admin_onko — Страница 21 — КНП КЦОГТПД ЧОР

517395982_1135140925304282_8361043772179589296_n-1200x675.jpg

Український центр трансплант-координації інформує:

304 органні пересадки і 218 трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин! Підсумки першого півріччя знову підтверджують — цей напрямок у медицині розвивається і все більше українців отримують таку високотехнологічну допомогу.

За 6 місяців 2025 року в 22 медичних закладах проведено 304 органні пересадки — і це більше, аніж за аналогічні періоди попередніх років. Переважна більшість трансплантацій — 71 відсоток- проведена від посмертного донора.

Найбільше пересадок проведено в Перше медичне об’єднання Львова (81), Національний Науковий Центр хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова (51) та Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня 1» (35).

Важливий показник у сфері трансплантації — число посмертних донорів. Протягом першого півріччя найбільше констатацій смерті мозку, які дали можливість проведення органних трансплантацій, у медичних закладах Києва, (17), Київської області (9) та Львова (

Протягом 6 місяців у 11 центрах трансплантації проведено 218 пересадок гемопоетичних стовбурових клітин, з них 42 — дітям.

Найбільше пацієнтів отримали таку допомогу в НДСЛ Охматдит (53), у Черкаський клінічний онкологічний центр (38) та Національний інститут раку (35).

Уже у 5 медичних центрах — НДСЛ «Охматдит», Черкаському клінічному онкологічному центрі, Київський міський центр нефрології та діалізу, Національному інституті раку та Першому медичному об’єднанні Львова — проводили алогенні пересадки, у трьох з них — найскладніші, від неродинного донора.

Наразі у національному листі очікування перебуває 3910 пацієнтів. 2418 з них потребують пересадки нирки, 667- печінки, 696 — серця, 55 — легень, 17 — комплексу «нирки-підшлункова», 17- печінки-спліт, ще 40 пацієнтам потрібна пересадка комплексу «серце-легені».

Повна статистична інформація зібрана тут: https://utcc.gov.ua/statystyka

Професійність наших лікарів — це безперервні навчання та підвищення рівня обізнаності у лікуванні онкологічних хвороб

Нещодавно лікарка-гематолог Черкаського клінічного онкоцентру Надія Скирда разом із українськими колегами-онкологами побувала у найбільших медичних закладах Парижа й Марселя.

Там, зокрема, вона пройшла двотижневе стажування у відділі трансплантації кісткового мозку та гемопоетичних стовбурових клітин при Hôpital Saint-Louis AP-HP за підтримки уряду Французької республіки та Національного інституту раку.

Разом із іншими українськими медиками пані Надія ознайомилася з підходами до діагностики, лікування, підбору донорів для майбутніх пацієнтів. Також дізналася про можливості та ефективність, що їх можна отримати від лікування сучасними препаратами.

— Основною метою цієї поїздки був досвід, обмін знаннями роботи онкологічної служби. Ознайомилась з поглядами й проведенням трансплантації кісткового мозку, лікуванні та профілактики реакції трансплантанта проти господаря в найбільшому трансплантаційному гематологічному відділі Франції під керівництвом Pr. R. PEFFAULT DE LA TOUR.

Ми вдячні за отриманий досвід від колег, які працюють довше в цій сфері й мають більше доступу до нових опцій лікування, — зазначила Надія Скирда.

Вдалося поспостерігати за роботою цього та інших гематологічних відділень, оскільки в лікарні йде розмежування і є відділення, які спеціалізуються на лікуванні гострих лейкемій, лімфом, множинної мієломи, та їхнього медичного персоналу.

— Ми прагнемо вивести службу трансплантації в Україні на світовий рівень, — каже лікарка Черкаського онкоцентру.

Щеплення проти ВПЛ за Календарем профілактичних щеплень у 2026 році: укладено договір про закупівлю 9-валентної вакцини

З наступного року Україна вперше вводить безоплатну вакцинацію проти вірусу папіломи людини (ВПЛ), передбачену національним Календарем щеплень, для дівчат віком 12–13 років. Наразі Медичні закупівлі України уклали договір на закупівлю 9-валентної вакцини проти вірусу папіломи людини (ВПЛ).

Це важливий крок для системи громадського здоров’я. За даними ВООЗ, два високоонкогенні типи вірусу — 16 і 18 — спричиняють близько 70% випадків раку шийки матки. 9-валентна вакцина захищає від 9 найбільш поширених типів ВПЛ, 7 з яких є високоонкогенними.

За даними ВООЗ, безкоштовне однократне щеплення проти ВПЛ для дівчат за національним календарем здійснюється у 75 країнах. Загалом вакцинація проти ВПЛ включена до національних програм імунізації в 149 країнах світу.

Чому профілактична вакцинація проти ВПЛ це важливо:

Україна гармонізує Календар профілактичних щеплень відповідно до міжнародних підходів;

Профілактична вакцинація покликана зменшити захворюваність на рак шийки матки та інші хвороби, пов’язані з ВПЛ;

Вакцинація рекомендована до початку статевого життя, бо саме в такій ситуації вакцина має найвищу ефективність, якщо її застосовувати до інфікування.

Перші постачання вакцини очікуються наприкінці 2025 року. Закупівля здійснена за механізмом керованого доступу (ДКД) — це дозволяє отримати препарати за вигідною ціною завдяки прямим перемовинам з виробником.

Детальніше про усі зміни до Календаря профілактичних щеплень, які почнуть діяти з нового року, можна дізнатись за посиланням: https://bit.ly/4kvngCn

Джерело інформації: офіційна сторінка Міністерство охорони здоров’я України

Медичне законодавство – це про захист інтересів як пацієнта, так і працівників галузі охорони здоров’я, яка під час війни працює в особливих умовах і водночас потребує удосконалення. Які зміни необхідні на вимогу дня та після війни, чому у фокусі уваги – реформа фармринку, і над чим сьогодні працюють законодавці, – ThePharmaMedia розповів Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

Які є плани чи проєкти в роботі профільного комітету, спрямовані на впорядкування діяльності працівників галузі та захист їх професійних інтересів та соціальних гарантій. Кого вони торкнуться передусім?

Питання захисту прав медичних працівників, забезпечення їх соціального захисту, збереження кадрового потенціалу медичної сфери, у тому числі в умовах війни, постійно перебувають у фокусі уваги нашого Комітету. За цю каденцію було ухвалено низку важливих законів, які регулюють вказані питання.

Щодо впорядкування діяльності медичних працівників, то з початком війни було врегульовано питання щодо надання можливості українським лікарям-переселенцям здійснювати діяльність з медичної практики поза зазначеним у ліцензії місцем її провадження та залучати для надання консультативної допомоги іноземних фахівців, крім фахівців з росії та білорусі (закон № 2494-IX).

Також у серпні минулого року було прийнято Закон № 3191-IX, яким визначено відповідні етичні засади та обмеження, котрих мають дотримуватись медичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації у взаємодії з пацієнтами та представниками виробників і продавців лікарських засобів.

12 лютого нинішнього року було прийнято Закон № 4246-IX, яким врегульовано питання щодо підготовки, безперервного професійного розвитку та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я. Цей Закон буде введений у дію 27.09.2025 р. Ним впорядковується система затвердження професійних стандартів, кваліфікацій, єдиних кваліфікаційних вимог до усіх професіоналів, які працюють у сфері охорони здоров’я, а також здійснення їх підготовки, перепідготовки та безперервного професійного розвитку. Також Законом запроваджується рейтинговий розподіл випускників медичних та фармацевтичних спеціальностей в інтернатуру за допомогою відповідної електронної системи, а також лікарська резидентура.

Одним з важливих для нашого Комітету залишається закон «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні». Відповідний урядовий законопроєкт № 10372 прийнятий парламентом за основу 6 червня 2024 року. Наразі Комітет спільно з МОЗ та іншими стейкхолдерами працює над його підготовкою до другого читання.

Медичне самоврядування є ефективним управлінським механізмом, який дозволяє фахівцю працювати під контролем своїх колег професіоналів і водночас мати певну професійну автономію. Сьогодні самоврядні організації медиків створені й успішно працюють у більшості розвинених країн світу, зокрема практично в усіх країнах ЄС. Впровадження медичного самоврядування в Україні має стати важливою складовою ефективної системи охорони здоров’я, адже завдяки цьому професіонали у складі самоврядних організацій зможуть самостійно регулювати свою діяльність, контролювати якість медичних послуг, етичні стандарти та власний професійний розвиток, захищати права пацієнтів на якісну медичну допомогу.

Закон про самоврядування має запрацювати після завершення війни

Закон про самоврядування медичних та фармацевтичних працівників став занадто довгою історією. Чи наближається вона до завершення, коли очікувати фіналу та якими будуть основні положення цього закону?

Законопроєкт № 10372 передбачає ухвалення цілісного спеціального закону, яким в Україні вперше буде запроваджено інститут медичного професійного самоврядування, що дозволить передати частину контрольних функцій в охороні здоров’я професійним спільнотам, як це відбувається в країнах ЄС.

Це нова для нас система. Тому ми маємо ретельно опрацювати усі її «за» і «проти», визначити оптимальну модель і шляхи провадження медичного професійного самоврядування в Україні. Також дуже важливо забезпечити в цьому законі баланс між професійною автономією та державним регулюванням. Крім того, оскільки ми прагнемо створити ефективну систему управління професійною діяльністю медиків і фармацевтів європейського зразка, в законі мають бути чітко встановлені антикорупційні запобіжники, зокрема, чітко прописана процедура формування медичних палат та їх керівного складу, а також передбачено створення органу, до якого медики зможуть поскаржитися, у разі якщо палати неналежно працюють та порушують їхні права.

Саме на таких важливих речах роблять акцент наші міжнародні партнери, зокрема з Німецької медичної асоціації, з якою Комітет активно співпрацює у цій царині. Німецькі колеги мають цінний досвід, який допоможе ефективно організувати цей процес в Україні. Адже у Німеччині медичні палати працюють багато років. Наприклад, палату лікарів було там створено 75 років тому.

Моя принципова позиція: закон про самоврядування має запрацювати після завершення повномасштабної війни.

У фокусі уваги – реформа фармринку та державне регулювання цін на ліки

Нині топтемою є реформа фармринку та державне регулювання цін на ліки. Багато вже зроблено. Що ще потрібно від законодавців, щоб ця реформа стала ефективною, чи наразі все залежить від розробки підзаконних актів та їх успішної реалізації?

Дійсно, питання реформи фармринку та державного регулювання цін на ліки останнім часом знаходиться в фокусі уваги органів влади, фармацевтичного бізнесу та суспільства в цілому. Відзначу, що нові механізми впроваджуються на виконання рішення РНБО.

Для підвищення доступності лікарських засобів для всіх категорій населення України у лютому поточного року парламентом прийнято Закон № 4239-IX, яким запроваджено низку заходів, спрямованих на стабілізацію цін на лікарські засоби на фармацевтичному ринку України. Зокрема, цим Законом передбачено створення та ведення Національного каталогу цін на лікарські засоби. У цьому каталозі мають бути задекларовані ціни виробника або імпортера на усі лікарські засоби, наявні на ринку України. Їх зобов’язаний декларувати виробник або імпортер або власник реєстраційного посвідчення. У разі відсутності задекларованої ціни на лікарський засіб у Національному каталозі цін забороняється випуск такого лікарського засобу в обіг. Механізм реферування, узгодження, затвердження та реєстрації ціни виробника або імпортера лікарського засобу в Національному каталозі цін, а також порядок декларування та реферування цін інноваційних лікарських засобів (оригінальних) визначає Кабінет Міністрів України.

Наразі подальшим впровадженням фармринку займається МОЗ. За даними профільного міністерства, за 3 місяці дії нових правил на фармринку українцям вдалося заощадити 832 млн грн.

Які камені спотикання ви бачите в цій реформі, оскільки вона викликала справжню хвилю гострих дискусій?

Наразі дискусія між владою і бізнесом точиться навколо запропонованого МОЗ механізму надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів, визначеному у проєкті постанови Кабміну «Деякі питання надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, та застосування інструментів фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари», винесеній МОЗ на громадське обговорення 28 березня 2025 року.

У квітні-травні поточного року проводились чисельні наради у МОЗ та Офісі Президента України під головуванням заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук, на яких обговорювалися спірні положення цього проєкту постанови з фармвиробниками, представниками аптечного сектору та пацієнтськими громадськими організаціями з метою пошуку компромісних рішень.

Ця робота ще не завершена. Наразі МОЗ доопрацьовує редакцію проєкту цієї постанови з урахуванням проведених консультацій.

Які ініціативи розробляються в Комітеті для збільшення фінансової й фізичної доступності ліків, підвищення їх якості, боротьби з фальсифікатом тощо?

Більшість з необхідних законодавчих рішень для збільшення фінансової й фізичної доступності ліків, підвищення їх якості й боротьби з фальсифікатом вже ухвалені парламентом за ініціативи нашого Комітету. Зокрема:

У 2022 році прийнято новий цілісний Закон України «Про лікарські засоби» (№ 2469-IX від 28.07.2022 р.), який буде введено в дію з 1 січня 2027 року. Він передбачає європейське регулювання обігу лікарських засобів, у тому числі їх верифікацію для захисту ринку від фальсифікату; здійснення фармаконагляду; створення єдиного регуляторного органу для контролю повного життєвого циклу ліків тощо.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо паралельного імпорту лікарських засобів» від 16.07.2024 р. № 3860-IX дозволено паралельний імпорт ЛЗ, які закуповуються за бюджетні кошти, що дасть змогу закуповувати лікарські засоби за європейськими цінами.
Завдяки прийняттю Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар» № 4454-ІХ від 15.05.2025 р. та Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» від 16 .04. 2025 р. № 4362-IX вітчизняні виробники отримали можливість виводити на ринок генеричні лікарські засоби, які за ціною є значно дешевше оригінальних, одразу після завершення дії захисту майнових прав на оригінальні лікарські засоби.
Для підвищення доступності лікарських засобів для всіх категорій населення України у лютому поточного року парламентом прийнято Закон № 4239-IX від 12.02.2025 р., яким запроваджено низку заходів, спрямованих на стабілізацію цін на лікарські засоби на фармацевтичному ринку України.

У якому стані законопроєкт про аптечну діяльність і чи його взагалі буде прийнято? Які питання він регулюватиме, чи не дублюватиме чинні закони?

Дійсно, наразі Комітет працює над проєктом Закону «Про організацію аптечної діяльності», розробка якого передбачена Планом законопроектної роботи на 2025 рік. Це буде законопроєкт, переважно зорієнтований на регулювання аптечної діяльності, кадрового забезпечення, фармацевтичних послуг та інших питань, що не регулюються Законом «Про лікарські засоби».

Війна прискорила необхідність ухвалення певних законів

Багато законів приймається з розрахунком вступу в дію після завершення війни, чи буде змінено такий прогноз у випадках, які потребують якнайшвидшого вирішення, що планується пришвидшити?

Дійсно, війна диктує свої умови і наразі багато важливих законів ухвалюються з відтермінованим вступом у дію, часто прив’язаним до завершення війни. Це логічно, з огляду на ресурсні обмеження, економічні виклики та фокус на обороні. Однак, у сфері охорони здоровʼя таких законів небагато, тому що галузь стало працює попри війну і більшість змін з удосконалення її роботи потрібні «тут і зараз».

Можна навіть сказати, що війна прискорила необхідність ухвалення певних законів. Наприклад, це стосується забезпечення населення ефективними та доступними ліками, удосконалення електронної системи охорони здоров’я та телемедицини, оптимізації роботи військово-лікарських та медико-соціальних експертних комісій, розбудови систем громадського здоров’я, охорони психічного здоров’я українців, трансплантації, безпеки та якості донорської крові тощо.

Усі ці законодавчі ініціативи були підготовлені нашим Комітетом спільно з МОЗ. Водночас ми активно продовжуємо працювати над питаннями адаптації української системи охорони здоровʼя до стандартів Європейського Союзу, що є необхідною умовою для успішної євроінтеграції нашої країни.

Звісно, для комплексних законів передбачено поетапне введення в дію, через необхідність розробки відповідних підзаконних нормативно-правових актів для їх реалізації, створення необхідних контролюючих органів тощо.

Наприклад, це стосується нового комплексного євроінтеграційного Закону України «Про лікарські засоби», прикінцевими та перехідними положеннями якого передбачено дуже гнучкий та поетапний план введення його в дію, щоб дозволити уряду та бізнесу підготуватися до нових вимог, забезпечити перехідний період для імплементації його норм.

Таким чином, ми тримаємо чіткий вектор на прискорене впровадження тих законодавчих змін, які мають негайний вплив на життя громадян, ефективність системи та європейську інтеграцію.

Єдині системні зміни у галузі, які точно будуть впроваджуватися після війни – це професійне медичне самоврядування, оскільки цей суспільний інститут передбачає побудову нової системи професійного контролю та управління сферою охорони здоров’я.

У нашого закладу є багато друзів, яким ми завжди щиро вдячні за підтримку та взаємодію.

Сьогодні ж, укотре, уже й не злічити, ми висловлюємо подяку за надання чергової медичної гуманітарної допомоги Міжнародний благодійний фонд «Небайдужі»!

Шановна Maya Kulyk та всі ваші помічники, друзі й донори!

Пацієнти та медичні працівники дитячого відділення відділу гематології та трансплантації кісткового мозку щиро дякують Вам за постійну допомогу!

Ваша підтримка — це не лише матеріальна допомога, а насамперед прояв людяності, тепла і турботи, які мають величезне значення для дітей, що щодня борються з важкими недугами.

Дякуємо за небайдужість, за віру в майбутнє кожної дитини та за приклад справжнього милосердя.

Попри тривоги, страшні ночі та важкі новини, ми хочемо в кінці цього насиченого робочого тижня поділитися з вами приємними та щемними моментами.

Знайомтесь!

Пані Надія приїхала з Англії, щоб стати доноркою гемопоетичних стовбурових клітин периферичної крові для своєї рідної сестри.

Всього ж у родині шестеро доньок, і от лише одна, яка проживає закордоном, стає рятівною доноркою для іншої!

Приїжджає і допомагає у боротьбі зі страшною недугою.

Це історія спільної боротьби за життя!

Наша героїня зазначає, що донорство — це не страшно! І закликає всіх сміливо робити цей крок!

Детальніше — дивіться у відео за лінком: https://www.facebook.com/Cherkasyoncocentr/videos/1468625380818601

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко окреслив ключові проблеми, які стоять перед медичною системою України: кадровий потенціал, економічна стабільність та потреба у відкритості між усіма учасниками галузі.

За його словами, пріоритет №1 — це людський капітал. Без кваліфікованих медиків усі інші зусилля втрачають сенс. Про це Ляшко заявив під час панельної дискусії «Медична реформа: змінитися, щоби вижити», організованої проєктом Нова країна LB та EFI Group.

Міністр наголосив, що світ вже не просто говорить, а реально відчуває глобальний дефіцит медичних кадрів. В Україні ця проблема загострюється через високий відсоток медиків пенсійного віку. А після вступу до Євросоюзу, за словами Ляшка, можливий масовий виїзд медсестер за кордон.

«Світ говорить про глобальну кризу медичних кадрів. І вже не тільки говорить – уже відчуває. Ми розпочинаємо, спілкуючись з міністрами охорони здоров’я країн, говорити про те, що буде через 3-5 років, але індикатор – 2030 рік», – пояснив міністр.

У рамках міжнародного діалогу, під час зустрічі з міністром охорони здоров’я Норвегії, обговорювали навіть використання штучного інтелекту як часткову альтернативу дефіцитним професіям. Водночас Україна бачить своїм завданням не заміну, а збереження і розвиток медичних кадрів.

Другим викликом Ляшко назвав економічний розвиток країни, оскільки досконала система охорони здоров’я, яка відповідає на всі виклики, потребує достатнього фінансування. Третій виклик, який, за словами міністра, реально подолати.

«Всі ми говоримо, що будуємо пацієнторієнтовану систему охорони здоров’я. Але коли ми починаємо про це говорити, кожен у цій системі або щось недоговорює, або не завжди говорить правду, спотворює певні речі», – сказав міністр.

Джерело матеріалу: https://thepharma.media/uk/news/38889-lyasko-nazvav-golovni-vikliki-dlya-ukrayinskoyi-medicini-03072025?fbclid=IwY2xjawLaXVNleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFZWjhGakhvSkhoYXdYZDI5AR5g9Au9HoMDjE1S2ZkAw5QzYiXR6YSkbgHUE9g3CP57VzNRHLQmQzvAGrHhaQ_aem_2Ha4Dtoqt_6SW1Z8YU1j4A

Цифрові рішення дедалі активніше входять у повсякденне життя українських пацієнтів. Одним із поширених інструментів є електронний рецепт. Зручністю е-рецепта вже скористалися понад 5,7 мільйона пацієнтів, а загалом в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) їх сформовано більш як 96 мільйонів.

Е-рецепт — це цифровий медичний документ, який створюється в ЕСОЗ на основі медичних записів про стан пацієнта. У ньому зазначається призначення лікаря щодо лікарського засобу за його міжнародною непатентованою назвою (тобто діючою речовиною)

Завдяки е-рецепту можна отримати ліки без повторних візитів до лікаря, у тому числі — дистанційно. Це суттєво економить час і ресурси для пацієнтів із хронічними захворюваннями, особливо в умовах війни.

Використання е-рецептів сприяє прозорому та контрольованому відпуску рецептурних препаратів в аптеці, допомагає боротися з неконтрольованим застосуванням всіх рецептурних ліків.

Нижче розповімо про терміни дії та умови відпуску ліків за е-рецептом

З Днем Конституції України!

28 червня — особлива дата в історії нашої держави. У цей день ми вшановуємо Основний Закон України, який гарантує кожному з нас права, свободи та гідність.

Для нас, колективу Черкаського клінічного онкоцентру, Конституція — не просто документ. Це наш щоденний орієнтир у турботі про кожного пацієнта, у повазі до людського життя та права на медичну допомогу.

Ми працюємо, аби забезпечити рівний доступ до якісної онкологічної допомоги, підтримати кожного, хто бореться з хворобою, і разом з усією країною — рухатись до здорового, сильного та справедливого суспільства.

Нехай Конституція буде не лише на папері, а й у серцях — як символ єдності, сили та незламності українців.

Віримо в Україну. Працюємо для людей. Разом — до Перемоги!

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, спеціально для УП.Життя Українська правда:

— Що зараз відбувається з цінами на ліки? І як саме працюють ті регуляції, які держава вже впровадила, аби зробити їх доступнішими?

У цьому тексті хочу дати предметну відповідь. Бо в інформаційному полі – надто багато шуму.

Звучать цифри, відсотки, гучні твердження, які часто відображають не інтереси пацієнтів, а позиції гравців ринку.

Людина, яка просто приходить в аптеку, щоб купити ліки, – зазвичай залишається поза фокусом. А дарма.

12 лютого 2025 року Президент України ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів. На той момент найбільші українські виробники вже підписали декларацію про зниження цін на 100 найуживаніших препаратів.

МОЗ, у межах виконання цього рішення, не лише врегулювало аптечні націнки, а й залучило до діалогу інші компанії. У результаті – додатково знижено ціни ще на понад 200 позицій. Серед них – і препарати з Нацпереліку, і рецептурні, і безрецептурні. У середньому зниження становило майже 20%.

З 1 березня по 1 червня українці придбали понад 38 мільйонів упаковок цих ліків на суму 3,63 млрд грн. І вже зекономили понад 832 млн грн. Економія зростає щомісяця – у міру того, як розширюється перелік препаратів і виконується домовленість із виробниками.

Окрема увага – програмі «Доступні ліки». МОЗ і НСЗУ постійно розширюють її перелік: від серцево-судинних захворювань і діабету до епілепсії, хвороби Паркінсона, паліативної допомоги, ліків для людей після трансплантацій. За перше півріччя 2025 року пацієнти отримали за рецептами понад 15,4 млн упаковок препаратів, а НСЗУ відшкодувала аптекам 3,1 млрд грн. Попит зростає – цьому сприяють мобільні аптечні пункти і відкриття аптек у сільських громадах.

З 1 липня всі аптеки зобов’язані працювати з програмою. Інакше – втрата ліцензії.

Ще один напрям – контроль за наявністю ліків у лікарнях, які працюють у межах Програми медичних гарантій. МОЗ уже запустило системні перевірки – як через дані електронної системи охорони здоров’я, так і безпосередньо в лікарнях. Результат: лише за три місяці заклади охорони здоров’я закупили ліків через Е-каталог на понад 3,65 млрд грн.

Але я чудово розумію, що якби на цьому завершив, то обов’язково почув би: усе це, мовляв, добре, але стосується лише обмеженого переліку українських препаратів. А от ціни на імпортні ліки, які часто купують пацієнти, – зростають. Тож, мовляв, усі ці ініціативи не працюють.

І на це в мене є відповідь.

По-перше – так, ціни зростають. Але це не унікально для фармринку. У квітні 2025 року, за даними Держстату, інфляція на фармацевтичну продукцію становила 13,9%. Для порівняння: електроенергія подорожчала на 63,6%, масло – на 30,1%, хліб – на 21,8%. У травні, за оцінкою НБУ, темпи зростання цін на фармтовари вже сповільнилися – зокрема на тлі певного укріплення гривні щодо долара США.

По-друге – ми завершуємо формування Національного каталогу цін на лікарські засоби. У ньому вже є всі ліки з Нацпереліку, додаються рецептурні. Кожна ціна в каталозі базується на референтних – тобто на середніх цінах у визначених країнах ЄС. Це – запобіжник від необґрунтованих націнок.

І головне: найдешевший препарат за діючою речовиною, внесений у каталог, має бути в кожній аптеці. Його ціна автоматично зазначається в рецепті. Це дозволяє пацієнту ухвалити зважене рішення й уникнути маркетингових пасток, які досі є реальністю на фармринку.

Тому так – ми не просто змінили правила. Ми будуємо систему, у центрі якої не фармбізнес, а пацієнт. І це, я переконаний, правильний шлях.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці «Погляд» не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Newer Posts

Older Posts

Підсумки першого півріччя: 304 органні пересадки і 218 трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин!

Професійність наших лікарів — це безперервні навчання та підвищення рівня обізнаності у лікуванні онкологічних хвороб

Щеплення проти ВПЛ за Календарем профілактичних щеплень у 2026 році: укладено договір про закупівлю 9-валентної вакцин

Михайло Радуцький: «Війна прискорила необхідність ухвалення певних законів для медичної та фармацевтичної галузей» (інтерв’ю ThePharmaMedia)

Закон про самоврядування має запрацювати після завершення війни

У фокусі уваги – реформа фармринку та державне регулювання цін на ліки

Які камені спотикання ви бачите в цій реформі, оскільки вона викликала справжню хвилю гострих дискусій?

Які ініціативи розробляються в Комітеті для збільшення фінансової й фізичної доступності ліків, підвищення їх якості, боротьби з фальсифікатом тощо?

У якому стані законопроєкт про аптечну діяльність і чи його взагалі буде прийнято? Які питання він регулюватиме, чи не дублюватиме чинні закони?

Війна прискорила необхідність ухвалення певних законів

Світлана Тернова

висловлюємо подяку за надання чергової медичної гуманітарної допомоги Міжнародний благодійний фонд «Небайдужі»!

Доноркою нашої пацієнтки стала одна із шести сестер великої родини

Ляшко назвав головні виклики для української медицини (матеріал ThePharmaMedia)

Зручністю е-рецепта вже скористалися понад 5,7 мільйона пацієнтів — МОЗ України

З Днем Конституції України!

Віктор Ляшко: «Що зараз відбувається з цінами на ліки? І як саме працюють ті регуляції, які держава вже впровадила, аби зробити їх доступнішими?»

Новини

Посилання

Контакти

Адреса:

Телефони: