«Це не вирок»: черкащанка, яка понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина. \Суспільне Черкаси\
Черкащанка Юлія Куриленко подолала рак, коли їй було 19 років. Нині ж бореться за життя сина, який теж ним занедужав.
До Міжнародного дня онкохворої дитини пані Юлія розповіла Суспільному, як допомагає сину Яну долати хворобу. Бо попереду у них — ще багато планів і мрій.
Дванадцятирічний Ян Куриленко до онкоцентру потрапив три місяці тому. У вільний від процедур час він намагається себе розважити:
«Можу пограти в телефоні чи повчити уроки. А ще у нас є ігрова кімната. Є багато настільних ігор, м’яких іграшок».
До хвороби хлопець займався футболом. До лікаря звернулися, коли син почав кашляти, розповіла мама Юлія Куриленко:
«Задишка почалася, слабкість. Потім почав кашляти. Слабнув і слабнув, був блідий. Спочатку направили в обласну дитячу лікарню із запаленням легень, але попутно виявили, що у нього є пухлина, яка стрімко росте».
Хлопчик пройшов чотири хімієтерапії, зазначила дитячий онколог Анна Самохвал:
«Плануємо зробити йому КТ-обстеження, а потім вирішувати тактику подальшого лікування», – пояснила вона.
Нині почувається вже краще, розповів Ян:
«Якщо порівнювати як я почувався до і після лікування, то результати є, і дуже значні. Зменшилася пухлина, мені легше дихати. Тепер я більше ходжу, більше рухаюсь».
Позитивні емоції та любов мами – це найголовніше для дитини зараз, вважає Юлія Куриленко:
«Він починав хімію тільки зі мною, треба було і потримати його за руку, і обійняти, і підтримати».
Що таке онкозахворювання пані Юлія знає з власного досвіду:
«Я також мала онкозахворювання, коли мені було 19 років. Вже минуло понад 20 років, я подолала хворобу і повернулась до звичайного життя. Тепер цей досвід передаю своєму синові. Не потрібно впадати в паніку, не потрібно думати, що рак – це вирок. Треба боротися».
Ян має багато планів, які хоче втілити після свого одужання. Розповів і про найголовнішу мрію:
«Поїхати хочу до бабусі та побачити собачку».
Є плани й у пані Юлії:
«У нас немає зараз закордонних паспортів, але як тільки ми подолаємо цю хворобу, одразу їх зробимо і поїдемо відпочивати десь за кордон. Куди син вибере, туди й поїдемо».
Наразі на обліку у черкаському клінічному онкоцентрі перебувають 275 дітей, зазначив завідувач організаційно-методичного відділу Ігор Гайдай. Щорічно реєструють до 30 нових випадків.
Поряд із цим, з початку повномасштабного вторгнення кількість пацієнтів зменшилася через їхній від’їзд за кордон.
У стаціонарі нині лікуються 19 пацієнтів. Частіше хвороби виявляють на запущених стадіях, розповів дитячий гематолог Володимир Галич. Тому рекомендує не затягувати із відвідуванням лікарів:
«У дітей найпоширеніше – це хвороба крові, лейкоз. Враховуючи, що онкологія немає якихось специфічних скарг, його не завжди знаходять вчасно. Часто батьки не звертаються за допомогою. Якщо дитина бліда, в’яла, у неї з’являються алергічні висипи, наприклад, червоні точки по тілу, синці – тоді треба здати аналіз крові і вже тоді педіатр може направити до гематолога».