«Медсестри Черкаського онкодиспансеру — гордість професії» (продовження)

14.03.2023
Продовжуємо проєкт, метою якого є вшанування важливої професії — «медсестра» та популяризація цього фаху:
«Медсестри Черкаського онкодиспансеру — гордість професії»
 
✅У межах проєкту ми знайомимо вас із нашими медсестрами, які є дійсно кращими у своєму фаху.
 
Сьогодні представляємо:
 
🟢Яна Косенко🟢
сестра медична дитячого стаціонару (палатна)
обласного центру дитячої онкології та гематології
🔹Як давно Ви працюєте медсестрою?
🔸Одразу після закінчення Черкаського медичного коледжу в 2012 році я почала працювати медичною сестрою. Тобто, вже понад 10 років.
🔹Чому обрали саме цей фах?
🔸Мені з самого дитинства подобалося допомагати людям. Коли лежала в лікарні, то подобалося спостерігати, як працюють медсестри. З малечку не боялася забору крові, ін’єкцій.
🔹Що для Вас найважливіше у роботі медичної сестри?
🔸Найважливіше, щоб виліковувалися дітки. Щоб не було в них рецедивів. І взагалі, щоб менше хворіли.
🔹Чи можете поділитися історією, яка найбільше запам’яталася?
🔸Коли я тільки прийшла на роботу мені дитинка подарувала малюнок кораблика. Це було дуже приємно. Мені взагалі більше подобається працювати з дітками.
🔹Якщо помріяти, якою Ви бачите свою роботу років через 10-15? Про що найбільше мрієте у своїй роботі?
🔸Напевне, щоб наша медицина була такою, щоб менше людей їхали за кордон, а отримували необхідне лікування тут. Щоб у Черкаському онкодиспансері були такі ж технічні можливості, як у провідних клінік світу. І наша медицина не поступалася жодній іншій у світі.
🔹Що порадите молоді, яка хоче працювати в галузі охорони здоров’я?
🔸Щоб були впевнені в собі та у своєму виборі.
🔹Якими, на Вашу думку, рисами характеру має володіти медична сестра?
🔸Уважною, відповідальною, чуйною, доброю.
 
🟢Марина Пухальська🟢
 
сестра медична старша обласного центру дитячої онкології та гематології
 
🔹Як давно Ви працюєте медсестрою?
🔸Я прийшла до Черкаського онкодиспансеру у 2008 році і працюю тут до сьогодні. Спершу я була процедурною медичною сестрою, а тепер вже стала старшою медичною сестрою. Я прийшла одразу після навчання. Тоді ще треба було після безкоштовного навчання обов’язково відпрацювати і мене направили сюди. Хоча я навчалася на акушерському стаціонарі, мене направили в онкологічний диспансер, бо тут була потреба в медичних сестрах, а акушерка може бути і медичною сестрою. І так склалася доля, що я тут і залишилась.
🔹Чому обрали саме цей фах?
🔸Свій фах я обирала досить усвідомлено, оскільки мені не просто подобались лікарі та білі халати, а я, як і багато дівчаток, гралися в лікарів з ляльками. Але я хвилювалася, чи не лякатимуть процедури, вигляд крові тощо. Тому в 17 років я влаштувалася молодшою медичною сестрою. Пропрацювавши рік я зрозуміла, що це дійсно моє і мені це подобається. Але я пішла на акушерський стаціонар. Я хотіла працювати в пологовому, але доля так склалася, що там не було місць і я потрапила медсестрою в дитяче відділення.
🔹Що для Вас найважливіше у роботі медичної сестри?
🔸Це добросовісність. Призначення лікаря повинно виконуватись якісно. Байдуже, якщо на це піде більше часу, ніж розраховували, чи інший лікар підганяє. Абияк не проходить. Потрібно добросовісно виконувати свою роботу навіть іноді за рахунок чогось іншого.
🔹Чи можете поділитися історією, яка найбільше запам’яталася?
🔸Таких випадків у відділенні трапляється багато. У діток немає обмеження скажу – не скажу, вони дуже чесні. І був такий у мене пацієнт-друг, 5-річний хлопчик. От він завжди, коли потрібно було робити якісь маніпуляції, тікав до мене. Під час гормонотерапії дітки хочуть їсти. Я до нього заходжу в бокс, а він мені каже: «Ти пельмені принесла?» Кажу: «Ні, тобі не можна.» А він мені: «Значить вийди». Ось так дружба й закінчилася, бо не принесла пельмені. Він мені дуже запам’ятався. У нього зараз усе добре. Йому вже 18 років і він дуже соромиться навіть вітатися, а тоді був такий безпосередній.
🔹Якщо помріяти, якою Ви бачите свою роботу років через 10-15? Про що найбільше мрієте у своїй роботі?
🔸Дуже хочеться, щоб, по-перше, мир у нас був. І щоб наші очільники більше уваги звертали на медичну сферу. Щоб було більше меценатів для розвитку медицини. Наш заклад досить розвинутий для України, але ми спілкуємося з колегами з-за кордону, заклади яких розвинутіші наших. Зрозуміло, що зараз війна і увага вся прикута туди, але ж життя продовжується і нам потрібно лікувати наших пацієнтів, а для цього потрібна новіша апаратура. А ще потрібно навчати лікарів, медсестер, які потім, можливо будуть професорами і у нашому закладі надаватимуть більш кваліфіковану допомогу.
🔹Що порадите молоді, яка хоче працювати в галузі охорони здоров’я?
🔸Цілеспрямованості. І не сподіватися на те, що вони отримають усе й одразу. Треба пройти усі етапи, якщо ви вже вибрали собі професію медичного працівника. Треба чітко розуміти, що ще якийсь період після коледжу потрібно буде навчатися, навчатися і ще раз навчатися. Медицина не стоїть на місці і з нею теж треба рухатись вперед. Бо буває так, що прийшли молоді спеціалісти, побачили, що у них немає такої заробітної плати, яку б вони вважали достойною і все, у них руки опустилися, вони пішли шукати іншу кваліфікацію. Для того, щоб була достойною медицина, то ми зараз повинні її робити такою.
🔹Якими, на Вашу думку, рисами характеру має володіти медична сестра?
🔸Доброзичливість і терпіння. Дуже велике терпіння. Не усі пацієнти сприймають тебе, як друга. У досить багатьох пацієнтів навпаки: їм болить, для них їхня проблема найважливіша, вони тебе сприймають, як ворога, як джерело цього болю. Їм і так погано, а ти ще хочеш, наприклад, аналізи у них набрати, зробити венопункцію, чи ще щось. Тому тут потрібне дуже велике терпіння, щоб зрозуміти пацієнта. А доброзичливість важлива тому що, коли медична сестра посміхається, навіть на якісь колкості пацієнта відповідає доброзичливістю, то лід тане і потім стає добре.