Новини, останні публікації — Страница 7

Святителя-хірурга Луки, 7м. Черкаси+38 (0472) 37-29- 66Реєстратура+38 (0472) 54-43-90Стіл довідок+38 (067) 006-59-00Call-center

28 травня в консультативно-діагностичному відділенні дорослого населення Уманської центральної міської лікарні відбудеться прийом профільних спеціалістів Черкаського онкоцентру.

Пацієнтів консультуватимуть:

хірург-онколог Борис Личко,

уролог-онколог Володимир Гнатишин,

гінеколог-онколог Олександр Зданєвич,

онколог Юлія Рой.

Підстава для отримання консультації:

• направлення сімейного лікаря;

• направлення лікуючого лікаря-спеціаліста.

Адреса: м. Умань, вул. Шевченка, 50

Запис на прийом:

(04744) 3-50-38

(04744) 3-36-21

Дбаємо про доступність якісної онкологічної допомоги для жителів Черкащини

breitling Fake watches replica omega Super Clone Watches uk

У хірургії немає випадкових рішень. Тут важливі точність, досвід, відповідальність і команда, яка щодня бореться за життя та здоров’я пацієнтів

У Черкаському онкоцентрі хірурги виконують складні онкологічні операції, впроваджують сучасні методики лікування і допомагають пацієнтам пройти один із найважчих етапів боротьби з хворобою.

Дякуємо нашим хірургам, операційним медсестрам, анестезіологам та всій команді, яка стоїть поруч у кожній операційній

Ваш професіоналізм, витримка й людяність – це шанс, надія та підтримка для наших пацієнтів!

Classic Replica Watches copy breitling watches rolex replica watches

Сьогодні у Черкаському онкоцентрі – день вишитих сорочок, щирих усмішок і особливої атмосфери

Для нас вишиванка – це дім, традиції й люди поруч. Вона є символом того, що навіть у непрості часи ми бережемо своє, українське!

Наш колектив вітає всіх із Всесвітнім днем вишиванки!

Нехай у серці завжди буде місце для добра, єдності та любові до України

Понад 23 тисячі госпіталізацій на рік, більше 88 тисяч амбулаторних відвідувань, майже 8 тисяч операцій, понад 350 трансплантацій, сучасна МРТ-діагностика, два лінійні прискорювачі, власна лабораторна база, паліативна допомога, ментальне здоров’я та онкологічна реабілітація. Так сьогодні працює КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» — один із провідних онкологічних закладів України. Це також приклад медзакладу, який завдяки ефективному управлінню фінансами може одночасно розвивати складні напрями допомоги, оновлювати обладнання та справедливо оплачувати роботу команди. У закладі кажуть: тут лікар може заробляти і понад 100 тисяч гривень на місяць. Це історія із серії розповідей про успішні заклади охорони здоров’я України. Про лікарні, які завдяки сильному управлінню, командній роботі, розвитку складних напрямів і фокусу на потребах пацієнта змінюють якість медичної допомоги. Черкаський клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги — головний заклад Черкащини з надання медичної допомоги пацієнтам зі злоякісними новоутвореннями та гематологічними захворюваннями. Щороку в області реєструють близько 5 тисяч нових випадків раку, а на диспансерному обліку перебуває понад 50 тисяч онкопацієнтів. Для багатьох із них саме цей центр є місцем, де можна отримати повний маршрут допомоги: від діагностики та лікування до реабілітації, паліативного супроводу й підтримки ментального здоров’я.

Цього року заклад має договори з Національною службою здоров’я України за 22 пакетами Програми медичних гарантій. Це, зокрема, хірургічні операції, хіміотерапевтичне та радіологічне лікування онкологічних захворювань, лікування гематологічних та онкогематологічних хвороб, трансплантація, гемодіаліз, паліативна допомога, реабілітація, мамографія, ендоскопічні дослідження, психосоціальна та психіатрична допомога. Тобто пацієнти можуть отримувати широкий спектр медичних послуг безоплатно — у межах Програми медичних гарантій.

Перші управлінські рішення: із чого розпочалися зміни медзакладу

Віктор Парамонов — директор Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради. Він очолюєзаклад понад чверть століття. І пригадує: перші управлінські рішення були аж ніяк не стратегічними. Коли він прийшов керуватионкоцентром, пацієнтів між корпусами, де були палати, операційні, реанімація та діагностичні служби, роками перевозили просто вулицею — взимку, у дощ, у складному стані.

Віктор Парамонов, директор Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради

Тоді першим рішенням стало будівництво переходу між корпусами. Це рішення, на перший погляд, могло здаватися інфраструктурним, але фактично воно було про безпеку пацієнта. Саме з таких кроків, за словами керівника, і починається реальна зміна медичного закладу.

“Першими були рішення аварійного характеру. Не стратегічні,не візіонерські — рятувальні. А потім уже пішли рішення по організації роботи, службах, виконавцях.”

розповідає Віктор Парамонов

Сьогодні центр працює як комплексна система, де пацієнт може пройти діагностику, отримати хірургічне, хіміотерапевтичне, променеве лікування, трансплантаційну допомогу, реабілітацію або паліативний супровід. Саме комплексність стала однією з головних переваг закладу.

«У сьогоднішній період вимога одна — пацієнтоцентричність»

У Черкаському онкоцентрі переконані: успішний медичний заклад сьогодні неможливий без пацієнтоцентричності. Вона — як говорить директор центру — має проявлятися не лише у ставленні до людини, а й у тому, як організовані маршрути, як працюють служби, наскільки швидко пацієнт отримує діагностику, чи може він пройти лікування в одному закладі, чи має доступ до сучасних методів допомоги. Центр розвивався саме за цією логікою. Від класичного онкодиспансеру він поступово перейшов до моделі клінічного центру, де поєднані онкологія, гематологія, трансплантологія, паліативна допомога, реабілітація та ментальне здоров’я. Для пацієнта це означає не окремі послуги, а цілісний маршрут — від першого обстеження до лікування, відновлення або супроводу в разі складного перебігу хвороби

Розвиток трансплантаційної медицини у Черкаському клінічному центрі онкології

Один із напрямів, який найбільше демонструє розвиток центру, — трансплантація. З кінця 2019 року заклад почав реалізовувати напрям трансплантаційної медицини. Відтоді тут виконали понад 350 трансплантацій, зокрема трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин та нирки. Нині Центр має 11 спеціально обладнаних палат для проведення трансплантації стовбурових клітин — 9 для дорослих і 2 для дітей. Вони оснащені автономною вентиляцією, клімат-контролем, HEPA-фільтрами та системами бактеріального очищення води. Сьогодні центр третій рік поспіль входить до трійки лідерів вУкраїні за кількістю проведених трансплантацій кісткового мозку та є одним із небагатьох закладів, де широко проводять алогенні родинні та неродинні трансплантації.

Діагностика і променева терапія: обладнання, яке змінює можливості лікування

Сучасна онкологічна допомога неможлива без точної діагностики. У центрі працює сильна діагностична база: рентгенологічні, мамографічні та ультразвукові обстеження, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, а також широкий спектр лабораторних досліджень. У 2024 році заклад отримав сучасну МРТ-систему Canon вартістю 67,35 млн грн завдяки грантовій угоді між Японським агентством міжнародного співробітництва JICA та Урядом України в межах Програми екстреного відновлення. У середньому в центрі щодня проводять 8–10 МРТ-досліджень. При цьому в закладі зберігають окремі вікна для пацієнтів із вперше виявленою підозрою на онкологічне захворювання або підозрою на рецидив, адже в таких випадках час має критичне значення. Пацієнти, які перебувають в активному спостереженні після лікування, можуть записуватися планово. Окремий прорив —розвиток променевої терапії. У 2024 році тут завершили реконструкцію корпусу відділу радіаційної онкології з добудовою технологічного приміщення для лінійних прискорювачів. Два лінійні прискорювачі на суму 94 млн грн були закуплені ДП «Медичні закупівлі України» на замовлення Міністерства охорони здоров’я України. А в липні 2025 року заклад отримав ліцензію на експлуатацію першого лінійного прискорювача — і вже з 28 липня розпочав лікувальний процес. Щоденно на прискорювачі проходять лікування близько 50 пацієнтів. З 11 травня 2026 року в експлуатацію ввели другий лінійний прискорювач.

Водночас, наголошує директор, сама техніка не працює без людей. До запуску нового обладнання команда готувалася кілька років: навчали інженерів, лікарів-радіологів, радіологічних технологів і перебудовували підхід до роботи.

Майже 8 тисяч операцій на рік і цілодобова готовність команди

У 2025 році в центрі виконали майже 8 тисяч операцій, а прооперували понад 6 тисяч пацієнтів. Заклад має найвищу серед лікувальних закладів області хірургічну активність: оперується близько 95% пацієнтів хірургічних відділень.

“Ми не кажемо: розберемось завтра. Хірург має оперувати. Але не заради операції, а в межах маршруту пацієнта, який визначає мультидисциплінарна комісія.”
пояснює Віктор Парамонов

Хірургічна допомога в центрі побудована навколо кількох ключових напрямів: онкохірургії, урології з нефрологічним та гемодіалізним напрямом, онкогінекології та мамології. У закладі цілодобово чергують хірург, анестезіолог, лабораторна служба та служба променевої діагностики. Це дозволяє не відкладати допомогу пацієнтам, які потребують термінових рішень.

Лабораторія, клінічні дослідження і доступ до сучасних методів лікування

Ще одна сильна сторона центру — лабораторна база. У її складі працюють клініко-діагностична, цитологічна та імуногістохімічна лабораторії. Лабораторія центру виконує широкий перелік досліджень і є єдиною в області, що забезпечує весь необхідний спектр лабораторної діагностики для проведення трансплантації кісткового мозку та органів. За рік тут виконують близько 1,3 млн лабораторних досліджень — не лише для власних пацієнтів, а й за договорами для інших медзакладів. Понад 20 років центр бере участь у міжнародних клінічних дослідженнях. Для пацієнтів це означає можливість отримати доступ до інноваційних методів лікування, які ще не є широко доступними в Україні, але дозволені в межах клінічних випробувань. Для команди — це постійний контакт із найсучаснішою медичною практикою.

Реабілітація і паліатив: онкологія не закінчується на виписці

“Онкологія не закінчується на виписці. Людина подолала пухлину, пройшла агресивне лікування і витримала. Її потрібно реабілітувати, бо вона не мусить сидіти вдома. Вона хоче жити і працювати.”
говорить Віктор Парамонов

Саме тому заклад розвиває реабілітацію, паліативну допомогу та напрям ментального здоров’я. У 2026 році центр уклав договори з НСЗУ на надання реабілітаційної допомоги в амбулаторних і стаціонарних умовах. До слова, «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» — це флагманський проєкт Міністерства охорони здоров’я України, що реалізується в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Підрозділ фізичної реабілітації «Пролісок», створений на базі колишнього обласного дитячого санаторію. Він розташований поруч із основними корпусами центру, у лісовій зоні. Такий простір дозволяє поєднати медичну реабілітацію, фізичне відновлення, психологічну підтримку, комфортні умови перебування та природне середовище. Розвивається і паліативна допомога. У 2025 році стаціонарну паліативну допомогу в центрі отримали понад 700 пацієнтів, амбулаторну паліативну допомогу — 335 пацієнтів. У закладі працюють також мобільні мультидисциплінарні бригади, які допомагають пацієнтам удома.

Як працює команда

Повномасштабна війна суттєво збільшила навантаження на центр. Якщо раніше заклад мав близько 14–14,5 тисяч стаціонарних пацієнтів на рік, то в перший рік великої війни їхня кількість зросла до 22 тисяч, а у 2025 році — до 23,1 тисячі госпіталізацій. Центр продовжив запускати нові напрями, отримувати сучасне обладнання, розвивати трансплантацію, реабілітацію, паліативну допомогу та лабораторну діагностику.

“Не можна бути керівником, який каже, куди йти, а сам займається чимось іншим. Треба самому розуміти всі процеси зсередини, і тоді можна реорганізовувати команду й говорити про кінцеву мету.”
говорить Віктор Парамонов

У центрі нині працюють 716 людей. Лікарі та медичні сестри центру проходять навчання і стажування у провідних клініках США та Європи. У закладі наголошують: важливо не просто побачити інший рівень роботи, а повернутися і впровадити найкраще у своїй лікарні.

Окрема частина управлінського підходу — мотивація команди через диференційовану оплату праці. У 2025 році середня зарплата лікарів у центрі становила майже 40 тисяч гривень. Водночас оплата залежить від обсягу роботи, складності завдань і відповідальності фахівця. За словами керівника, є випадки, коли лікарі отримували понад 100 тисяч гривень на місяць.

“Зрівнялівка — це найстрашніша біда. Ми балансуємо між тим, скільки витрачаємо на щоденну роботу і забезпечення пацієнтів, на розвиток, і скільки можемо виплачувати працівникам.”
пояснює Віктор Парамонов.

Як Черкаський клінічний центр онкології став одним із лідерів онкологічної допомоги

Віктор Парамонов згадує, що колись у документах були зовсім інші показники: значна частина пацієнтів не одужувала, а рак часто сприймали як фатальний діагноз. Сьогодні, за словами керівника, близько 70% онкопацієнтів у Черкаській області переживають п’ять років після лікування без ознак хвороби.

“Ми перейшли від розуміння, що рак — фатальний і невиліковний, до розуміння, що це хронічна хвороба, з якою можна і потрібно боротися, а іноді — жити разом і контролювати її.”
говорить Віктор Парамонов

Головна порада керівникам інших медичних закладів, які хочуть змінювати свої лікарні, за його словами, проста: вірити в себе і свої можливості. Навіть якщо з десяти спроб вдасться одна — це вже результат, з якого можна рухатися далі

Джерело матеріалу: сайт МОЗ України

omega replica replica watches uk rolex replica watches

Колектив Черкаського онкоцентру отримав подяку від українських військових за допомогу у придбанні пікапа, який виконуватиме бойові завдання на передовій

Допомога нашим захисникам уже стала доброю традицією для працівників медзакладу

Кожного разу на такі збори долучається весь небайдужий колектив – лікарі, медичні сестри, молодший медперсонал, адміністрація.

Підтримувати тих, хто щодня боронить Україну, – наш спільний обов’язок

Відео можна переглянути тут: https://www.facebook.com/share/v/18jUanpXgy/

Підвищені тромбоцити в аналізі крові: про що це може свідчити?

Підвищені тромбоцити в аналізі крові: про що це може свідчити

Розповідає лікар-гематолог Serhii Horbachov

Відео за лінком: https://www.facebook.com/share/r/18jBYjLFNH/

Кожен сучасний метод лікування раку, який ми сьогодні replica watches застосовуємо в Черкаському клінічному онкоцентрі, колись починався з клінічного дослідження

Саме це відкриває шлях до нових методів діагностики, лікування та профілактики онкологічних захворювань. Завдяки ним сучасна медицина щороку робить крок уперед, а пацієнти отримують доступ до інноваційної терапії та нових шансів на одужання.

У Черкаському онкоцентрі клінічні дослідження є важливою replica watches UK частиною роботи фахівців

Це – можливість впроваджувати сучасні світові підходи до лікування та допомагати пацієнтам отримувати якісну медичну допомогу відповідно до міжнародних стандартів.

Дякуємо лікарям, дослідникам, медичним сестрам, координаторам replica Rolex досліджень і всім, хто щодня працює заради розвитку медицини та майбутнього без раку

У консультативно-діагностичному відділенні дорослого населення Уманської replica watches центральної міської лікарні 21 травня відбудуться виїзні консультації фахівці Черкаського онкологічного центру.

Прийом проводитимуть:

хірург-онколог Олександр Мельник,

уролог-онколог Дмитро Назаров,

мамолог-онколог Ірина Рублевська,

гематолог Богдан Скульський.

Послуги надаються за направленням marsmlove.us сімейного лікаря або лікуючого лікаря-спеціаліста.

Адреса: м. Умань, вул. Шевченка 50

Запис у реєстратурі: (04744) 3-50-38, (04744) 3-36-21.

Піклуйтеся про своє здоров’я та не відкладайте профілактичні огляди

З нагоди відзначення Всесвітнього дня охорони праці, з метою привернення уваги до питань охорони і безпеки праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, за результатами проведення конкурсу у структурних підрозділах Черкаського онкоцентру нагородили дипломами:

1) за перше місце – блок гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

2) за друге місце – відділ радіаційної онкології та диспансерно-поліклінічне відділення;

3) за третє місце – клініко-діагностичну лабораторію відділу спеціальних лабораторних досліджень.

Грошовими преміями відзначили:

Тетяну Мошенську сестру медичну старшу блоку гематології дорослих replica watches відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

Людмилу Макарову, сестру медичну старшу відділу радіаційної онкології;

Ірину Кущенко, сестру медичну старшу диспансерно-поліклінічного відділення;

Тамару Гонду, фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

Андрія Ікіна, інженера з охорони праці загально-лікарняного персоналу.

З нагоди Всесвітнього дня медичної сестри, за вагомий внесок у забезпечення належної медичної допомоги населенню області, за високий професіоналізм, майстерність і відданість благородній справі служіння людям Плахотню Інну Василівну, сестру replica watches UK медичну старшу відділу клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний) нагородили Почесною грамотою і преміювали грошовою премією.

Відзначаючи Всесвітній день медичної сестри та висловлюючи глибоку шану за вагомий внесок у забезпечення належної медичної допомоги населенню області, за високий професіоналізм, майстерність і відданість благородній справі служіння людям, —

Почесними грамотами і преміями відзначили також:

АВЕТІСЯН Каріну Арманівну, сестру медичну поліклініки (лікарських кабінетів) диспансерно-поліклінічного відділення;

БАБИЧ Анастасію Володимирівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу онкохірургії;

БІЛУ Світлану Андріївну, фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної replica Rolex лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

БУЛАНУ Вікторію Вячеславівну, сестру медичну стаціонару (ендоскопічного кабінету) відділу онкохірургії;

ВВЕДЕНСЬКУ Тетяну Леонідівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу онкохірургії;

ВЕРГАЛ Олену Анатоліївну, сестру медичну стаціонару (палатна) блоку гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ВОРОПАЙ Марину Вадимівну, сестру медичну стаціонару (з обслуговування гамма-терапевтичних апаратів) відділу радіаційної онкології;

ГАЙДАР Лідію Михайлівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу паліативної допомоги та реабілітації;

ГАЙДАЧУК Анжелу Віталіївну, фельдшера-лаборанта патологоанатомічного відділення з лабораторією імуногістохімії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

ГАММУ Надію Анатоліївну, рентгенолаборанта відділу радіодіагностики пухлин (рентгенодіагностичне відділення);

ГОЛУБНИЧУ Олену Миколаївну, сестру медичну операційну операційного блоку;

ГОРБАЧ Оксану Петрівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

ГУСАК Катерину Григорівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу радіаційної онкології;

ДЕМ’ЯНЕНКО Наталію Василівну, сестру медичну стаціонару (перев’язувальної) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

ДЕНИСЕНКО Ольгу Сергіївну, асистента ерготерапевта підрозділу фізичної та медичної реабілітації «Пролісок» відділу паліативної допомоги та реабілітації;

ДЗЮБАН Ольгу Миколаївну, сестру медичну дитячого стаціонару (палатна) блоку дитячої онкології та гематології відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ДРИГУ Людмилу Володимирівну, рентгенолаборанта відділу радіодіагностики пухлин (рентгенодіагностичне відділення);

ДУБИНУ Тетяну Ігорівну, сестру медичну поліклініки (лікарських кабінетів) диспансерно-поліклінічного відділення;

ІВАНОВУ Людмилу Іванівну, сестру медичну відділу ресурсного забезпечення;

КАЛАШНІКОВУ Вікторію Володимирівну, сестру медичну стаціонару (перев’язувальної) відділу урології, нефрології та трансплантації нирки;

КАСИКОВУ Тетяну Валентинівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

КІНДРАТЕНКО Ліну Вікторівну, сестру медичну старшу відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

КОСЕНКО Яну Анатоліївну, сестру медичну дитячого стаціонару (палатна) блоку трансплантації кісткового мозку відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

КОСТЕНКО Марію Анатоліївну, сестру медичну-координатора блоку трансплантації кісткового мозку відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

КРАВЧЕНКО Марину Анатоліївну, фельдшера-лаборанта цитологічної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

КРИСЕНКО Ольгу Михайлівну, фельдшера-лаборанта старшого патологоанатомічного відділення з лабораторією імуногістохімії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

КУЩЕНКО Ірину Олександрівну, сестру медичну старшу диспансерно-поліклінічного відділення;

ЛАВРІНЕНКО Олену Володимирівну, фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

ЛЯЩЕНКО Любов Олександрівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу паліативної допомоги та реабілітації;

МАЛЯР Віту Юріївну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу онкохірургії;

МАНУЙЛОВУ Ярославу Ярославівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний);

МАТВІЄНКО Вікторію Віталіївну, сестру медичну виїзної мультидисциплінарної бригади відділу паліативної допомоги та реабілітації;

МИРОНЕНКО Ларису Олегівну, сестру медичну (процедурного кабінету хіміотерапії) відділення клінічних випробувань;

МОСКАЛЕНКО Тетяну Андріївну, фельдшера-лаборанта цитологічної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

НЕСЕН Руслану Миколаївну, сестру медичну операційну операційного блоку;

НЕЧУЙВІТЕР Ольгу Іванівну, сестру медичну (процедурного кабінету хіміотерапії) блоку гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ОЛІЦЬКУ Ольгу Анатоліївну, сестру медичну стаціонару (палатна) блоку гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ПОНУРКЕВИЧ Наталію Іванівну, сестру медичну стаціонару (палатна) блоку трансплантації кісткового мозку відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ПУЩЕНКО Надію Василівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

РАДЗІВІЛ Марину Олександрівну, сестру медичну стаціонару (блоку закритих джерел випромінювання при роботі на внутрішньо-порожнинному гамма-терапевтичному апараті) відділу радіаційної онкології;

САХНО Тетяну Олексіївну, сестру медичну операційну операційного блоку;

САХНО Світлану Анатоліївну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу радіаційної онкології;

СЕНЕНКО Марину Русланівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу урології, нефрології та трансплантації нирки;

СОКОЛОВУ Світлану Віталіївну, сестру медичну приймального відділення загально-лікарняного персоналу;

СОЛДАТЕНКО Наталію Павлівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу онкохірургії;

СТОРОЖУК Галину Василівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу радіаційної онкології;

ТАРАНЕНКО Людмилу Леонідівну, сестру медичну (амбулаторного прийому) відділу онкохірургії;

ТАРЯНИК Аліну Іванівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

ТЕМЧЕНКО Марину Валентинівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу урології, нефрології та трансплантації нирки;

ТОПЧІЙ Анастасію Миколаївну, сестру медичну поліклініки (лікарських кабінетів) диспансерно-поліклінічного відділення;

ШЕВЧЕНКО Анастасію Андріївну, сестру медичну стаціонару (палатна) хірургічного відділення відділу онкохірургії;

ШКРЕБТІЄНКО Олену Михайлівну, сестру медичну стаціонару (кабінету ультразвукової діагностики) відділу радіодіагностики пухлин (рентгенодіагностичне відділення);

ЩЕКАНОВУ Наталію Володимирівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний).

Подякою і преміями нагородили:

ВАСИЛИНУ Марину Миколаївну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

ВАСИЛЕНКО Вікторію Миколаївну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

ЗАВАДЕЦЬКУ Вікторію Вікторівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

НЕРУХ Ірину Миколаївну, сестру медичну старшу відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

РОЗСОХУ Ольгу Миколаївну, сестру медичну — анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

З нагоди Всесвітнього дня матері і з метою вшанування багатодітних матерів, які своєю любов’ю, терпінням і щоденною працею виховують дітей, утверджують сімейні цінності та збагачують духовний потенціал суспільства, Подяками і преміями нагородили:

ГЛИЗЕНКО Ірину Володимирівну, молодшу медичну сестру (санітарка-прибиральниця) загально-лікарняного персоналу;

ЗЕЛЕНЮК Вікторію Ігорівну, молодшу медичну сестру (санітарка) операційного блоку;

НАТАЛЬЧЕНКО Тетяну Олександрівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

ЦЮПУ Юлію Григорівну, сестру медичну стаціонару (палатна) блоку гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії.

700408466_1602604935206634_6241808635298328398_n-1200x900.jpg

Під час тренінгу медичні працівники закладу прослухали лекцію про причини й ознаки професійного вигорання, пройшли тестування для визначення рівня емоційного виснаження та виконали практичні техніки для збереження психологічного ресурсу та емоційної рівноваги.

Як зазначила клінічна психологиня Надін Азаматова, турбота про психічний стан працівників є важливою складовою охорони праці, особливо для тих, хто щодня працює з людьми та зіштовхується зі стресом і переживаннями пацієнтів

– Ментальне здоров’я також належить до сфери охорони праці, адже від психічного replica watches стану залежить продуктивність роботи і комфортність працівника. Емоційне вигорання є важливою проблемою, особливо для людей, які працюють у сфері «людина – людина». У лікарнях медики щодня зіштовхуються зі стражданням і стресовим навантаженням, через що потрапляють у стан емоційного вигорання. Згодом проявляються симптоми, які шкодять не лише медичному працівнику особисто, а й власне роботі, яка вже впливає на пацієнтів, – розповіла вона.

Також Надін Азаматова зауважила, що після початку повномасштабного вторгнення replica watches UK рівень психологічного виснаження серед людей значно зріс.

– Війна створює постійне навантаження на психіку. Багато хто чекає рідних зі служби, переживає через обстріли та відчуття неспроможності вплинути на ситуацію. А якщо до цього додається ще й високе навантаження на роботі, це ще більше виснажує людину, – додала клінічна психологиня.

Лікарка-психіатр Дар’я Гаврікова зазначила, що професійне вигорання є тривалим станом, який може мати серйозні наслідки для психічного здоров’я людини та впливати не лише на роботу, а й на повсякденне життя.

– Психологічне вигорання відрізняється тим, що це дуже тривалий стан, який replica Rolex призводить до виснаження нервової системи. Воно може спричиняти психічні захворювання, зокрема депресію, тривожний чи тривожно-депресивний розлад, розлад адаптації, невротичні стани. Якщо цього не лікувати, це впливає на якість життя, працездатність і стосунки з близькими людьми, – розповіла Дар’я.

За її словами, серед медичних працівників професійне вигорання трапляється досить часто, особливо в спеціалістів, які працюють у складних напрямках медицини

Дар’я Гаврікова наголосила, що такі тренінги є важливими для медиків:

– Такі заходи дуже важливі хоча б для того, щоб людина могла розпізнати свій стан. Навіть якщо вона не звертається по допомогу через сором чи інші причини, розуміння того, що з тобою відбувається, уже допомагає знайти спосіб подолати цей стан.

Наприкінці тренінгу учасниці спалили аркуші зі своїми образами й негативними емоціями та поділилися враженнями

– Дуже сподобалося. Було цікаво, тематично й розслаблююче. Нам гарно провели лекцію, були вправи та руханки. Для себе я також взяла багато корисного – зокрема, як розслаблятися, випускати емоції та керувати ними. Такі тренінги справді допомагають переключитися й краще зрозуміти свій стан, – поділилася працівниця господарської діяльності блоку гематології дорослих Ірина Чередніченко.

Своїми думками після тренінгу поділилася й Людмила Салогуб, молодша медична сестра відділу гематології та трансплантації кісткового мозку. За її словами, заняття допомогло розслабитися та ненадовго відволіктися від щоденного навантаження.

– Я розслабилася, особливо коли співали солов’ї. Наче в лісі побувала. Дуже класно, – зазначила вона.

Молодша медсестра також наголосила, що їй сподобалася атмосфера тренінгу та формат спілкування з учасниками.

Клінічна психологиня Яна Кульбіда-Остапенко, яка була однією зі ведучих тренінгу, зазначила, що подібні заняття допомагають медикам не лише отримати корисні знання, а й навчитися краще дбати про власний психологічний стан.

– Тренінг став чудовою можливістю не лише отримати корисні знання, а й навчитися краще піклуватися про власне ментальне здоров’я у професійній діяльності, – додала вона.