У межах проєкту ми знайомимо вас із нашими працівниками, які є дійсно кращими у своєму фаху.

 

Сьогодні представляємо:

Оксана Петрівна Горбач

сестра медична стаціонару Обласного центру онкохірургії.

 

У нашому закладі працює із серпня 1988 року. За словами пані Оксани, ніколи не уявляла себе в іншій професії:

− Мені подобається дарувати людям надію, допомагати їм у довгому процесі одужання.

Найбільша мрія Оксани Петрівни − щоб люди менше хворіли, а от головним завданням для неї є роз’яснення людям, що онкологія у нинішній час це хвороба, яку можна подолати, завдяки новим технологіям.

Головне − вчасно звертатись до фахівців, не боятися цього недугу та довіряти медикам.

− Медична сестра має бути відповідальною. Любити свою професію, бути співчутливою до пацієнта, розуміти його та вміти вселити в нього надію, − говорить пані Оксана. − Це професія не з легких, і якщо хтось із молоді мріє про цей фах, то має йти до реалізації мрії впевнено! Здолати перешкоди, якщо вони будуть, постійно вчитися, здобувати нові знання й рухатися вперед!

У межах проєкту ми знайомимо вас із нашими медсестрами, які є дійсно кращими у своєму фаху.

Сьогодні представляємо працівниць клініко-діагностичної лабораторії нашого закладу:

 

 

в.о. старшого фельдшер-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії ЦСЛД

 

– Зараз я виконую обов’язки старшого фельдшер-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії Центру спеціальних лабораторних досліджень. У нашому закладі працюю із 1989 року. Після навчання деякий час працювала в Звенигородській ЦРЛ, а потім мене перевели в онкологічний диспансер. Мені дуже подобається працювати в лабораторії, ба більше, проводила б різні дослідження щодня й щохвилини, однак маю доводити до ладу документацію.

Моя мама мріяла, аби хоч одна з трьох доньок пов’язала життя з медициною. І мені це вдалося. Але не тільки через те, що вона цього хотіла, я обрала цей фах. З юних літ цікавилася сферою охорони здоров’я. Хоча, відверто скажу, спочатку навіть крові боялася, та переборола цей страх. Нині ж дуже подобається роздивлятися клітини крові під мікроскопом: вони мають гарне забарвлення і відрізняються за формою. Також позитивним аспектом моєї роботи є спілкування з пацієнтами. Завжди їх підтримую і вболіваю за одужання кожної людини.

Коли ми починали працювати в 1993 році у нашій поліклініці функціонувала одна кімната лабораторії. Потім приміщення переобладнали й воно простягнулось уздовж цілого поверху. Зараз у нас стовідсоткове забезпечення штату. Людина, яка не хоче працювати, більше місяця не витримує. А навантаження й справді дуже велике. Протягом доби до нас приїжджають люди з різних районів, фахівцям віддають аналізи, а ми повинні оперативно опрацювати зібраний біологічний матеріал і видати результат.

Велику роль у моєму професійному становленні відіграла Людмила Зайцева, яка була завідувачкою цієї лабораторії. Вона пропрацювала в онкодиспансері 55 років і провела першу акредитацію, зробила неоціненний внесок у розвиток структури. Наставниця допомогла не лише осягнути всі тонкощі фаху, а й навчила людським чеснотам. Дуже вдячна пані Людмилі, бо користуюся здобутими знаннями й навичками донині.

Усім працівникам лабораторії необхідно бути добросовісними, відповідальними й обережними. На першому етапі людина має перевірити контроль калібрування, тобто з’ясувати, наскільки точно налаштоване обладнання, а вже потім братися за основну роботу. Дослідження можна виконувати лише після того, як прилади пройдуть контроль якості, адже від цього залежить достовірність показників.

Я обожнюю свою роботу і мрію, аби наші пацієнти обстежувалися лише з профілактичною метою. Хочеться, аби вони були задоволені аналізами й отримували тільки гарні результати.

Міклашевська Наталія Іванівна

фельдшер-лаборант

 

У Черкаському онкологічному диспансері я працюю 24 роки. Перед тим, як потрапити в заклад, упродовж 4 років набиралася досвіду в поліклініці «ЧШК». Знаєте, аби була можливість повернути час назад, я все одно б обрала професію медичної працівниці. Ще змалечку мріялося, що коли почну працювати в сфері охорони здоров’я, врятую усіх хворих. Мабуть, це бажання залишається й досі, адже допомогти хочеться кожному, хто до нас звертається. Тож намагаюся постійно це втілювати.

Пов’язати своє життя з медициною можуть не всі. Аби стати гарним фахівцем, людина повинна чуйно ставитися до пацієнтів, тобто володiти високорозвиненою здатнiстю до емпатiї, бути відповідальною, добросовісною та, звісно, компетентною у своїй справі. Якщо в абітурієнта є непереборне бажання реалізувати себе в цій сфері, то необхідно багато вчитися, закріплювати знання на практиці, розвиватися, – і тільки тоді він отримає хороший результат.

А в лабораторії ще й треба вміти працювати в одній команді. Кожен із працівників виконує свою функцію, але в процесі ми взаємодіємо. Тож підсумок залежить від злагодженості дій усіх співробітників, швидкого проведення досліджень на обладнанні. До речі, наше відділення оснащене сучасними й потужними пристроями, але коли в око впадає більш інноваційне приладдя, то хочеться, щоб воно також з’явилося в онкодиспансері.

Не зволікайте!

Рак не чекає закінчення війни.

Щеплення допомагають запобігти найпоширенішим інфекційним захворюванням, зокрема дифтерії, правцю тощо. Тому важливо не відкладати вакцинацію і дотримуватися графіку щеплень. Дорослі та діти можуть отримати планові щеплення безоплатно.

Планові щеплення входять до Національного календаря профілактичних щеплень. Їх можна отримати безоплатно за Програмою медичних гарантій в межах пакету “Первинна медична допомога”. За три місяці цього року 3,3 млн українців отримали планові щеплення, за даними Електронної системи охорони здоров’я.

Мова про щеплення від 10 найпоширеніших та небезпечних хвороб:

– гепатит В;

– туберкульоз;

– кір, паротит, краснуха;

– дифтерія і правець;

– кашлюк;

– поліомієліт;

– гемофільна інфекція.

Більшість з цих вакцин ми отримуємо в дитинстві. Деякі вакцини вводяться однією дозою, а іншим трьома-шістьма.

Наприклад, вакцина проти туберкульозу і КПК (кір, паротит, краснуха) формують імунітет на все життя після 1-2 доз.

А вакцина проти кашлюку чи поліомієліту виробляє достатню кількість антитіл після 5-6 доз

Тоді як проти дифтерії і правця потрібно вакцинуватися щодесять років після 16 років. Тож уперше дорослі повторно повинні вакцинуватися у 26.

З графіком планових щеплень можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/ZKDu5nU.

Як отримати щеплення під час війни

Для планової вакцинації важливо мати укладену декларацію з лікарем. Вакцинуватися можна у комунальних закладах первинної медичної допомоги, в приватних медзакладах і в лікарів-ФОП, які підписали договір з НСЗУ та мають можливість проводити вакцинацію.

Внутрішньо переміщені особи, які переїхали в інші регіони країни, можуть розраховувати на первинну медичну допомогу включно із вакцинацією навіть без декларації.

Щоб знайти медзаклад первинної медичної допомоги телефонуйте за номером 16-77 – контакт-центр Національної служби здоров’я України. Оператори підкажуть, де знайти найближчий первинної медичної допомоги.

Під час щеплення радимо уточнити чи лікар вніс дані про вакцинацію в Електронну систему охорони здоров’я. Адже це гарантія, що інформація про факт вакцинації збережеться і не загубиться, що може трапитися з паперовими довідками і медичними картками.

Психологічна допомога допомогла нам не тільки вистояти, а й встояти на ногах.

Ми всі навчилися бути трішки психологами, щоб допомагати нашим близьким, а фахові психологи допомогли й допомагають щодня тисячам наших співгромадян.

На жаль, війна – це часи, коли психологічна підтримка вкрай важлива.

На щастя, у нас є достатньо першокласних спеціалістів, які готові її надавати та допомагати та підтримувати тих, хто цього потребує.

Ми щиро дякуємо усім психологам за їхню надважливу роботу та вітаємо з професійним святом!

❝ Вже зараз ми чітко розуміємо, що повномасштабна війна матиме негативні наслідки для здоровʼя людей і в перспективі. І вже зараз ми до цього готуємось. Питання скринінгу, профілактичних оглядів наразі, на жаль, не в пріоритеті в українців. До цього два роки тривала пандемія коронавірусної хвороби, яка теж обмежувала доступ до регулярних медичних обстежень. Як результат – потенційно очікуємо збільшення кількості хвороб із запущеними стадіями розвитку. Особливо це стосується онкології та хвороб серцево-судинної системи. Для нас важливо, аби лікарні були забезпечені всім необхідним та пацієнт гарантовано отримував якісну, доступну та безоплатну медичну допомогу ❞, – зазначає Віктор Ляшко.

У 2023 році на закупівлю дороговартісного обладнання за програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» передбачено 642 942 000 гривень, окрім того, цьогоріч передбачені видатки розвитку і за загальним фондом державного бюджету в розмірі 1 650 000 000 гривень.

Кошти першочергово будуть спрямовані на закупівлю високовартісного медичного обладнання для медзакладів, які надають медичну допомогу військовослужбовцям та онкопацієнтам.

Джерело інформації — офіційна сторінка Міністерство охорони здоров’я України

Низький уклін всім, хто допомагає нашій країні у цей страшний час війни.

Дякуємо всім волонтерам за опіку над нашим закладом і допомогу нашим пацієнтам!

Бажаємо усім вам невичерпної енергії, впевненості, наснаги у нелегкій, але дуже потрібній роботі!

Разом до перемоги!

Це захворювання дуже схоже на класичну гемофілію за своїми першими проявами у дітей:

— тривалі кровотечі при прорізуванні та зміні зубів

— наявність значної кількості синців у дитини, навіть без травмування

— тривалі носові кровотечі

— тривалі посттравматичні кровотечі.

 

Суттєвою відмінністю є те, що за світовою статистикою 7 з 10 діагностованих пацієнтів з хворобою фон ВІллебранда — жінки

 

В представленій інфографіці ми зібрали для вас всю необхідну інформацію, яка допоможе вам бути більш обізнаними щодо хвороби фон Віллебранда.

Ініціатива «Гарантовано!» реалізується Пацієнти УкраїниПацієнти України у партнерстві з Міністерство охорони здоров’я України і НСЗУ Національна служба здоров’я України та за підтримки Проекту USAID Ukraine — USAID Україна«Підтримка реформи охорони здоров’я»

Проте за умови постійного профілактичного введення необхідних препаратів пацієнти можуть вести повноцінний спосіб життя.

 

У разі підозри наявності гемофілії сімейний лікар може дати направлення на безоплатні аналізи: загальний клінічний аналіз крові, коагулограма.

За результатами аналізів він створює направлення до гематолога.

Гематолог, своєю чергою, консультує пацієнта та виписує направлення на подальші спеціальні дослідження гемостазу. Це дослідження допомагає встановити діагноз, від якого залежатиме подальше лікування.

 

Для пацієнта з гемофілією лікуючим лікарем є гематолог. Він супроводжує пацієнта і коригує терапію.

 

Таким чином, безоплатну медичну допомогу можна отримати:

 

у свого сімейного лікаря. Лікар первинної ланки може допомогти виявити хворобу, адже це лікар, до якого потрібно звертатися у першу чергу у разі будь-яких змін чи погіршення здоров’я. Також він допомагає контролювати стан органів та систем, які найчастіше уражаються, у 80 % випадків це – суглоби. За потреби сімейний лікар направить пацієнта до інших спеціалістів, наприклад, до ортопеда.

у лікарнях, які мають договір на амбулаторну допомогу і мають у штаті лікаря-гематолога (якщо немає потреби у госпіталізації).

у гематологічних відділеннях лікарень, які мають договір на пакет стаціонарної допомоги, якщо є потреба у госпіталізації, наприклад, це можуть бути обласні клінічні лікарні.

Лікування та медичний супровід на всіх етапах є безоплатним за Програмою медичних гарантій. Дороговартісними препаратами пацієнтів забезпечує держава через централізовані закупівлі.

Якщо пацієнту потрібна операція, щоб отримати послугу безоплатно, він звертається у заклад, який має договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) на хірургічну допомогу.