Вчасно виявити: у Черкасах обговорили роль сімейних лікарів у діагностиці онкології (сюжет Суспільного ТБ)
Потрібно не боротися з раком, а попередити його виникнення, говорить завідувач організаційно-методичного відділу Черкаського онкодиспансеру Ігор Гайдай. Суспільному розповів: з 1 січня в Україні почали реалізувати Національну стратегію щодо контролю злоякісних новоутворень. Її Кабінет Міністрів України ухвалив 2 серпня 2024 року. Стратегія розрахована до 2030 року і робить акцент на роботі сімейних лікарів.Із 1 січня в Україні почали реалізувати національну стратегію щодо контролю злоякісних новоутворень. З цього приводу у Черкасах відбувся навчальний семінар для сімейних лікарів. Саме вони, згідно з цією стратегією, мають допомагати виявляти рак на ранніх стадіях.
Головна мета стратегії — не боротися з раком, а запобігати його виникненню, розповів Суспільному завідувач організаційно-методичного відділу Черкаського онкодиспансеру Ігор Гайдай.
День онкоуролога Романа Морару-Бурлеску розписаний по хвилинах. Кількість пацієнтів, за словами лікаря, стабільно зростає. 70% хворих, які потрапляють у його відділення, мають задавнену стадію раку:
«До нас звертаються уже на третій-четвертій стадії, якщо ще врахувати, що ця хвороба розвивається від першої до четвертої стадії впродовж 15 років».
Прогалина, як зазначив онколог, на стадії роботи сімейних лікарів:
«Коли пацієнт до мене потрапляє у віці 66 років із занедбаним діагнозом, я розумію, що цей рак вже у нього був п’ять років, як мінімум і він не діагностований».
Чим давніша хвороба, тим дорожче лікування, а воно — по кишені далеко не всім, пояснив Роман Морару-Бурлеску:
«Наш сучасний український пацієнт, коли до мене потрапляє – він приречений, на жаль. Просто приречений. Ми знаємо, як лікувати, ми вміємо лікувати, але система наша не тягне. Наразі витрати нашої держави на лікування такого пацієнта можуть бути приблизно 50 тисяч гривень. 50 тисяч гривень чи пів мільйона – тільки при умові того, що у пацієнта хвороба буде виявлена вчасно, а це може зробити тільки сімейний лікар».
Аби система скринінгу онкохвороб запрацювала ефективніше, у серпні 2024 року Кабінет міністрів України схвалив національну стратегію щодо контролю злоякісних новоутворень, розповів завідувач організаційного-методичного відділу Черкаського онкодиспансеру Ігор Гайдай:
«же почали у вигляді наказів надходити нормативні документи МОЗ, де зазначають маршрут пацієнта і яка роль сімейного лікаря в онкопревенції».
Із 1 січня 2025 року цю стратегію контролю злоякісних новоутворень почиали втілювати у життя. Велика відповідальність на первинній ланці, тобто сімейних лікарях, додав Ігор Гайдай. Адже головна ідея національної стратегії — попередити рак і не допустити його розвитку.
Для цього у Черкасах провели спеціальний навчальний семінар.
«Ми хочемо більш предметно говорити з сімейними лікарями, вже більш практичні моменти розглядати, говорити про конкретні види раку і як їх діагностувати, на що звертати увагу, куди направляти пацієнтів тощо. Це для того, щоб сімейні лікарі були якнайбільше онконасторожені», — прокоментував Ігор Гайдай.
Привчити пацієнтів до регулярного скринінгу – це завдання номер один для кожного сімейного лікаря, констатувала одна з учасниць семінару, медикиня Анастасія Нехлюдова:
«Приходить людина старше 60 чи навіть 45 років, і їй треба запропонувати здати кал на приховану кров, запропонувати фіброгастроскопію. Приходить молода дівчина – треба запитати, коли останній раз була у гінеколога. Приходить мама з дитиною – треба запитати чи вакцинована дитина».
Впровадження національної стратегії дозволить скоординувати зусилля в боротьбі з раком на всіх медичних ланках – від сімейного лікаря до вузькопрофільних спеціалістів, додала Анастсія Нехлюдова. Втім, за певних умов.
«Питання часу, фінансової мотивації і в принципі взагалі вмотивованості лікаря. Одна справа — рутинно виконувати свою роботу, інша – звертати на це більше уваги», — розповіла медикиня.
Сімейна лікарка Вікторія Геращенко разом із колегами розробила власну систему роботи з пацієнтами:
«Скринінг – це перш за все обстеження здорових людей без скарг. Ми його проводимо регулярно. Постійно запрошуємо людей на профілактичні огляди, також пропонуємо їм пройти скринінгові обстеження. Часто люди охоче погоджуються. Ці обстеження безоплатні по електронному направленню у будь-якого сімейного лікаря. З цим направленням треба піти у державний заклад».
Утім, як пояснила сімейна лікарка, складність виникає з вузькопрофільними обстеженнями. І не через медичну систему, а через самих пацієнтів.
«Найнеприємніша реакція – це на уролога в чоловіків і на проктолога. Оскільки проктологічні проблеми також є і коли я відправляю на колоноскопію або до проктолога, люди просто отримують направлення і не хочуть йти. Людей зупиняє страх того, що онкологію все ж таки знайдуть», — прокоментувала лікарка.
Втім, раннє виявлення – це запорука успішного лікування, додав онкоуролог Роман Морару-Бурлеску. На його думку, впровадження національної стратегії може значно скоротити кількість задавнених випадків онкозахворювання. Втім, лише за умови її повного дотримання.
«Ключ до порятунку в країні в цілому і в нашій області – це сімейний лікар. Це перший лікар, який має контакт із пацієнтом».