«Черкащина проти раку. Роль сімейного лікаря в онкопревенції»- основні моменти семінар-наради у матеріалі «Нової Доби»

Семінар-нарада під назвою «Черкащина проти раку. Роль сімейного лікаря в онкопревенції» відбулася нещодавно в Черкаській медичній академії. Обговорювали питання скринінгу та ранньої діагностики злоякісних новоутворень в контексті реалізації Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень.

У заході взяли понад 150 учасників. Це сімейні лікарі, голови та заступники територіальних громад, керівники медичних установ різних рівнів, викладачі медичної академії та фахівці Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради. Ще більш ніж 200 осіб доєдналися онлайн.

Про онкоепідситуацію в Черкаській області та основні завдання Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року розповів учасникам директор КНП «КЦОГТПД Черкаської обласної ради», головний позаштатний онколог УОЗ ОДА Віктор Парамонов.

У своїй доповіді він розповів про кількісні показники захворюваності на злоякісні новоутворення як в Україні, так і в Черкаській області, показав дані про структуру онкологічних захворювань у жінок та чоловіків, розповів про кількість занедбаних форм раку в 2023 році, про відсоток 5-річного виживання хворих та назвав основні проблеми, що потребують вирішення протягом 2024-2030 років.

Черкаська область – друга серед регіонів України за рівнем захворюваності на рак на 100 тис. населення.

За словами Віктора Парамонова, це не якийсь катастрофічний показник, адже великий рівень захворюваності насамперед свідчить про хорошу діагностику, увагу до хворих. Але такі показники мають мобілізувати на роботу всіх лікарів. Близько 40 % раку серед жінок – це захворюваність репродуктивної системи. За вчасного виявлення та лікування жінка може жити повноцінно й соціалізовано. Отож важливі щорічні профілактичні огляди, скринінгові обстеження. У чоловіків найпоширенішими видами онкології є рак передміхурової залози, шлунково-кишкового тракту, легенів та шкіри. Тож Віктор Парамонов наголосив на створенні й належному функціонуванні чоловічих кабінетів у медзакладах громад. Серед занедбаних форм раку, що виявили протягом 9 місяців 2024 року, 36,7% – рак шийки матки, 41,9 % – передміхурової залози, 34,7% – молочної залози. За словами Віктора Парамонова, рак шийки матки можна профілактувати щепленнями. Але таких у Національному календарі поки що немає.

– Лише в 2025 році в Україні планують спрямувати близько 85 млн грн на закупівлю цієї вакцини. Це звісно в масштабах країни не багато, але це вже перші кроки, – зазначає Парамонов.

Рак товстої і прямої кишки можна назвати «тихим вбивцею». Пухлина кишківника зростає повільно й не викликає жодних симптомів до тих пір, доки не досягне великого розміру. Але, на щастя, рак успішно лікується, якщо його вчасно діагностувати наголошує на цьому Віктор Шкварко, головний позаштатний онкохірург УОЗ ОДА.

– Колоректальний рак – це злоякісне новоутворення, що вражає товсту кишку, а саме ободову та пряму. Рак товстої кишки зазвичай спостерігається у людей старше 50 років. Та за останнє десятиріччя серед молодих людей кількість таких діагнозів майже зросла вдвічі. Цей тип раку починається зазвичай зі скупчення клітин, які називаються папіломами, що ростуть всередині кишки. Хоча вони не є злоякісними, та з часом можуть переростати в рак товстої кишки. Щодо нашого регіону, то кількість вперше виявлених пацієнтів із раком ободової та прямої кишки збільшилася протягом 2020–2023 років. Він є вищим ніж середній по Україні. Захворюваність на колоректальний рак у Черкаській області значно перевищує захворюваність по Україні, особливий стрибок спостерігається протягом останніх двох років.

– Понад 50 % пацієнтів із вперше виявленими злоякісними новоутвореннями товстої кишки мають 3 та 4 стадії захворювання, тобто виявляються занедбаними, – наголошує Шкварко.

Скринінгові тести й профілактичні обстеження є важливими інструментами запобігання і раннього виявлення раку ободової і прямої кишки. Вони дозволяють визначити не тільки рак, але й передракові новоутворення (аденоматозні поліпи), а також велику кількість інших захворювань товстої кишки: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, дивертикулярну хворобу товстої кишки та інші. Крім цього, із 1 січня 2025 року вступає в силу наказ МОЗ «Про забезпечення скринінгу і ранньої діагностики окремих видів раку та моніторингу стану здоров’я пацієнтів з груп ризику». Скринінг передбачає направлення пацієнтів з цільової групи (населення 50–75 років) надавачем ПМД на тест калу на приховану кров або на фекальний імунохімічний тест (ФІТ) кожні 2 роки. У разі позитивного результату тесту – направлення на колоноскопію та на консультацію до лікаря-онколога для подальшої діагностики та лікування.

Злоякісні новоутворення молочної залози посідають перше місце у структурі онкологічної захворюваності та смертності жіночого населення в Україні. Вони викорінили рак легенів та злоякісні новоутворення шкіри. Заходи з раннього (своєчасного) виявлення раку цієї локалізації, диспансерного спостереження за хворими після спеціального лікування дозволять досягти суттєвого зменшення смертності від раку молочної залози (РМЗ) та в кінцевому результаті зменшити витрати на медичну допомогу. За словами Андрія Тюріна, головного позаштатного спеціаліста з патології молочної залози УОЗ ОДА, якщо не виявляють хворобу при профоглядах, то жінки не доходять до виявлення проблеми, відповідно зростає занедбаність.

Показники смертності населення області від злоякісних новоутворень молочної залози за 2020 рік становили 28.5 на 100 тис. населення, 2021 рік – 29.16 на 100 тис. населення, у 2022 рік – 29,6 , 2023 рік – 26,2. А за 9 місяців 2024 року смертність сягнула вже 21.0 на 100 тис. Кількість хворих, виявлених із розповсюдженими стадіями хвороби за підсумками 9 місяців 2024 року становила 33,6, за 2023 рік – 30,1 і за останні 3 роки перевищує 25 відсотковий бар`єр (2021 рік 32,2%, 2022 рік 28,8%).

Захворюваність на злоякісні новоутворення молочних залоз дещо зменшилася  у порівнянні з останнім роком і за підсумками 9 місяців 2024 року становить 47 на 100 тис. населення.

– Для того, щоб своєчасно виявити хворобу та вилікувати її, необхідно щорічно проходити скринінг молочних залоз і найголовніше – направляти завчасно жінок, – говорить Андрій Тюрін.

– Основною метою усіх програм скринінгу є зниження показників смертності за рахунок ранньої діагностики. Чим небезпечний рак молочної залози, тим що на перших стадіях – це пухлина до 2 см. Тому золотим стандартом у обстеженнях є мамографія – основний метод діагностики захворювань молочних залоз, що дозволяє виявити пухлини від декількох міліметрів у діаметрі.

Мамографічне обстеження проводиться: у 35–39 років кожній жінці рекомендується одноразово пройти мамографію (якщо не планується вагітність); із 40 років скринінг проводиться кожні 2 роки; із 50 років – щороку.

Дитяча онкологія є однією з найгостріших проблем сучасного світу і однією з провідних причин смертності дітей і підлітків у всьому світі. За даними ВООЗ у світі щорічно новоутворення діагностують у 300 000 дітей віком від 0 до 19 років. Попри, задавалося б, невисокі показники рівня захворюваності та смертності, у глобальному масштабі онкологія у дітей щороку спричиняє втрату 11,5 млн років якісного життя унаслідок настання непрацездатності та передчасної смерті. Із з них 97,3% від втрачених років життя. Дитячий рак посідає шосте місце за тягарем для світової економіки у вимірі DALY, поступаючись лише раку легень, печінки, шлунка, молочної залози та колоректальному раку.

– Дитяча онкологія — не смертний вирок, а виліковна в сучасних умовах хвороба. Досвід європейських країн доводить, що 75–80% дітей із діагнозами злоякісних пухлин і лейкозів мають шанси знову бути здоровими, тоді як в Україні — близько 60%, — розповідає головний позаштатний гематолог-онколог дитячий Оксана Глухарева. При цьому шанси на одужання більші в разі вчасного виявлення захворювання, тобто на 1 чи 2 стадії раку.   Варто зазначити, що при лікуванні раку в дорослих лікарі радше борються за ремісію та продовження життя, тоді як при лікуванні раку в дітей онкологи націлені на виліковування. У Черкаському клінічному центрі онкології, гематології та паліативної допомоги над лікуванням однієї дитини трудиться ціла команда спеціалістів. Зокрема, це дитячі онкогематологи, педіатри, променеві терапевти, хіміотерапевти, діагности, психологи, інфекціоністи, реабілітологи, трансфузіологи та інші. Такий підхід забезпечує безперервність надання медичних послуг. Тобто в стінах одного закладу можна отримати всю необхідну допомогу, починаючи з діагностики, завершуючи реабілітацією та подальшим амбулаторним спостереженням. Фахівці Черкаського онкоцентру можуть похвалитися проведенням відразу декількох трансплантацій. У серпні 2023 року здійснили першу алогенну трансплантацію кісткового мозку від сумісного родинного донора —  шестирічного хлопчика для його десятирічної сестри. Маленькому донору, як зазначає Оксана Глухарева, навіть не знадобився психолог, аби налаштуватися на трансплантацію. Уже у квітні 2024 року виконали першу алогенну трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора з Німеччини. Маленькому пацієнту було лише 6 років. А вже рівно через тиждень відбулася перша трансплантація кісткового мозку від гаплоідентичного родинного донора. ТКМ здійснили від мами пацієнтки, адже жоден донор у світі їй не підійшов.

Проблема пізньої діагностики онкологічних захворювань у дітей залишається  стабільною протягом останніх років. Щорічно до  30%  пухлини у дітей діагностувалось на 3–4 стадіях. Ситуація в цьому році не покращилась: за 6 місяців 2024 року із 10 вперше виявлених хворих п’ятеро були госпіталізовані у вкрай тяжкому стані внаслідок розповсюдженості онкологічного процесу. – Якщо раніше мої колеги говорили, що 2 стадія — пізньодіагностована, то зараз у нашому відділенні 3 стадія вважається ранньою, — зазначає головний позаштатний гематолог-онколог дитячий Оксана Глухарева. Основними причинами пізньої діагностики, на її думку, залишаються: відсутність онконастороги та достатньої обізнаності у лікарів амбулаторної медицини; недостатнє інформування населення щодо ранніх ознак онкологічних захворювань у дітей.  Як такої профілактики онкологічних захворювань у дітей не існує, на відміну від дорослих. Однак, потрібно виявляти групи ризику та спостерігати за дітьми, які до них належать. Такі групи: діти з хронічним лімфаденітом; діти, які мають хронічний виразковий гастрит; діти, які мають обтяжений спадковий анамнез (наявність у членів родини онкологічних хвороб); пацієнти з хронічними персистуючими CMV та EBV- інфекціями; спостереження потребують спленомегалії, гепатомегалії; хронічні персистуючі вірусні гепатити В та С; діти з порушенням імунного статусу; діти з мегалобластною анемією. Для вирішення проблеми пізньої діагностики онкозахворювань у дітей, Оксана Глухарева пропонує проведення профоглядів школярів не рідше, ніж 1 раз на рік із обов’язковим оглядом ЛОРа, невролога, дитячого хірурга та лабораторними дослідженнями, а також рентгенографія ОГК та оглядом педіатра. Також обов’язковими мають стати УЗД у дітей одного року, при оформленні в дитячий садок чи школу; при виражених збільшених лімфовузлах, при скаргах на болі в животі, не рідше 1 разу на рік при гепатоспленомегалії, при EBV та CMV–інфекції та при довготривалому підвищенні температури.

– Ми всі кажемо, що діти – наше майбутнє. Зробімо щось для цього майбутнього. Ми не можемо зробити так, щоб наші діти не захворіли, але ми можемо зробити так, щоб онкологічний центр дитина покинула здоровою, — зазначає Оксана Глухарева.

Згідно з Національним канцер-реєстром України, серед чоловіків найбільш поширеною є патологія передміхурової залози, сечового міхура та нирки. За словами головного позаштатного онкоуролога УОЗ ОДА Романа Морару-Бурлеску, це є глобальною проблемою як в Україні, так і у світі. Найбільш вразливими до урологічних онкозахворювань є чоловіки від 45 до 75 років, при чому рак передміхурової залози є актуальною проблемою для усіх вікових категорій. Серед жінок онкоурологічна патологія майже не представлена — лише 4,9% відсотка віком від 0 до 17 років мають хвороби нирки. Серед уперше виявлених урологічних пацієнтів у Черкаській області статистика найбільш поширених онкоурологічних нозологій наразі така, що 95% становить рак передміхурової залози, нирки та сечового міхура. До того ж 33% пацієнтів мають 3 або 4 стадії раку нирки, близько 16% лікуються на таких же стадіях при онкології сечового міхура. Найбільшою проблемою області є рак передміхурової залози — понад 60% пацієнтів лікують онкологію вже на занедбаних 3 або 4 стадії. Загалом у Черкаській області рівень занедбаності раку нирки становить 22%, сечового міхура — 11,9%, передміхурової залози — 42%.

— Якщо говорити про рак передміхурової залози в нашому регіоні, то з 328 пацієнтів із цим діагнозом 100 пацієнтів пройшли профогляд уже в занедбаній формі раку і в таких пацієнтів не було нічого виявлено. Дуже велике питання, як тоді цей профогляд відбувався. Така ж ситуація і стосовно раку нирок. Тобто ці пацієнти роками живуть біля сімейного лікар, ходять на роботу, проходять профогляди й не виявляють патологій, які є формами раку, — розповідає Роман Морару-Бурлеску.

У 2017 році в Черкаській області було зафіксовано 84 пацієнти із раком простати на 4 стадії, а це 30% від загальної кількості по Україні. Уже у 2023 році таких пацієнтів було 147, тобто за 6 років показники зросли на 10%. Роман Морару-Бурлеску також наголошує на проблемі занедбаних форм раку у чоловіків.

Абсолютна більшість пацієнтів звертається до лікарів уже на пізніх стадіях, коли з’являються такі симптоми як кров у спермі, еректильна дисфункція, проблеми із сечовипусканням, дискомфорт в тазу та біль та скутість у суглобах. На його думку, основна проблема діагностики в тому, що сімейні лікарі надіються на урологів:

— Проте урологи не будуть займатися цією роботою і до них пацієнт звертається уже із симптоматикою. Пацієнт має бути знайдений сімейним лікарем ще до звернення до уролога. Виявити рак простати просто й для цього достатньо трьох основних напрямків: пальцеве ректальне дослідження (проте у світі воно наразі ставиться під сумнів), простатспецифічний антиген та УЗД — такі методи доступні в кожній громаді. Орієнтовна вартість лікування РПЗ залежно від стадії захворювання може становити до 1,5 мільйона гривень на рік: I стадія – до 50 тисяч грн за випадок на рік (одужання); II стадія – від 50 до 100 тисяч гривень на рік (можливо однократно при проведенні радикальних методів лікування) (одужання); III стадія – від 100 до 300 тисяч грн на рік (супровід); IV стадія – від 100 тисяч до 1,5 млн грн на рік. — Ми можемо лікувати, ми вміємо лікувати, ми маємо чим лікувати, але — пацієнтів на 1 чи 2 стадіях. На 3 чи 4 — там, де вмикається механізм сучасної медикаментозної терапії — ні лікарні, ні держава захистити цих пацієнтів не спроможні. Частка вини за це покладається і на нас, і на первинну медичну ланку. Це наш недолік, багатьох районних лікарів-урологів і багатьох неосвічених пацієнтів, – зазначає Роман Петрович.

Майже 200 пацієнтів щороку помирають від раку. Попри повільний темп розвитку, все ж симптоми хвороби починають турбувати тільки тоді, коли хвороба зайшла вже надто далеко, і шансів на повне одужання залишається мало. Причиною такої незадовільної онкоепідситуації є пізнє звернення пацієнта.

— Ця вся укомплектованість області урологічними відділеннями чи поліклінічними прийомами не працює. Єдиним методом подолання занедбаності рівня захворювання на рак є робота сімейного лікаря та онкоуролога. Більше ніхто нам не допоможе і нам не потрібні форми фінансування. Потрібна тільки співпраця, бажання та нормальна взаємодія між двома ланками. Сімейні лікарі не повинні про це забувати, а ми маємо про це нагадувати, — зазначає головний позаштатний онкоуролог УОЗ ОДА Роман Морару-Бурлеску.

Основна проблема, за його словами, полягає все ж у відсутності системного підходу, проте вирішення цієї проблеми – реальне.

Серед завдань — робота з цільовою групою населення, участь сегмента сімейної медицин , адже їх вкрай необхідно активно долучати та створення скринінгових центрів. Маршрут пацієнта, як зазначає онкоуролог, дуже простий і складається з визначення лікарем цільової групи своїх пацієнтів (чоловіки старше 50 років), проведення щорічного огляду, забезпечення скринінговим дослідження аналізу крові на PSA та проведення УЗД. Така перевірка для чоловіка є абсолютно доступною.

Завідувач відділу пухлин репродуктивної системи жінки Черкаського клінічного онкологічного центру, головний позаштатний онкогінеклог Управління охорони здоров’я Черкаської ОВА Олександр Майданюк розповів про стан діагностики та скринінгу патології шийки матки, а також окреслив маршрут пацієнтки у надавача первинної медичної допомоги.

Рак шийки матки В Україні рак шийки матки є другою основною причиною онкологічної захворюваності та смертності серед жінок віком від 30 до 54 років (на першому місці – рак молочної залози).

Відсоток пізнього діагностування раку шийки матки (на ІІІ–ІV стадіях) пов’язаний із недосконалими програмами боротьби з цим захворюванням і відсутністю вакцинації, тому цей показник щорічно тільки  зростає, запевняє Олександр Майданюк.

Згідно зі статистичними даними, кількість цитологічних досліджень щороку зменшується: якщо 2018-го року їх було понад 297 тисяч, то у 2023-му – вже близько 75,5 тисячі. За кілька років це призвело до збільшення кількості занедбаних випадків цієї недуги удвічі. Крім того, раніше ці показники по області були нижчими, ніж загалом по Україні, зараз же Черкащина лідирує серед інших регіонів.

– Щоб вирішити ці проблеми, терміново потрібно запроваджувати ефективні комплексні програми скринінгу раку молочної залози та раку шийки матки, а також обов’язкову вакцинацію від ВПЛ підлітків. Ідеться не тільки про дівчаток, а й про хлопців, адже чоловіки є переносниками цього вірусу, – зауважує завідувач відділу пухлин репродуктивної системи жінки. Зважаючи на стратегії Всесвітньої асамблеї організації охорони здоров’я та Ради національної безпеки й оборони України, до 2030 року 90% дівчат до 15 років мають бути вакциновані проти вірусу папіломи людини (ВПЛ); 70% жінок до 35 років та повторно до 45 років мають пройти скринінгові обстеження за допомогою високоефективного ВПЛ-тесту; 90% жінок, яким діагностували патологію шийки матки, мають отримувати відповідне лікування (жінки з передраковими станами та інвазивним раком).

– Цитологічний скринінг патології шийки матки з мікроскопічним дослідженням цервікального мазка допомагає виявити та профілактувати рак шийки матки на ранніх стадіях за умови широкого охоплення скринінгом жіночого населення (в ідеалі – близько 80%) та своєчасного лікування виявленої передонкопатології. Це підтверджує досвід Фінляндії та інших скандинавських  країн Європи,  де найкраще у світі функціонує система скринінгу та вакцинації проти цього захворювання: випадки цієї недуги серед корінних жительок країни стали рідкісними, – розповідає пан Олександр.

У Черкаській області профілактичні огляди жінок із цитологічним скринінгом патології шийки матки достатньо якісно й ефективно проводять уже понад 40 років. Не так давно такими дослідженнями в області охоплювали понад 70% жіночого населення. За словами Олександра Майданюка, значне зменшення обстежень почалося з реформуванням системи охорони здоров’я, з відокремленням закладів первинної медико-санітарної допомоги, що не проводять системну профілактичну роботу на належному рівні.

Починаючи з 2020 року держава не фінансує цитологічні дослідження за програмою медичних гарантій, але Черкаський онкоцентр проводить ці дослідження для пацієнтів безкоштовно за електронним направленням.

За найновішою інформацією Міністерства охорони здоров’я ризик розвитку раку шийки матки можуть спричинити кілька факторів: ВПЛ, ВІЛ/СНІД, інші захворювання імунодефіцитного характеру; інфекції, що передаються статевим шляхом; рак шийки матки в сімейному анамнезі; лікування дисплазії шийки матки в анамнезі; ранній початок статевого життя до 18 років, велика кількість статевих партнерів; куріння; низький соціально-економічний статус жінки (родини); сексуальне чи інше насильство щодо жінки; тривалий стрес; вплив канцерогенів, як-от хімічні речовини, на робочому місці.

Для рутинного скринінгу раку шийки матки за інформованої згоди пацієнтки цитологічне дослідження проводять кожні 3 роки у жінок 21–65 років або первинне тестування на ВПЛ із генотипуванням (для визначення ВПЛ високого онкогенного ризику) кожні 5 років з 25 до 65 років. Усім жінкам рекомендують щорічні гінекологічні огляди від початку статевого життя для вчасного виявлення іншої гінекологічної патології.

Олександр Майданюк наголошує, що вакцинація – основний та ефективний метод профілактики раку шийки матки та інших п’яти захворювань, пов’язаних із ВПЛ високого онкогенного ризику. Починати щеплення бажано з 9-річного віку до початку статевого життя та проводити до 45 років, але можлива вакцинація і пізніше. В Україні для цього зареєстровані два препарати: Церварикс та Гардасил. Тривалість захисту після вакцинації – щонайменше 12 років. Зараз у Черкаській області таке щеплення можна зробити лише власним коштом, хоча доречно виділяти гроші і з місцевих бюджетів, як це зробили в Києві та Одесі.

За словами фахівця, спеціальних скринінгових програм чи онкомаркерів для раннього виявлення раку тіла матки немає. Для ранньої діагностики цього захворювання застосовують УЗ-дослідження органів малого тазу (не рідше одного разу на рік).

– Клінічно найбільш частими проявами раку ендометрію є постменопаузальні кров’янисті виділення або нерегулярні менструальні кровотечі в репродуктивному віці. У постменопаузальному віці можна запідозрити недугу при УЗД малого тазу: буде наявна гіперплазія ендометрію – більше як 5 мм. Фактори ризику – ожиріння, цукровий діабет та гіпертонія, – розповідає пан Олександр.

Позитивним  те, що кількість занедбаних випадків цього захворювання у пацієнтів на Черкащині останніми роками зменшується, до того ж цей показник нижчий за середні дані загалом по Україні.

Через особливості розташування яєчників і біологічні характеристики більшості варіантів епітеліального раку складно діагностувати рак яєчників на більш ранній, виліковній стадії, розповідає завідувач відділу пухлин репродуктивної системи жінки. На цю недугу можуть вказувати симптоми, що включають здуття живота, тазовий біль або біль у животі, труднощі із вживанням їжі або швидке відчуття насичення, а також нестримні позиви або часте сечовипускання (особливо якщо ці симптоми виникли вперше, тривають більш як 12 днів на місяць і не зумовлені будь-яким раніше підтвердженим злоякісним новоутворенням або іншою відомою причиною). Щоб точно встановити діагноз на ранній стадії захворювання та збільшити шанси на повноцінне життя у пацієнток, яким діагностували рак яєчників, медики застосовують скринінг за допомогою УЗД та/або визначення в сироватці онкомаркеру CA-125.

За словами Олександра Майданюка, кількість занедбаних випадків цієї нелуги на Черкащині дещо зростає, проте показники є значно меншими у порівнянні із середньостатистичними даними загалом по Україні.

Хірург-онколог, дерматолог Черкаського клінічного онкологічного центру Ігор Мовчан розповів про роль дерматоскопії у діагностиці злоякісних новоутворень шкіри. Рак шкіри, включно з різними видами меланоми, є найпоширенішим серед усіх онкопатологій. Як зауважує Ігор Мовчан, показники 2019–2024 років свідчать про зростання захворюваності на меланому, однак і шанси на виживаність пацієнта з такою недугою останнім часом дещо вищі. Захворюваність на рак шкіри з кожним роком зростає, це пов’язано, зокрема, зі старінням населення, бо недуга більше вражає літніх людей. Треба бути готовим до цього і готуватися до подальшого зростання показників, каже дерматолог.

– Щоб уникнути погіршення показників, треба взятися за розробку і впровадження систематичної програми скринінгу, підвищувати рівень обізнаності та медичної освіченості населення, наголошувати на важливості ранньої діагностики й робити її доступнішою, забезпечити медзаклади сучасним діагностичним обладнанням, а також налагоджувати моніторинг і збір даних, – говорить Ігор Мовчан.

Розробка та впровадження систематичної програми скринінгу, за словами хірурга-онколога, включає планові огляди населення: запроведення регулярних обстежень людей старшого віку (котрим більше як 50 років) та людей із підвищеним ризиком (зокрема тих, хто працює на відкритому повітрі). На цьому етапі слід говорити також про покращення доступу до дерматологів і мобільні діагностичні бригади. Наприклад, потрібна організація виїзних консультацій фахівців для огляду жителів у сільській місцевості та важкодоступних районах, де часто через віддаленість від медичних закладів спостерігається вища занедбаність недуги.

Важливий крок – підвищення рівня обізнаності та медичної освіченості населення. Для цього потрібні відповідні інформаційні кампанії: проведення лекцій, поширення тематичних матеріалів, соціальних роликів.

Особлива увага – на самоогляді шкіри та ризиках тривалого перебування на сонці без захисту. У партнерстві з громадськими організаціями, навчальними закладами та ЗМІ вдасться ефективніше просувати знання про захворювання шкіри. Забезпечення ранньої діагностики, за словами Ігоря Мовчана, передбачає навчання медичного персоналу, упровадження телемедицини й прискорення маршрутизації пацієнтів. – Треба регулярно проводити тренінги для лікарів загальної практики щодо виявлення злоякісних новоутворень на ранніх стадіях. Це допоможе медичним працівникам первинної ланки краще ідентифікувати підозрілі випадки. Щоб мінімізувати час до початку лікування, слід оптимізувати систему направлення пацієнтів до спеціалізованих установ або на консультацію до дерматоонкологів, – роз’яснює лікар. Не буде прогресу й без сучасного діагностичного обладнання. За словами Ігоря Мовчана, потрібно придбати дерматоскопи й навчити персонал ними послуговуватися. щоб виявляти злоякісні утворення шкіри на ранніх стадіях. Для моніторингу змін та підвищення якості діагностики варто оцифровувати і зберігати зображень шкіри, тож знадобиться спеціальна система обробки зображень. Насамкінець важливим є налагодження моніторингу та збору даних. Йдеться про реєстрацію та облік випадків (забезпечення обліку та спостереження за динамікою й ефективністю лікування) й оцінку результатів (аналіз даних дасть змогу відстежувати ефективність впроваджених заходів).

Авторка: Ангеліна Бородай, студентка 3 курсу ОП “Журналістика” ЧНУ ім. Богдана Хмельницького

Менторка: Тетяна Очеретяна

Джерело: novadoba.com.ua
© novadoba.com.ua