Побічна дія хіміотерапії

14.02.2017
kapelnica-1200x803.jpg

На жаль, використовувані на сьогодні протипухлинні препарати певною мірою спричиняють виникнення побічних ефектів. В основному ці побічні ефекти розвиваються у зв’язку з ушкодженням частини здорових клітин організму. Це пов’язано з тим, що протиракові препарати згубно діють переважно на клітини, що швидко поділяються — як пухлинні, так і нормальних тканин. Однак здорові клітини організму більш стійкі до дії хіміопрепаратів і зберігають здатність до відновлення. Тому їхнє ушкодження зазвичай має тимчасовий характер. При цьому швидкість їх відновлення залежить від багатьох факторів, у тому числі й від загального стану Вашого організму, від видів використовуваних ліків.

При проведенні хіміотерапії найчастіше можуть уражатися здорові клітини, що швидко ростуть: клітини крові, що формуються в кістковому мозку, клітки шлунково-кишкового тракту, слизової оболонки ротової порожнини, клітини репродуктивної системи і фолікулів волосся.

До найпоширеніших побічних ефектів, що виникають під дією хіміотерапії, належать тимчасове зменшення кількості білих і червоних кров’яних тілець (анемія, лейкопенія), нудота, блювота, випадання волосся, стомлюваність. Деякі протиракові препарати можуть ушкоджувати клітини серця, нирок, сечового міхура, легень і нервової системи.

У більшості випадків після закінчення курсу хіміотерапії здорові клітини відновлюються досить швидко. Однак деякі наслідки зберігаються протягом тривалого часу (місяці і навіть роки). Іноді вони залишаються на все життя. Це буває у тих випадках, коли хіміотерапія шкідливо діє на серце, легені, нирки або репродуктивні органи.

Зараз лікарі навчилися попереджати багато побічних ефектів або значно зменшувати їх частоту й міру прояву. Для цього розроблено спеціальні ліки і режими введення хіміопрепаратів.

Ви повинні чітко розуміти, що неприємні побічні явища, викликані хіміотерапією, є виправданими, беручи до уваги її здатність знищувати пухлину.

Які побічні явища можуть виникнути саме у Вас під час проходження курсу хіміотерапії, як довго вони можуть зберігатися і чи можна їх зменшити, Ви можете з’ясувати у свого лікаря перед початком курсу.
Відсутність або слабкий прояв побічних ефектів хіміотерапії не свідчать про недостатній ефект лікування. Ваш організм індивідуальний, і, крім того, різні ліки мають різну дію.

Нудота і блювота

Деякі протипухлинні ліки можуть викликати нудоту і блювоту. Такі симптоми можуть проявитися відразу після введення протипухлинного препарату або через кілька годин. Основною причиною цього явища є вплив ліків на стінку шлунка і центр головного мозку, що контролює блювотний рефлекс. У деяких людей при проведенні хіміотерапії взагалі не спостерігається ні нудоти, ні блювоти. Деякі пацієнти відчувають слабку нудоту під час лікування. Якщо у Вас розвинулася сильна нудота і блювота, обов’язково скажіть про це лікареві або медсестрі. Лікар призначить спеціальні ліки (антиеметики), що зменшують прояви цього побічного ефекту. У випадках, коли призначаються протипухлинні ліки, що майже завжди викликають сильну нудоту, антиеметики призначають до введення препаратів і протягом усього подальшого лікування.

Як самостійно зменшити почуття нудоти.

Ви можете полегшити свій стан, якщо будете дотримуватися певних правил:

— Якщо хіміотерапія викликає нудоту, намагайтеся не їсти хоча б за дві години до введення ліків.
— Харчуватися потрібно частіше, але невеликими порціями.
— Їжте не поспішаючи, старанно пережовуйте їжу.
— Вживайте їжу в холодному вигляді або кімнатної температури.
— Не їжте солодкого, смаженого і жирного.
— Не пийте рідину під час їжі (рідину краще вживати за годину до їжі).
— Пийте прохолодні, несолодкі соки (яблучний, виноградний), мінеральну воду без газу.
— Відпочивайте після їжі не менше двох годин, сидячи в кріслі.
— Намагайтеся уникати різких або неприємних запахів.
— Не займайтеся приготуванням їжі під час проведення хіміотерапії.
— Під час прийому їжі слухайте музику, дивитеся телевізор.
— Якщо почуваєте нудоту, дихайте глибоко і повільно.

Випадання волосся.

Випадання волосся (алопеція) — досить часта побічна дія хіміотерапії. Частота й імовірність розвитку цього явища багато в чому залежить від використовуваних протипухлинних ліків. У більшості випадків після завершення хіміотерапії волосся знову відростає. Більш докладну інформацію про дію ліків на стан волосся Вам може надати лікуючий лікар. Випадання волосся зазвичай починається після кількох курсів хіміотерапії.

Якщо Ви отримуєте хіміотерапію, що іноді призводить до алопеції, при догляді за волоссям користуйтеся м’якими шампунями, не фарбуйте волосся, розчісуйте його м’якою щіткою, сушіть феном при низькій температурі.

Якщо застосовувані ліки майже завжди призводять до випадання волосся, краще коротко його підстригти або взагалі збрити і не перейматися з приводу його щоденного випадання. Якщо Ви почуваєте себе незручно, можете носити перуку, капелюх тощо.

Побічні дії на шкіру і нігті.

Під час курсу хіміотерапії можуть виникнути почервоніння шкіри, сверблячка, лущення і сухість. Почервоніння і лущення шкіри частіше спостерігаються на долонях і підошвах стіп. Крім того, іноді можуть змінити колір і стати ламкими нігті. Ці зміни шкіри звичайно зникають протягом кількох місяців після закінчення курсу хіміотерапії.
Щоб уникнути сухості шкіри, приймайте гігієнічний душ або робіть обтирання м’якою губкою. Не тріть шкіру мочалкою. Не приймайте гарячі, тривалі ванни. Витирайте шкіру промакувальними рухами. Поки шкіра ще волога, змажте її нейтральним кремом або лосьоном, що не містить спирту або парфюмерії. Якщо у Вас з’явилися прищі, користуйтеся антибактеріальним милом і кремами. При виконанні домашньої роботи, коли можливий контакт шкіри з миючими засобами або велика імовірність травматизації шкіри, надягайте рукавички.

Побічна дія на кров.

Побічна дія протипухлинних ліків на кров обумовлена їхнім токсичним впливом на кістковий мозок, що виробляє клітини крові (червоні, білі кров’яні тільця, тромбоцити). Червоні кров’яні тільця (еритроцити) відповідають в організмі за доставку кисню до органів і тканин. Білі кров’яні тільця (лейкоцити) забезпечують захист організму від інфекції. Тромбоцити перетворюють кров у згустки в місці пошкодження тканин, сприяючи зупинці кровотечі. Залежно від того, які паростки кісткового мозку ушкоджує хіміотерапія, розвивається дефіцит певних кров’яних тілець. Основними побічними ефектами й ускладненнями дії протипухлинних препаратів на кров є:

— загальна слабкість, обумовлена анемією (мало червоних кров’яних тілець),
— кровотечі (мало тромбоцитів),
— інфекції (мало лейкоцитів).

Загальна слабкість.

Розвивається внаслідок того, що організм не отримує достатньої кількості кисню через нестачу в крові червоних кров’яних тілець. З тієї ж причини можуть виникнути надмірна стомлюваність, прискорення дихання, нудота, мерзлякуватість рук і ніг. Якщо у Вас розвинулися ці симптоми, обов’язково скажіть про це лікареві. Він зробить розгорнутий аналіз крові і при необхідності призначить переливання донорських еритроцитів або ліки, що стимулюють утворення власних еритроцитів. Після завершення лікування кількість еритроцитів крові поступово відновиться до потрібного рівня, однак у цей період Вам слід більше відпочивати, тимчасово обмежити активну діяльність, забезпечити збалансоване харчування.

Порушення згортання крові.

Більшість протиракових препаратів знижують згортання крові. Недостатня кількість тромбоцитів може призводити до розвитку кровотечі і гематом, що можуть виникати навіть унаслідок незначної травми. Під час проведення хіміотерапії проводиться постійний контроль кількості цих важливих кров’яних тілець. Якщо їх рівень виявиться значно нижчим за норму, Вам призначать спеціальні препарати, що стимулюють утворення нових тромбоцитів, або внутрішньовенно переллють донорські тромбоцити.

Обов’язково повідомте лікаря або медичну сестру, якщо:

— на шкірі з’явилися невеликі червоні крапки або синці,
— сеча має червоний або рожевий колір,
— випорожнення чорні або криваві,
— кровоточать ясна,
— бувають кровотечі з носа.

Інфекційні ускладнення.

Під час проведення хіміотерапії дуже часто послабляється імунітет і підвищується чутливість організму до інфекції. Нестача білих кров’яних тілець крові може призводити до того, що навіть слабкі хвороботворні мікроби здатні викликати інфекцію в будь-якому органі (шкіра, органи ротової порожнини, легені, пряма кишка, сечовий міхур, статеві органи). Тому Ви маєте ретельно дотримуватись особистої гігієни і бути уважними до будь-яких ознак прояву інфекції.

З метою профілактики розвитку інфекційних ускладнень варто дотримуватися певних правил особистої гігієни і поводження під час курсу хіміотерапії:

— Мийте руки кілька разів на день, обов’язково перед їжею, до і після туалетних процедур.
— Старанно, але дуже обережно дотримуйтеся правил особистої гігієни після кожного спорожнювання кишечнику.
— При виконанні домашніх робіт будьте обережними, намагайтеся не поранитися. З цією метою можете використовувати захисні рукавички.
— Не видавлюйте прищі, не ріжте і не зривайте задирки.
— Якщо Ви пошкодили шкіру, негайно промийте ранку теплою водою з господарським милом і продезінфікуйте (але не спиртовою настойкою йоду).
— Не спілкуйтеся з хворими людьми, що страждають на простудні, вірусні захворювання, і з дітьми, яким недавно було зроблено щеплення проти кору, поліомієліту, паротиту і краснухи.
— Уникайте великого скупчення людей (магазини, громадський транспорт).

На жаль, навіть виконуючи всі перераховані рекомендації, не завжди вдається уникнути інфекції. Тому потрібно знати її основні симптоми й у випадку їхньої появи негайно звернутися до лікаря.

Ознаки інфекції:
— підвищення температура тіла до 37,5 °С і вище;
— простудні прояви (кашель, нежить, біль у горлі);
— підвищена пітливість;
— розлад кишечнику;
— відчуття печіння при сечовипусканні;
— незвичайні піхвові виділення і сверблячка.

Якщо Вам вводять протипухлинні ліки через венозний або артеріальний катетер, уважно стежте за його станом. У випадку появи дискомфорту, болю або почервоніння в місці його розташування негайно сповістіть про це медсестру або лікаря. Лікуванням інфекційних ускладнень хіміотерапії має займатися тільки лікар. Не приймайте самостійно антибіотики й інші ліки.

Особливості догляду за ротовою порожниною.

Протипухлинні препарати можуть викликати хворобливі відчуття в ротовій порожнині, сухість, набряк і кровотечу з ясен. При тривалому застосуванні хіміотерапії може розвиватися множинний карієс зубів. У порожнині рота багато мікроорганізмів, а слизова оболонка часто травмується, тому на тлі проведення хіміотерапії легко виникають місцеві інфекції. Якщо Ви будете дотримуватися певних правил, то цілком можете уникнути або зменшити імовірність виникнення проблем з порожниною рота.

— Перед проходженням курсу хіміотерапії вилікуйте або видаліть хворі зуби.
— Придбайте нову м’яку зубну щітку.
— Ретельно мийте зубну щітку після використання і зберігайте її в сухому місці.
— Чистіть зуби після кожного прийому їжі.
— Використовуйте м’які пасти, що не подразнюють слизову оболонку.
— При сухості губ обробляйте їх нейтральним жиром або масляним розчином вітаміну А.

З появою болючості, спричиненої запаленням слизової оболонки ротової порожнини і ясен:

— Вживайте їжу холодною або кімнатної температури.
— Вживайте м’які продукти (дитяче харчування, картопляне пюре, каші, омлет, сир, макаронні вироби, банани, яблучне пюре та ін.).
— Тверду і суху їжу попередньо розмочуйте в рідині. Додавайте до сухої їжі олію, негостру підливу або бульйон.
— Не вживайте кислі і подразнюючі продукти (помідори, цитрусові, маринади).
— Не вживайте гостру і солону їжу.
— Не вживайте алкогольні напої.
— Відмовтеся від паління.
— Прополіскуйте рот після кожного прийому їжі.
— Якщо прийом їжі викликає сильний біль у роті, запитайте в лікаря, чи не може він призначити ліки, що зменшують біль.
Якщо Ви вже отримували хіміотерапію, що призводила до запалення слизової порожнини рота, дотримуйтеся цих рекомендацій з перших днів чергового курсу лікування.

Побічні дії на органи травлення.

Одним з найчастіших побічних ефектів хіміотерапії на органи травлення є рідке випорожнення. Деякі протипухлинні препарати здатні пошкоджувати клітини кишечнику і порушувати всмоктуваність рідини зі шлунково-кишкового тракту. Можна уникнути або зменшити ступінь прояву розладу шлунка і кишечнику шляхом дотримання певної дієти:

— Не вживайте продукти, що містять велику кількість клітковини (сирі й оброблені овочі, свіжі і сушені фрукти, бобові, хліб з борошна грубого помелу, каші, горіхи).
— Не вживайте смажену, жирну, гостру їжу.
— Уживайте продукти з низьким змістом клітковини (білий хліб, рис, макаронні вироби, яйця, страви з відварної картоплі, нежирне або куряче м’ясо, рибу).
— Не пийте кави, алкогольних напоїв.
— Не їжте солодощів.
— Не вживайте молоко і молочні продукти.
— З метою попередження зневоднення організму пийте більше рідини (негазована мінеральна вода, слабкий чай, пастеризований яблучний сік, нежирний бульйон).
З поліпшенням травлення можете поступово перейти до звичайного режиму харчування. Якщо розлад триває більше доби або супроводжується болем, судомами, негайно сповістіть про це медсестру або лікаря. При дуже сильному розладі необхідно вжити лікувальних заходів (внутрішньовенне вливання сольових розчинів, спеціальні «закріплюючі» препарати). У деяких випадках при проведенні хіміотерапії виникають запори, причиною яких може бути як дія прийнятих ліків, так і недостатня фізична активність у сполученні з неправильним харчуванням. У нормі випорожнення має бути щоденним або один раз на два дні. Якщо у Вас розвинувся запор, не займайтеся самолікуванням. Обов’язково скажіть про це лікареві. Він призначить проносне або очисну клізму. З метою попередження запорів варто вживати більше рідини і їжі, що містить багато клітковини (сирі й оброблені овочі, свіжі фрукти, пшеничний хліб і каші). Порадьтеся з лікарем щодо можливості здійснення невеликих прогулянок на свіжому повітрі. Якщо такі прогулянки небажані, поцікавтеся, які фізичні або дихальні вправи найбільше підходять Вам у цей період.

Побічні дії на нервову систему і м’язи.

Незважаючи на те, що нервові і м’язові клітини не належать до клітин, що швидко поділяються, при застосуванні деяких протипухлинних ліків вони можуть зазнавати тимчасового пошкодження.

— Основними симптомами ушкодження нервової і м’язової систем є почуття поколювання, печіння;
— оніміння рук або ніг;
— порушення координації рухів (утрата почуття рівноваги);
— запаморочення;
— погіршення слуху;
— слабкість або утома м’язів.
Повідомте лікареві, якщо у Вас з’явився хоча б один з вищевказаних симптомів.
Більшість подібних явищ зникає через якийсь час після завершення хіміотерапії. Однак під час їхнього розвитку варто обережніше користуватися гострими або гарячими предметами. При порушенні координації варто ходити обережніше (особливо у ванній кімнаті), користуватися поручнями, не носити слизького взуття.

Побічні дії на нирки і сечовий міхур.

Деякі протиракові препарати можуть викликати подразнення сечового міхура й ушкоджувати клітини нирок. У більшості випадків ці ефекти мають тимчасовий характер. Вони є найбільш вираженими при введенні хіміопрепаратів безпосередньо в сечовий міхур. Однак ушкодження нирок може розвиватися і при інших методах уведення протипухлинних ліків. Тому перед проведенням кожного курсу хіміотерапії обов’язково призначають обстеження функції нирок.

Основними симптомами цих побічних ефектів є:
— болючість або печіння під час сечовипускання;
— часті позиви до сечовипускання;
— зміна кольору сечі — рожева або червона (деякі протипухлинні ліки можуть змінювати колір сечі);
— підвищення температури тіла або озноб;
— неприємні відчуття або болі у поперековій ділянці.

Якщо у Вас з’явилися зазначені симптоми, сповістіть про це лікаря. Він призначить спеціальне лікування або тимчасово призупинить терапію (якщо це необхідно). Ви можете зменшити ризик розвитку подібних ускладнень, якщо будете вживати більше рідини (вода, соки, кава, чай, бульйони). Обговоріть зі своїм лікуючим лікарем питання про необхідну для Вас кількість рідини.

Вплив хіміотерапії на репродуктивну систему.

Протипухлинні препарати іноді можуть впливати на функції статевих органів. У чоловіків хіміотерапія може стати причиною короткочасного, тривалого і навіть повного безпліддя. У зв’язку з тим, що протипухлинні ліки погіршують якість сперми, чоловікам, що проходять курс хіміотерапії, варто використовувати протизаплідні засоби (презерватив). Термін закінчення їх застосування потрібно обговорити з Вашим лікарем. У жінок застосування протиракових препаратів може пошкодити яєчники і призвести до порушення регулярності менструального циклу або повної відсутності менструацій. Результатом ураження яєчників також може бути тимчасове або повне безпліддя. Вагітніти під час проходження курсу хіміотерапії небажано, тому що деякі протиракові препарати можуть спричинити розвиток у дитини вроджених дефектів. Тому жінкам дітородного віку доцільно використовувати протизаплідні засоби протягом усього курсу лікування. Якщо під час вагітності у жінки виявлено рак, можна відкласти курс проведення хіміотерапії до народження дитини. Але якщо відкласти його не можна, лікар може рекомендувати почати хіміотерапію після 12-ого тижня вагітності, коли плід не знаходиться в стадії великого ризику. У деяких же випадках може розглядатися питання про переривання вагітності. Після завершення лікування питання про терміни можливої вагітності варто обговорити з лікуючим лікарем. Ще одним побічним ефектом хіміотерапії в жінок може бути сверблячка, печіння або сухість піхви. Ці порушення можуть викликати дискомфорт під час статевого акту, який можна знизити шляхом застосування піхвових мазей, що не містять жирів.

Вплив діагнозу і хіміотерапії на почуття і поведінку.

Онкологічне захворювання та хіміотерапія вносять багато змін у життя людини. Вони впливають на загальний стан здоров’я, можуть ламати щоденні плани, створювати напругу у взаєминах між людьми. Типовою емоційною реакцією онкологічного хворого є депресія, відчуття безпорадності, відмова від боротьби. Усі ці відчуття є цілком природними і зрозумілими. Однак Ви не повинні «припинити жити» у зв’язку з досить грізним захворюванням. Перебіг раку відрізняється у різних людей. Крім того, на сьогодні більш як половину хворих виліковують від раку. Ви можете і повинні допомогти собі і лікарям у боротьбі за Ваше здоров’я. І першим кроком, який Ви маєте зробити, є свідоме формулювання причин, з яких варто жити. Ви самі повинні узяти на себе цю відповідальність і поставити перед собою розумну мету. Усвідомлення того, що перед Вами постало важливе завдання, допоможе перенести об’єктивні труднощі і суб’єктивні неприємності. Розум, тіло й емоції здатні впливати на стан організму і боротися за видужання. Життя набуває сенсу тільки завдяки прагненню до мети. Ви несете не меншу за лікарів відповідальність за своє життя і долю. Чому б не використати труднощі для того, щоб розвивати в собі силу і мужність!

— Намагайтеся завжди думати про головну мету Вашого лікування. 

— Намагайтеся одержати якнайбільше інформації від лікаря про свою хворобу та її лікування. Це допоможе Вам зменшити страх перед невідомістю. 

— Намагайтеся добре харчуватися, навіть якщо зовсім немає апетиту. Вам необхідно багато енергії для відновлення тканин. Правильне харчування поліпшує результати лікування. 

— Виконуйте по можливості фізичні вправи. Це допоможе Вам зменшити стрес, поліпшити настрій і апетит. Запитайте в лікаря, які фізичні вправи корисні і безпечні для Вас. 

— Існують спеціальні способи, за допомогою яких можна перебороти емоційні побічні явища. Більш докладну інформацію про ці методи можна одержати у психотерапевта.