Обласні програми в дії: Черкаський онкодиспансер — на етапі впровадження аутотрансплантації
Динамічний розвиток Черкаського обласного онкодиспансеру збільшує шанси на повноцінне й довготривале життя пацієнтів. У медзакладі поступово осучаснюють умови, оновлюють обладнання, підвищують кваліфікацію, що вже тепер наближається до рівня світових стандартів. Зараз в диспансері працюють над створенням Центру аутологічної трансплантації стовбурових клітин кісткового мозку для можливості проведження високодозової хіміотерапії гемобластозів та солідних пухлин. Його повноцінне функціонування врятує життя значної кількості людей, переконаний керівник медустанови Віктор Парамонов. Для цього тут є всі передумови. Лишається кілька кроків. А втілюють цей проект у межах обласної програми «Трансплантація аутологічних гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку та периферійної крові на 2019-23 роки». Завдяки програмі в стінах диспансеру готують приміщення та займаються придбанням обладнання. Про це Віктор Парамонов розповів очільнику обласної державної адміністрації Ігорю Шевченку, який прибув ознайомитися з роботою установи.
На сьогодні в Україні є лише 2 центри, де можливо зробити аутологічну трансплантацію. Це, зокрема. Київський міський центр трансплантації кісткового мозку та Національний інститут раку.
— Застосування сучасних схем цитостатичної терапії дозволяє вилікувати або продовжити життя значній кількості пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, — пояснює Віктор Володимирович. — У 10-20% хворих стандартна хіміотерапія не викликає довготривалого протипухлинного ефекту. Це пов’язано з первинною або набутою резистентністю новоутворення. Одним зі шляхів подолання резистентності є збільшення дози цитостатичних препаратів, що викликає суттєве ушкодження клітин кісткового мозку, яке є невідновним. Серед методів, що дозволяють подолати токсичність хіміотерапії, є якраз трансплантація аутологічних гемопоетичних стовбурових клітин периферійної крові — тобто власних клітин пацієнта. Трансплантація власної тканини дає змогу уникнути реакції «трансплантат проти хазяїна» та технічних труднощів із підбором донора. Принциповим відкриттям, що дозволило використання своїх кровотворних клітин, стала можливість збереження їхньої життєздатності при низьких температурах упродовж тривалого часу .
На реалізацію програми виділили 27 млн грн. з обласного бюджету. Цього достатньо, аби почати роботу. Наразі вже майже проведені тендери для придбання необхідного обладнання на 14 млн грн. Водночас для стабільної роботи Центру потрібно ще необхідно забезпечити цілодобове моніторування. кисневе обладнання, дихально-наркозну апаратуру та ін. Тож, фахівці диспансеру розраховують на освоєння в подальшому і решти коштів.
Передумови для роботи Центру трансплантації
Віктор Парамонов поінформував про наявні в диспансері передумови
для повноцінної робота Центру. Каже: найперше — це наявність «клінрумів», так званих «чистих» палат для захисту від зовнішніх впливів на хворих із відсутністю лейкоцитів після курсів високодозової хіміотерапії Таких наразі в онкодиспансері 5, до кінця жовтня буде ще 2 — безпосередньо для дітей. Подібне є лише в «Охматдит».
Ще одна з необхідних умов — сертифіковані лабораторні центри.
Центр спеціальних лабораторних досліджень, що на базі нашого диспансеру, — надпотужний. Він акредитований відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 15189:2015 на майже сотню досліджень. У складі центру: клініко-діагностична, цитологічна, імуногістохімічна лабораторії, оснащені сучасним обладнанням.
З-поміж іншого необхідне обладнання для відбору клітин, що сподіваються одержати через програмні кошти вже у жовтні. Також обладнання для зберігання клітин — їхньої консервації в особливих умовах – при температурі нижче ніж -100оС. У диспансері, до речі, очікують на нього найближчими днями.
Також необхідні ефективні медикаменти, забезпечення якими на державному рівні значно покращилось. Хворі одержують препарати безкоштовно. Кожна людина водночас має змогу на інтернет-портаді диспансеру побачити залишки. Для дітей диспансер забезпечений препаратами майже 100-відсотково. Для дорослих в останні роки — на 60-70%, раніше лише на 17- 20%. Решту дає обласний бюджет або люди докуповують самостійно.
Серед умов і висококваліфікований лікарський персонал. В диспансері працюють майже 120 лікарів, більша половина з яких мають вищу кваліфікаційну категорію.
Додатковим аргументом для створення Центру аутологічної трансплантації є можливість отримувати якісні компоненти крові за бюджетні кошти завдяки модернізації служби крові області.
Уже до кінця жовтня в диспансері планують розпочати роботу в тестовому режимі, а наприкінці року — взятися за лікування першого пацієнта.
Паліативна допомога
Обласний онколог розповів очільнику ОДА і про реалізацію обласної програми паліативної допомога на 2015-2020 роки. Зокрема, про створення у 2017 році обласного центру паліативної допомоги, який обладнали зокрема й завдяки гуманітарній допомозі з-за кордону. Центр виконує організаційно- методичну роботу щодо розвитку паліативної допомоги в області, проводить тренінги, організовує науково-практичні конференції тощо.
Водночас Віктор Парамонов зазначив і про цінність профілактичної роботи. Він повідомив про роботу 5 кабінетів здоров’я жінки, що ефективно працюють в районах області. А також наголосив на посиленні такої роботи та впровадженні подібних проектів стосовно здоров’я чоловіків.
За словами голови облдержадміністрації Ігоря Шевченка, нинішні умови й можливості онкодиспансеру вражають:
— Високий рівень надання послуг очевидний. І ми маємо зробити все від нас залежне, аби задуми були сповна реалізовані, а потужності зростали. Працюватимемо над цим. Адже такі іноваційні зміни й удосконалення дадуть змогу рятувати в майбутньому ще більше людських життів.
Довідково:
Щорічно в області реєструють майже 5 тис. нових випадків захворювання на рак. На диспансерному обліку перебуває 40 тис. онкохворнх.
Щороку в стаціонар госпіталізують близько 14 тис. пацієнтів, із яких близько 40% жителі сільської місцевості. Щорічна кількість відвідувань у диспансерно-поліклінічне відділення становить понад 60 тис.
У закладі найвища поміж усіх лікувальних установ області хірургічна активність, оперують понад 90% хворих хірургічних відділень Щороку виконують близько 5 тис. оперативних втручань.
