Перші результати впровадження медико-генетичного консультування та молекулярно-генетичних обстежень на виявлення мутацій в генах BRCA-1/2 у хворих з доброякісною та злоякісною патологією органів жіночої репродуктивної системи

Палійчук О.В.-1,2, Поліщук Л.З.-1, Россоха З.І.-3,

1-Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України,

2- КЗ  “Черкаський обласний онкологічний диспансер” ЧОР

3-ДУ “Референс-центр з молекулярної діагностики МОЗ України”

Вступ. Результатами досліджень останніх років встановлені асоціації пухлин жіночої репродуктивної системи певних локалізацій, що найбільш характерні для сімейного ракового синдрому (СРС). Для визначення  спадкових форм злоякісних пухлин у родинах використовують класичний метод медичної генетики – клініко-генеалогічне обстеження зі складанням  родоводів, визначенням типу передачі патології з покоління у покоління та оцінкою ризику можливості її розвитку у нащадків хворого на рак за допомогою генетико-математичного аналізу. Так,  низкою наукових робіт досліджені  гени-супресори пухлинного росту  BRCA1 i BRCA2,  мутації яких задіяні у патогенезі раку молочної залози і яєчника або у розвитку спадкового синдрому рак молочної залози/рак яєчника. Жінки-носії таких мутацій  мають надзвичайно високий ризик розвитку вказаних форм онкологічної патології.

Мета дослідження: провести клініко-генеалогічні, молекулярно-генетичні дослідження на ідентифікацію трьох мутацій (BRCA-1 185delAG, BRCA-1 5382insC та  BRCA2 6174delT) периферичної крові і пухлин у хворих на рак яєчника (РЯ) та/або рак молочної залози (РМЗ) і доброякісну патологію органів жіночої репродуктивної системи (ОЖРС) у осіб з родин з обтяженим на рак анамнезом, порівняти отримані результати з даними обстеження практично здорових жінок з групи контролю.

Матеріал і методи. Анкети медико-генетичного консультування, клініко-генеалогічний аналіз родоводів, периферична кров, злоякісні пухлини органів жіночої репродуктивної системи (ОЖРС).  Медико-генетичне консультування 1515 осіб.  Обстежено: 210 жінок  у віці 25-72 роки. Хворі (n=325) на рак ОЖРС та первинно-множинні пухлини (ПМП)  проходили комплексне або комбіноване лікування на базі КЗ “Черкаський обласний онкологічний диспансер” ЧОР протягом 2013-2014рр..  Методи дослідження: клінічні, клініко-генеалогічний, цитологічний, гістологічний, молекулярно-генетичний для визначення мутацій в генах BRCA1 (185delAG, 5382insC) та BRCA2 (6174delT) генетико-математичні.

 Результати дослідження. Загалом проведено медико-генетичне консультування 1515 осіб. Серед них 335 первинних хворих на РТМ, РМЗ, РЯ та первинно-множинні пухлини (ПМП) ОЖРС, які проходили комплексне або комбіноване лікування на базі Черкаського обласного онкологічного диспансеру протягом 2013-2014рр., 760 жінок звернулись з метою профогляду, 90 хворих на злоякісну патологію ОЖРС з наявністю спадкових ризиків виникнення раку, 65 пацієнток з доброякісною патологією ОЖРС і з наявністю сімейного ракового синдрому, 55 здорових жінок (контроль).

За результатами клініко-генеалогічного аналізу родоводів у 73 (9,6%) з 760 жінок був діагностований сімейний раковий синдром (СРС) Лінч ІІ. У 24 (32,8%) з 73 обстежених були виявлені злоякісні новоутворення 0-1 стадіі, у інших 47 (64,4%) — доброякісна патологія ОЖРС.

Серед 335 хворих на рак ОЖРС було проведено медико-генетичне консультування 143 хворим на РТМ, 99 — на РМЗ, 55 — на РЯ, 28 — на синхронні  злоякісні ПМП ОЖРС. Встановлено, що СРС спостерігався у 23,1% хворих на РТМ, у 29,1% — на РЯ, у 40,4% — на РМЗ, у 53,6% — на синхронні ПМП ОЖРС. Ці дані свідчать про значний внесок спадкових факторів у схильність до розвитку вказаних форм раку ОЖРС.

У подальшому сформовано 3 однорідні за віком та місцем проживання групи жінок слав’янської популяції, яким були проведені молекулярно-генетичні дослідження периферичної крові та пухлин для виявлення мутацій в генах BRCA1/2 (5382insC, 185delAG BRCA 1, 6174delT BRCA 2). Із 210 обстежених: 90 хворих на рак ОЖРС (у тому числі 44 з ПМП ОЖРС та 46 хворих на РМЗ/РЯ із СРС), 65 — із доброякісною патологією ОЖРС і СРС, 55 — практично здорових жінок без спадкових факторів ризику.

У пацієнток основної групи (90 = 46 хворих на рак ОЖРС + 44 хворі на ПМП ОЖРС) порівняно з контрольною групою (55 жінок) була достовірно підвищена частота мутації 5382insC в гені BRCA1 в гетерозиготному стані (виявлена у 11 хворих на злоякісну патологію ОЖРС, а саме: у 4 з ПМП та у 7 хворих на РЯ/РМЗ – 4 пацієнтки з раком яєчників та 3 пацієнтки з раком молочної залози), але мутації 185delAG, яка за даними літератури часто спостерігається у хворих на рак,  у цьому ж гені не виявлено. У хворих на рак ОЖРС також виявлено 4 мутації 6174 delТ в гені BRCA2 в гетерозиготному стані (високопенетрантна мутація за даними літератури). Тобто, загалом мутації в генах BRCA1,2 були виявлены у 15 хворих на рак ОЖРС. (16,7%). У 2-х з 65 обстежених жінок із доброякісною патологією ОЖРС була виявлена мутація 5382insC в гені BRCA1 (3,1%), а саме у доньок хворих на РЯ-носіїв цієї ж мутації. В групі контролю (55 здорових жінок без наявності агрегації пухлинної патології в родоводах) мутації в генах BRCA1/2 не виявлялися.

На  підставі результатів  молекулярно-генетичного обстеження   жінок   проведено аналіз, який дозволив зробити наступні  висновки: Онкогенетичне консультування  хворих  є важливим підходом як до ранньої  діагностики, так й профілактики раку, в якому можна виділити  декілька  кроків: 1 – скринінг і створення реєстрів хворих зі спадковим компонентом хвороби; 2 – генетичне обстеження хворих: 3 — створення реєстру   хворих з можливим розвитком генетично обумовлених форм раку. В цьому плані генетичне обстеження  пробандів (хворі на рак) та їх родичів  полягає у визначенні  мутацій генів, задіяних у розвитку спадкових форм раку, а саме  генів BRCA1 i BRCA2. Генетичне обстеження  родичів хворих  є необхідним  для визначення ризику розвитку пухлинної патології,  або її діагностики на доклінічному етапі, коли відсутні симптоми хвороби. Аналогічне обстеження вже захворівших   на рак (рак молочної залози і яєчника) дозволяє визначати спадкові форми раку (BRCA1/2–асоційовані форми), які  відрізняються за біологічними особливостями від спорадичних форм раку. Це дозволяє здійснювати персоналізований  підхід як до ранньої діагностики раку і передраку, так й  до адекватного лікування хворих на рак, що у подальшому  буде сприяти  уникненню   тяжких ускладнень терапії і  кращій якості життя. Впровадження в практичну онкологію результатів нових теоретичних розробок щодо генетичної обумовленості раку та ролі спадкових факторів у його розвитку дозволить зробити профілактику рака більш дієвою, що загалом  сприятиме зниженню онкологічної захворюваності жіночого населення України.

Одержані результати свідчать про наявність однакових мутацій в генах BRCA1/2 у периферичній крові та у пухлинах не тільки хворих на рак жінок, але і у пацієнток з доброякісною патологією ОЖРС з обтяженим на рак анамнезом, що має суттєве практичне значення для створення груп генетичного ризику та визначення індивідуального прогнозу щодо розвитку злоякісних пухлин у здорових членів родин з агрегацією пухлинної патології.

Результати молекулярно-генетичного тестування на мутації в генах BRCA1/2 і поліморфні варіанти гену ESR1 у хворих на рак органів жіночої репродуктивної системи

1,2 О.В. Палійчук, 3 З.І. Россоха, 2 Л.З. Поліщук

 1 Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна, 2 КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер», Черкаси, Україна

3 ДУ «Референс-центр з молекулярної діагностики МОЗ України», Київ, Україна

Вступ. Відсутність тенденції до зниження  захворюваності на рак молочної залози (РМЗ) та рак яєчника (РЯ) у жінок обґрунтовує підвищену увагу до цієї проблеми. З високим ризиком розвитку ряд дослідників пов’язують високопенетрантні гермінальні мутаціі у генах-супресорах пухлинного росту ВRCA1/2 та гомозиготні варіанти (SNP) гену метаболізму естрогену–альфа ESR1.

Мета дослідження: провести молекулярно-генетичні дослідження  тканини пухлин у пацієнток з первинно-множинними пухлинами (ПМП) ОЖРС з обтяженим на рак сімейним анамнезом та периферичної крові хворих на спадковий РМЗ/РЯ на наявність мутацій 185delAG i 5382insC у гені BRCA1 та 6174delT — у гені BRCA2 і на SNP гену ESR1 (T-397C, A-351G).

Матеріал і методи. Анкети медико-генетичного консультування, родоводи, периферична кров, злоякісні пухлини молочної залози, яєчника.  Використовували клініко-генеалогічний, загальноклінічні, цитологічний, гістологічний, молекулярно-генетичний, статистичні методи.

Результати дослідження. З 90 хворих на рак ОЖРС (віком від 23 до 83 років), у родинах яких були хворі на рак 3-5 родичі І та ІІ ступенів спорідненості (синдром Лінч ІІ), було обстежено 46 хворих на ПМП, 21 хвора на РМЗ та 23 з РЯ (також проводилось обстеження 55 жінок віком 19-78 років із групи контролю – практично здорові без наявності онкохворих родичів). За результатами молекулярно-генетичних досліджень у 15 (16,7%) із 90 обстежених пацієнток виявлені  мутації 5382 insC в гені BRCA1 та 6174delТ  в гені BRCA2 (у жінок із групи контролю — не виявлені).  Також у обстежених пацієнток виявлене вірогідне підвищення частоти SNP (397СС) за геном ESR1 у хворих злоякісну патологію ОЖРС порівняно з частотою цього генотипу у пацієнток контрольної групи. Ризик розвитку (OR – Odds Ratio) злоякісної патології зростав у 2,5 рази. Для генотипу 397ТТ та 351AA цього ж гену встановлено протективний ефект (зниження ризику розвитку захворювання).

Висновки.  Клініко-генеалогічний аналіз родоводів та виявлення мутацій у генах-супресорах BRCA1 і BRCA2 і (SNP) гену ESR1 повинні розцінюватись як невід’ємна частина комплексного обстеження хворих на рак ОЖРС для визначення генетичного ризику розвитку вторинних пухлин та розробки принципів  генетичної  профілактики  раку у їх родичів.