631068211_1216654803985129_2882934849841230257_n.jpg

Декларація та персональні дані під вашим контролем: масштабуємо Особистий кабінет пацієнта! 🇺🇦🩺
Розширюємо доступ до Особистого кабінету пацієнта, щоб кожен українець міг самостійно знайти лікаря, подати декларацію та оновити свої дані в електронній системі охорони здоровʼя без зайвих черг!
❓Як почати?
1️⃣ Оберіть платформу, з якою вам зручніше працювати.
Це може бути як електронний кабінет приватної медичної системи, так і державний е-кабінет, створений НСЗУ (е-Кабінет ЦБД ЕСОЗ). Ознайомитися з переліком усіх е-кабінетів: 👉 https://cutt.ly/Itnqj81e
2️⃣ Авторизуйтеся. Для входу знадобиться лише ваш електронний підпис.
3️⃣ Якщо ви раніше були зареєстровані в ЕСОЗ – ви одразу побачите свої дані. Якщо ні – реєстрація займе лічені хвилини.
🖥Які можливості доступні вже зараз?
✅ Переглядайте свою декларацію чи оберіть сімейного лікаря: знайдіть фахівця та подавайте декларацію онлайн
✅ Оновлюйте дані: змінили прізвище, паспорт чи номер телефону? Просто внесіть зміни самостійно
✅ Контролюйте доступи: переглядайте перелік е-Кабінетів, яким ви надали дозволи, та керуйте ними.
👨‍⚕️ Порада від НСЗУ: як обрати свого лікаря?
Хоча подати декларацію онлайн тепер стало зручніше, ми радимо обирати лікаря виважено. Тому насамперед варто поспілкуватися з лікарем, щоб обговорити зручний формат співпраці та важливі для вас питання.
Важливо знати:
❓«Де мої медичні дані?»
👉Зараз у кабінеті відображаються ваші персональні дані та декларації. Доступ до медичних записів (рецептів, діагнозів та аналізів) центральної бази даних з’явиться у майбутньому. Зверніть увагу: якщо приватні застосунки (ПІС) відображають ваші візити вже зараз – це ті дані, які лікарні зберігають локально у своїх системах.
❓Як почати використовувати особистий кабінет пацієнта?
❓Відповіді на поширені питання

630436235_1506683814798747_7582207788391882321_n.jpg

Лікарі Черкаського клінічного онкоцентру беруть участь у міжнародній конференції «Реконструктивні рішення в урології та гінекології «UroGyn SYNERGY 2026» ⚕️
Завідувач відділу урології, нефрології та трансплантації нирки Роман Морару-Бурлеску й онкогінеколог відділу пухлин репродуктивної системи жінки Євген Коляда стали учасниками зустрічі лікарів, що триває з 5 до 8 лютого в Буковелі.
Гінекологи та урологи зібралися разом, щоб обмінятися досвідом, говорити про складне і знаходити рішення, що справді працюють.
📌 Основні теми конференції — 1) реконструктивні технології в урології та гінекології, 2) складні клінічні ситуації, сучасні підходи й синергія фахів, що відкриває нові можливості для щоденної практики.
💬 6 лютого в межах обговорення лікувально-реконструктивного погляду в урології Роман Морару-Бурлеску виступив із доповіддю «Доброякісна гіперплазія передміхурової залози з недостатньою відповіддю на медикаментозну терапію: ідентифікація нереспондентів».
👉 Під час обговорення клінічних дилем урогінекології 7 лютого він також представить доповідь на тему «Сечоміхурово-вагінальні нориці: питання спеціальності чи досвіду».
Пишаємося нашими фахівцями, які гідно представляють заклад на міжнародному рівні, постійно навчаються та впроваджують сучасні підходи в лікуванні пацієнтів 🙌 Саме обмін досвідом і професійна синергія дозволяють рухатися вперед і підвищувати якість медичної допомоги 💪

626010453_3952018144930280_8531717254607585934_n.jpg

4 лютого у світі відзначають Всесвітній день боротьби проти раку — день, покликаний привернути увагу до профілактики онкологічних захворювань, їх раннього виявлення та лікування.
Щороку в Україні виявляють понад 100 тисяч випадків онкологічних захворювань. Найпоширенішими серед жінок є рак молочної залози (22,2%) та рак тіла матки (10,1%), серед чоловіків — рак передміхурової залози (14,9%), злоякісні новоутворення трахеї, бронхів і легень (13,3%).
В Україні третій рік реалізується Національна стратегія контролю онкологічних захворювань до 2030 року, яка формує комплексний підхід держави до боротьби з раком.
✅ Діагностика й лікування онкології є безоплатними в межах Програми медичних гарантій. У 2026 році фінансування онкологічної допомоги збільшено до 7,53 млрд грн — це розширює можливості як для раннього виявлення, так і для лікування.
У 2024–2025 роках послугами ранньої діагностики скористалися понад 1,8 млн людей. Кількість пацієнтів, які отримували спеціалізоване онкологічне лікування, у 2025 році зросла до понад 170 тисяч.
✅ Окремо працюємо із забезпеченням ліками. За останні шість років Медичні закупівлі України придбали 243 позиції лікарських засобів і медичних виробів для дорослих і дітей на загальну суму 11,6 млрд грн.
Окрім базових препаратів, держава закуповує дороговартісні інноваційні ліки за механізмом договорів керованого доступу — зокрема для таргетної та імунотерапії. Нині укладено 8 таких договорів. Зокрема, йдеться про закупівлю інноваційного препарату пембролізумаб (торгова назва — Кітруда) для лікування пацієнтів із нерезектабельною або метастатичною меланомою.
З 2025 року онкологічні препарати вперше включені до програми «Доступні ліки». Пацієнти з раком молочної залози можуть отримувати гормональну терапію безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом.
✅ Паралельно оновлюємо медичне обладнання. У лікарні уже поставлено 21 лінійний прискорювач для променевої терапії. За останні шість років закуплено 53 апарати МРТ і 236 КТ. Розвивається ядерна медицина — створюються центри в Києві та Львові для проведення ПЕТ-КТ-досліджень.
Профілактика залишається ключовою складовою боротьби з онкологією. Серед нових рішень — цьогоріч стартувала безоплатна вакцинація проти вірусу папіломи людини для дівчат віком 12–13 років. Діють програми скринінгу.
Значну частину онкологічних захворювань можна попередити завдяки зміні способу життя: відмові від тютюнопаління, регулярній фізичній активності, збалансованому харчуванню, контролю маси тіла та захисту від надмірного ультрафіолетового опромінення.
Рання діагностика й своєчасне лікування безпосередньо впливають на перебіг хвороби та шанси людини. Саме на цьому вибудовується державна політика у сфері онкології.


Напередодні Всесвітнього дня боротьби з раком, що припадає на 4 лютого, у Черкаському онкоцентрі відбулася зустріч медичних працівників усіх підрозділів закладу, колишніх пацієнтів і донорів, представників МОЗ, НСЗУ, Українського реєстру донорів кісткового мозку, влади й органів місцевого самоврядування. Говорили про онкологію як про соціальний виклик, розвиток трансплантації та результати роботи центру.
💬 За словами директора Черкаського онкоцентру Віктора Парамонова, рак давно вийшов за межі суто медичного діагнозу. Це явище, яке охоплює не лише лікування, а й життя сотень тисяч людей, їхню соціальну адаптацію та тривале виживання. Саме зростання кількості пацієнтів і прикладів успішного лікування стало підставою для формування міжнародної протиракової спільноти, яка вже понад чверть століття об’єднує країни навколо цієї проблеми.
«Рак — це не просто хвороба, це не просто діагноз і не просто лікування. Це люди, які живуть з цим роками, і саме їхній досвід змусив світ об’єднуватися, створювати міжнародні організації, говорити про це на рівні урядів і парламентів», — наголосив він.
📌 Віктор Парамонов також звернув увагу на масштаби проблеми на регіональному рівні: у Черкаській області сьогодні понад 50 тисяч онкологічних пацієнтів, а разом із їхніми родинами онкологічна тема торкається 150–200 тисяч людей. Йдеться не лише про лікування, а про якість життя після нього, реабілітацію — фізичну, психологічну й соціальну. Саме тому онкологія виходить за межі лікарняних стін і потребує спільних рішень медиків, пацієнтів та влади.
☝️ Під час зустрічі наші гості наголошували на важливості командної роботи. Представники НСЗУ, МОЗ, профільних державних інституцій і парламенту відзначали роль Черкаського онкоцентру як одного з лідерів у регіональній медицині та розвитку трансплантації кісткового мозку.
🙌 Звучали слова подяки медикам, донорам і пацієнтам, а також акценти на тому, що якісна, високоспеціалізована допомога можлива не лише у столиці, а й у регіонах — завдяки людям, які беруть на себе відповідальність і системно працюють на результат.
Пишаємося нашими медиками, які одержали заслужені відзнаки від Черкаської ОВА, обласної ради й профільного комітету Верховної Ради ☺️
🔹 Почесні грамоти Черкаської обласної військової адміністрації отримали:
Горбачов Сергій Олександрович — лікар-гематолог блоку гематології дорослих;
Столбінська Світлана Євгенівна — біохімік клініко-діагностичної лабораторії;
Буйновська Тетяна Олександрівна — сестра медична блоку трансплантації кісткового мозку;
Вовк Ірина Юріївна — молодша медична сестра з догляду за хворими блоку гематології дорослих.
🔹 Подяку від Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування вручили – завідувачці блоку дитячої онкології та гематології Оксані Глухаревій.
🔹 Почесні грамоти Черкаської обласної ради отримали:
Бушуєва Наталія Іванівна — цитоморфолог клініко-діагностичної лабораторії;
Тараненко Любов Марківна — сестра медична блоку трансплантації кісткового мозку;
Оліцька Світлана Петрівна — сестра медична блоку трансплантації кісткового мозку;
Дубина Ольга Петрівна — молодша медична сестра блоку гематології дорослих.
Детальну розмову з гостями читайте у розлогій статті за посиланням: https://novadoba.com.ua/473679-cherkaskyj-onkotsentr…   

c81793a6e5b1664b.jpg

Пацієнтка черкаського онкодиспансеру Ольга Тарасюк два роки тому перенесла трансплантацію кісткового мозку. Зустріч зі своїм донором вона чекала два роки — така умова зазначена у договорі, який підписують пацієнт та донор. Коли цей час сплив, подала заявку, аби отримати телефон людини, завдяки якій отримала шанс на повноцінне життя.

До Всесвітнього дня боротьби проти раку, який відзначають 4 лютого, пані Ольга та її донорка — лікарка з Умані Галина Зарубенко — розповіли свою історію Суспільному.

Ольга Тарасюк — пацієнтка онкодиспансеру із 2023 року. Тоді вона вперше почула свій діагноз — гостра мієлоїдна лейкемія:

«Звичайно, це був такий розпач. Не знаєш куди йти, куди бігти».

"Я врятувала життя, але не вважаю себе героєм": лікарка з Умані стала доноркою для черкащанки
Ольга Тарасюк. Суспільне Черкаси

Інтенсивне лікування тривало кілька місяців. Потім лікарі сказали, що потрібна трансплантація кісткового мозку. І донор знайшовся, розповів завідувач блоку трансплантації кісткового мозку Богдан Скульський. Ще й на Черкащині.

«У нашому центрі це був перший випадок. Чим більше буде потенційних донорів в українському реєстрі, тим більше пацієнтів зможуть отримати свої рятівні стовбурові клітини», — зазначив медик.

За умовами договору, який підписують донор і пацієнт, вони не мають права спілкуватися протягом двох років від моменту трансплантації, пояснив Богдан Скульський. Тож лише два роки потому Ольга Тарасюк вперше зустріла свою рятівницю і подякувала їй.

"Я врятувала життя, але не вважаю себе героєм": лікарка з Умані стала доноркою для черкащанки
Донорка, пацієнтка і лікар. Суспільне Черкаси

Цю зустріч для них організували в онкодиспансері. Галина Зарубенко на неї приїхала з Умані. Там вона працює анестезіологом у пологовому будинку.

«Я про реєстр донорів знала, ще коли навчалася в університеті. Але руки не доходили. А потім почалася війна і я подумала, чому б ні. Подзвонили, сказали, що є збіг, спитали: ви готові? Я сказала: «Звісно», — розповіла лікарка.

"Я врятувала життя, але не вважаю себе героєм": лікарка з Умані стала доноркою для черкащанки
Галина Зарубенко. Суспільне Черкаси

Забір донорського матеріалу, відбувається з крові, зазначив Богдан Скульський, А сама трансплантація подібна до переливання крові:

«Вводиться через центральний венозний катетер. Але найважче — це подальша робота з пацієнтом, оскільки протягом тривалого періоду пацієнт знаходиться у боксовій палаті і вразливий до інфекційних ускладнень. Десь протягом двох-трьох тижнів ми очікуємо приживлення кісткового мозку і лише після цього пацієнт може покинути лікарняні палати і перейти на амбулаторне спостереження».

"Я врятувала життя, але не вважаю себе героєм": лікарка з Умані стала доноркою для черкащанки
Пацієнтка і донорка. Суспільне Черкаси

За шість років роботи трансплантаційної служби в онкодиспансері, виконали 330 трансплантацій, додав медик. Із них лише сім — від українських донорів. За словами лікаря, нині його пацієнтка повністю відновилася і почувається добре.

Ольга Тарасюк зазначила: вдячна своїй донорці за порятунок:

«Я безмежно вдячна, і моя родина».

Сама ж Галина Зарубенко не вважає свій вчинок геройським:

«Я розумію, що врятувала життя. Але я не вважаю себе якимось героєм».

"Я врятувала життя, але не вважаю себе героєм": лікарка з Умані стала доноркою для черкащанки
Зустріч донорки і пацієнтки. Суспільне Черкаси

fc470a73f4f0aefe.jpg

Черкащанка Валерія Кісільова понад півтора року бореться із онкозахворюванням — лімфомою Ходжкіна. Про діагноз дізналася на день народження тата, — їй було 19.

Про втрату волосся, прийняття себе та шлях лікування, до Всесвітнього дня боротьби проти раку, який припадає на 4 лютого, Валерія розповіла Суспільному.

Хвороба Валерії почалася із сильного кашлю у лютому 2024 року:

«Відчувала, що це якийсь незвичний кашель, але нічого не робила. Потім мама сказала, що пора йти до лікаря. А ще в мене боліло у грудях. Я не знала, до чого це. Пішла до лікаря сімейного, розповіла всі симптоми. Мені приписали ліки проти ГРВІ».

Втім ліки не допомагали, а стан Валерії погіршувався.

«У травні я почала вже трохи задихатися. На роботі це помітили, і моя колега привела мене до свого сімейного лікаря, яка направила мене на рентген. Я особливо кашлю не надавала значення. Але відправили на рентген, думаю, — ну і ладно. Не підозрювала, що може щось вийти».

"Земля пішла з-під ніг": історія черкащанки, яка бореться з раком
Валерія на початку лікування. Архів героїні матеріалу

Після рентгену Валерії повідомили про новоутворення.

«І все. У мене світ пішов з-під ніг. Я думаю, — це не може бути у мене».

Для підтвердження діагнозу дівчину направили на КТ з контрастом — це метод рентгенівської діагностики, при якому внутрішньовенно вводять йодовмісну речовину для чіткої візуалізації судин, пухлин та запалень. Контраст «підсвічує» патологічні тканини, дозволяючи виявити зміни.

«Я пам’ятаю цей день, він був таким сонячним. Ми годин шість чекали результати. Уже їхати нікуди не хотіли. Взяли конверт, виходимо. Тоді зі мною була подружка і мама. Сідаємо на лавочку, відкриваємо листочки й нічого не розуміємо, що там написано. Я гуглю і розумію, що рак. Я — в сльози. Мені кажуть: Лєрочка, все нормально. Але тоді рак для мене це дуже щось далеке. Як це в моєму житті може бути рак?».

"Земля пішла з-під ніг": історія черкащанки, яка бореться з раком
Валерія під час лікування. Архів героїні матеріалу

Після того як діагноз Валерії підтвердили, довелося здавати й інші аналізи.

«У мене взяли біопсію — процедура, коли беруть зразок клітини з ураженої ділянки організму для дослідження. Виявилося, що в мене три пухлини. Я це дізналася аж через місяців через чотири після лікування. Прийшов результат, що треба ще взяти. А це два тижні очікування. Мені паралельно крапали гормони. І потім, після аналізів, підтвердили, що у мене Лімфома Ходжкіна, бо до того ще вагалися вона чи ні. Якщо не Ходжкінські лімфоми, то там лікування в рази гірше проходить. До грудня 2024 року мені назначили хімію раз у два тижні».

Під час проходження хімієтерапії Валерія втратила волосся.

«Я його обрізала під каре. Це після першої хімії. Бо ми вже чекали, коли ж воно випаде. Я кожен день мацала волосся, щоб перевірити, випадають вони чи ні. Рвала прямо на собі. Ми були з подружкою на причалі, я прокинулась серед ночі й пішла до туалету, провела рукою по волоссю і розумію, що почалося. У мене в руках жмуток волосся».

"Це був незвичний кашель": історія черкащанки, яка бореться з онкозахворюванням
Валерія під час лікування. Архів героїні матеріалу

Аби зістригти волосся повністю, Валерія довго налаштовувалась. Підстригти попросила тата.

«Я не хотіла, щоб це хтось чужий робив. Я сказала татові. Ми сіли на кухні. Я сказала, щоб всі дзеркала закрили, щоб ніде випадково себе не побачила. Мене побрили».

Валерія додала, що не плакала, коли тато її голив, бо хвилювалася за молодшу сестру:

«Я бачу, як падає волосся. Це жахливо, але не плакала зовсім. Тоді переживала за моральний стан своїх близьких і щоб не злякалася моя молодша сестра. Після того, як мене поголили, я поїхала на квартиру, де жила з подружкою. І вона мені запропонувала подивитися на себе в дзеркало. Я не хотіла, але вона вмовила. І знімаю перуку, ще не бачачи себе в дзеркало і вона каже: Боже, Лєра, ти така красива. А я собі схожа була на пуголовка якогось».

"Це був незвичний кашель": історія черкащанки, яка бореться з онкозахворюванням
Валерія Кісільова під час лікування. Архів героїні матеріалу

У листопаді-грудні 2024 Валерія знову почала кашляти.

«А потім грудень, вже мало закінчитися лікування. Як сьогодні пам’ятаю. Я кашляла, але думала, що це психосоматика. Ми поїхали на ПЕТ-КТ, — це діагностика раку. А я до цього уже розпланувала, що буду робити на Новий рік. 19 грудня отримали висновки з діагностики і даємо гематологу, це лікар, який лікує кровотворні і лімфатичні хвороби».

Тоді Валерія дізналася, що у неї стався рецидив:

«І все. Я — в сльози, тому що волосся вже відросло трохи. Мене одразу госпіталізували. Було питання з операцією, щоб оперативно видалити пухлину, яка дала рецидив. Але оскільки вона дуже близько знаходиться до артерії, боялися, щоб я б просто не померла під час операції».

Тому тип оперативного втручання змінили:

«І вирішили, що її вишкрябають. Це схоже на те, коли люди ковтають зонд, але в нього ще запихають трубку, якою шкрябали. Це одне з найгіршого, що зі мною ставалося за період лікування».

"Це був незвичний кашель": історія черкащанки, яка бореться з онкозахворюванням
Валерія під час лікування. Архів героїні матеріалу

За період лікування дівчина подружилася з багатьма такими як вона — які виборюють собі життя. Проте втрачати друзів, з якими разом долали хворобу — найважче.

«Це важко. Я пам’ятаю, як написала жіночці в телеграмі. А вона така, що може не відповідати пару днів. А коли тобі погано, ти можеш не брати телефон в руки. А потім я вирішила їй зателефонувати, а слухавку взяв її внук і тоді я все зрозуміла. Я тоді плакала, вона була дуже хороша людина. Всі онкохворі дуже хороші. Нікого злого не бачила».

До травня 2025 року Валерії назначили хімієтерапію.

«Ще коли дізналися про рецидив, сказали, що треба пересадку кісткового мозку зробити. І в травні її зробили. А до того — хімія. Я думала, що помру. Це дуже важко».

Після пересадки Валерія наново вчилася ходити.

«Я стала сама собі донор. Виходить, хімією сім днів ми знищуємо весь кістковий мозок, щоб заселити новий. Його заселяли шляхом крапельниці. Відчувала пересадку звісно дуже цікаво, це відчуття томатного соку в роті з якимось часником. Це тривало близько години».

"Земля пішла з-під ніг": історія черкащанки, яка бореться з раком
Валерія під час лікування. Архів героїні матеріалу

Пересадку кісткового мозку зробили 29 травня 2025 року, 9 червня Валерія змогла потрапити додому.

«І 10-го червня річниця рака, день народження у тата. Я вдома. І все добре. Зробили пересадку, у мене має бути ремісія, але так, як у мене стався рецидив під час лікування, мені сказали, що я в зоні високого ризику. І тому мені треба робити ще терапію. З червня 2025 року я кожні три тижні йду в онкоцентр на крапельницю».

"Земля пішла з-під ніг": історія черкащанки, яка бореться з раком
Валерія під час лікування. Архів героїні матеріалу

Нині Валерія продовжує боротьбу з недугом та не любить, коли кажуть, що все буде добре.

«От якщо у вас онкохвора людина є, не кажіть, що все буде добре. Не треба. Все буде так, як має бути. Все стається так, як має бути».

А ще — працює над проєктом, який розкаже іншим про її шлях боротьби довжиною в понад півтора року.


626771709_1503925265074602_8151921456631958011_n-1-1200x675.jpg

Подія, яка об’єднала два життя: у Черкаському онкоцентрі вперше в Україні відбулася зустріч донора та реципієнта після трансплантації кісткового мозку
Уперше не лише для Черкащини, а й для всієї України в обласному клінічному онкоцентрі відбулася особлива подія — зустріч пацієнтки після алогенної трансплантації кісткового мозку з її неродинною доноркою. Із моменту трансплантації минуло два роки.
🔹 Реципієнтка — Ольга Тарасюк із Черкас, донорка — Галина Зарубенко з Умані. Їхні долі поєдналися завдяки Українському реєстру донорів кісткового мозку та злагодженій роботі команди Черкаського онкоцентру.
Ольга дізналася про хворобу після тривожних симптомів — синців на тілі та кровоточивості ясен.
— Зробила аналіз крові, після чого мене направили до гематолога. У відділі гематології та трансплантації кісткового мозку поставили діагноз «гостра мієлоїдна лейкемія», — згадує пані Ольга.
🏥 У липні 2023 року жінку госпіталізували, а вже в листопаді їй виконали трансплантацію кісткового мозку. Родинного донора не було, однак сумісного вдалося знайти в Україні — і, що особливо символічно, на Черкащині.
Доноркою стала Галина Зарубенко, лікарка-анестезіологиня з Умані.
— Я завжди мала свідому позицію: якщо ти здоровий і можеш допомогти — чому ні? Я й раніше була донором крові. А під час війни особливо хотілося зробити хоч щось корисне. Минув рік і три місяці — і мені зателефонували з реєстру, — розповідає Галина.
🔸 Процедурі передували численні обстеження й поїздки до Києва. Сама донація відбувалася методом забору стовбурових клітин із крові після медикаментозної стимуляції.
— Було трохи важко фізично, але загалом усе минуло добре. Усвідомлення, що це може врятувати чиєсь життя, перекриває будь-який дискомфорт, — каже лікарка.
🙌 Ініціаторкою знайомства стала сама Ольга — вона звернулася до Українського реєстру донорів кісткового мозку з проханням про контакт.
— Реєстр спочатку звернувся до донорки, і лише після її згоди ми змогли поспілкуватися. Наша перша телефонна розмова тривала понад годину, — ділиться Ольга.
Сьогодні жінки підтримують зв’язок і називають одна одну друзями ☺️ Ольга нині почувається значно краще, проходить етап відновлення та з вдячністю згадує весь шлях лікування.
🧑‍⚕️ За словами Богдана Скульського, завідувача блоку трансплантації кісткового мозку відділу гематології і ТКМ, за шість років роботи трансплантаційної служби Черкаського онкоцентру виконано 330 трансплантацій, з них 130 — алогенні, 74 — неродинні, і лише 7 — від українських донорів.
— Коли ми подали запит до реєстру, вперше отримали три відповіді замість стандартних двох. Це означало, що серед потенційних донорів був українець. Для нашого відділення це надзвичайно важливий і символічний момент, — зазначає лікар.
💬 Юлія Куць, співзасновниця Українського реєстру донорів кісткового мозку, додає: нині в реєстрі близько 20 тисяч потенційних донорів, і їхня кількість постійно зростає.
🔹 Цього ж дня онкоцентр відвідала 13-річна Анастасія Коваленко, якій у 2023 році вперше в закладі виконали дитячу алогенну трансплантацію кісткового мозку. Донором став її молодший брат Артем, якому нині 8 років.
Діагноз — анемія Фанконі — підтвердили після складного та тривалого шляху обстежень, у тому числі за кордоном. Попри можливість лікування в Італії, родина вирішила повернутися в Україну й довірила лікування саме Черкаському онкоцентру.
— Сьогодні обидві дитини у задовільному стані. Анастасія здорова, без наслідків лікування, — підкреслює дитячий гематолог Володимир Галич.
Ця зустріч — не просто емоційна подія. Це доказ того, що українська трансплантологія розвивається, що українці рятують українців, і що людяність, професіоналізм та довіра здатні творити справжні дива!

purple-world-cancer-day-4-february-instagram-post.png

У Черкаський клінічний онкологічний центр вперше відбудеться зустріч пацієнтів та донорів кісткового мозку
3 лютого 2026 року у Черкаському клінічному онкологічному центрі відбудуться заходи, приурочені до Всесвітнього дня боротьби з раком.
Цього дня запланована унікальна подія — перша в історії закладу очна зустріч пацієнтки та її донорки після алогенної трансплантації кісткового мозку.
Зустрінуться 40-річна пацієнтка з Черкас Ольга Тарасюк, якій трансплантацію виконали в листопаді 2023 року, та її донорка — 32-річна Галина Зарубенко з Умані, лікарка-анестезіологиня Уманського пологового будинку. До цього моменту жінки не бачилися — їм вдалося поспілкуватися лише телефоном через два роки після проведеної процедури.
Також у заході візьме участь 13-річна Анастасія Коваленко, якій 2023 року в блоці дитячої онкології та гематології здійснили першу в Черкаському онкоцентрі дитячу алогенну трансплантацію кісткового мозку. Донором для дівчинки став її молодший брат Артем, якому нині 8 років.
У межах заходу підсумуємо роботу відділу гематології та трансплантації кісткового мозку за 2025 рік. За цей період у Черкаському онкоцентрі виконали 86 трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин:
• 38 — аутологічних
• 18 — алогенних родинних
• 30 — алогенних неродинних
Крім того, плануємо відзначити медичних працівників, які безпосередньо беруть участь у лікуванні онкологічних пацієнтів та розвитку трансплантаційної медицини в регіоні.
Початок заходів: 11:00
Місце проведення: актова зала Черкаського клінічного онкологічного центру
(м. Черкаси, вул. Святителя-хірурга Луки 7)
Телефонуйте:
📞 067 474 15 21

pxl_20260123_084133908.mp_-scaled-1-1200x675.jpg

З початку січня працює підрозділ фізичної та медичної реабілітації «Пролісок» при відділі паліативної допомоги та реабілітації.
За цей час реабілітацію тут пройшли 18 стаціонарних і 6 амбулаторних пацієнтів, трьох людей уже виписали додому 🤗
📍 Підрозділ працює за адресою: м. Черкаси, вул. Пахарів хутір 4
Записатися на консультацію або дізнатися більше можна за телефонами:
📞 096 935-67-55
☎️0472 37-25-27

ums.jpg

Традиційний виїзний прийом лікарів Черкаського онкоцентру в Умані 🙌
29 січня запрошуємо жителів Уманської громади на прийом чотирьох профільних онкологів:
🔹 хірург-онколог Прошак Олександр Миколайович,
🔹 уролог-онколог Городиський Іван Іванович,
🔹 гінеколог-онколог Майданюк Олександр Іванович,
🔹 онколог Бондаренко Анастасія Олександрівна.
📍 Де? Консультативно-діагностичне відділенні дорослого населення Уманської центральної міської лікарні (м. Умань, вул. Шевченка 50)
Отримати послуги лікарів онкоцентру можна за направленням сімейного або лікуючого лікаря.
📎 Записатися на прийом можна у реєстратурі закладу за номерами (04744)3-50-38, (04744)3-36-21.

Контакти

Адреса:

м. Черкаси, вул. Святителя-хірурга Луки, 7

Телефони:

Реєстратура: +38 (0472) 37-29- 66

Стіл довідок: +38 (0472) 54-43- 90

Call-center: +38 (067) 006-59-00

e-mail: kanc@onko.ck.ua