Рання діагностика злоякісних новоутворень шлунково-кишкового тракту.
Незважаючи на всі досягнення сучасної медицини, впровадження нових методів діагностики і лікування, захворюваність і смертність від онкологічних хвороб в усьому світі продовжує неухильно зростати. Добре відомо, що рак є другою провідною причиною смерті після хвороб серцево-судинної системи.
Якщо підсумувати частоту раку всіх органів шлунково-кишкового тракту, то він впевнено займе перше місце (більше 50% серед всіх онкологічних хвороб), обійшовши рак легенів, молочної залози і передміхурової залози. При цьому зростання захворюваності простежується для раку практично всіх органів травлення за винятком раку шлунка — для злоякісних новоутворень цієї локалізації в останні роки намітилася стійка тенденція до зниження показників.
Численними дослідженнями доведено, що прогноз захворювання в значній мірі залежить від своєчасності постановки діагнозу пухлини, що надає величезного значення ранній діагностиці. У 60-80% хворих з вперше встановленим діагнозом раку визначаються III-IV стадії захворювання. Можливими причинами настільки пізньої діагностики є пізнє звернення пацієнтів, стерта клінічна картина, а також недостатня онкологічна настороженість лікарів первинної ланки охорони здоров’я.
Клінічна діагностика.
Коли з’являються клінічні симптоми, мова йде вже про вираженість захворювання, тому найбільш перспективним для ранньої діагностики є виявлення раку на доклінічній стадії. Для цього необхідно виділити групи ризику пацієнтів з передраковими захворюваннями, в яких проводиться прицільне обстеження пацієнтів. Як показав світовий досвід, виділення груп ризику і проведення первинного обстеження є найбільш перспективним для раннього виявлення злоякісних новоутворень.
Фактори ризику.
Для кожної локалізації раку фактори ризику будуть відрізнятися, однак існують єдині, загальні практично для всіх пухлин травних органів фактори. Це насамперед вік, чоловіча стать і генетична схильність.
Вік є одним з основних факторів, з яким найбільш виразно пов’язаний розвиток захворювання. 70% всіх випадків раку органів травлення припадає на вік старше 65 років. Причому залежність рівня захворюваності від віку більш виражена в порівнянні з іншими факторами. При всіх формах пухлин органів травлення (за винятком кишечника) частіше вмирають чоловіки.
Передракові стани.
Однимз перспективних напрямківє виявленняпередракових станів. Доведено, щовздоровійслизовій оболонцірак невиникає.Численніклінічні спостереженнята морфологічні дослідженняпатологічно зміненоїслизової оболонкидозволилинаблизитися до розумінняпатологічних процесів, які, можливо,є передраковими. Ракузавжди передуєпередрак. Ключоваконцепціяпопередження розвиткуракуполягаєв тому, щоканцерогенез- тривалий процес, це дає лікаревічасдлясвоєчасної діагностики. Завданняклініциста-вчасно виявитиданий стані недопустити розвиткузлоякісного процесу. Сучаснамедицинаволодієширокимарсеналомдіагностичних можливостейдлявиявленняпередракових станів. З появоютакихметодів, якзбільшувальнаендоскопія,хромоендоскопія, значно зріс відсоток виявленнянеправильного розвитку ізаміщення клітинслизової оболонки, а впровадження методівїїендоскопічноїдиссекціїдозволяєзапобігти багатовипадків розвиткураку.
На жаль, у нас поки відсутні єдині рекомендації по первинному обстеженню та лікуванню передракових станів, а високотехнологічні методи не є широкодоступними. Проте в даний час все більша увага приділяється передраковим станам, на підставі сучасних досліджень формується цілісне вчення про передрак зі своїми теоретичними та практичними підходами до його профілактики, діагностики та лікування.
Клінічні прояви.
Можна виділити такі групи проявів злоякісних новоутворень шлунково-кишкового тракту:
- не специфічнісимптоми (розлади травлення, зниження апетиту, підвищена стомлюваність і виснаження, відраза до їжі, анемія, втрата ваги);
- «шлунковий дискомфорт» частіше спостерігаютьсяприпоширенихформахпроцесу, раннє насичення, відчуття переповнення після прийняттямалої кількості їжі, утруднення ковтання, відригування;
- болівживоті, кровотечі привиразціірозпаді пухлини(наявність крові в калі,блювання типу«кавової гущі» абокров’ю). Характер болюможе свідчитипро проростанняв сусідні органи;
- закрепи та проноси, які можуть чередуватись.
Методи ранньої діагностики.
Ендоскопічна діагностика раку стравоходу, шлунка і товстої кишки є незмінним «золотим стандартом», дозволяючи виконати біопсію для морфологічної верифікації діагнозу. До обов’язкових обстежень відносяться ультразвукові, рентгенологічні, в тому числі комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія.
Інтенсивні дослідженнявгалузі пухлинних маркерівпроводяться зметою визначеннямолекулярних процесівприпухлинному процесі та їхзв’язку зклініко-патологічним статусомхворих.
Проте, пухлинні маркери непридатні для ранньої діагностики раку насамперед через свою низьку специфічність і на сьогоднішній день використовуються лише як засіб оцінки відповіді пухлини на терапію.
Успіхи медицини в розвитку методів діагностики та лікуванні ранніх форм захворювання дали можливість виділення так званого «раннього раку» як практично виліковного захворювання. Радикальне хірургічне лікування захворювання на цій стадії забезпечує 10-річну виживаність 80-95% хворих.
При проявах порушень діяльності шлунково-кишкового тракту необхідно негайно звернутись за консультацією до дільничного лікаря, який при потребі має змогу скерувати пацієнта до районного та обласного онкологічних спеціалістів.