15.04.2023 Новини, останні публікації
Великодня історія про силу віри і перемогу добра та світла 
Мила та симпатична Анастасія Вовк у нашому закладі зараз не через свою хворобу, хоча мала проблеми з онкологією, і 8 місяців тому була прооперована.Настя тут із татом. Він візочник, потребує більш уважного догляду та допомоги. Нині пройшов обстеження та готується до хірургічного втручання. Є пацієнтом Черкаський обласний центр онкоурології. Мама у Насті померла після важких хвороб, також мала інвалідність, тато нерухомий уже 33 роки.
— Ми були у п’яти лікарнях, були у Києві, об’їздили нашу Кіровоградську область, і от у Кам’янці нам порадили звернутись в Черкаси. Тут нас прийняли, обстежили. Таке приязне ставлення. Всі до тебе уважні, чуйні. Від санітарочок до лікарів.
Мені здається, що нас сюди привів Бог. І це нам перед Великоднем, таким великим святом, такий дарунок від нього… І ми все здолаємо! Все поборемо! Ми віримо!
Оце лише переживаю, що не напечу пасочок цьогоріч. Не встигну, — із сумом промовляє Настя.
Дівчина ходить до церкви зрідка, але завжди вірить у Бога та його допомогу.
Проживає родина у мальовничому селі Ставидла, що на Кіровоградщині. З дитинства Настя привчена до праці.— У мене є теплиця «20 на 8», вирощую там огірки, помідори, перець. Обробляємо самі 2 га землі, і біля хати ще 30 соток. Дуже люблю квіти, особливо хризантеми. Насадили багато фруктових дерев. Тато мій молодець! Він хоч і на візочку, але і город сапає, і з дерева всілякі штуки робить (держаки, полички тощо), зі склом вправно працює. До нього люди звертаються, ніколи не відмовляє! Все робить!
Зараз у нас худоби немає, лише козочка для діток та курі.
Скажу чесно, думали з чоловіком якось виїхати із села, але потім зрозуміли, що не зможемо без землі, без господарства. Не проживемо. Та й на кого батьків залишити?
У школі я мріяла стати хірургом, мала «відмінно» із біології, хімії, фізики, та не склалось. Нині маю професію повара, та ще вчилася на масажиста. Купила масажний стіл, роблю масажі.
А ще мене в селі називають «волонтершою», бо допомагаю завжди всім! От сусідка у нас була, яка сильно пила, ну от просто по-чорному, і за дитиною своєю не дивилась. А якось дитину ледь не збила вантажівка, то я як захватила ту сусідку, зачинила її у нас в хаті, три дні її від себе не відпускала, пити не давала, потім відвезла до лікарів, ті зробили свою справу. Уже декілька років вона не п’є і дитині догляд є!
Я завжди налаштовуюсь лише на позитив! От як життя не повернеться, як не важко, а я думаю і вірю, що все владнається і все буде добре! – з усмішкою говорить Настя.
Їй всього 28 років, вона заміжня, має двох діточок. Сину 9 років, донечці у травні буде 4. Вони зараз із бабусею, мамою їх татка.— Чоловік мій Віктор з перших днів на війні. Я нещодавно зустрічалась з ним, часто відправляємо посилки йому і побратимам, відвідую, коли можна, звісно. Дуже важко там хлопцям, посивіли вони, у багатьох зуби повисипались… На жаль, є сім’ї, що розпались. Не можу зрозуміти, як у такий час можна залишити чоловіка без підтримки та любові? А ще мене люди дивують, що зарплатою чоловіковою нам в очі тикають, мов, ого скільки ми маємо! Не хочу я тих грошей за війну! – з повними очима сліз розповідає нам Настя про нинішній воєнний час і життя їхньої родини. – Мені хочеться у Великдень просити лише одного – Перемоги і Миру. Щоб дітки всі дочекались своїх батьків, щоб родини були об’єднані. А хвороби ми здолаємо. Ми віримо лише у краще!
Після таких зустрічей та розмов укотре розумієш силу нашого народу! Глибинність та незламність його коріння! Силу його віри та щирість сердець!Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Зі святом всіх! Здоров’я! Перемоги! Миру!
13.04.2023 Новини, останні публікації
13 квітня наш заклад з робочим візитом відвідав народний депутат України, лікар онколог, голова Національна Асоціація Онкологів України Валерій ЗУБ.
Він ознайомився з роботою нашого закладу та зустрівся з представниками медичного колективу.
Під час зустрічі Валерій ЗУБ підкреслив вагомість майбутніх змін на законодавчому рівні щодо медичних асоціацій (самоврядних об’єднань) та головні завдання з актуалізації роботи ключової онкологічної асоціаціі країни.
Валерій Олексійович окреслив головні першочергові кроки у цьому напрямку:
Перший крок — це реєстрація НАОУ провайдером БПР (безпреривний професійний розвиток).Цей пункт вже виконано
Міжнародне партнерство та обмін досвідом. Нещодавно представляв НАОУ на Європейському онкологічному саміті European Cancer Organisation.Є домовленість про стажування наших лікарів в країнах Європи та США.
Деякі наші лікарі вже пройшли стажування.
.Наступний крок — це зробити перереєстрацію членів асоціаціі.У разі створення правових підстав для функціонування самоврядних організацій в сфері охорони здоров’я, держава отримає фахові кваліфіковані організації, які вирішуватимуть нагальні проблеми сфери охорони здоров’я,
вирішуватимуть нагальні проблеми сфери охорони здоров’я,впливатимуть на розвиток медичної освіти та захист інтересів лікарів і пацієнтів,здійснюватимуть контроль за безпекою та якістю медичних послуг.Саме тому, вважаю необхідністю, вже сьогодні розвивати, популяризувати роботу НАОУ.
Детальніше про візит та його результати дивіться у відео за лінком:
11.04.2023 Новини, останні публікації
Поспілкувались ми також із старшою медичною сестрою Обласного центру онкохірургії
Олійник Ольгою ПетрівноюЇї досвід є глибоким, мудрість життєвою, наставництво безцінним.Ольга Петрівна має загального медичного стажу 45 років, з яких майже 35 років працює в онкологічному диспансері. Бакалавр, має вищу кваліфікаційну категорію.На посаді старшої медичної сестри уже майже 30 років, в центрі онкохірургії — 3 роки.Обрала цей фах, бо прагнула допомагати людям. Вважає свою професію своїм покликанням.Найважливішим у роботі для Ольги Петрівни є професіоналізм медичних сестер, взаєморозуміння зв’язків «пацієнт-медсестра» з результатом лікування — одужання пацієнтів.— Медична сестра — це очі і руки лікаря, — підкреслює пані Ольга. — Вагомим у роботі медичної сестри є милосердя, співчуття та впевненість. Медична сестра повинна уявляти наслідки своєї роботи для здоров’я і життя пацієнта, тим самим, посилюючи в собі почуття відповідальності, — наголошує старша медсестра.
Про мрії та перспективи.Існуєть різні інновації, зміна технологій і ми маємо йти в ногу з передовиками, а інколи й бути першими. Хотілось, щоб було вдосталь сучасної апаратури для ранньої досконалої діагностики, а також лікування. Більше нових девайсів, які б допомагали медичному персоналу. Щоб наш заклад був завжди сучасним та прогресивним.Поради молоді, яка хоче працювати в галузі охорони здоров’я.Якщо є таке бажання, то потрібно йти за покликанням. Це гуманна професія. Важливо не помилитись у своєму виборі, бо медична сестра має бути універсальним фахівцем та багатогранною особистістю, що знає все про пацієнта, відповідає за все. що робить, володіє всіма необхідними для роботи навчичками, вміє надавати першу невідкладну долікарську допомогу. Потрібно пройти всі етапи навчання і постійно самовдосконалюватись.Ольга Петрівна переконана, що медична сестра має бути чуйною, доброзичливою, співчутливою до болю, відповідальною:— Медична сестра має бути доброю, гармонійною, лагідною, спокійною та впевненою у своїх діях, кваліфікованою у своїй професії, — зазначає Ольга Петрівна.
11.04.2023 Новини, останні публікації
Продовжуємо проєкт, метою якого є вшанування важливої професії — «медсестра» та популяризація цього фаху:
«Медсестри Черкаського онкодиспансеру — гордість професії»
У межах проєкту ми знайомимо вас із нашими медсестрами, які є дійсно кращими у своєму фаху.Сьогодні представляємо працівниць обласного центру онкохірургії:Леся Василівна Шпак сестра медична стаціонару (палатна)
Ще з дитинства мріяла стати медиком. Дуже подобались у лікарнях медсестри, що допомагали людям, тому і обрала цей фах.Працює у центрі онкохірургії з 2016 року.Дуже добре пам’ятає випадок, коли ще була зовсім без досвіду і трапився перший пацієнт з невідкладним станом. Леся Василівна не розгубилась, все зробила правильно. Пишалась тоді собою.Найважливішим у своїй роботі вважає те, що медсестри приносять користь людям.Мріє про швидше наближення всіх медичних установ до європейських стандартів, щоб більше було комфорту для пацієнтів. Також хочеться і поліпшення умов праці для медпрацівників.Майбутнім колегам бажає відповідально віднестись до вибору професії. Сумлінно навчатись. Приділяти увагу своїй роботі, працювати постійно над власним розвитком.Віталіна Анатоліївна Миронюксестра медична стаціонару (палатна)
У дитинстві весь час «лікувала» брата, всіх друзів, тому вибір професії був очевидним.Головним у своїм роботі вважає допомогу людям!Мріє про новітні технології у медицині, що дадуть більші можливості виявляти онкозахворювання на ранніх стадіях. І загалом, щоб менше було пацієнтів із цією хворобою.Майбутнім медсестрам бажає терпіння, сили та натхнення!Людмила Олександрівна ПоташкінаСестра медична стаціонару (перев’язувальної)
Відразу після закінчення медичного училища у 2000 році прийшла працювати до нас у заклад, і вже от скільки років поспіль є медичною сестрою центру онкохірургії.Ми спостерігали за тим, як спілкується Людмила Олександрівна з пацієнтами, як з ними працює. Відразу видно досвід, любов до своєї роботи. Все гармонійно і так природньо.За словами Людмили Олександрівни медсестра повинна бути лагідною, спокійною, врівноваженою та впевненою у своїх силах та у своїх діях.Наталія Василівна Дем’яненкоСестра медична стаціонару (перев’язувальної)
Працює у нашому закладі з березня 2003 року! З дитинства мріяла стати медсестрою.Вважає, що в цю професію не можна йти за порадою батьків, а це має бути власний свідомий вибір і любов до цієї професії.Найважливішим у своїм роботі вважає можливість допомагати людям, і коли через роки пацієнти при зустрічі вітаються, обіймають, пам’ятають твоє ім’я і дякують, то дорого вартує і є вкрай вагомим.На думку Наталії Василівни медсестра має бути добросовісною, чуйною, стриманою емоційно, адже бувають різні люди і різні ситуації, ну і звісно – любити свою роботу, тоді й виходитиме все добре і все буде ладнатися.Відео про нинішніх героїнь можна переглянути за лінком:
11.04.2023 Новини, останні публікації
Підсумки першого кварталу 2023 — трансплантація в Україні у цифрах
За перші три місяці року виконано 124 органні трансплантації. Відсоток пересадок органів від померлого донора сягає 60. Транспланткоманди пересаджували нирки, серце, печінку і знову легені. У першому кварталі року виконано 75 трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин, з них — 12 від неродинного донора.Це ще одне підтвердження, що цей високотехнологічний медичний напрямок розвивається, а значить все більше людей в Україні можуть отримати необхідну їм допомогу методом трансплантації. Вдячні усім причетним до розвитку незалежної системи трансплантації у нашій країні!
07.04.2023 Новини, останні публікації
Продовжуємо проєкт, метою якого є вшанування важливої професії — «медсестра» та популяризація цього фаху:
«Медсестри Черкаського онкодиспансеру — гордість професії»
У межах проєкту ми знайомимо вас із нашими медсестрами, які є дійсно кращими у своєму фаху.Сьогодні представляємо:
Вікторія Володимирівна Калашнікова Сестра медична стаціонару (перев’язувальної) Обласного центру пластичної, реконструктивної та малоінвазивної онкоурології
Працює у нашому закладі відразу після закінчення медичного коледжу уже десятий рік поспіль.Її бабуся також була медсестрою і дуже мріяла, щоб онука продовжила цю справу. Вікторія Володимирівна підтримала і розподілила бабусине бажання, і обрала цей фах.Молодим людям, що також планують піти цим шляхом, бажає бути чуйними, допомагати людям подолати хворобу не лише професійними медичними маніпуляціями, а й уміти володіти Словом, адже саме воно, добре Слово, є вкрай важливим для пацієнта.— Для мене також дуже чуттєвими і приємними моментами є почути слова похвали за вміло виконану роботу та слова подяки від пацієнта. Це досить вагомо у нашій роботі, — підкреслює пані Вікторія.
До портрету медсестри Вікторія Володимирівна додає ще одну деталь: вона завжди повинна вміти підняти настрій пацієнту. Це складно, але це важлива риса, якою ми маємо володіти.Мріє пані Вікторія, щоб якомога менша кількість людей ставали їхніми пацієнтами та мали онкологічні захворювання.
Друга сьогоднішня героїня:
Юлія Анатоліївна Рибак старша медична сестра Обласного центру пластичної, реконструктивної та малоінвазивної онкоурології
У роботі завжди сконцетрована, уважна до персоналу та до пацієнтів. Спостерігаючи за Юлією Анатоліївною, можна відразу відзначити високий рівень її фаховості, справжній професіоналізм та відданість роботі.Загалом вона працює в Черкаському обласному онкодиспансері з 2006 року, а старшою медсестрою центру онкоурології − із 2015.Пані Юлія ще зі школи мріяла про медичний фах, з дитинства бачила себе у цій професії та прагнула допомагати людям. Тому вибір майбутньої освіти та роботи був визначений. Навчалася на фельдшера в Білоцерківському училищі, по закінченню якого й прийшла працювати в наш заклад.На думку Юлії Анатоліївни, кожна медсестра має бути людяною, співчутливою, уміти розрадити пацієнта, бути відповідальною та чітко виконувати вказівки лікаря.Вона постійно прагне до удосконалення та саморозвитку. Наголошує, що медичній сестрі не можна не слідкувати за розвитком медичних послуг та загалом медичної науки. Маємо завжди тримати руку на пульсі нововведень.Мріє, щоб можливостей стажування, підвищення кваліфікацій було дещо більше, ніж зараз.
Відео за посиланням:
07.04.2023 Новини, останні публікації
7 квітня — Всесвітній день здоров’я
День 7 квітня обраний не випадково. Саме цього дня було засновано Всесвітню організацію охорони здоров’я в рамках ООН (ВООЗ). Відтоді і була визначена дата, коли щороку відзначається у всьому світі День здоров’я.
Мета цього дня — підкреслити важливість здоров’я кожної людини і людства в цілому.Кожен щорічний Всесвітній день здоров’я ВООЗ присвячує будь-якій темі. 2023 року цей день проходить під гаслом «ЗДОРОВ’Я ДЛЯ ВСІХ».7 квітня 2023 року у Всесвітній день здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я відзначатиме своє 75-річчя.Відео — з офіційного ютуб-каналу ВООЗ (WHO)
06.04.2023 Новини, останні публікації
Уперше для українського пацієнта знайшли донора в Українському реєстрі донорів кісткового мозку.
Благодійник поділився своїми стовбуровими клітинами, повідомляють в Українському реєстрі донорів кісткового мозку.
Донація відбулася у київській лікарні Охматдит і тривала близько 5 годин.
«Наш рятівник дивився телевізор та лежав у кріслі, вкритий теплою ковдрою і турботою лікарів та усього персоналу. А в цей час, його гемопоетичні стовбурові клітини збиралися апаратом у спеціальний сет», – йдеться в повідомленні.
Це 65-та трансплантація кісткового мозку від неродинного донора, яка відбулася в Україні.
Операції із трансплантації кісткового мозку від неродинних донорів почали проводити у 2021 році. До того часу пацієнти були змушені їхати на лікування за кордон.
Наразі в Українському реєстрі донорів кісткового мозку зареєстровано 8840 потенційних донорів.
Донорами кісткового мозку можуть стати українці віком від 18 до 35 років.
Для цього потрібно зареєструватись на Ubmdr.org і замовити свій тест-набір.
«УРДКМ активно пропагують донорство серед українців і планують інтегрувати Український реєстр донорів кісткового мозку у світовий. Таким чином наші співвітчизники зможуть рятувати життя не тільки українців, а й мешканців інших країн», – зазначають в реєстрі.
Щиро вітаємо наших партнерів!!!
05.04.2023 Новини, останні публікації
Сьогодні у нашому закладі з робочим візитом побували Перший заступник Міністра охорони здоров’я професор Сергій Дубров та Перша заступниця керівника Черкаської ОВА Наталія Кравченко.
Щиро дякуємо за увагу до нашої роботи, розуміння потреб пацієнтів та працівників.
Дякуємо за підтримку!
