; реалізовувати компоненти крові Черкаській обласній станції переливання крові за собівартістю; забезпечити збереження трудового колективу та гарантувати гідні умови праці.
Як розповіла директор ТОВ «ЧОЦСК «Черкаси-плазма» Наталія Трофименко, нині триває ліцензування черкаського підприємства. Паралельно відбувається реконструкція приміщення станції переливання крові. Після завершення будівельно-монтажних робіт, налагодження нового обладнання, планується розмістити тут до 120 працівників. Завдання, які поставила перед собою оновлена служба, досить амбітні. Вони стосуються як збільшення обсягів заготівлі компонентів крові, так і підвищення їхньої якості.

«…Лікарі засвідчили, настільки якісної взаємодії з центром крові ще не було» 
У наказі МОЗ, пояснює Наталія Володимирівна, вміщено перелік компонентів, які можуть виробляти комунальні заклади охорони здоров’я. Еритроцитів там близько п’яти видів — від найдешевших, що називаються просто «еритроцити», до «еритроцитів лейкофільтрованих у спеціальному розчині».
Завдяки лейкофільтру та іншим новітнім технічним засобам нині в Черкасах виготовляють компоненти лише європейської якості. Це ж стосується зокрема й тромбоцитів. Терапевтичний ефект таких компонентів у рази більший за тромбоцити, які до цього виготовляли мануальним способом.
Подбали й про донорів. Раніше їм доводилося лежати під час здавання крові цілих три години. Зараз завдяки методу автоматичного аферезу (одержання компонентів за допомогою автоматичних машин) це відбувається набагато швидше. 80 відсотків компонентів крові на Черкащині використовує онкологічний диспансер. Під час нещодавніх відвідин делегації лікарів із Полтавщини лікарі онкодиспансера засвідчили, що настільки тісної і якісної взаємодії з центром крові ще не було.
— Відколи працюємо в Черкасах, — наголошує Наталія Володимирівна, — у нас немає такої практики, що родичі пацієнта примусово здають кров, їх не змушують шукати донорів серед своїх знайомих. Інша справа, якщо людина приходить за власним бажанням здати компоненти крові для свого родича чи знайомого.
— Звідки ж тоді стільки оголошень про термінові пошуки донорів?
— Ми теж часто бачимо такі оголошення. У таких випадках відразу зв’язуємося з головним лікарем закладу охорони здоров’я, де має перебувати пацієнт. Приблизно у 40 відсотках випадків навіть хворого такого не виявляємо. Буває й таке, що пацієнт є, переливання йому призначали. Але заявку не надсилали. Зокрема, такий випадок був і недавно в одній із лікарень Черкас. Телефонуємо лікарю, просимо: давайте заявку — ми вам усе надамо. Але заявки так і не переслали. Всі оголошення про потребу в донорах завжди треба перевіряти. 
— Можливо, подаючи оголошення, лікарні хочуть поновити той запас крові, який повинен бути саме в них?
— У Черкаській області відсотків 70 лікарень, у яких є відділення трансфузіології. Це відділення, які мають право самостійно заготовляти компоненти крові. Там повинні бути підготовлені спеціалісти й устаткування. Вони повинні самі себе забезпечувати. Але якщо у хворого рідкісна група крові або він із кровотечею й потрібні багаторазові переливання, тоді немає жодних перепон — у нас угода з комунальним закладом. Маємо на сьогодні 5-денний запас усіх груп крові, і комунальний заклад, відповідно до потреби, видає такі компоненти всім лікарням. З тими лікарнями, які не мають можливості заготовляти кров, у нас прямі договори. Хоч дефіциту компонентів немає, але сказати, що потреба в донорах відсутня, теж було б неправильно. Компоненти видаємо щодня, тож і поповнювати їх потрібно регулярно. Тому центру крові для нормальної роботи потрібні від 20 до 40 донорів. Після реконструкції планується, що «Черкаси-плазма» прийматиме до 250-300 донорів.

Не тільки обов’язок, а й зацікавленість
Відповідно до постанови Кабінету міністрів ще 1992 року виплата донорам за компоненти крові становить 160 гривень за літр. Наказом по черкаському підприємству підвищили виплату за кров удвічі. Разом із тим донору виплачують 60 гривень на харчування. Донори тромбоцитів заробляють до тисячі гривень. Але це кадрові донори, які знають, що таке додержання дієти, вони до цього серйозно готуються. Останнім часом лікарні потребують усе більшу кількість компонентів крові. Тому в «Черкаси-плазма» думають над тим, як сформувати 8-денний запас.
— Як же поповнити ряди донорів? 
— У базі даних підприємства сьогодні близько 30 тисяч донорів-черкащан. Але телефонний номер багатьох, на жаль, не завжди актуальний. Тому оперативно зв’язатися не завжди можливо. Починаючи з листопада направляли листи таким донорам — по 100-200 на день. Близько 10 відсотків бази даних — це те ядро донорів, з якими підприємство працює.
— Наталіє Володимирівно, у чому ж іще, окрім морального задоволення, усвідомлення виконаного обов’язку переваги донора, його зацікавленість? 
— Є й таке, як безплатне глибоке медичне обстеження. До того ж у лікаря, який працює з донором, можна порадитися щодо стану свого здоров’я. Приміром, виявивши певні зміни в обстеженні крові, донора запрошують на співбесіду з лікарем, який порекомендує йому потрібну дієту чи процедури. Після реконструкції планується оснастити центр крові кардіографом та флюорографом, аби донорам було зручно проходити обстеження. У Сумах усе це вже давно працює. Сертифіковані тест-системи для виявлення вірусів у крові тут набагато чутливіші, ніж у звичайних лікарнях — щоб уникнути навіть найменшої можливості зараження. Саме для цього важливо мати сучасне устаткування, виготовлене й сертифіковане спеціально для служби крові.
— Як ви ставитеся до чуток про те, що кров, яку заготовляють в Україні, продається за кордон?
— Усі компоненти крові, які заготовляють, приміром, у Черкасах, тут і залишаються. Розпорядженням Кабінету міністрів компоненти крові, зокрема й тромбоцити, з України вивозити заборонено. Тим часом ще чимало проблем у роботі служби крові залишаються невирішеними. Приміром, контейнери для заготівлі тромбоцитів (ціна одного — 7 тисяч грн.) централізовано поставляє МОЗ. Але надходять вони нерегулярно. Так, запланованих на минулий рік і досі не одержали. У комунальних закладів є труднощі з реагентами для аналізатора. Хоч їхній строк придатності 7-8 місяців, надходять вони вже тоді, коли до кінця визначеного терміну лишається тільки 2-3 місяці. Внаслідок бюрократичної тяганини вся Україна отримує поставки, які розраховані на рік, а використати їх потрібно за три місяці. Потім виникає питання — куди ж подіти реагенти?
— У Черкасах бачимо певні позитивні зміни. 
— Звичайно. «Черкаси-плазма» як товариство саме веде свою господарську діяльність і може придбати необхідні матеріали та апарати, до того ж найкращої якості. Наприклад, ще торік тут перейшли на одноразові витратні матеріали. Це й безболісні автоматичні скарифікатори. З’явився японський аналізатор крові «Сісмекс», який за хвилину визначає до 20 різних показників крові. Проте в Черкасах поки що не мають власного автомобіля, який би доставляв компоненти крові. В Сумах, приміром, це організовано чітко. На станції є власний автомобіль, який тричі на день доставляє в лікарні міста все необхідне. Коли завершиться реконструкція станції, те ж саме буде й у Черкасах. Поки що місцеві лікарні присилають машини.
Що ж, на думку працівників нового підприємства, необхідно змінити в державній системі крові?
Минулого року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект про донорство. Депутати прописали багато сучасних підходів, які давно пора впроваджувати в Україні. Але, як наголошує Наталія Трофименко, там вказали, що заготівлею компонентів крові можуть займатися лише комунальні заклади. Однак коштів у достатній мірі на медицину в державі, на жаль, немає і в найближчі роки не буде. Потреба на компоненти крові тих лікарень області, з якими укладено угоди, — на 20 мільйонів гривень. Держава, зрозуміло, найближчим часом таких коштів не матиме, а приватна структура має можливості фінансувати й здешевлювати виробництво компонентів крові.

Чим інвестор із Сум вигідний Черкащині?
— Який сенс приватній структурі вкладати кошти в державну справу?
— Незабаром у Білій Церкві, — пояснює Наталія Володимирівна, — запускають завод-фракціонатор, який зможе переробляти 500 тонн плазми на препарати крові. Виготовлення таких препаратів — це високотехнологічний процес. В умовах станції ми не зможемо виготовити якісний альбумін чи імуноглобулін. Таких препаратів сьогодні бракує. З подібною ситуацією близько двох тижнів тому зіткнулися в Умані. Довелося везти препарат із Черкас, де його знайшли лише в кількох аптеках. Чому виникла така ситуація? Відчувається нестача плазми. Ту, яка є на комунальних станціях крові, завод не візьме в роботу, бо вона недостатньої якості. Тому інте­рес приватної структури поряд із забезпеченням компонентами крові лікарень завжди буде в пріоритеті. Ще один момент: після реконструкції ми встановимо в черкаському центрі крові апарати для плазмаферезу і за певну оплату будемо збирати плазму, а потім відправляти її на завод. Натомість назад у Черкаси повертатиметься достатня кількість препаратів. Українська плазма на експорт не йде — це знову ж таки міфи, не йдуть (і не йтимуть) також препарати, виготовлені з вітчизняної плазми. Завод зараз працює так: закупили в’єтнамську плазму, переробили на альбумін і віддали назад у В’єтнам.
Отож, на думку фахівців, такий інвестор з будь-якої точки зору для Черкащини — вигідний. Це насамперед виробництво світового рівня, компоненти крові європейської якості й на перспективу забезпечення області препаратами крові, високий рівень матеріального забезпечення працівників.
Щодо працевлаштування спеціалістів комунального підприємства, то в новому приватному з них уже працює 65 осіб, ще 35 працюють у комунальній структурі (дехто також у ТОВ «Черкаси-плазма» за сумісництвом). На жаль, новий темп роботи витримують не всі. Де­хто, переважно люди пенсійного віку, звільнилися за власним бажанням. Триває навчання, багато хто пройшов стажування в Сумах. Гарним стимулом є підвищена зарплата, яка загалом на новому підприємстві збільшилася майже удвічі.
Вже втілені зміни переконують, що перспективи у підприємства є. Ще продуктивніше на користь громади області воно працюватиме, якщо зникне ряд бюрократичних перепон та в суспільстві з’явиться розуміння важливості тієї справи, яку роблять фахівці у центрах крові. Наступним кроком має стати вдосконалення законодавчої бази щодо донорства крові. На думку фахівців, основне тут — врегулювання державно-приватного партнерства.

З Наталією ТРОФИМЕНКО спілкувався Роман КИРЕЙ

Рак є другою з основних причин смерті у світі; так у 2018 р. від цього захворювання померло 9,6 млн людей. Рак стає причиною практично кожної шостої смерті у світі.

Приблизно третину випадків смерті від раку обумовлена п’ятьма основними джерелами ризику, пов’язаних з поведінкою і раціоном харчування. Це високий індекс маси тіла, низький рівень споживання фруктів та овочів, відсутність фізичної активності, вживання тютюну та вживання алкоголю.

Вживання тютюну є найбільш значним фактором ризику розвитку раку, на його долю припадає майже 22% глобальних випадків смерті від раку.

До 25% випадків раку в країнах з низьким і середнім рівнем доходів обумовлено інфекціями, що викликають рак, такими як гепатит і вірус папіломи людини (ВПЛ).

Розповсюдженою проблемою є звернення медичною допомогою на пізніх стадіях захворювання і недоступність діагностики.

У світі найбільша кількість чоловіків вмирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку легень, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу.

Найбільша кількість жінок у світі помирає від таких п’яти видів раку (в порядку убування): раку грудей, легень, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки. У багатьох країнах, що розвиваються, рак шийки матки є найпоширенішим типом раку.

Більше 30% випадків смерті від раку можна запобігти, головним чином завдяки утриманню від вживання тютюну, здоровому харчуванню, фізичній активності і помірного вживання алкоголю. У країнах, що розвиваються, до 20% випадків смерті від раку можна уникнути шляхом імунізації проти вірусу гепатиту В і вірусу папіломи людини.

Всесвітній день боротьби проти раку проголошений Міжнародним союзом проти раку (UICC) і  відзначається щорічно 4 лютого. Мета цього дня в усьому світі — це підвищення обізнаності людей про рак як один із найстрашніших і згубних захворювань нашої сучасної цивілізації.

В наш час можна попередити виникнення 30-50% онкологічних захворювань., Цього можливо досягнути, якщо уникати факторів ризику і здійснювати стратегії профілактики: боротьба з курінням; фізична активність; збалансована та здорова їжа; своєчасна вакцинація проти вірусів, які викликають рак печінки і шийки матки; утримання від тривалого перебування на сонці та в солярії.

Крім того тягар злоякісних новоутворень можна зменшити шляхом раннього виявлення і лікування пацієнтів. При ранній діагностиці і відповідному лікування існує висока вірогідність виліковування багатьох видів раку.