У межах робочої поїздки до Черкас 23 жовтня клінічний онкоцентр відвідали прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко й міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Під час виїзного засідання Уряду обговорили умови роботи нашого закладу й підготовку програми національного чекапу для людей віком від 40 років.

Принагідно прем’єр-міністерка вручила медикам Черкаського онкоцентру Подяки Кабінету Міністрів за вагомий внесок у розвиток медицини та самовіддану роботу в умовах воєнного стану.

Подяки отримали:

Віктор Володимирович Парамонов, директор Черкаського онкоцентру,

Алла Василівна Майборода, заступниця директора з ресурсного забезпечення,

Роман Петрович Морару-Бурлеску, завідувач відділу урології, нефрології та трансплантації нирки.

Крім того, вручили цінні подарунки:

Вікторові Петровичу Шкваркові, завідувачеві відділу онкохірургії,

Олені Михайлівні Перетятко, завідувачці відділу анестезіології та інтенсивної терапії.

Пишаємося нашою командою! Ми не зупиняємось — попереду ще більше амбітних планів і перемог

Конференція була присвячена 80-й річниці онкологічної служби Вінниччини. Завідувач відділу урології, нефрології та трансплантації нирки Черкаського онкоцентру Роман Морару-Бурлеску каже, що на такі заходи, як правило, збираються всі провідні онкологи, тож є унікальна можливість донести до медичної спільноти інформацію про новітні технології, щоб імплементувати світові можливості у місцеві реалії й лікувати відповідно до єдиних стандартів.

Його виступ тривав дещо більше, ніж зазвичай, — 30 хвилин, і був присвячений темі раку сечового міхура. За словами Морару-Бурлеску, це серйозна й велика тема, що поділяється на кілька напрямків — м’язово-інвазивний і м’язово-неінвазивний рак.

— Хотілося донести кілька важливих аспектів. По-перше, з’явилося багато нових препаратів для лікування раку, і частина з них уже зареєстрована в Україні. По-друге, після початку медичної реформи ендоскопічні стійки з’явилися в багатьох районах, і досить часто неонкологи лікують початкові форми раку сечового міхура, не проводячи необхідних маніпуляцій, що значно підвищує ризик рецидиву. Через це виживаність пацієнтів може зменшуватися майже на 50%, — пояснює лікар.

Він зауважує, що в таких випадках важливо своєчасно скеровувати пацієнтів до онкоцентрів, адже пухлини не обмежуються лише хірургічним лікуванням. Це завжди поєднання з медикаментозним і хімієпроменевим лікуванням або імунною терапією.

Під час виступу черкаського онкоуролога йшлося про актуалізацію нових стандартів у лікуванні раку. Медики обговорили всі стандарти та маршрути при кожному типі раку сечового міхура, на кожній стадії.

— Наприклад, ми довели, що не обов’язково акцентуватися на БЦЖ-терапії — і без неї внутрішньоміхурова хімієтерапія може давати такі ж результати. Крім того, нині у світі спостерігається прорив у хіміотерапевтичному лікуванні м’язово-інвазивних, занедбаних форм раку. Якщо все робити правильно, то виживаність пацієнтів збільшується утричі — з 16 до 48 місяців, — додав Роман Петрович.

За словами Романа Морару-Бурлеску, під час таких конференцій хірурги діляться один з одним різними хірургічними методиками: з видалення сечового міхура та варіантами модифікацій при формуванні штучного сечового міхура.

Деякі нюанси від колег черкаські медики можуть впровадити у свої стандартні протоколи операцій. За словами пана Романа, такі суто технічні хірургічні доповнення теж сприяють покращенню результатів лікування.

За його словами, фахівці відділу онкоурології Черкаського онкоцентру беруть участь у таких заходах майже кожні два місяці, постійно презентуючи власні напрацювання.

— У нас уже є низка запатентованих методик, які ми впровадили в нашому закладі. Тепер ними користуються хірурги в інших регіонах України. У жовтні ми були у Вінниці, у листопаді виступатимемо з доповідями на «Movember» і «Up-to-Date 6.0», а в грудні — на Всеукраїнському урологічному марафоні, де покажемо живу хірургію, — каже онкоуролог.

Він зауважує: такі конференції дають не лише обмін досвідом і новітню інформацію, але й розуміння того, як її імплементувати в заклади, причому з реальними напрацюваннями саме в умовах нашої країни.

Онкохірург Олександр Хлинін, який спеціалізується на пухлинах голови і шиї, представив на конференції мультимедійну доповідь із фото- та відеоматеріалами численних хірургічних випадків.

За його словами, лікування злоякісних новоутворень голови та шиї залишається складною проблемою навіть у сучасній онкології.

— Анатомічні особливості цієї ділянки змушують хірургів виконувати складні втручання, які можуть призвести до порушення ковтання, жування, мовлення, дихання. Тому в сучасній онкології голови і шиї вже не достатньо радикально видалити пухлину, необхідно ще й максимально відновити втрачену функцію органа та забезпечити реабілітацію пацієнта, повернути в соціум здорову людину, — розповів лікар.

Тому в Черкаському онкоцентрі хірурги оперують відповідно до сучасних стандартів і водночас застосовують реконструктивно-відновні хірургічні втручання. У цьому і є суть інтегративного підходу в лікуванні раку: поєднання стандартних методів із додатковими, так само науково обґрунтованими. Усе — задля покращення якості життя пацієнта та мінімізації ускладнень, каже Олександр Хлинін.

Черкаський онкохірург розповів, що за результатами конференції планує також впровадити в практику онкоцентру використання титанових індивідуалізованих імплантів для реконструкції нижньої щелепи після часткового її видалення.

— Ми вже почали впроваджувати такі елементи для реконструкції після резекції. Один із таких випадків — пацієнтка з раком нижньої щелепи. Ми видалили половину нижньої щелепи й відновили її за допомогою імпланта, створеного 3D-технологіями й комп’ютерним плануванням за моделлю щелепи пацієнтки. Усе це зробили за одну операцію. Зараз пацієнтка походить променеву терапію, — розповів лікар.

За його словами, конференції з міжнародною участю є важливою частиною професійного зростання, бо це — платформа для оновлення знань, обміну досвідом та розширення професійних зв’язків.

— На конференціях часто презентують новітні хірургічні методики. Тож участь у них допомагає зрозуміти майбутні напрямки хірургії і медицини загалом. Ми долучаємося до таких заходів щонайменше 3–4 рази на рік. Це допомагає впроваджувати побачене у власну практику, підвищує довіру пацієнтів і до лікарів, і до всього нашого закладу, — каже пан Олександр.

Онкохірурги Черкаського онкоцентру наголошують: сучасна онкологія — це командна робота, безперервне навчання і впровадження нових підходів, що допомагають не лише вилікувати пацієнта, а й повернути його до повноцінного життя.

Авторка — Юлія Світайло для Нова Доба:

– Там пропрацював два роки і три місяці, – розповідає В’ячеслав. – Після здобуття освіти в Черкаській медичній академії перевівся до відділу паліативної допомоги, де працював асистентом ерготерапевта. А нещодавно став фізичним терапевтом.

Ще під час навчання В’ячеслав мріяв працювати саме у сфері реабілітації. До онкоцентру він прийшов медбратом, аби отримати необхідний досвід — навчитися спілкуванню з пацієнтами, командній роботі, зрозуміти особливості медичного середовища.

– Мені дуже пощастило, що саме в лікарні, де я працював, стала розвиватися реабілітація. Це дало можливість продовжити свій професійний шлях у напрямку, який мені близький, – ділиться він.

Як зазначає фахівець, робота медбрата у відділі гематології стала для нього чудовою практикою:

– Не було таких моментів, щоб я сидів без діла. Оформлення пацієнтів, догляд за ними, екстрені випадки — усе це давало величезний досвід. Я багато навчався, практикував і розвивався. Особливо цінним для мене стало вдосконалення комунікативних навичок — як у роботі з колегами, так і з пацієнтами.

Сьогодні В’ячеслав допомагає онкохворим відновити сили після лікування. Основна частина його роботи — це відновлення функцій опорно-рухового апарату, особливо після оперативних втручань.

– Найчастіше до нас звертаються пацієнти після операцій. Найбільш поширена проблема — лімфостаз. Боротьба з ним, зменшення його проявів і покращення стану пацієнтів — наша головна мета. Є також люди, які після тривалого лікування втратили здатність повноцінно рухатися. Ми робимо все можливе, щоб відновити функції кінцівок і повернути їм рухливість, – говорить фізичний терапевт.

Найприємніше, зізнається реабілітолог, – бачити результат своєї праці.

– Є пацієнти, які на початку лікування навіть не могли самостійно рухатися. А вже за два-три тижні вони ходять із ходунцями. Це маленькі кроки, але для нас і для них — величезний успіх, – ділиться В’ячеслав.

Нещодавно він із колегами відвідав Черкаську медичну академію, де разом поспілкувалися зі студентами та розповіли про діяльність онкоцентру.

– Ми з колегами з різних відділів детально розповіли про особливості роботи нашого закладу, запросили студентів на практику й роботу, показали перспективи та можливості розвитку. Ми прагнули коротко, але доступно пояснити суть нашої роботи у різних відділах лікарні, – говорить медик.

Для В’ячеслава Мартиненка медицина — не просто професія, а справа, яка надихає:

– Ще від початку своєї кар’єри я хотів бути реабілітологом, і тепер дуже радий, що здійснив цю мрію. Найбільше мотивує бачити, як пацієнт, який не ходив, робить свої перші кроки. Як людина, у якої не працювала рука, знову починає сама себе обслуговувати; як пацієнти тобі щиро дякують. Це справжня перемога — і для мене як фахівця, і для пацієнта.

Променева терапія — це високоенергетичне випромінювання, що впливає на ДНК пухлинних клітин — зупиняє їхній ріст або викликає загибель.

Найпоширенішою є дистанційна променева терапія, за якої промені спрямовуються на вашу пухлину (або на місце, де була пухлина, якщо пацієнтові видалили її оперативним шляхом). Ці промені надходять від спеціальної машини — лінійного прискорювача.

Якщо пацієнтові призначили зовнішню променеву терапію, йому знадобиться сеанс планування перед початком лікування. Це потрібно для того, щоб визначити необхідну дозу променевої терапії і точну ділянку, яку потрібно опромінити.

Променеву терапію застосовують:

як основний метод лікування,

перед операцією,

після операції,

у комбінації з хімієтерапевтичним лікуванням (хіміє-променева терапія),

для зменшення симптомів, коли повне вилікування неможливе (паліативно).

Клінічний центр онкології, трансплантології та паліативної допомоги надає послуги з радіотерапевтичного лікування безкоштовно згідно з договором з Національною службою здоров’я України.

До пакету безкоштовних послуг входять консультація радіаційного онколога, КТ-симуляції, створення лікувального плану й лікування методами радіотерапії.

Відділ радіаційної онкології Черкаського онкоцентру працює за адресою: вул. Святителя-хірурга Луки 7, м. Черкаси.

Адміністратор відділення приймає дзвінки з 9:00 до 16:00 за телефоном +38(096)9734029.

Години прийому та консультацій за попереднім записом у реєстратурі — з 9:00 до 16:00.

Номер реєстратури: +38(0472)37-29-66

Номер call-центру: +38(067)006-59-00)

Наші пацієнти можуть розраховувати також на послуги з психологічної допомоги та фізичної реабілітації на базі онкологічного центру. За направленням лікаря — безоплатно.

Сьогодні, у Всесвітній день ментального здоров’я, ми нагадуємо: турбота про свій психічний стан — така ж важлива, як і турбота про фізичне здоров’я.

У колі наших медичних працівників ми провели тренінг, присвячений темі професійного вигорання. Психологині онкоцентру Надін Азаматова і Яна Кульбіда-Остапенко допомогли колегам розслабитися, переключити увагу від робочих турбот і отримати ресурс прямо на робочому місці.

Учасники практикували техніки саморегуляції, релаксації та візуалізації, вчилися моніторити свій емоційний стан і знаходити способи відновлення.

А під час вправи з опрацювання страхів — символічно спалили все, що заважає рухатися вперед.

«Мета цього тренінгу — дозволити людям відпочити, навчитися розпізнавати власний стан, щоб мати сили допомагати собі та іншим, — зазначила Надін Азаматова.

Ми всі — соціальні істоти. Уміння слухати, підтримувати, своєчасно реагувати на емоційні виклики — це теж частина професійної та людської зрілості.

Бережімо себе. Й одне одного.