Новини, останні публікації — Страница 102

Колегам на замітку.

Детально описано систему безперервного професійного розвитку та основні складові БПР.

Починаючи з 1 січня 2020 р. кожен лікар упродовж року має набрати щонайменше 50 балів БПР. Бали нараховуються за різні види навчання, які лікар вільно обирає на основі запропонованого Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України переліку видів діяльності. Загалом кількість балів не обмежена, проте щорічний обов’язковий мінімум — саме 50 балів. Для лікарів, які значно перевищують кількісні і якісні вимоги до БПР, існує можливість позачергового отримання вищої категорії.

Детальніше — за посиланням. https://www.umj.com.ua/article/159107/yak-likaryam-otrimuvati-bali-u-sistemi-bezperervnogo-profesijnogo-rozvitku?fbclid=IwAR0HRLvWZ8B8QptE9Gmv9BLwJbAJPlNJ_Ih3PQR2-JIUq4aoSw0E6hAMhJU

Сьогодні представники Світового банку із питань охорони здоров’я завітали із візитом до Черкаського обласного онкодиспансеру. А саме познайомилися із роботою обласного профілактично-лікувального, консультативного скринінгового центру «Здоров’я жінки» в нашому закладі та роботою мережі скринінгових центрів в Черкаській області. У складі делегації: Орест Тріль, консультант з медичних питань, заступник генерального директора Львівського клінічного онкологічного центру, Марта Кузьмин та Христина Пак, консультанти з економічних та стратегічних питань. Вони відвідали, крім обласного онкодиспансеру, скринінговий центр «Здоров’я жінки» на та жіночу конвертацію Золотоніської центральної районної лікарні, жіночу консультацію Черкаського пологового будинку, Центр громадського здоров’я та скринінговий центр «Здоров’я жінки » у м.Сміла.
Як зазначила Христина Пак, вона дізналася раніше, що в Черкаській області запроваджено власними силами місцевих онкологів та за підтримки Департаменту охорони здоров’я і Черкаськоі ОДА якісний скринінг для жінок, насамперед стосовно вчасного виявлення патологій грудної залози і шийки матки. Тому представники Світового банку вирішили ознайомитися з роботою мережі центрів «Здоров’я жінки» та Черкаським обласним онкодиспансером, а саме: як все працює, як жінок запрошують на консультації, які є результати.
− Дуже тішить підхід колег, які застосовують сучасні інформаційні технології та лікувальні протоколи, коли ведеться електронна реєстрація на консультативний прийом до лікаря, адже пацієнти можуть записатися і за допомогою електронної черги чи то он-лайн. Тому ми вирішили побачити це. Інша ж мета нашого візиту, враховуючи, що Світовий банк працював у Львівській області з проектом створення мережі скринінгових центрів «Онкопревенція», порівняти результати двох областей. У результаті всього цього ми можемо мати картину доцільності запровадження скринінгу в усіх областях нашої держави, адже жінки від раку шийки матки та грудної залози потерпають по всій Україні, − відзначила пані Христина. − Дуже гарні враження від побаченого на Черкащині, системно всі сфери охоплено, все комплексно, починаючи від мамографії, УЗД-обстежень та цитологічних досліджень. На базі обласного онкодиспансеру працює чудова, сучасна і якісна обласна централізована цитологічна лабораторія, ми вражені стандартизацією усих процесівв ній, а також далекоглядним підходом керівництва медичного закладу.
Орест Тріль поділився досвідом запровадження скринінгу патологій шийки матки та грудної залози на Львівщині. І досвід черкащан став для гостей також дуже цікавим і корисним.
− На базі Черкаського обласного онкодиспансеру, на мій погляд після візиту, усе зроблено на перспективу, сучасно й це дуже добре. Львівська і Черкаська області – ті регіони, де підходять до проблем діагностики захворювань на рак шийки матки та грудної залози у жінок досить системно, і вже є обнадійливі результати. Але, я так розумію, що досвід Черкащини є ще важливішим, адже тут вперше в краіні створювалась і мережа кабінетів патологіі шийки матки, і вперше впроваджувалася компьютерна програма обліку цитологічного скринінгу жіночого населення, тобто до початку роботи мережі скринінгових центрів вже було гарне багаторічне підґрунтя і це дуже позитивно, − говорить Орест Тріль. − Наше завдання, щоб якомога більше жінок охоплювалися цитологічним цервікальним та мамографічним скринінгом, тільки тоді ми матимемо позитивний результат і досягнемо зменшення захворюваності на рак шийки матки та грудної залози у жіночого населення України. Також ефективність скринінгових програм вимірюють за зниженням смертності від цих хвороб. Завдання Світового банку — оцінити існуючий стан системи охорони здоров’я та подивитися на результативність новітніх впроваджень в нашій країні. Нині стоїть питання загальнодержавної програми скринінгу, а це великі кошти та серйозні витрати. Тому вивчатиметься досвід багатьох областей, щоб знайти найрезультативніший економічно та клінічно ефективний проект.
В Черкаській області скринінгові центри «Здоров’я жінки» працюють на базі обласного онкологічного диспансеру, в Уманській, Золотоніській та Звенигородській центральних районних лікарнях, а також у Смілянській міській лікарні.

12 грудня в Черкаському обласному онкодиспансері відбулася нарада, на якій були присутні керівники, лікарі центрів первинної медико-санітарної допомоги області. Актуальність проведення цієї наради важко переоцінити, основна кількість пацієнтів з хронічним болем припадає саме на цю ланку надання медичної допомоги. Основна тема доповідей на нараді − що таке біль, як його потрібно лікувати.
− Лікарі ЦПМСД повинні мати необхідні знання щодо лікування хронічного болю, − розповідає Максим Босенко, завідувач Центру паліативної допомоги КНП «Черкаський обласний онкодиспансер ЧОР». − Також ми провели лекцію про те, які є доступні нині лікарські засоби, сильні знеболювальні препарати для лікування хворих із хронічним болем. Що доступно в аптеках, що можуть запропонувати хворому. Крім того, надали консультації, як правильно виписувати рецепти, з використанням нових рецептурних бланків Ф-3, коректно та без помилок.

Уже на третьому зібранні поспіль, у рамках святкування 65-ї річниці Черкаського обласного онкодиспансеру, ми вручаємо відзнаки нашим колегам.

Сьогодні дипломами, грамотами, подяками, цінними подарунками було нагороджено :

Дипломом «Надія онкології»

1. Власенко Ірину Геннадіївну – лікаря з променевої терапії (блоку дистанційної променевої терапії) обласного центру радіаційної онкології
2. Городиську Світлану Борисівну – лікар з ультразвукової діагностики обласного профілактично-лікувального консультативного скринінгового центру «Здоров’я жінки»
3. Городиського Івана Івановича – лікар – уролог обласного центру пластичної реконструктивної та малоінвазивної онкоурології
4. Гуру Людмилу Федорівну – лікаря з променевої терапії (блоку дистанційної променевої терапії) обласного центру радіаційної онкології
5. Гамова Дмитра Сергійовича – лікаря-гематолога палат хіміотерапії гемобластозів обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру
6. Скирду Надію Олександрівну – лікаря-гематолога обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру
7. Мельника Ярослава Олександровича – лікаря-хірурга-онколога онкохірургічного відділення №2
8. Коляду Євгенія Володимировича – завідувача центром, лікаря-гінеколога-онколога обласного центру онкогінекології та мініінвазивної хірургії
9. Миронову Вікторію В’ячеславівну – лікаря-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії Центру спеціальних лабораторних досліджень
10. Мовчана Ігоря Петровича – лікаря-хірурга-онколога; лікаря-дерматовенеролога диспансерно-поліклінічного відділення
11. Петренка Михайла Сергійовича – лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії
12. Клінову Світлану Борисівну – лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії
13. Самохвала Костянтина Віталійовича — лікаря-хірурга-онколога онкохірургічного відділення №3
14. Тюріна Андрія Олеговича — лікаря-хірурга-онколога онкохірургічного відділення №1
15. Скорика Миколу Володимировича – лікаря-отоларинголога-онколога онкохірургічного відділення №3, диспансерно-поліклінічного відділення
16. Чудак Катерину Вікторівну – біохіміка клініко-діагностичної лабораторії Центру спеціальних лабораторних досліджень

Дипломом за високу якість в роботі, інноваційність та успішну міжнародну співпрацю:

1. Жужукову Анастасію Анатоліївну – статистика медичного відділення клінічних випробувань
2. Майбороду Аллу Василівну – завідувача, провізора відділу медичного забезпечення
3. Азаматову Надію Михайлівну – практичного психолога адміністративно-господарчого персоналу

Дипломом за наукові досягнення в онкології:

1. Палійчук Ольгу Володимирівну – завідувача, лікаря-гінеколога-онколога обласного профілактично-лікувального, консультативного скринінгового центру «Здоров’я жінки»
2. Шірінян Терезу Сергіївну – лікаря-гематолога обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру

Грамотою Черкаської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України:

Людвіг Євгенію Зигуртівну – лікаря з променевої терапії блоку закритих джерел випромінювання обласного центру радіаційної онкології

Почесною грамотою комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради»:

1. Пилипенко Галину Василівну – завідувача відділенням, лікаря-гематолога відділення клінічних випробувань
2. Бондаря Володимира Михайловича — лікаря-гінеколога-онколога обласного центру онкогінекології та мініінвазивної хірургії
3. Личка Бориса Петровича – лікаря-хірурга-онколога онкохірургічного відділення №2
4. Шарапу Тетяну Дмитрівну – лікаря з ультразвукової діагностики обласного центру діагностики новоутворень
5. Вусатенко Галину Михайлівну – лікаря з променевої терапії блоку дистанційної променевої терапії обласного центру радіаційної онкології
6. Рябчун Антоніну Іллівну – завідувача центром, лікаря-рентгенолога обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгенодіагностичне відділення)
7. Гайдайчук Анжелу Віталіївну – біолога цитологічної лабораторії Центру спеціальних лабораторних досліджень
8. Чірікову Ольгу Миколаївну – секретар-друкарку організаційно-методичного відділу
9. Корновенка Валерія Яковича – лікаря-хірурга торакального онкохірургічного відділення №3
10. Дарчинова Віктора Микитовича – лікаря з променевої терапії блоку дистанційної променевої терапії обласного центру радіаційної онкології
11. Подпалюк Тетяну Володимирівну – бухгалтера адміністративно-господарчого персоналу
12. Тягун Лідію Федорівну – прибиральника службових приміщень адміністративно-господарчого персоналу

Подякою комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради»:

1. Косьмину Костянтина Володимировича – заступника директора з хірургічної роботи загально-лікарняного персоналу
2. Пустовіта Юрія Дмитровича – лікаря-хірурга-онколога онкохірургічного відділення №1
3. Поляха Сергія Григоровича – завідувача центром, лікаря-ендоскопіста обласного центру діагностики новоутворень
4. Рублевську Ірину Василівну – лікаря-хірурга-онколога диспансерно-поліклінічного відділення
5. Коломійця Павла Павловича – лікаря-гінеколога-онколога обласного центру онкогінекології та мініінвазивної хірургії
6. Єдутенка Юрія Олександровича — лікаря-хірурга-онколога онкохірургічного відділення №3
7. Гнатишина Володимира Григоровича – лікаря-уролога обласного центру пластичної реконструктивної та малоінвазивної онкоурології
8. Глущенка Олександра Володимировича — лікаря-уролога обласного центру пластичної реконструктивної та малоінвазивної онкоурології
9. Галкіна Федора Миколайовича – завідувача, лікаря-патологоанатома патологоанатомічного відділення з лабораторією імуногістохімічних досліджень Центру спеціальних лабораторних досліджень
10. Фесенка Віктора Миколайовича – головного інженера адміністративно-господарчого персоналу
11. Пожарського Анатолія Івановича – слюсаря – сантехніка адміністративно-господарчого персоналу
12. Балабана Михайла Миколайовича — водія автотранспортних засобів адміністративно-господарчого персоналу
13. Варварського Анатолія Олександровича – водія автотранспортних засобів адміністративно-господарчого персоналу
14. Гращенко Валентину Олексіївну – зубного лікаря диспансерно-поліклінічного відділення
15. Криворучко Наталію Михайлівну — лікаря з променевої терапії блоку дистанційної променевої терапії обласного центру радіаційної онкології
16. Калітаєву Олену Миколаївну – лікаря-гематолога обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру
17. Ярмоленко Ангеліну Юріївну – лікаря з променевої терапії (блоку дистанційної променевої терапії) обласного центру радіаційної онкології
18. Гайдук Наталію Леонідівну – шеф-кухаря адміністративно-господарчого персоналу
19. Мишенко Надію Павлівну – ліфтера адміністративно-господарчого персоналу
20. Сидорюк Аллу Борисівну – машиніста із прання та ремонту спецодягу адміністративно-господарчого персоналу
21. Кириленко Світлану Анатоліївну – реєстратора медичного організаційно-методичного відділу
22. Варданян Каріне Елізбарівну – біолога клініко-діагностичної лабораторії Центру спеціальних лабораторних досліджень .

Щиро приєднуємось до всіх вітань! Бажаємо міцного здоров’я, щастя та благополуччя.

Відразу зазначимо, що сьогоднішніми урочистостями наше свято не закінчується) Ми ще далеко не всім подякували, і не всіх відзначили.

Для жінок, які перенесли операцію з видалення молочної залози, одним з важливих аспектів реабілітації є збереження жіночності та привабливості.

Сьогодні існує багато можливостей для природного відновлення вашого зовнішнього вигляду без хірургічного втручання. Для цього розроблені спеціальні силіковані протези молочної залози природної форми, зручні спеціальні бюстгалтери для їх кріплення та купальники.

І все це ви можете отримати БЕЗКОШТОВНО за державною програмою (виробництво ортопедичного науково-виробничого реабілітаційного центру «Ортес»).

Протезування проводиться з урахуванням анатомічних особливостей жінки та специфіки проведеної операції.

Досвідчений персонал допоможе підібрати для кожної жінки найбільш відповідний по формі, розміру, вазі протез молочної залози та ліфи для його кріплення, головна функція яких — надійна фіксація екзопротезів.

Правильно підібраний протез не тільки компенсує видалені груди, але й дозволяє запобігти захворюванням хребта (сколіоз, кефоз тощо), які можуть виникнути, якщо не носити протез, а компресійний рукав допоможе позбутися набряку руки після операції.

Громадська організація «Я не сама» запрошує жінок для безкоштовного отримання протезів.

Щодня з 10.00 до 15.00 за адресою вул. Мендєєлєва,7, на 4 поверсі онкодиспансеру (мамологія) звертайтесь до Ольги Володимирівни Литвиненко.
Телефони: 067-473-97-63, 0472-56-03-40

У рамках відзначення 65-ї річниці нашого закладу ми продовжуємо нагороджувати працівників диспансеру.
Вчора, 4 грудня 2019 року, в урочистій обстановці було відзначено:

1. Селіванову Надію Георгіївну – статистика медичного організаційно-методичного відділу
2. Кушпіту Олександру Миколаївну — рентгенолаборанта обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгенодіагностичне відділення)
3. Прохорчук Ольгу Іванівну – сестру медичну стаціонару (палатна) обласного центру онкогінекології та мініінвазивної хірургії
4. Мороз Ганну Миколаївну – молодшу медичну сестру (санітарка-палатна) обласного центру радіаційної онкології
5. Дядюру Тетяну Федорівну — молодшу медичну сестру (санітарка-палатна) обласного центру радіаційної онкології
6. Бурду Надію Миколаївну – молодшу медичну сестру (санітарка-буфетниця) онкохірургічного відділення №2
7. Левандовську Ольгу Володимирівну – молодшу медичну сестру з догляду за хворими обласного центру діагностики новоутворень
8. Горбач Оксану Петрівну – сестру медичну стаціонару (палатна) онкохірургічного відділення №1
9. Путіну Лідію Іванівну – сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) обласного центру клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний)
10. Пожарську Олену Анатоліївну – реєстратора медичного диспансерно-поліклінічного відділення
11. Матвієнко Вікторію Віталіївну – сестру медична стаціонару (палатна) центру паліативної допомоги
12. Шевченко Ірину Станіславівну – швачку адміністративно-господарчого персоналу

1. Кущенко Ірину Олександрівну – сестру медичну старшу диспансерно-поліклінічного відділення
2. Стоноженко Галину Михайлівну – сестру медичну операційну операційного блоку
3. Силенко Тетяну Іванівну – сестру медичну – анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії
4. Дюбакову Наталію Дмитрівну – сестру медичну стаціонару (палатна) обласного центру радіаційної онкології
5. Камяну Людмилу Юліївну — сестру медичну стаціонару блоку закритих джерел випромінювання обласного центру радіаційної онкології
6. Личковську Тетяну Олександрівну — сестру медичну стаціонару (з обслуговування гамма – терапевтичних апаратів) обласного центру радіаційної онкології
7. Скоробрещук Галину Олександрівну — сестру медичну стаціонару (з обслуговування гамма – терапевтичних апаратів) обласного центру радіаційної онкології
8. Сторожук Галину Василівну — сестру медичну стаціонару (палатна) обласного центру радіаційної онкології
9. Черняк Любов Петрівну – молодшу медичну сестру (санітарка-палатна) обласного центру радіаційної онкології
10. Гамму Надію Анатоліївну — рентгенолаборанта обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгенодіагностичне відділення)
11. Дригу Людмилу Володимирівну — рентгенолаборанта обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгенодіагностичне відділення)
12. Мислюк Галину Анатоліївну – рентгенолаборанта обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгенодіагностичне відділення)
13. Мельник Наталію Борисівну — рентгенолаборанта обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгенодіагностичне відділення)
14. Бабенко Тетяну Василівну – сестру медичну обласного профілактично-лікувального, консультативного скринінгового центру «Здоров’я жінки»
15. Харенко Наталію Борисівну — сестру-господиню загально-лікарняного персоналу)
16. Васильченко Антоніну Петрівну – сестру медичну стаціонару (перев’язувальної) онкохірургічного відділення №3
17. Іванову – Кубай Людмилу Іванівну – сестру медичну стаціонару (палатна) обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру
18. Оліцьку Ольгу Анатоліївну – сестру медичну стаціонару (палатна) палат хіміотерапії гемобластозів обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру
19. Шарай Лесю Іванівну — сестру медичну стаціонару (палатна) палат хіміотерапії гемобластозів обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру
20. Огілько Марину Борисівну — сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету хіміотерапії) обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру
21. Ткаченко Галину Федорівну — сестру медичну стаціонару (палатна) обласного центру радіаційної онкології
22. Шакіну Людмилу Анатоліївну – рентгенолаборанта обласного центру променевої діагностики новоутворень (рентгенодіагностичне відділення)
23. Пустовойт Юлію Вікторівну – сестру медичну стаціонару (палатна) обласного центру онкогінекології та мініінвазивної хірургії
24. Немирську Надію Олександрівну – сестру-господиню онкохірургічного відділення №2
25. Кутову Валентину Володимирівну – сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) обласного центру пластичної реконструктивної та малоінвазивної онкоурології
26. Болдирєву Валентину Василівну – фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії Центру спеціальних лабораторних досліджень
27. Зінченко Марину Валентинівну – фельдшера-лаборанта цитологічної лабораторії Центру спеціальних лабораторних досліджень
28. Бабенко Людмилу Володимирівну — фельдшера-лаборанта цитологічної лабораторії Центру спеціальних лабораторних досліджень
29. Небиваєву Марину Валентинівну – статистика медичного організаційно-методичного відділу
30. Топчій Анастасію Миколаївну – сестру медичну поліклініки (лікарських кабінетів) диспансерно-поліклінічного відділення
31. Страшевич Тамару Іванівну – сестру-господиню диспансерно-поліклінічного відділення
32. Трибель Катерину Миколаївну — сестру медичну – анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії
33. Брагу Ганну Миколаївну — молодшу медичну сестру (санітарка-палатна) онкохірургічного відділення №1
34. Миколенко Валентину Василівну – молодшу медичну сестру (санітарка-буфетниця) обласного центру пластичної реконструктивної та малоінвазивної онкоурології
35. Куташенко Ольгу Анатоліївну – сестру медичну стаціонару (палатна) обласного центру діагностики новоутворень
36. Василенко Ольгу Степанівну – фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії Центру спеціальних лабораторних досліджень
37. Салогуб Людмилу Петрівну – молодшу медичну сестру (санітарка-палатна) обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру
38. Пироженко Любов Степанівну – молодшу медичну сестру з догляду за хворими обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру.

Ще раз щиро вітаємо колег! Зичимо всім здоров’я та благополуччя!

У ході візиту до КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради» 26.09.2019 р керівництво національної служби здоров’я України вивчало готовність КНП «ЧООД ЧОР» до укладення договору з НСЗУ в рамках впровадження програми медичних гарантій з 2020 року.

Ми мали можливість отримати інформацію з перших рук щодо пакетів медичних послуг та консультації щодо відповідності нашого підприємства вимогам до пакетів послуг.

Директор центрального міжрегіонального департаменту національної служби здоров’я України Віленський Андрій Борисович особисто ознайомився зі структурою та роботою диспансеру, впровадженнями в сфері надання онкологічної допомоги та профілактики злоякісних новоутворень.

З 2020 року програма медичних гарантій буде існувати як єдина бюджетна програма для оплати всіх медичних послуг та лікарських засобів за відповідними напрямами. З її впровадженням змінюється механізм фінансування надання медичних послуг пацієнта: замість медичної субвенції, за рахунок якої утримувались заклади охорони здоров’я, в межах програми медичних гарантій буде оплачуватися медичне обслуговування пацієнтів закладами за договорами з Національною службою здоров’я України.

Також відбулася колегія управління охорони здоров’я ЧОДА. Присутні обговорювали співпрацю закладів охорони здоров’я на Черкащині та Національної служби здоров’я України в сфері реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. У засіданні взяли участь керівники області: голова Черкаської облдержадміністрації Ігор Шевченко, директор Центрального міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України Андрій Віленський, перший заступник голови Черкаської обласної ради Валентин Тарасенко, директор Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації Наталія Кравченко, в.о. начальника Управління охорони здоров’я ЧОДА Лариса Кошова та заступник начальника УОЗ ЧОДА Олег Найдан.

У ході візиту до Черкаського обласного онкологічного диспансеру 22.08.2019 керівництво Міністерства охорони здоров’я України вивчало готовність КНП «ЧООД Черкаської обласної» ради до роботи в умовах подальшого реформування системи охорони здоров’я, зміни принципів фінасування, виконання пілотного проекту з кодування медичних послуг та формування діагностично-споріднених груп. Заступник міністра охорорни здоров’я Ковтонюк П. А., директор директорату медичних послуг МОЗ України Сухорукова О. С., керівник експертної групи з питань надання вторинної та третинної медичної допомоги Директорату медичних послуг МОЗ України Машкевич О. Г. ознайомились зі структурою та роботою диспансеру, впровадженнями в сфері надання онкологічної допомоги та профілактики злоякісних новоутворень.

Також відбулася ґрунтовна розмова з питань реалізації медичної реформи з головою обласної державної адміністрації Шевченком І. Ю. та першим заступником голови обласної ради Тарасенком В. П.

https://gematolog.ck.ua/wp-content/uploads/2019/08/EF6B0054_s.jpg

Динамічний розвиток Черкаського обласного онкодиспансеру збільшує шанси на повноцінне й довготривале життя пацієнтів. У медзакладі поступово осучаснюють умови, оновлюють обладнання, підвищують кваліфікацію, що вже тепер наближається до рівня світових стандартів. Зараз в диспансері працюють над створенням Центру аутологічної трансплантації стовбурових клітин кісткового мозку для можливості проведження високодозової хіміотерапії гемобластозів та солідних пухлин. Його повноцінне функціонування врятує життя значної кількості людей, переконаний керівник медустанови Віктор Парамонов. Для цього тут є всі передумови. Лишається кілька кроків. А втілюють цей проект у межах обласної програми «Трансплантація аутологічних гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку та периферійної крові на 2019-23 роки». Завдяки програмі в стінах диспансеру готують приміщення та займаються придбанням обладнання. Про це Віктор Парамонов розповів очільнику обласної державної адміністрації Ігорю Шевченку, який прибув ознайомитися з роботою установи.

На сьогодні в Україні є лише 2 центри, де можливо зробити аутологічну трансплантацію. Це, зокрема. Київський міський центр трансплантації кісткового мозку та Національний інститут раку.

— Застосування сучасних схем цитостатичної терапії дозволяє вилікувати або продовжити життя значній кількості пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, — пояснює Віктор Володимирович. — У 10-20% хворих стандартна хіміотерапія не викликає довготривалого протипухлинного ефекту. Це пов’язано з первинною або набутою резистентністю новоутворення. Одним зі шляхів подолання резистентності є збільшення дози цитостатичних препаратів, що викликає суттєве ушкодження клітин кісткового мозку, яке є невідновним. Серед методів, що дозволяють подолати токсичність хіміотерапії, є якраз трансплантація аутологічних гемопоетичних стовбурових клітин периферійної крові — тобто власних клітин пацієнта. Трансплантація власної тканини дає змогу уникнути реакції «трансплантат проти хазяїна» та технічних труднощів із підбором донора. Принциповим відкриттям, що дозволило використання своїх кровотворних клітин, стала можливість збереження їхньої життєздатності при низьких температурах упродовж тривалого часу .

На реалізацію програми виділили 27 млн грн. з обласного бюджету. Цього достатньо, аби почати роботу. Наразі вже майже проведені тендери для придбання необхідного обладнання на 14 млн грн. Водночас для стабільної роботи Центру потрібно ще необхідно забезпечити цілодобове моніторування. кисневе обладнання, дихально-наркозну апаратуру та ін. Тож, фахівці диспансеру розраховують на освоєння в подальшому і решти коштів.

Передумови для роботи Центру трансплантації

Віктор Парамонов поінформував про наявні в диспансері передумови
для повноцінної робота Центру. Каже: найперше — це наявність «клінрумів», так званих «чистих» палат для захисту від зовнішніх впливів на хворих із відсутністю лейкоцитів після курсів високодозової хіміотерапії Таких наразі в онкодиспансері 5, до кінця жовтня буде ще 2 — безпосередньо для дітей. Подібне є лише в «Охматдит».

Ще одна з необхідних умов — сертифіковані лабораторні центри.

Центр спеціальних лабораторних досліджень, що на базі нашого диспансеру, — надпотужний. Він акредитований відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 15189:2015 на майже сотню досліджень. У складі центру: клініко-діагностична, цитологічна, імуногістохімічна лабораторії, оснащені сучасним обладнанням.

З-поміж іншого необхідне обладнання для відбору клітин, що сподіваються одержати через програмні кошти вже у жовтні. Також обладнання для зберігання клітин — їхньої консервації в особливих умовах – при температурі нижче ніж -100^оС. У диспансері, до речі, очікують на нього найближчими днями.

Також необхідні ефективні медикаменти, забезпечення якими на державному рівні значно покращилось. Хворі одержують препарати безкоштовно. Кожна людина водночас має змогу на інтернет-портаді диспансеру побачити залишки. Для дітей диспансер забезпечений препаратами майже 100-відсотково. Для дорослих в останні роки — на 60-70%, раніше лише на 17- 20%. Решту дає обласний бюджет або люди докуповують самостійно.

Серед умов і висококваліфікований лікарський персонал. В диспансері працюють майже 120 лікарів, більша половина з яких мають вищу кваліфікаційну категорію.

Додатковим аргументом для створення Центру аутологічної трансплантації є можливість отримувати якісні компоненти крові за бюджетні кошти завдяки модернізації служби крові області.

Уже до кінця жовтня в диспансері планують розпочати роботу в тестовому режимі, а наприкінці року — взятися за лікування першого пацієнта.

Паліативна допомога

Обласний онколог розповів очільнику ОДА і про реалізацію обласної програми паліативної допомога на 2015-2020 роки. Зокрема, про створення у 2017 році обласного центру паліативної допомоги, який обладнали зокрема й завдяки гуманітарній допомозі з-за кордону. Центр виконує організаційно- методичну роботу щодо розвитку паліативної допомоги в області, проводить тренінги, організовує науково-практичні конференції тощо.

Водночас Віктор Парамонов зазначив і про цінність профілактичної роботи. Він повідомив про роботу 5 кабінетів здоров’я жінки, що ефективно працюють в районах області. А також наголосив на посиленні такої роботи та впровадженні подібних проектів стосовно здоров’я чоловіків.

За словами голови облдержадміністрації Ігоря Шевченка, нинішні умови й можливості онкодиспансеру вражають:

— Високий рівень надання послуг очевидний. І ми маємо зробити все від нас залежне, аби задуми були сповна реалізовані, а потужності зростали. Працюватимемо над цим. Адже такі іноваційні зміни й удосконалення дадуть змогу рятувати в майбутньому ще більше людських життів.

Довідково:

Щорічно в області реєструють майже 5 тис. нових випадків захворювання на рак. На диспансерному обліку перебуває 40 тис. онкохворнх.

Щороку в стаціонар госпіталізують близько 14 тис. пацієнтів, із яких близько 40% жителі сільської місцевості. Щорічна кількість відвідувань у диспансерно-поліклінічне відділення становить понад 60 тис.

У закладі найвища поміж усіх лікувальних установ області хірургічна активність, оперують понад 90% хворих хірургічних відділень Щороку виконують близько 5 тис. оперативних втручань.

Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», постановою КМУ від 27 грудня 2017 року № 1101 передбачено створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка виконує обов’язки центрального органу виконавчої влади у якості агентства оплати та закупівлі медичних послуг. Згідно з цим Законом, Україна має здійснювати фінансування медичних послуг на основі тарифної системи, що застосовуватиметься в Україні. Однією з форм таких тарифів є тариф для пролікованого випадку, класифікований за системою ДСГ.

Спосіб, у який заклади охорони здоров’я отримують оплату за свої послуги, може мати суттєвий вплив як на ефективність надання послуг, так і на якість медичної допомоги. Якщо говорити про стаціонарну медичну допомогу, то у цьому секторі спостерігається практично універсальна міжнародна тенденція переходу від глобального бюджету до моделі фінансування на основі випадків, за допомогою якої вимірюються результати, при цьому це, переважно, здійснюється за допомогою Діагностично-споріднених груп (ДСГ).

Діагностично-споріднені групи (ДСГ) є інструментом складності випадків, що вимірює надання послуг з стаціонарної медичної допомоги. Система ДСГ призначена для вимірювання результатів роботи закладів охорони здоров’я шляхом віднесення випадків госпіталізації до клінічно інформативних і ресурсно однорідних груп на основі клінічних і вартісних характеристик.

Черкаський обласний онкологічний диспансер став учасником пілотного проекту в Україні з впровадження діагностично-споріднених груп.
Cтарт даного пілотного проекту запланований на 01.07.2019 року. З метою підготовки для початку роботи у проекті було організовано і проведено тренінг для лікарів онкологічного диспансеру. Оскільки кодування кожного випадку госпіталізації відбувається в он-лайн режимі адміністрація диспансеру звернулась до ректора Черкаського Національного університету ім. Б. Хмельницького, в рамках договору про співробітництво, з метою виділення аудиторії для проведення тренінгу з потужним сигналом Wi-Fi та достатньою кількістю місць, адже одночасно необхідно підключення комп’ютерів для роботи в он-лайн режимі більше 70 лікарів, які прийняли участь у тренінгу.

Ректор ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Черевко з розумінням і відповідальністю сприйняв необхідність проведення такого заходу і надав аудиторію та технічне забезпечення в одному з навчальних корпусів університету. Завдяки цьому 19 червня 2019 р. одноденний тренінг для лікарів диспансеру був проведений максимально ефективно, адже кожен лікар мав можливість виконати завдання і набути практичних навичок роботи на он-лайн платформі для кодування. Це дало можливість кожному усвідомити, що в основі віднесення клінічного випадку до певної діагностично-спорідненої групи є кодування основного діагнозу чи причини госпіталізації, супутніх захворювань, ускладнень, які виникли під час лікування, оперативних втручань та процедур, діагностичних обстежень тощо за Австралійськими стандартами кодування хвороб та пов’язаних з ними медичних проблем, а також медичних інтервенцій.

Адміністрація КНП «ЧООД Черкаської обласної ради висловлює подяку ректору ЧНУ О. Черевку та сподівається в розвитку партнерської співпраці — диспансер є однією з клінічних баз для навчання лікарів, яких буде готувати університет.

Newer Posts

Older Posts

Система безперервного професійного розвитку та основні складові БПР

Представники Світового банку вивчали досвід роботи онкодиспансеру та мережі скринінгових центрів «Здоров’я жінки» на Черкащині

Лікування хронічного болю

У рамках святкування 65-ї річниці Черкаського обласного онкодиспансеру продовжуємо вручати відзнаки нашим колегам

Громадська організація «Я не сама» запрошує жінок для безкоштовного отримання протезів

У рамках відзначення 65-ї річниці нашого закладу ми продовжуємо нагороджувати працівників диспансеру

Візит керівництва національної служби здоров’я України до Черкаського онкологічного диспансеру

Керівництво МОЗ України в Черкаському онкодиспансері: розмова про подальші кроки реформи галузі

Обласні програми в дії: Черкаський онкодиспансер — на етапі впровадження аутотрансплантації

Тренінг для лікарів — запорука своєчасного запуску пілотного проекту