Оксана Глухарева, завідувачка блоку дитячої онкології та гематології: “Нашому найменшому пацієнту за час війни було всього 5 місяців”
Кількість онкохворих дітей у блоці дитячої онкології та гематології обласного онкоцентру за останній рік зменшилася, однак стан, в якому малеча потрапляє до закладу, став значно гіршим.
Про це розповіла Оксана Глухарева, завідувачка блоку дитячої онкології та гематології відділу гематології та трансплантації кісткового мозку Онкоцентру. Лікарка також поділилася, чим живе їхній відділ і як доглядають за маленькими пацієнтами.
Онкологія — це не швидка допомога
Лікарка розповідає, що в перший рік повномасштабної війни пацієнтів було справді багато, оскільки люди, що їхали з дітьми за кордон чи в більш безпечні місця, повинні були шукати Онкоцентри на своєму шляху, аби дитина отримувала те лікування, яке призначив лікар. Так, війна все ускладнила, однак у цьому закладі не відмовляли нікому і намагалися максимально допомагати всім, хто цього потребував.
Вже у 2023 році, коли стало зрозуміло що відбувається, де безпечно, а де ні, то кількість пацієнтів у Черкасах зменшилася. Попри це стан діток подекуди критичний і відповідно шансів на виживання — менше.
— Прикро, але люди чекають до останнього і нам доводиться не лікувати, а фактично рятувати цих дітей. Онкологія — це не ургентна допомога. Це складний процес, де для визначення діагнозу потрібно від кількох тижнів до місяця. А часто так буває, що ми буквально не маємо часу на це. Потрібно швидко приймати рішення і рятувати пацієнта, — каже Глухарева.
Лікарка розповідає, що наймолодшому пацієнту, який поступав до закладу за період війни, було всього 5 місяців, а загалом найменшій дитині, яку тут лікували, заледве було 2 тижні.
Безпека, гігієна та комфорт дитини — основні принципи, яких дотримуються медики
Фото тематичне
Під час хіміотерапії діти фактично є беззахисними. Повинен пройти час поки запрацює кістковий мозок і почнуть вироблятися лейкоцити. Однак весь цей час дитина залишається без свого імунітету, беззахисна перед інфекціями. Вона потребує ізоляції від світу.
У блоці дитячої онкології є кілька спеціальних стерильних палат. Таких собі боксів, де повітря проходить кілька етапів фільтрації. Медики туди заходять у спецкостюмах. А в палаті перебуває лише мама і дитина. У закладі є два таких сучасних бокси, які розраховані саме на перебування діток, ще у двох проводяться трансплантації кісткового мозку.
— Також ми повністю відмовилися від підходу, що діти повинні їсти лише пісні супчики і «кашку-розмазнюшку». Налагодили повноцінне здорове харчування, аби кожен отримував той перелік мікроелементів, який би допоміг дитині одужати й давав достатньо сил. Також облаштували кухню для мам з усією необхідною технікою, аби вони могли робити той самий “домашній борщ”, хоч і в лікарняних палатах, — зізнається Оксана Глухарева.
Піклуються тут і про дозвілля маленьких пацієнтів. Є обладнана ігрова кімната, де діти можуть працювати з вихователем-психологом, а також спортивний зал, однак тут ще шукають реабілітолога. Також часто проводять групові активності, зокрема, читають казки чи співають хором пісень.
“Діти, які подолали хворобу, для нас — супер-герої»
У блоці дитячої онкології виписка діток, які пройшли лікування, — це справжній ритуал “супер-героїв”.
Це Паша, один із 17 пацієнтів блоку, він вирішив показати, як працює їхній дзвін
— Наші пацієнти зараз живуть в багатьох країнах світу. Ми підтримуємо з ними спілкування. От і не так давно один мій пацієнт надіслав свої відео з виписки із закордонного онкоцентру. Стіни тамтешньої лікарні заставлені скляними панелями. Коли пацієнт долає хворобу, то може обрати фарби, замастити ними свою ручку і залишити відбиток на стіні лікарні. Наш хлопчик звісно ж обрав синьо-жовті кольори і залишив свій відбиток долоньки на згадку про подолану хворобу. В іншому закладі ми побачили, як дітки дзвонять у невеликий дзвін, що теж символізує завершення виснажливого лікування. Все це об’єднавши, отримали буквально “ритуал супер-героїв”. Тож коли виписуємо пацієнтів, у холі відділення вони збираються разом із родичами. Всі гарно вбрані. Дитина спочатку дзвонить у дзвін, потім отримує грамоту й медаль за те, що була сильною і витримала увесь цей процес, а далі — розмальовуємо долоньки фарбами і вона залишає свій відбиток на спеціальній панелі, “Скелі переможців”, — говорить лікарка.
Подолання цієї хвороби для дітей — як другий день народження, тому для них готують торт та подарунки. Все це роблять з допомогою волонтерів.
Працівники виконавчого апарату обласної ради вирішили теж долучитися до цієї традиції й придбали подарунки для діток, аби порадувати наших маленьких супергероїв.
Довідково: 15 лютого — Міжнародний день дітей, хворих на рак. Його відзначають аби підвищити обізнаність та сприяти більшому визнанню і розумінню боротьби, з якою стикаються діти й підлітки, хворі на рак, а також ті, хто вижив, і їхні сім’ї.