Профілактика раку шлунка.

14.02.2017
shlunok-1200x1040.jpg

Наукові дані дозволяють намітити два шляхи профілактики раку шлунка:

— Зниження ризику появи пухлин (первинна профілактика);
— Раннє виявлення та лікування передпухлинних захворювань (вторинна або клінічна профілактика).

Первинна профілактика.

Канцерогенез у більшості випадків є багатостадійним процесом, що виникає в організмі під дією шкідливих факторів навколишнього середовища. Первинна профілактика спрямована на модифікацію як внутрішніх стосовно хазяїна факторів, так і зовнішніх. Первинні профілактичні фактори (відмова від паління, зміна дієти, добавки мікроелементів) можуть справити вплив на будь-якій стадії канцерогенезу до появи гістологічно розпізнаваної пухлини.
Вторинна профілактика спрямована на виявлення і лікування передракових станів або ранніх стадій злоякісних новоутворень для запобігання прогресу ракової пухлини. Вторинні профілактичні заходи проводяться у різних групах ризику. Чим вищим є ризик у певній популяції, тим успішнішою буде програма скринінгу і тим інтенсивнішими мають бути заходи вторинної профілактики.
Шість основних принципів дієти, що сприяють зменшенню ризику розвитку раку, які були опубліковані Американською раковою спілкою:

— Профілактика ожиріння.
— Зменшення споживання жиру з їжею.
— Включення в щоденну дієту різних овочів і фруктів, що забезпечують організм клітковиною і вітамінами.
— Споживання їжі, багатої на клітковину — цільні зерна злакових (овочі і фрукти). Зменшення тривалості переварювання їжі і зменшення впливу на слизову оболонку шлунка.
— Обмеження споживання алкогольних напоїв.
— Обмеження споживання копченого і і їжі, що містить нітрити. При взаємодії нітритів з білками у кислому середовищі шлунка утворюються висококанцерогенні нітрозаміни.

Фактори, що сприяють розвитку раку шлунка: 

  1. Екзогенні:

    — Аліментарний (харчовий) фактор: 10 — 70 %.
    — Шкідливі звички.
    — Виробництва, екологічний фактор.

  2. Ендогенні:

    — Противопулинний імунітет.
    — Фонові стани слизової оболонки шлунка.

Критерії аліментарного фактора стимуляції канцерогенезу: харчовий статус, вузькоспрямованість дії компонентів їжі, систематичний характер харчування, антиканцерогенний ефект їжі, універсальний ефект, авітаминози А, Е, С.

Антиканцерогенний ефект вітамінів:

Вітамін Е: пастка вільних радикалів перекісного окислювання ліпідів, мембраностабілізатор, блокатор механізмів утворення нітрозамінів (нітрат — нітрит), антиоксидант, зниження ризику розвитку атрофічного гастриту.

Вітамін А: Блокує зв’язок канцерогенів із ДНК, зменшує в клітках індукцію ОДК (орнітиндекарбоксилазу) у циклі Кребса, фермент підсилює швидкість проліферації клітин, посилення специфічного і неспецифічного протипухлинного імунітету, депресія здатних до канцерогенезу генів, мембраностабілізація. Регулює перекісне окислювання ліпідів.

Вітамін С: найактивніша дія на нітрозаміноутворення у шлунку, при зменшенні в організмі вітаміну С — інфікування гелікобактером, чим більше інфікування гелікобактером, тим більша проліферація клітин. Протективна роль на стадії дисплазія-рак, антиоксидант.
Вживання солоної їжі: смажені, копчені, мариновані, консервовані продукти сприяють виникненню раку шлунка.

Медикаментозні препарати, що містять NO2. Екзогенні хімічні речовини: ароматичні вуглеводні, нітроаміни (тобто промислові консерванти) також сприяють виникненню раку шлунка.

Сприяють виникненню раку шлунка промислові виробництва: азбест, нафтопереробка, виробництво гумових виробів, зловживання алкоголем (більш як 40 %).

Спадковість.

Прямий спадкоємний фактор: якщо у пробанда наявні фонові захворювання шлунка: виразкова хвороба, гастрит, поліпи, ген 1 — 9. Генетичні порушення на рівні організму, хромосомному рівні, генному рівні.

Рівень організму: Синдром Лінча (спадковий аденокарциноматоз). Аденокарцинома шлунка, товстої кишки, матки. Вік на кілька десятиліть менший, ніж у популяції (20 — 30 років). Первинно-множинні злоякісні новоутворення: Синдром Гарднера (поліпоз): з дитинства поліпи, до 30 років — рак шлунка, часто сполучається з келлоїдозом, ліпоматозом. Спадкоємний поліпоз товстої кишки, сполучається з поліпозом шлунка (тотальний поліпоз). Синдром Пейца — Егорца — поліпоз шлунка, тонкої, товстої кишки, сечового міхура. Синдром Кронхайт -Кенета — поліпи й атрофія нігтів.
Хромосомний рівень:
— Синдром підвищеної ламкості хромосом Луїса-Бара.
— Анемія Фанконі (панцитопенія).
— Синдром Блюма.

Вторинна профілактика.

Вторинна профілактика спрямована на виявлення передракових фонових станів: хронічного атрофічного гастриту, поліпів і поліпозу шлунка, виразкової хвороби шлунка. Сполучення передракових фонових захворювань і передракових змін слизової призводить до раку шлунка у 100 %:

— хвороба Менетріє — гіперпластичний гастрит, рак виникає у 10 % хворих;
— виразкова хвороба шлунка: кислотність, розміри, локалізація значення не мають;
— поліп: солітарний — один, груповий — 1-2, множинний — більше 2, поліпоз шлунка.

Поліпоз шлунка може бути: залозистий 70 %, гіперпластичний, аденоматозний (75 % — малігнізація).

Таким чином, велике значення у профілактиці раку шлунка має дослідження як екзогенних, так і ендогенних факторів ризику, систематичні профілактичні огляди, диспансеризація населення, санпросвітробота, ознайомлення населення з початковими ознаками захворювання, у тому числі із синдромом малих ознак: зміна самопочуття хворого — безпричинна загальна слабкість, зниження працездатності, швидка стомлюваність, непояснене тривале зниження апетиту, втрата почуття задоволення від прийнятої їжі, почуття переповнення шлунка, нудота, блювота.