Лікарі Черкаського клінічного онкоцентру — хірург-онколог Олександр Хлинін та лікар з променевої терапії Сергій Михайлюк — у студії ТРК «ВІККА» розповіли про нинішню роботу закладу в умовах війни та найближчі перспективи, про боротьбу з онкологічними захворюваннями в умовах тих викликів, що стоять перед сучасними медиками
Партію реабілітаційних ліжок із набором медичних меблів та додаткових приладів передали Черкаському клінічному онкологічному центру представники Ротарі клубу, D1870, «Штайнфурт», Німеччина, за посередництва Ротарі клубу «Черкаси» у межах реалізації гуманітарного проєкту допомоги медичним закладам «Rotary Hospital Beds».
Забезпечив доправку вантажу в Україну голова «Rotary Supports Ukraine Mission» Клаус Мучов спільно з донорами та друзями-ротарійцями. Велика гуманітарна робота з допомоги медичним закладам, яку по всій Україні здійснює мережа Ротарі клубів, проводиться від початку повномасштабної війни.
Ольга Палійчук, гінеколог-онколог, доктор медичних наук, професор кафедри фундаментальної медицини ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, голова комітету міжнародної діяльності Ротарі Україна, Ротарі клуб «Черкаси» зазначила, що саме завдяки співпраці Ротарі клубу «Черкаси» та його німецького побратима Ротарі клуб «Штайнфурт» став можливим такий масштабний проєкт як «Rotary Hospital Beds»: «Безпосередньо в онкоцентрі ми допомагаємо відділу гематології та трансплантації кісткового мозку, як дорослому, так і дитячому підрозділам».
Мобільні ліжка мають безліч додаткових устаткувань та девайсів для допомоги пацієнтам у важкому стані. За словами Ольги Палійчук, завдяки «Rotary Supports Ukraine Mission» Черкаський онкологічний центр отримав понад 50 комплектів таких ліжок. Їх отримали відділ гематології та трансплантації кісткового мозку, відділ клінічної онкології та відділ паліативної допомоги. Ліжками повністю забезпечено дітей віком від 0 до 18 років».
Із нагоди передачі гуманітарної допомоги керівництво та лікарі закладу провели зустріч із німецькими меценатами. Директор Черкаського обласного онкологічного центру Віктор Парамонов зазначив: «Із Німеччиною нас пов’язує міцна співпраця. Хоч ми й не маємо спільного кордону, нас пов’язують багаторічні трудові відносини. Дякуємо німецькій спільноті за допомогу і за те, що приїхали в Україну попри війну».
Німецька делегація висловила своє захоплення українським народом та тим, як медичний персонал пристосувався до сьогоднішніх викликів.
Голова «Rotary Supports Ukraine Mission» Клаус Мучов поділився: «Практична частина нашої співпраці – побачити проблеми та допомогти медичним закладам України. І ми дуже раді, що наші дії допомагають медичній системі, людям та лікарям в Україні та в Черкасах зокрема».
Завершили візит до онкоцентру меценати оглядом облаштованого блоку дитячої онкології та гематології у відділі гематології та трансплантації кісткового мозку. Там делегація отримала змогу оцінити оновлені палати та оглянути нове обладнання під час використання. Особливо цікаво гостям було поспілкуватися з пацієнтами з тимчасово окупованих територій.
Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю «Група активної реабілітації» провадить волонтерську діяльність з метою мотивувати людей із травмою спинного мозку та схожими за наслідками захворюваннями максимально збільшити власну незалежність через залучення до системних тренувань та роботи над собою за допомогою засобів активної реабілітації, знань і розуміння власних можливостей.
Чим займається «Група активної реабілітації»?
1. Проводить табори активної реабілітації — один із найефективніших методів відновлення фізичного і соціального стану людини після травми спинного мозку. Десятиденний інтенсивний курс для людей, які пересуваються за допомогою крісла колісного, з метою підвищення навичок самообслуговування, опанування коляскою активного типу та подолання архітектурних перешкод, розуміння особливостей свого стану та профілактики ускладнень.
2. Реалізовує програму «Перший контакт». Важливим моментом для людини після травми спинного мозку, яка перебуває у медичній установі чи реабілітаційному центрі, є перший контакт з інструкторами активної реабілітації. Завданням програми є максимально швидке виявлення людини після травми та надання їй всебічної підтримки, мотивування до занять фізичними вправами та активного способу життя.
3. Консультує з облаштування житла — надає рекомендації і допомагає знайти оптимальне рішення. Перед тим фахівці уважно оглядають домашній простір та продумують план облаштування помешкання. Це може бути житло в цілому або будь-яка його частина, зокрема вхід, ванна/туалет, кухня, спальня (включно з меблями та побутовим приладдям) або територія навколо вашого помешкання.
Усі проєкти громадської організації спрямовані на покращення якості життя осіб з травмами спинного мозку та схожих за наслідками захворювань.
Детальніше про роботу «Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю «Група активної реабілітації»:
Більше інформації шукайте на сайті «Всеукраїнського об’єднання осіб з інвалідністю «Група активної реабілітації».
Щороку в європейських країнах понад 140 тисяч людей потрапляють у ситуації, пов’язані з насильством та сексуальною експлуатацією, кожну 7 постраждалу від торгівлі людьми особу використовували для зайняття проституцією. В Україні за роки незалежності від торгівлі людьми постраждали близько 300 тисяч осіб.
Торгівля людьми — це вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини як об’єкта незаконної угоди з метою експлуатації, зокрема сексуальної. При цьому злочинні наміри підкріплені обманом, шахрайством, шантажем, застосуванням чи погрозою застосування насильства, використанням уразливого стану людини, службового становища, матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.
З початком повномасштабного вторгнення ризики потрапити в ситуацію торгівлі людьми та експлуатації посилилися. Серед причин – небезпека опинитися за межею бідності, втрата роботи, проживання на окупованих територіях, вимушена міграція, переїзд за кордон, непридатність житла й інші соціальні чинники – інвалідність, самостійне виховання дітей, боротьба зі складною хворобою, пенсійний вік тощо.
Все більше людей стають вразливими й потрапляють у скрутне становище, що грає на руку злочинцям. Небезпека криється в тому, що у складних умовах люди можуть погоджуватися на пропозиції нелегальної праці як на території України, так і за кордоном.
ВАЖЛИВО!
ПАМ’ЯТАЙТЕ: якщо вам відомо про випадки торгівлі людьми чи будь-якого виду експлуатації або потерпіли від цього злочину, звертайтеся за такими номерами:
Усі українці мають право на однаковий безоплатний перелік та доступ до медичних послуг, незалежно від статусу. Це передбачено Програмою медичних гарантій.
Статус ВПО отримують ті, хто переїздить у безпечні місця з тимчасово окупованих територій і територій, де тривають активні бойові дії. Міграція всередині країни іншого характеру не передбачає права на довідку ВПО, але при цьому люди, які переїхали, все ж мають право отримувати медичну допомогу в будь-якому медичному закладі країни. Отож, щоб продовжити лікування онкології при переїзді, треба:
обрати медзаклад чи відділення онкологічного профілю, незалежно від реєстрації чи фактичного перебування; звернути увагу на забезпечення ліками в конкретному закладі (пацієнти з онкозахворюваннями можуть отримати в медичному закладі дороговартісні ліки, які закуповує держава. Перелік препаратів: https://cutt.ly/fHwx7PR). Перевірити наявність медикаментів у лікарнях можна на сайті «Є ліки»: https://eliky.in.ua/; зателефонувати до реєстратури обраного медичного закладу й уточнити ваш маршрут до необхідного лікування.
При первинному зверненні або якщо діагноз не встановлений, знадобиться направлення сімейного лікаря, терапевта, педіатра або лікуючого лікаря
Основному Законові держави сьогодні – 28. Це те, що вирізняє нас як зріле й свідоме демократичне суспільство. І те, за що більш як 10 років борються наші воїни. Не забуваймо про свої обов’язки перед державою, яка навіть в умовах війни забезпечує наші права!
Це аналітична панель з інформацією про медичні заклади України, їхні послуги і лікарів: https://cutt.ly/iea6Fvz9. сама карта із зазначенням закладів, що надають послуги медичної допомоги, таблиця з інформацією про всі ці місця.
В обох розділах можна знайти довідкові дані про кожен медзаклад: адресу, графік роботи, телефони, умови надання послуг тощо. У карті для цього достатньо навести вказівник мишки на потрібне місце, у таблиці – все структуровано в перелік.
Роботу з панеллю спрощує застосування фільтрів, що розміщені на кожній сторінці ліворуч, які полегшують пошук потрібної інформації. Можна обрати область, громаду, населений пункт, форму власності та назву надавача послуг. Знайти потрібну інформацію можна за пакетом послуг, за кодом послуги з електронного направлення, спеціалізацією медичного персоналу, який працює за місцем надання, а також за кодом медичного втручання. Для цього потрібно скористатися відповідними кнопками у верхній частині дашборду.
Під дашбордом є докладна інструкція з користування. Дані регулярно оновлюють.
Надання медичних послуг у дотрансплантаційний період, безпосередньо трансплантація та медичні послуги в посттрансплантаційний період для пацієнтів є БЕЗОПЛАТНИМИ. При цьому Національна служба здоров’я сплачує 41 тис. грн за надання медичної послуги на дотрансплантаційному етапі, а тариф за трансплантацію залежить від органу, який пересаджують: нирки – близько 800 тисяч гривень; печінка – близько 1,4 мільйона гривень; серце – більш як 2 мільйони гривень; легені – більш як 2,6 мільйона гривень. У посттрансплантаційний період тариф теж залежить від органу, який пересадили, і може коливатися від 185 до 193 тисяч гривень. Надання медичних послуг з посттрансплантаційного супроводу пацієнта триває з дати виписки пацієнта до 360-го дня з моменту проведення операції.
Такі дані оприлюднили Lung Cancer Europe у співпраці з ГО «Афіна. Жінки проти раку» у результаті дослідження «Фінансовий вплив раку легенів: європейська перспектива».
У звіті йдеться про різні аспекти фінансових наслідків раку легенів: це витрати, пов’язані з діагностикою, лікуванням і подальшим доглядом, а також вплив на трудову діяльність, дохід і можливість доступу до необхідних ресурсів.
Дослідження наводить для порівняння статистичні дані по Україні та середні показники по всій Європі. Звіт не просто висвітлює проблеми, а й пропонує можливі рішення та способи підтримки. Основні тези: Понад 10 000 українцям щороку діагностують рак легенів. Переважно – на пізніх стадіях, коли потрібне довготривале та дороговартісне лікування. 100% респондентів з України повідомили, що зазнали фінансових труднощів через хворобу. 68,4% респондентів зазнали суттєвих фінансових труднощів. Фінансова токсичність раку легенів така висока, що 85,2% респондентів з України мали проблеми з оплатою певних витрат. 74,1% респондентів витрачали понад 40% доходу своєї сім’ї на покриття витрат, пов’язаних з раком легенів. Близько 81% респондентів з України повідомили про зменшення доходу свого домогосподарства після встановлення діагнозу. Основні причини – неможливість працювати, втрата роботи та вихід на пенсію через хворобу. Зі 113 респондентів, які зазнали зниження доходу, понад 90% з них зазнали зниження більше ніж на 20%, а 66,4% – бльше ніж на 40% порівняно з життям до раку легенів. Щоб зменшити фінансовий тягар, 50,8% позичили гроші в борг, 33,3% продали майно, а 17,4% використали заощадження.
Однією з найкращих стратегій зменшення фінансових проблем є поширення інформації через лікарів. Обговорення своїх проблем з лікарями та людьми, які постраждали від раку легенів, може допомогти в подоланні чи уникненні потенційних фінансових проблем.
Найбільш підготовленими для проведення таких розмов і надання консультацій з фінансових питань, вважаються соціальні працівники. Однак лише 15,6% тих, хто повідомив про економічні труднощі, коли-небудь спілкувалися з цими фахівцями або відвідували соціальні служби. Автори дослідження сподіваються, що цей звіт стане цінним ресурсом для медичних працівників, політиків, і, що найважливіше, – для тих людей і сімей, які стикаються з проблемами раку легенів. Із повним текстом звіту можна ознайомитись за посиланням https://cutt.ly/LesrEeoY Джерело й ілюстрація – ГО «Афіна. Жінки проти раку»
