Симптоми й лікування раку щитоподібної залози

07.12.2020
shhitopod.png

Рак щитоподібної залози утворюється з клітин епітелію, що вистеляють фолікули залози. Увесь орган сформований з бульбашок-фолікулів, в яких зберігаються гормони. Перероджений епітелій вистилає ці «сховища» зсередини.

На відміну від багатьох видів раку, до захворювання залози більше схильні жінки. У них виявляють пухлину у 3,5 раза частіше. Причина полягає в більшій залежності від гормонів та частими коливаннями кількості ендокринних речовин протягом життя.

Особливо збільшують схильність до мутації клітин періоди гормональних перебудов через вагітність та клімакс. Переважно онкологічне захворювання розвивається на тлі наявного зобу (80%) або запальних процесів у залозі.

В епітелій залози вбудовані А-клітини, що продукують гормони трийодтиронін та тироксин, а також С-клітини, що виробляють кальцитонін. Рак може утворюватися з кожного виду клітин.

За будовою пухлин та видом мутованих тканин утворення поділяють на:

🔸Папілярні (70%). У розрізі нагадують листки пальми на ніжці. Від основи йдуть розгалуження, які називаються папілі. Вони збільшуються повільно та рідко дають віддалені метастази.

🔸Мозкові (5%). З’являються з перероджених С-клітин, що продукують кальцитонін. Їх вважають агресивними утвореннями, бо зачіпають лімфовузли на ранній стадії. Пухлини збільшуються повільно, але майже безперервно. На лікування реагують слабо.

🔸Анапластичні (3%). Не схожі на інші різновиди, складаються з недиференційованих клітин. Дуже швидко ростуть та поширюються. Проростають у трахею та судини, тому часто на мить діагностування вже є неоперабельними. Найгірше відповідають на лікування. У середньому дають хворому не більше року.

🔸Фолікулярні (20%). Пухлина нагадує фолікул, розташована всередині оболонки. Вважається найбільш сприятливим різновидом. Рідко виходить за межі органу. Утворюється з А-клітин.

У рідкісних випадках у залозі розвивається лімфома або саркома.

Симптоми

Найчастіше пухлини, які виявляються у щитоподібній залозі, є доброякісними (у 90% випадків). Але щоб не пропустити цю проблему, потрібно регулярно проходити УЗД та здавати аналізи на гормони та онкомаркери.

Так, при раку органу онкомаркером є кальцитонін. Його виділення у випадку злоякісному переродження збільшується. Безболісний аналіз крові дозволить визначити проблему на ранній стадії. На жаль, аналіз діагностує лише медулярний різновид раку, тому повністю на це орієнтуватися не можна.

Які симптоми повинні насторожити?

🔸Болісність вузлів. При промацуванні залози з’являється біль.

🔸Збільшення лімфовузлів. Вони рано страждають від раку.

🔸Утома, пітливість, втрата ваги. Це засвідчує про гормональний дисбаланс.

🔸Інші симптоми з’являються в процесі збільшення пухлини та стосуються здавлення навколишніх тканин.

🔸Голос стає хрипким, хоча людина не застуджена.

🔸Може порушитися ковтання.

🔸Виникає брак повітря.

🔸Переслідує бажання прокашлятися через скупчення слини та мокротиння.

У дітей пухлина збільшується повільно, а симптоми з’являються поступово. Молодь найчастіше стикається з метастазами у лімфовузлах, а люди поважного віку страждають від проростання раку у сусідні структури шиї.

Лікування

Варіантів лікування новоутворень у щитоподібній залозі багато. Залежно від стадії та різновиду пухлини застосовують:

🔸Операцію. Її проводять на всіх стадіях, але за інвазійністю вона відрізняється. На 1−2 стадії видаляють лише одну частку органу. На 3−4 видаляють орган повністю, а також м’язи, жирову клітковину та лімфовузли. Після операції хворим потрібно систематично пити гормони.

🔸Радіоактивний йод. Зазвичай його призначають після операції. Він руйнує залишки ендокринної тканини, а також знищує метастази.

🔸Гормони. Вводять речовини, що пригнічують пухлину та знижують кількість ТТГ (тиреотропного гормону гіпофізу), надлишок якого, стимулює фолікули більше функціонувати, що дає можливість раку прогресувати.

🔸Хіміотерапію. Найчастіше використовується у вигляді допомоги для поліпшення життя неоперабельних хворих. 🔸У деяких випадках ефективною є таргетна терапія.

🔸Опромінення. Застосовують, якщо йод не вплинув на метастази. Використання радіації є частиною паліативного лікування (що полегшує симптоми).

Найчастіше комбінують кілька варіантів одночасно. Хіміотерапію та опромінення використовують в останню чергу, адже ці методи не завжди ефективні. Наприклад, медулярний рак майже не реагує на радіацію та хіміопрепарати.