Міністерство охорони здоров’я України у відповідь на запит суспільства та медичної спільноти оголошує онлайн-голосування щодо обрання дати святкування Дня медичного працівника. Наразі в Україні, а також в росії та білорусі, це професійне свято відзначають щорічно у третю неділю червня. Очевидною є необхідність відійти від радянської традиції та обрати дійсно україноцентричну дату, яка є найбільш відповідною для відзначення саме наших українських медиків.

Запрошуємо долучитися до голосування, обравши один із запропонованих варіантів:

• 15 квітня — день заснування Українського Червоного Хреста (1918). Національна організація заснована з ініціативи Всеукраїнського з’їзду лікарів у Києві.
• 8 травня — день заснування Міністерства народного здоров’я та опіки Української держави (1918). Очолив Міністерство Всеволод Любинський, який мав проукраїнську позицію, виступав за українізацію медичної науки, освіти та обслуговування.
• 14 червня — день пам’яті преподобного Агапіта Печерського — відомого ченця-лікаря, цілителя тяжких захворювань часів Київської Русі (ХІ ст.), вважається покровителем лікарської справи в Україні.
• 9 серпня — день Святого Пантелеймона Цілителя і великомученика, лікаря за фахом, який шанується як святий Католицькою та Православною Церквами (IV ст.).
• 1 жовтня — день заснування Українського лікарського товариства — першої фахової організації лікарів-українців (1910).
• 9 грудня — день відкриття Олександрівської клінічної лікарні міста Києва (1875), яка є найстарішим закладом охорони здоров’я України. У 1883 році лікарня стала клінічною базою медичного факультету Університету Св. Володимира.

Проголосувати за дату, яка вам найбільше до вподоби, можна за посиланням.

Голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Наталія Гусак розповіла агентству «Інтерфакс-Україна» про роботу програми реімбурсації «Доступні ліки» в 2022 році та плани щодо її розвитку на 2023 рік

Текст: Анна Левченко 

— Наскільки використано в 2022 році передбачений держбюджетом обсяг фінансування програми реімбурсації  вартості ліків? Чи були залишки по програмі?

— Рік тому назад ми будували зовсім інші плани щодо Програми медичних гарантій і реімбурсації, спираючись на якісну аналітику з електронної системи. Ми говорили про необхідність посилювати роботу з громадами, щоб програма “Доступні ліки» стала доступніша для українців. І ми не очікували, що в 2022 році житимемо в умовах повномасштабної війни.

Проте програма реімбурсації не тільки вистояла, а й показала свою необхідність, актуальність і сталість завдяки всім людям, які вкладалися в розробку і розвиток цієї програми. У те, щоб вона працювала в лютому, щоб вона працювала у березні і квітні. І щоб вона розвивалась у 2022 році.

Дуже добре, що реімбурсація ліків почалася в Україні до повномасштабної війни. Мільйони українців, в тому числі ті, хто покинув свої міста, мали можливість в найважчий час отримувати ліки безкоштовно.

Попри важке економічне становище в країні, попри те, як важко наповнюється державний бюджет, програму реімбурсації не було скорочено. За 2022 рік НСЗУ виплатила аптекам понад 2,3 млрд грн, всі оплати відбувалися в повному обсязі. При цьому запланований бюджет програми реімбурсації був 4,7 млрд грн. Загалом він збільшився порівняно з 2021 роком, на 1,8 млрд грн.

Щоб зменшити фінансовий тягар на пацієнтів у надзвичайній ситуації, інсуліни з березня по липень вони отримували абсолютно безоплатно, без жодних доплат. Обсяг програми дозволяв це зробити. З березня по липень пацієнтам виписали 580 млн безоплатних рецептів на інсулін.

— Які зміни в попиті на ліки відбувалися впродовж 2022 року – як в географії споживання, так і в попиті/асортименті?

— Наші цілі та плани щодо реімбурсації минулого року не змінювалися і ми досягли їх. У 2022 році програма розширилася двома новими напрямами — додалися ліки від хвороби Паркінсона та хронічного обструктивного захворювання легень. Таким чином за час війни розширився перелік торгових назв препаратів. Їх зараз 435. До 24 лютого було 401. 

За місяць до повномасштабної війни понад півмільйона українців мали можливість погасити свої рецепти. Потім почався лютий, важкі березень та квітень. Вихідними я відкривала наші дашборди, щоб відстежити, чи працює програма реімбурсації в Луганській і Донецькій областях, у Харкові та Херсоні, скільки рецептів виписали і погасили. 

Програма продовжувала працювати. Наприклад, у березні у Чернігівській області, зараз навіть важко згадувати, що відбувалося тоді в цьому регіоні, але аптеки погасили 811 електронних рецептів за місяць. 

Програма реімбурсації за час війни стала чимось більшим, аніж програмою безкоштовних ліків. Тому що за виписуванням електронного рецепта і його погашенням ми бачили, як переміщуються українці, де вони шукають безпечних місць. Ми бачили, що вони й далі знаходяться на зв’язку зі своїм сімейним лікарем, що вони й далі турбуються про своє здоров’я і мають можливість погасити виписаний рецепт в аптеці за новим місцем перебування. Наприклад, Богодухівський центр первинної допомоги на Харківщині у березні виписав 618  рецептів на “Доступні ліки”. З початку повномасштабного вторгнення лікарі цього центру виписали майже 10 тис. рецептів. Деякі з них було погашено в 22 аптеках та аптечних пунктах в інших регіонах країни — Одеська, Київська, Хмельницька, Львівська, Черкаська, Тернопільська, Сумська, Рівненська, Закарпатська області.

Програма реімбурсації не переставала працювати в областях, тимчасово окупованих чи вони знаходилися поблизу ведення бойових дій. Безумовно, був період, коли логістика доставки ліків на цих територіях була порушена, ми спостерігали, що рецептів погашалося менше. На окремих територіях ми бачили дуже низькі показники. І вони не поліпшувалися, поки не відбулася деокупація. Тільки-но Україна повертала контроль над територіями, поверталася і програма реімбурсації. 

Показовий приклад — Харківська область. У березні там погасили  майже 5 тис. рецептів, у листопаді — вже понад 44  тис. Зростання на 711%. Інший приклад: кількість погашених рецептів у Миколаївській області у листопаді порівняно з березнем 2022 року зросла на 278%.

Справді, в лютому та березні кількість виписаних і відпущених рецептів знизилася. Але у травні ми побачили значну позитивну динаміку. Цифри наближалися до довоєнного періоду. Це мотивувало працювати. Ми розуміли, що звичка пацієнтів дбати про своє здоров’я, отримувати ліки, за які платить держава, збереглася.

Загалом у 2022 році ліки за програмою реімбурсації отримали 1 838 218 пацієнтів. В розрізі наступних груп захворювань:

• Діабет (інсулінозалежний) — 203 376 пацієнтів 
• Нецукровий діабет  —  1 936 пацієнтів 
• Профілактика інфарктів та інсультів —  708 353 пацієнти
• Психічні розлади. Епілепсія —  25 625 пацієнтів
• Серцево-судинні захворювання — 1 328 191 пацієнт
• Хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів — 105 940 пацієнтів
• Цукровий діабет II типу —  466 071 пацієнт

Ми спостерігали, як змінювалась структура попиту на ліки в окремих місяцях. Змінювалася в бік не серцево-судинних препаратів, як зазвичай, а в бік препаратів інсулінів, життєво необхідних для пацієнтів.

Ключові компоненти для програми реімбурсації — це доступність і чіткий маршрут пацієнта. І це правила, які формують цей маршрут. Тобто всі учасники процесу знають, як їм діяти. Завдяки цьому програма продовжувала працювати навіть у найважчі періоди.

— Як ви оцінюєте участь у програмі вітчизняних фармвиробників та великих аптечних мереж? Чи цікава їм співпраця з НСЗУ?

— Програма реімбурсації й надалі є хорошим прикладом державно-приватного партнерства. Чіткі та зрозумілі правила роблять участь у програмі привабливою для бізнесу.

У програмі реімбурсації представлені всі провідні українські виробники. Це «Фармак», «Дарниця», Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод (БХФЗ), «Технолог», фармацевтична компанія “Здоров’я”, «КУСУМ ФАРМ» та багато інших. Усі українські виробники наповнюють реєстр більш як на на 50%. 

Що стосується аптечних мереж, то договір про реімбурсацію укладено з більшістю з них. Серед них – «Подорожник», «Аптека 911», «Бажаєм здоров’я», «Аптека доброго дня», «Аптека низьких цін» тощо. Вони є активними учасниками програми, що забезпечують пацієнтів лікарськими засобами за вказаною програмою.

Більшість коштів за програмою отримують саме приватні, а не комунальні аптеки. Проте у  перші дні війни ми спостерігали, що комунальні аптеки показали більшу стійкість, ніж приватні. Так, комунальні аптечні заклади у Харкові, Києві та інших містах працювали стабільніше стосовно виконання своїх зобов’язань за договором з НСЗУ. 

— Скільки аптек контрактувалося з НСЗУ для участі в програмі на 2022 рік? Скільки законтрактувалося на 2023 рік? Які зміни в учасниках програми ви спостерігаєте?

— За місяць до повномасштабного вторгнення  в Україні було 9 590 аптек,котрі відпустили ліки за програмою реімбурсації. Станом на листопад їх було 9082. 

У березні спостерігалося падіння до 65% від довоєнного рівня кількості аптек, що відпускали ліки за програмою реімбурсації. Потім ситуація покращилася. Перші доконтрактування аптечної мережі, які відкрила НСЗУ, дали результат, і нові аптеки впродовж року зайшли в програму. Вже у жовтні ми фіксували ріст до 94% аптек, що відпустили ліки за програмою реімбурсації, від кількості аптек на початку року.

Щодо інсулінів. Кількість аптек, що відпустили ліки за даною програмою, різко впала в березні — до 78%, з приблизно таким же показником у квітні – 80% порівняно з довоєнним періодом.

З травня спостерівся динамічне зростання. З  серпня і в наступні місяці вже більше аптек відпускали інсуліни, ніж у січні-лютому. Так, за місяць до 24 лютого 3 112 аптек в Україні відпускали інсуліни. Станом на листопад їх стало 3210. Це означає, що ці препарати не тільки доступні для пацієнтів, а й що бізнес продовжує працювати. Звісно, за винятком окремих територій. 

Окремо хочу сказати про інсуліни. Те, як вони відпускалися до реімбурсації, і після того, як увійшли в програму, — це колосальні зміни на користь пацієнтів. За рік дії програми реімбурсації інсулінів під адміністрування НЗСУ всі українці з діабетом гарантовано отримали доступ до безоплатного інсуліну. 

Держава гарантує, що кожен виписаний рецепт на інсулін буде оплачено, а пацієнт може отримати свої ліки у будь-якому регіоні країни. Ситуації, коли інсулінів вистачало лише на перші дні місяця, а пацієнти місяцями не мали ліків, залишилися в минулому. 

Щодо контраткування-2023. Договори з аптеками ми маємо можливість укладати впродовж усього року. Оголошення відкрито – усі бажаючі мають можливість подати пропозицію і зайти в програму реімбурсації, якщо відповідатимуть вимогам.

Наразі договори на 2023 рік уже підписано з понад тисячею аптек. Це 12 343 місць відпуску ліків по всій країні. Це майже на 1000 більше , ніж минулого року, коли їх було 11 472.

— Чи були впродовж 2022 року затримки з виплатою компенсацій за відпущені в рамках програми препарати? Якщо так, то який середній термін затримки?

— Усі оплати відбувалися вчасно та у повному обсязі. Всі платежі, які ми відправляли на казначейську службу, було проведено.

— Наскільки об’єктивно визначається обсяг фінансування програми та споживання ліків при використанні паперових рецептів? Як оперативно НСЗУ отримує звіти по використанню паперових рецептів? Чи є ризик виникнення зловживань з подачею звітності за паперовими рецептами?

— Одне з основних правил програми реімбурсації — робота в електронній системі охорони здоров’я і ведення медичних записів. Так було до того моменту, коли на окремих територіях зник зв’язок, світло і технічна можливість виписувати електронні рецепти. Наша мета — доступність програми для людей у всіх регіонах, тому в умовах воєнного часу важливо було дозволити виписувати паперові рецепти, щоб не залишити людей без ліків. 

Хочу подякувати своїм колегам з НСЗУ за те, що ми фактично за два дні переналаштували всі процеси і дозволили виписувати як електронні, так і паперові рецепти, дозволили на основі паперових рецептів формувати реєстри і оплачувати їх. Це велика і скрупульозна робота всієї команди. 

НСЗУ отримує звіти за паперовими рецептами регулярно, вчасно намагаємося передавати на оплату. Але через те, що процес перевірки відбувається вручну, це може займати довше часу, аніж хотілося. У планах на цей рік також розвиток системи моніторингу за програмою реімбурсації.

Ми наголошуємо: виписувати паперовий рецепт можна лише у тому разі, коли немає технічної можливості виписати електронний, а не просто так, бо це комусь може видаватися зручнішим.

— За деякими прогнозами, через зростання цін на ліки передбачений держбюджетом обсяг фінансування програми «Доступні ліки» може виявитися недостатнім для її повноцінної безперебійної роботи. Наскільки виправдані такі прогнози?

— На 2023 рік запланований бюджет у  Програмі медичних гарантій на реімбурсацію ліків — 4 мільярди 700 тис.г рн. Ця сума є достатньою. 

Наші фахівці дуже ретельно впродовж тривалого часу працюють над тим, щоб розширити програму у цьому році. Додаються три нові напрями: імуносупресивні препарати — ліки для людей в посттрансплантаційному періоді, тест-смужки для інсулінозалежних та знеболювальні препарати для паліативних пацієнтів. Це плани на друге півріччя цього року. 

Ці три напрями визначено й у бюджетному запиті, і у всіх розрахунках. 

Наша мета — працювати над тим, щоб люди, які потребують ліків, користувалися програмою і їхгя кількість зростала. Ми розвиваємо програму, при цьому гарантуючи пацієнтам, що рецепт буде погашено, а аптекам — що держава відшкодує вартість ліків. Ми реагуємо на виклики і часу, і маємо власні пріоритети, що випливають з потреб пацієнтів.