image_2024-08-06_12-41-52-1200x731.png

Черкаському онкоцентру – 70: відділ клінічної онкології

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею публікуємо цикл матеріалів про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

У серпні 1971 року в структурі Черкаського обласного онкологічного диспансеру відкрили хіміотерапевтичне відділення на 20 ліжок. Відділення було розташоване на другому поверсі триповерхового корпусу.

Першою завідувачкою хіміотерапевтичного відділення стала Шевцова Ольга Володимирівна (у минулому лікар-радіолог), яка тривалий час уособлювала в собі і єдиного лікаря-ординатора. Інші лікарі працювали у відділенні за сумісництвом: лікар-радіолог Підгорний Володимир Прокопович, лікар-рентгенолог Пельцер Роман Олександрович, лікар-онкохірург Буднєвич Аркадій Львович.

Першою старшою сестрою хіміотерапевтичного відділення стала Гавриленко Марія Григорівна (у минулому медсестра хірургічного відділення).

На початку свого існування відділення виконувало два основні завдання: хіміотерапевтичне лікування онкологічних хворих; обстеження «діагностичних» хворих.

У своїй роботі лікарі застосовували здебільшого системну монохіміотерапію циклофосфамідом, метотрексатом, тіотефом, вінкрістіном, хонваном.

Із 1975 року поступово зростало відділення хіміотерапії за рахунок збільшення кількості ліжок (20-30-40) та персоналу.

У 1980 році у відділення приходить працювати штатним лікарем-ординатором Раїса Олександрівна Завадовська, яка згодом стає завідувачкою, та інші лікарі: Юрій Васильович Самохвал, Наталія Олімпіївна Вохмяніна. У цей час основні завдання відділення залишались незмінними.

У своїй роботі лікарі застосовували здебільшого системну поліхіміотерапію. У клінічну практику увійшли такі цитостатики як доксорубіцин, цисплатин, блеоміцин.

У 1993 році з введенням у дію нового 9-поверхового корпусу та збільшенням ліжкового фонду диспансеру, хіміотерапевтичне відділення було розширене до 60 ліжок та переведене на 7–8 поверхи нового корпусу. У диспансерно-поліклінічному відділенні почав працювати кабінет амбулаторної хіміотерапії.

Із 1997 по 2016 роки відділення очолює В’ячеслав Анатолійович Аскольський, лікар-онколог першої категорії. Лікарі-ординатори, онкологи першої та другої категорій: Наталія Олімпіївна Вохмяніна, Юрій Васильович Самохвал, Ангеліна Юріївна Ярмоленко, Марина Валентинівна Аскольська.

На сучасному етапі відділення хіміотерапії здійснює різноманітні види цитостатичного медикаментозного лікування онкохворих, зокрема: системна, локальна, регіональна, поліхіміотерапія з використанням найсучасніших цитостатичних, гормональних та інших лікарських засобів (таксани, гемзар, кампто, кселода).

Із 2016 по 2022 роки створений обласний центр клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний). Керівництво роботою ОЦКО здійснює завідувач Юрій Васильович Самохвал та сестра медична старша Інна Василівна Плахотня, сестрою господинею є Олена Василівна Осауленко.

У центрі працює 5 лікарів-онкологів: Олександр Анатолійович Заїка, Галина Миколаївна Таран, Тетяна Олександрівна Гончаренко, Анастасія Олександрівна Бондаренко, Юлія Олександрівна Рой.

У своєму складі обласний центр клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний) має:

    • 25 ліжок стаціонару цілодобового перебування;

    • 35 ліжок стаціонару денного перебування;

    • два маніпуляційні хіміотерапевтичні кабінети;

    • один процедурний кабінет;

    • дві палати для особливо важких хворих;

    • інші (другорядні) кабінети, кімнати, приміщення;

    • відділення клінічних випробувань.

За 2022–2024 роки створено відділ клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний). ВКО очолює завідувач відділу Юрій Васильович Самохвал, сестра медична старша Інна Василівна Плахотня, працівниця з господарської діяльності Олена Василівна Осауленко.

Ординатори ВКО лікарі-онкологи: Олександр Анатолійович Заїка, Галина Миколаївна Джуманязова, Дарія Олександрівна Левковська, Юлія Олександрівна Рой, Ірина Андріївна Богатирьова, Олена Сергіївна Лаврова.

Олександр Заїка

Наш заклад – це місце надання кваліфікованої, спеціалізованої медичної допомоги всім пацієнтам, не залежно від місця проживання, – говорить лікар-онколог Олександр Заїка. – У цей складний для країни й українців час ми намагаємося якнайкраще дбати про наших пацієнтів, допомагати боротися їм із складною недугою.

Медичні спеціалісти:

  • сестри медичні стаціонару (палатні) Ольга Григорівна Сагайдак, Анна Олександрівна Шамрай, Альона Юріївна Чижевська;

  • Сестри медичні стаціонару (процедурного кабінету): Наталія Олександрівна Сліпець, Лідія Іванівна Путіна, Світлана Михайлівна Салоух, Ярослава Ярославівна Мануйлова;

  • молодший медичний персонал: Зобенько Л.І., Шевчук В. В., Тертична В. О., Тертична С. Д., Тищенко Н. С., Бойко А. В., Хіміч А. В., Гаман І. Ю., Ахмедова Л. П., Кучеренко Н. В., Устименко Н. В.

Моя робота – це моє життя. Щодня багато спілкуюся з пацієнтами й дуже приємно спостерігати, коли лікування йде їм на користь, стає краще, хвороба відступає. Дуже хочеться, щоб таких випадків у роботі було якомога більше, – говорить Наталія Сліпець, сестра медична стаціонару (процедурного кабінету). – Своїм колегам бажаю терпіння, нехай робота приносить радість і звісно ж натхнення.

Наталія Сліпець

ВКО розташований на 7-му поверсі 9-поверхового корпусу підприємства та має додаткові площі, ліжка в приміщенні відділу клінічних випробувань та кабінет консультативного прийому в диспансерно-поліклінічному відділенні.

Відділ клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний) розрахований на 60 ліжок і складається з 25 ліжок стаціонару цілодобового перебування та 35 ліжок стаціонару денного перебування та ліжок відділу клінічних випробувань. Навантаження дуже зросло порівняно з іншими роками. У відділ поступають щодня до 60 хворих.

 


image_2024-08-06_09-38-53-1200x591.png

Державне підприємство „ДІЯ“ у межах наданих законодавством повноважень створило мультимедійну платформу та забезпечує її функціонування шляхом створення та поширення за її допомогою фото-, відеоконтенту та цифрового контенту.

Мультимедійна платформа забезпечує інформування міжнародної спільноти про реальний стан безпекової ситуації та події в Україні, а також протидію російській пропаганді, популяризацію України у світі. Основним засобом поширення інформації мультимедійної платформи є веб-сайт.


image_2024-08-05_22-13-16-1200x673.png

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею публікуємо цикл матеріалів про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

Історія гематологічного відділення починається з 1959 року, коли в м. Черкаси прибула лікар Вінокурова Тетяна Сергіївна. Вона щойно закінчила клінічну ординатуру з гематології під керівництвом професора Яновського в Інституті клінічної медицини м. Києва й була призначена першим гематологом у Черкаській області.

У ті роки гематологія тільки-но починала відокремлюватися від загальної терапії. Навіть науково-дослідного інституту гематології в Україні ще не існувало. Діагностування хворих вважалось доволі складним, а лікування − безперспективним. У медичних закладах м. Черкаси аналіз крові з лейкоформулою робили лише особливо важким хворим, а методикою підрахунку тромбоцитів володіли не всі лабораторії.

Спочатку для гематологічних хворих виділили 15 ліжок при першому терапевтичному відділенні обласної лікарні. Через три роки в 1962 році відкрили гематологічне відділення на 40 ліжок при станції переливання крові. На цей час у відділенні крім Тетяни Сергіївни Вінокурової, яка стала завідувачкою, працювали ще три лікарі: Галкін Семен Якович, Єсьман Валентина Юхимівна, Самохвал Ольга Прокопівна. Першою старшою медсестрою була Логвіненко Наталія Костянтинівна.

Кілька разів на тиждень лікарі-гематологи вилітали по викликах обласної «Санавіації». Саме «вилітали», тому що в той період на консультації спеціалістів доставляли літаками-кукурузниками. Багато лікарів страждали від таких недосконалих методів транспортування, але знов і знов летіли, щоб врятувати комусь життя.

Із часом стало зрозуміло, що гематологічне відділення потребує серйозної діагностичної бази, якої не має СПК. Із 1 листопада 1972 року гематологічне відділення було переведене в обласний онкологічний диспансер. Гематологічна служба сформувалася як повноцінна одиниця в структурі охорони здоров’я області. З’явилися досягнення: успіхи в лікуванні хронічної мієлоїдної та лімфатичної лейкемії, впровадження радикальної програми променевої терапії хворих на лімфогранулематоз. Про черкаську гематологію колеги казали «Тут лікують пухлини, а не одні залізодефіцити». Завідувачка відділення Вінокурова Т. С. разом із Галкіним С. Я. за результатами роботи відділення опублікували 18 статей для медичних журналів.

Із 1974 року завідувачкою гематологічного відділення стає Гниляк Ганна Яківна, у минулому лікар-реаніматолог. Із її приходом гематологія набирає рис інтенсивної терапії. Це терапія критичних станів, обсяг інфузійної терапії. Ганна Яківна вперше запровадила плазмоферез як метод лікування при множинній мієломі, первинній імунній тромбоцитопенії, еритроцитоферез при полцитемії. У відділенні розширились показання для забору аспірату та біопсії кісткового мозку.

Чергове новосілля на 60 ліжок гематологічне відділення справило в 1993 році, коли був побудований 9-поверховий корпус онкологічного диспансеру (тепер Клінічний центр онкології). У цей час завідувачем гематологічного відділення стає Віктор Володимирович Парамонов. Його призначення співпадає з періодом бурхливого розвитку вітчизняної гематології.

Після розпаду СРСР припинилась інформаційна блокада досягнень передових країн світу і лікарям України стали доступні сучасні протоколи лікування лейкемій, лімфом. З’явилась можливість використовувати абсолютно нові хіміопрепарати. Уперше як про реальність в Україні заговорили про трансплантацію кісткового мозку, виліковування деяких онкогематологічних захворювань. Посилилася профілактична робота серед населення, удосконалювалась кваліфікація медичних працівників із акцентом на раннє діагностування онкогематологічних хвороб. Наслідком цих зусиль стало збільшення відсотку хворих на перших стадіях, у незанедбаному стані, і як результат − подовження тривалості життя. Але з іншого боку стало зрозуміло, що досягнути нових вершин неможливо без матеріально-технічного переобладнання гематології. Так зароджувалась ідея створення центру трансплантації кісткового мозку в нашому закладі. У 1998 році була перша спроба втілення мрії про трансплантацію в життя − побудовано асептичний блок, 2 лікарі пройшли стажування в Клініці гематології м. Катовіце, Польща. Але на той час не було надійних партнерів-постачальників, обладнання надійшло недоукомплектоване, трансплантація не розпочалась.

У 1998 році завідувачкою гематологічного відділення стала Пилипенко Ганна Василівна. Розпочали роботу за графіком цілодобових чергувань, створені блоки інтенсивної терапії. Разом зі станцією переливання крові організовано виробництво тромбоконцентрату. Засвоєна техніка ведення хворих у стані агранулоцитозу. Відділення отримало позитивний досвід лікування за схемами високодозової терапії. За показниками лікування пацієнтів із лімфомою Ходжкіна відділення отримали результати співставні з Європейськими клініками.

Із 2000 року по 2003 рік лікарі відділення проводили роботу в сумісному українсько-американському проєкті «Дослідження частоти та природи лейкемії, лімфом та інших захворювань крові у осіб, які брали участь у ліквідації Чорнобильської аварії (ліквідаторів)». Із осені 2004 року стартувала участь відділення в клінічних випробуваннях.

Із 2017 року року завідувачкою стає Олена Володимирівна Лук’янець. У березні 2019 року Черкаською обласною радою прийнята Обласна програма «Трансплантація аутологічних гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку та периферичної крові на 2019−2023 роки». За кошти обласного бюджету виконана реконструкція блоку інтенсивної терапії гемобластозів із автономною вентиляцією, HEPA-фільтрами, клімат-контролем. Паралельно в Клінічному центрі онкології покращувалось оснащення клініко-діагностичної лабораторії. Була вирішена проблема безперебійного цілодобового постачанні компонентів крові.

Я все життя працюю в Черкаському онкоцентрі, а це вже 32 роки. Ми дорослішаємо, заклад стає все кращим, розвиненішим, сучаснішим. Ми зробили квантовий скачок – від гумових крапельниць до протокових цитафлюриметрів і сепараторів крові. На відстань як для роботи однієї людини – це шалені зміни, − говорить Олена Лук’янець.Я бажаю нашому закладу так тримати. А нашій Україні – перемоги й процвітання.

27.11.2019 виконана перша аутологічна трансплантація гемопоетичних клітин периферичної крові. Здійснилася мрія Черкаської гематології довжиною в 20 років.

18.12.2019 Черкаський обласний онкологічний диспансер включений Кабінетом Міністрів України до пілотного проєкту з трансплантації.

07.07.2021 виконана перша родинна алогенна трансплантація.

18.08.2021 в Клінічному центрі онкології виконана перша в Україні неродинна алогенна трансплантація кісткового мозку дорослому. Клітини першого кісткового мозку буди доставлені з Німеччини.

Із початком великої війни 24.02.2022 робота у відділі гематології не зупинилася ні на мить. Кількість пацієнтів, що потребували допомоги, збільшилась за рахунок внутрішньо переміщених осіб.

01.08.2023 створений Відділ гематології та трансплантації кісткового мозку, який об’єднує три блоки: блок гематології дорослих, блок трансплантації кісткового мозку, блок дитячої онкології та гематології. Блок трансплантації кісткового мозку очолив Богдан Борисович Скульський.

Працювати тут почав із 2019 року на посаді лікаря-інтерна. А лікарем-гематологом – уже з липня 2022 року. Насамперед усі лікарі люблять свою роботу за можливість допомагати людям. Найбільша радість, коли бачиш, що твоя робота приносить плоди, пацієнти одужують, ти зустрічаєшся із ними раз на пів року на планових оглядах, у них усе добре, немає скарг, вони перебувають у ремісії. Це найкраща сторона нашої роботи. Спілкування з людьми та позитивний результат, що ми отримуємо, – це те, що найбільше мені подобається у роботі, − зазначає Богдан Скульський. − Дуже хочеться, щоб ми продовжували рухатися семимильними кроками, як це відбулося й раніше й є нині, щоб ми задавали темп, щоб були в деяких напрямках флагманами, адже в нас є потенціал, кадри, люди, в яких горять очі.

24.08.2023 в Клінічному центрі онкології виконана перша алогенна родинна трансплантація дитині.

Лікарі відділу стажувалися в кращих клініках Латвії, Литви, Польщі, США, Німеччини, Ізраїлю.

На 01.08.2024 відділом гематології та трансплантації кісткового мозку виконано 154 аутологічних та 64 алогенних трансплантацій.

За останні 10 років щорічна кількість пацієнтів, що отримують лікування збільшилась на 47,5 % і сягнула в 2023 році 2 714 осіб.

 


red-and-green-colorful-illustrative-medical-facebook-post-11.png

2 серпня Кабінет Міністрів схвалив Національну стратегію щодо контролю злоякісних новоутворень до 2030 року. Крім того, затвердили план дій з її реалізації до 2025 року.

Стратегію розробили для втілення державної політики з питань протиракової боротьби, зниження рівня захворюваності та смертності, спричиненої онкозахворюваннями, а також забезпечення високоякісного доступного лікування онкопацієнтів та їхньої реабілітації.

За словами міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, ця стратегія дасть змогу комплексно підходити до лікування онкологічних захворювань, уніфікувати підходи та скоординувати зусилля в боротьбі з раком на всіх рівнях.

Національна стратегія контролю злоякісних новоутворень передбачає такі напрями роботи:

  • забезпечення первинної профілактики онкологічних захворювань та сприяння їхньому ранньому виявленню,
  • покращення доступу пацієнтів до спроможної мережі закладів охорони здоров’я,
  • підвищення рівня професійної освіти медичних працівників,
  • поінформованість населення,
  • забезпечення реабілітації, догляду та паліативної допомоги онкохворим пацієнтам та підтримка їхнім доглядальникам на всіх рівнях.

Джерело — Урядовий портал


img_2332-768x512-1.jpg

31 липня Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради святкує 70 років із дня заснування. Медичний заклад для прийому онкологічних хворих відкрили у 1954 році. Із нагоди ювілею в закладі відбулося урочисте засідання.

Директор онкоцентру Віктор Парамонов у вітальному слові зазначив:

«Сьогодні незвичайний день, адже людина подібний ювілей може зустріти 2–3 рази за час роботи. Сьогодні працює четверте покоління онкологів, які за ці 70 років розбудовували, створювали та зберегли в тяжкі моменти онкологічну службу області. Вони не втекли, не злякалися важкої роботи, не звільнились, а залишились працювати в цьому колективі. Медична галузь – це не галузь одиночок».

🙌 Долучилися до привітань голова Черкаської ОВА Ігор Табурець, голова обласної ради Анатолій Підгорний, керівниця управління охорони здоров’я Черкаської ОВА Антоніна Уманець та депутати обласної адміністрації.

👏 Під час засідання спільно з керівництвом області медиків нагородили Почесними грамотами «за вагомий особистий внесок у розвиток галузі охорони здоров’я, високий професіоналізм у наданні медичної допомоги в умовах воєнного стану, сумлінну працю та з нагоди 70-ї річниці створення закладу» Черкаської обласної державної адміністрації.

💭 «Історія успіху вашого закладу – це історія всього колективу, кожного працівника та працівниці. Це непрості історії боротьби з хворобою пацієнтів. Фраза “один в полі не воїн” актуальна і в медичній сфері, адже тільки разом робиться така величезна справа», звернувся до присутніх із привітальним словом голова Черкаської обласної державної адміністрації Ігор Табурець.

Цього року керівництво онкоцентру продовжило традицію нагородження працівників – молодим спеціалістам вручили дипломи «Надія онкології», які засвідчують, що вони є успішними сьогодні та перспективними завтра фахівцями онкологічної галузі.  

☝️ Як зазначив голова обласної ради Анатолій Підгорний, за назвою «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги» стоїть титанічна робота лікарів, які щодня борються з онкологією і демонструють головне гасло своєї роботи про те, що рак – це не вирок.

🔹 Під час заходу згадали історію створення медичного закладу, його вагомі здобутки  та першого головного лікаря – Володимира Рибку.

🟢 Нині Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги – єдиний заклад охорони здоров’я в області для надання високоспеціалізованої медичної допомоги дорослим та дітям, хворим на злоякісні новоутворення та онкогематологічні захворювання. Запрошені гості та колектив онкоцентру висловили надію на подальше процвітання медичного закладу та вагомі здобутки в майбутньому.


image_2024-07-31_12-21-20-1200x667.png

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею публікуємо цикл матеріалів про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

15 травня 1993 року в Черкаській міській лікарні відкрили обласне дитяче онкологічне відділення. Створила й багато років очолювала дитячу гематологію Черкаської області Іванова Ірина Юріївна.

Із 1 квітня 2002 року дитяче відділення запрацювало на базі Черкаського обласного онкологічного диспансеру та почало виконувати функції обласного центру дитячої онкології та гематології.

28 квітня 2021 року в ОЦ ДОГ виконали першу аутологічну трансплантацію кісткового мозку.

Із 1 серпня 2023 року обласний центр дитячої онкології та гематології ввійшов до складу відділу гематології та трансплантації кісткового мозку й отримав нову назву – блок дитячої онкології та гематології.

24 серпня 2023 року здійснили першу алогенну трансплантацію кісткового мозку від сумісного родинного донора. Донору – 6 років, а реципієнту – 10 років.

3 квітня 2024 року виконали першу алогенну трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора. Маленькому пацієнту було лише 6 років.

14 квітня 2024 року відбулася перша трансплантація кісткового мозку від гаплоідентичного родинного донора.

У блоці застосовують сучасні методи діагностики та лікування дітей із солідними пухлинами, онкологічними та неонкологічними захворюваннями крові, працює кваліфікований медичний персонал, здатний здійснювати всі види лікування: високодозову хіміотерапію та трансплантацію кісткового мозку. Створені всі умови для довготривалого перебування дітей: бокси інтенсивної терапії із сучасної вентиляційною системою і клімат-контролем, 1−2-місні палати, за потреби перебування батьків їх обов’язково забезпечують ліжком, є мінікухня, де можна самостійно приготувати їжу своїй дитині, ігрова кімната, спортивний зал. Також працює педагог-психолог, який допомагає адаптуватися дітям до важкого лікування.

Ще 30 років тому рак у дітей майже завжди був вироком. Але співпраця з клініками України, що розпочалася ще 1995 року в складі кооперативної групи «Дитячі гострі лейкемії та лімфоми України», прагнення професійного розвитку колективу, набуття знань завдяки стажуванням на базі провідних клінік України та інших країн, застосування в лікуванні сучасних клінічних протоколів вивело дитячу онкогематологію з категорії невиліковних хвороб у категорію таких, що можна вилікувати у 75% випадків.

Оксана Глухарева

Завідувачка блоку дитячої онкології та гематології Оксана Глухарева працює в онкоцентрі протягом 22 років.

Я люблю свою роботу, адже насамперед бачу результат своєї праці. Працюю з дітьми, а це – найщиріші, найдобріші, найвеселіші маленькі люди. Нам не сумно, попри те, що ми разом боремося зі складними недугами, – зазначає пані Оксана. – У колективу Черкаського обласного клінічного центру багато амбітних планів щодо подальшого розвитку та впровадження сучасних методів лікування онкологічних захворювань, тому я бажаю своїм колегам терпеливості, витримки, професійного розвитку та міцного здоров’я.

Марина Пухальська

Марина Пухальська, сестра медична, координатор блоку дитячої онкології та гематології прийшла працювати сюди відразу після завершення навчання в коледжі.

От уже 16 років я тут. Зрозуміла, що це моє покликання, дуже люблю працювати з дітьми. Я переконана, що рак – це не вирок, а просто діагноз, із яким нині можна успішно боротися, лікувати. Маленькі наші пацієнті дуже вдячні, – ділиться Марина Пухальська. – Своїм колегам бажаю мирного неба, натхнення, терпіння і розвитку.

У своїй професійній діяльності колектив завжди пам’ятає: «Доброта, співчуття, любов до дітей і велике бажання їм допомогти – це те, без чого неможлива робота нашого блоку. Адже життя кожного маленького пацієнта – це для нас найбільша цінність».

 


image_2024-07-30_22-57-15-1200x647.png

Один із провідних медичних закладів регіону — Черкаський обласний клінічний онкологічний центр — святкує 70-річчя! За цією датою — тисяча врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр — це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування.

Із нагоди ювілею публікуємо цикл матеріалів про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

У 1954 році під керівництвом першого головного лікаря Рибки Володимира Йосиповича створено обласний онкодиспансер. Багато сил, терпіння, професійної майстерності, часточку своєї душі вклав він в організацію онкологічної допомоги населенню. У його складі було відкрито рентгенодіагностичний кабінет. Завідувачем призначений Білий О. Н., який працював до 1973 року. У створенні кабінету брали участь лікар Колодочка Л. І., лаборанти Рожков А. О., Тесленко О. Д., санітарка Смірнова Е. Д. Працювали спочатку на апараті АРД – 2.

Перший завідувач рентген-кабінету Білий О.Н., працював до 1973 року. Лікар-рентгенолог Зоріч З.А., працювала з 1972 по 2006 рр. Із 1973 р. по 1977 р. очолювала роботу рентгенкабінету.

Із 1970 року у зв’язку з розширенням та з переводом онкодиспансеру до нового корпусу по вул. Менделєєва у складі рентгенкабінету з’являється ще один апарат РУМ-10. З 1969 по 1989 роки у кабінеті працює Пельцер Р.О.

Із 70-х років на базі рентген-відділення починає функціонувати консультативне бюро у складі лікарів-рентгенологів Білого О.Н., Зоріч З.А.,Пельцера Р.О., хірурга-онколога Чернявського М.М., хіміотерапевта Шевцової О.В.

У 1972 починає лікарську практику лікар Зоріч З.А, а з 1973 по 1977 — очолює роботу кабінету.

У 1977 році відкрито рентгенкабінет у новому поліклінічному корпусі з апаратом РУМ – 10.

Лікар Костюк Валентин Васильович

Із 1977 по 2001 рік працював, а по 1989 р. був завідувачем лікар Костюк В.В.

У 70-80 роки працювали лікарі-рентгенологи Валентин Завадовський, Олександр Іволгін, Горобець В.М., Мельник П.П., Казмірчук М.І.; рентгенолаборанти Остроухова А.М., Доценко В.І., Богданович Г.М., Мовчан А.Д., Гінзбург А.О., санітарки МірошниченкоВ.І., Носова О.В., Юченкова К.М., Ладан О.П.

Із 80-х років обстеження проводяться на апаратах РУМ – 2 з ЕОП, дентальних апаратах 5Д-1, 5Д-2 та мамографічному апараті «Електроніка».

З 1984 року лікарський колектив поповнюють лікар Тетяна Шарапа та рентгенолаборант Олександра Кушпіта, яка виконувала обов’язки старшого рентгенолаборанта по 2017 рік.

У 1985-1987 роках починають працювати лаборанти Валентина Обруч, Галина Мислюк, Войток О.А.

У 1989 році рентгенкабінет почала очолювати Рябчун Антоніна Іллівна. За 31 рік завідування, завдяки наполегливості та відданості своїй справі, рентгенкабінет став прогресивним обласним рентгенологічним центром із сучасною рентгенодіагностичною апаратурою та  висококваліфікованими лікарями- рентгенологами та рентгенолаборантами. За час роботи зарекомендувала себе висококваліфікованим лікарем, талановитим організатором, внесла особистий внесок в розвиток онкологічної рентген служби області. Під її чуйним, професійним керівництвом виховано не одне покоління лікарів-рентгенологів та рентгенолаборантів.

Рябчун Антоніна Іллівна, завідувачка ОЦПДН (рентгенодіагностичного відділення), працювала й очолювала центр з 1989 року по 2020 рік

У 1989 році проведено реконструкцію в рентгенкабінетах стаціонару: встановлено 2 апарати РУМ – 20 з ПРЗ.

Протягом 90-х років працювали лікар Стоян І. П., молодші медичні сестри з догляду за хворими Кононенко Л. В., Попова І. В. з 1993 р. лаборанти – Мельник Н. Б. та Гамма Н. А.

У 1997 році згідно з наказом МОЗ України про «Удосконалення організації служби променевої діагностики й променевої терапії» рентгенкабінет онкодиспансеру було перейменовано на Рентгендіагностичне відділення. Цього ж року введено в експлуатацію апарат «SIRESKOPCX».

Із 1998 по 2007 рр. у відділенні працював лікар Цебровський О. Е.

З 2001 року у відділенні впроваджено нові технології фотообробки рентгенівської плівки Kodak та AGFA за допомогою проявних машин. Почали працювати лікар Олена Комісаренко, рентгенолаборанти Людмила Дрига, Оксана Трунова, молодші медичні сестри Галина Мироненко та Якименко О.М.

У складі рентген відділення — 4 кабінети, оснащені 2 апаратами РУМ – 20 з ПРЗ фірми «Мосрентген», «SIRESKOPCX», фірми Simens, «Senograf -700» фірми Дженерал електрик.

У 2001 році відкрито рентгеномамографічний кабінет із апаратом «Senograf -700».

Із 2002 року у відділенні встановлений комп’ютерний томограф. У 2005 році почали працювати лікар-рентгенолог Нездолій М. П., працював рентгенлаборант Мироненко О. В., молодша медична сестра з догляду за хворими Кулик Т. В.

У 2005 році компанією AVON в рамках доброчинної програми AVON «Разом проти раку грудей» був подарований пересувний мобільний мамографічний комплекс «МАМОМАТ 1000». Почали працювати лікар – рентгенолог Марія Нездолій, рентгенолаборант Олексій Мироненко, молодша медична сестра по догляду за хворими Кулик Т.В..

У 2006 році було введено в експлуатацію цифровий рентгенологічний комплекс «РДК-ВСМ».У 2006 році у відділенні почали працювати лікар – рентгенолог Олі С.І., рентгенлаборант Кононцева С.В.

У 2007 році рентген відділення перейменували на Обласний центр променевої діагностики новоутворень (рентгенодіагностичне відділення).

З 2006 до 2009 рр. працював лікар – рентгенолог Дудка О.Ю.

З 2008 року в центрі працює лікар – рентгенолог Маковка Т.О. та рентгенолаборант Шакіна Л.А..

З 2010 до 2013 р. у центрі працював лікар-рентгенолог Коноваленко О.М.

У 2010 році благодійний фонд «Здоров’я жінки і планування сім’ї» передав центр мамографічний комплекс «МАМОМАТ 3000 NOVA» з дигітайзером для цифрової обробки зображень.

З 2013 року почали працювати лікарі – рентгенологи Вишневська О.П., Калашник І.С..

У 2017 році був відкритий ще один мамографічний кабінет та встановлений мамографічний комплекс «VIOLA».

У 2018 році цифровий рентгенологічний комплекс «РДК-ВСМ» замінили на сучасну рентгенографічну та флюороскопічну систему «OPERA T30cs».

У 2019 році почала працювати молодша медична сестра з догляду за хворими Гуркіна Т.М, з 2020 — Чупилка Ю.В.

Із 2020 року відділ функціонує під керівництвом лікаря-рентгенолога Оксани Вишневської.

Вишневська Оксана Петрівна, лікар-рентгенолог, завідувачка відділу
радіодіагностики пухлин (рентгенодіагностичного відділу). Працює з 2013 року, почала очолювати відділ у 2020 році

Розповідає, що працює в закладі вже понад 10 років: «Для мене онкоцентр − основний заклад для лікування й виявлення онкології в Черкаській області та Україні. Я люблю свою роботу за те, що можна допомагати хворим, вчасно виявляти онкопатологію і допомогти пацієнтам. Із нагоди ювілею хочу побажати знаходити радість у нашій роботі та допомагати хворим».

У 2022 році був придбаний сучасний пересувний апарат для обстеження важких хворих центру МАС D.

У 2023 році Обласний центр променевої діагностики новоутворень (рентгенодіагностичне відділення) змінив назву на відділ радіодіагностики пухлин (рентгенодіагностичне відділення). У штат введені лікарі та медичні сестри УЗД.

В 2024 році за сприяння уряду Японії встановлюється сучасний магнітно-резонансний томограф для обстеження онкопацієнтів. Розпочали роботу лікар-рентгенолог Костянтин Петренко, рентгенолаборанти Юлія Бабич, Наталія Казека, молодша медична сестра з догляду за хворими Юлія Гринь.

У складі Відділу радіодіагностики пухлин (рентгенодіагностичного відділення) 6 рентген кабінетів та 3 кабінети ультразвукувої діагностики. Вони оснащені рентгендіагностичним апаратом «SIRESKOPCX» фірми Simens (1997 р.), системою рентгенографічною та флюороскопічною OPERA T30cs (2018р.) , мамографічний апарат МАМОМАТ 3000 NOVA (2010 р.), система мамографічна VIOLA (2017 р.), комп’ютерний томограф «Дженерал Електрик»(2002р.) комп’ютерний томограф Ingenuity CT (2019 р.), новітні УЗД апарати. Встановлюється новітній магнитно-резонансний томограф, подарований урядом Японії для онкопацієнтів.

Олена Білецька-Шемшур

Рентгенолаборант Олена Білецька-Шемшур працює в онкоцентрі не так давно — лише 4 роки. Розповідає, що він є її життям.

«Я б хотіла, щоб через 10 років онкоцентр був сучасним та прогресивним».

 


image_2024-07-30_14-43-22-1200x666.png

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисяча врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування.

Із нагоди ювілею розпочинаємо цикл публікацій про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

Цитологічна лабораторія є основним виконавцем та обласним організаційно-методичним і консультативним центром цитоморфологічної діагностики в області.

Цитологічні дослідження в онкодиспансері запровадила в 1972 році завідувачка патоморфологічної лабораторії Качанівська Ліна Семенівна. Вона ж запропонувала організувати цитологічну лабораторію як окрему структуру для первинної морфологічної діагностики злоякісних новоутворень.

У 1973 році в складі патоморфологічного відділення диспансеру з’явилися посади лікаря-цитолога та фельдшера-лаборанта для проведення цитологічних досліджень. Фахівці-цитологи проходили навчання на базі цитологічного відділу інституту онкології та радіології в м. Києві.

Цитологічні аналізи спочатку мали діагностичний характер. Із часом постало питання щодо запровадження морфологічних досліджень при масових профілактичних оглядах жінок із метою виявлення перед-онкопатологічних станів та профілактики злоякісних пухлин.

Створення централізованої цитологічної лабораторії онкодиспансеру під керівництвом завідувача Шапошнікової Майї Тимофіївни розпочали в 1976 році після виходу наказу МОЗ СРСР № 1253 «Про покращення цитологічної діагностики злоякісних пухлин шийки матки та організацію централізованих цитологічних лабораторій» та наказу Черкаського відділу охорони здоров`я № 595 1977.

 Завданнями лабораторії стали:

  • виконання цитоморфологічних досліджень пухлин та пухлиноподібних утворень;

  • проведення цитологічного скринінгу патології шийки матки при профілактичних оглядах жінок;

  • організаційно-методичне керівництво в області щодо цитологічної діагностики, а також навчання лікарів-лаборантів і фельдшерів-лаборантів міських та районних лікарень методами цитологічних досліджень.

Таким чином, цитологічна лабораторія (ЦЛ) отримала статус обласної та координувала роботу кущових лабораторій у м. Умань, Звенигородській ЦРЛ та роботу цитологічних відділів клініко-діагностичних лабораторій деяких лікувально-профілактичних закладів області. 

В лабораторії опрацьовано метод одноразової обробки великих партій препаратів при масових профоглядах; запроваджено метод двоступеневого перегляду скринінгових мазків, із часом максимально розширено перелік видів досліджень та біологічних матеріалів, що підлягають цитологічному аналізу.

Наразі лабораторія проводить цитоморфологічну діагностику будь-якого виду біологічного матеріалу, доступного для аналізу. Широко застосовуються в роботі методи пункційної, ендоскопічної, ексфоліативної діагностики та проводяться термінові дослідження пухлин безпосередньо під час оперативних втручань. Використовуються цитоморфологічні дослідження й для контролю лікування онкохворих та їх диспансерного нагляду.

У лабораторії створена достатня база спеціальної та наукової літератури. ЦЛ обладнана сучасними високотехнічними мікроскопами та комп`ютерною технікою.

Цитологічна діагностика є визнаним, доступним, малотравматичним, швидким та високоефективним методом морфологічної діагностики новоутворень. Централізована цитологічна лабораторія забезпечує понад 93 % достовірності цитологічних досліджень.

Світлана Титаренко

Завідувачка цитологічної лабораторії Світлана Титаренко працює в закладі з 1993 року. Розповідає, що онкоцентр є її життям: «Це і робота, і хобі, і інтерес, і засіб існування. Це дуже потрібна робота, тому що допомагати онкохворим – важливо. Думаю, що через 10 років наш заклад буде сучасним та передовим і ми ввійдемо в десятку найкращих закладів України».  

Фахівці лабораторії – досвідчені та професійні, понад 80 % із них мають вищі кваліфікаційні категорії. Цитоморфологи постійно працюють над удосконаленням своїх знань та досягненням високого рівня діагностики та достовірності цитологічного аналізу, вивчають новітні дані та останні світові досягнення цитоморфологічної науки.

Людмила Бабенко

Фельдшер-лаборант цитологічної лабораторії Людмила Бабенко каже, що з нагоди ювілею хотіла б побажати колегам миру та здоров’я: «Щоб ми ніколи не були пацієнтами нашої лікарні, а лише допомагали іншим людям».

 


1-2-1200x753.png

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею публікуємо цикл матеріалів про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

Клініко-діагностична лабораторія була створена одночасно з відкриттям обласного онкологічного диспансеру в 1954 році. Лабораторія була розташована на колишній території ЧООД по вул. Котовського в одній, а потім у двох кімнатах і обслуговувала стаціонар на 100 ліжок та поліклінічних хворих. Штат складався з одного лікаря, вона ж була й завідувачкою, Карп Фаїни Моісеївни, 4 фельдшерів-лаборантів та 1 санітарки. Особливо слід відзначити фельдшера-лаборанта Барчан Клавдію Іллівну, багаторічна праця якої були прикладом для лаборантів протягом 45 років. Вона навчала лабораторній справі декілька поколінь медиків.

У перші роки існування лабораторія була обладнана двома монокулярними мікроскопами та невеликою центрифугою. Із часом був придбаний фотоколориметр першого випуску М-56, на якому почали виконувати біохімічні дослідження. Завідувачка лабораторії Фаїна Карп перша в області впровадила визначення білкових фракцій методом висалювання (на той час прогресивне дослідження), а також перша в області (до появи в штатному розписі цитолога), проводила цитологічні дослідження, що необхідні для діагностики злоякісних новоутворень.

Із 1971 року лабораторія розташована в поліклінічному корпусі та займала 4 кімнати. Слід відзначити щорічне зростання кількості аналізів, що абсолютно відчутно стало із відкриттям у 1972 році на базі онкодиспансеру обласного гематологічного відділення.

При створенні реанімаційного відділення в 1991 році виникла потреба в цілодобових лабораторних дослідженнях. Із цією метою в складі клініко-діагностичної лабораторії була створена ургентна лабораторна служба, що забезпечує виконання термінових досліджень протягом доби, а також у вихідні та святкові дні. Лабораторія складалася із відділів: гематологічного, загальноклінічного, біохімічного, імунологічного.

З 1990-2015 роки завідувачкою лабораторії працювала Зайцева Людмила Миколаївна, яка зробила вагомий внесок у розвиток лабораторії та впровадження новітніх методів та технологій.

З 1995 року по теперішній час лабораторія розташована на другому поверсі трьохповерхового корпусу по вул. Менделєєва 7 (нині Святителя — хірурга Луки). Лабораторія почала забезпечуватися сучасним обладнанням (з постійним оновленням): міні фотометри, аналізатори Мефан, аналізатор фореграм, персональні комп’ютери, автоматичні гематологічні аналізатори (перший в 1995 році К-1000 (виробник Японія)), імуноферментні аналізатори, біохімічні аналізатори, аналізатори електролітів.

В 2001 році лабораторія вперше була атестована.

З 2016 року призначена завідувачкою клініко-діагностичної лабораторії Рудакова Лариса Іванівна.

Лариса Рудакова

З 2017 року лабораторія стала структурним підрозділом Центру спеціальних лабораторних досліджень (ЦСЛД) онкоцентру. Створення ЦСЛД до якого увійшли три лабораторії, стала передмовою впровадження системи менеджменту якості та технічних вимог стандарту ДСТУ EN ISO 15189:2015 «Медичні лабораторії. Вимоги до якості та компетентності» та акредитації лабораторій ЦСЛД в Національному Агенстві з акредитації України. Необхідність створення ЦСЛД виникла не тільки з реформуванням галузі охорони здоров’я, а ще й тому, що наш онкоцентр визначив своєю стратегією впровадження інноваційних підходів для надання медичних послуг.

З 2023 року Центр спеціальних лабораторних досліджень змінив назву на Відділ спеціальних лабораторних досліджень.

На теперішній час лабораторія виконує понад 800 тисяч досліджень на сучасному високотехнологічному обладнанні:

  • Гематологічні дослідження виконуються на автоматичних гематологічних аналізаторах ХР-300, ХN-350, Svelab Alfa.
  • Виконання імуноцитологічних досліджень виконуються на проточному цитометрі Navios EX BECKMAN CULTER.
  • Широкий спектр біохімічних досліджень, онкомаркерів, досліджень на гормони та імунохімічних досліджень виконуються на автоматичній системі Cobas c-311,Cobas е 411(Японія).
  • Аналізатори білкових фракцій SAS-1, SAS-2 (Англія) виконують дослідження білкових фракцій, імунофіксації біологічних рідин людини.
  • Аналізатор VivaPro E виконуються дослідження для моніторингу високодозової хіміотерапії.
  • Аналізатор ROTEM — виконує дослідження оцінки системи гемостазу (тромбоеластограма).
  • Автоматичний коагулометр Huma Clot PRO виконує дослідження для оцінки системи гемостазу.
  • Дослідження на кислотно-лужний стан – виконуються на аналізаторі COBAS b 221(Німеччина).

З 2024 року найсучасніший автоматичний аналізатор Сobas pure HITACHI, який включає в себе два модулі біохімічний та імунохімічний з автоматичною подачею зразків для виконання біохімічних та імунохімічних досліджень.

З 2020 впроваджена лабораторна інформаційна система (ЛІС), яка забезпечує зберігання, архівування лабораторних досліджень та передачу даних в медичну інформаційну систему та замовникам.

З 2021 року на базі КДЛ була відкрита ПЛР лабораторія, яка забезпечена сучасним обладнанням:

Виділення нуклеїнових кислот на автоматичній системі для екстракції нуклеїнових кислот Nextractor NX-48S Genolution.

Виконання досліджень методом ПЛР на системі ПЛР в реальному часі Geneproof croBEE для виявлення збудників інфекцій.

Проведення HLA-типування низької роздільної здатності методом SSO на пристрої TENDIGO.

Проведення HLA-типування низької роздільної здатності методом Real-Time SSP на системі для проведення ПЛР з детекцією в режимі реального часу QuantStudio 5S, виробник TermoFisher Scientific, США .

Система мультиплексного протокового аналізу для молекулярно-генетичного HLA-типування та одночасного до/пост/трансплантаційного HLA та nonHLA скринінгу антитіл LABScan 3D, виробник Luminex Corporation, США.

Сьогодні колектив лабораторії налічує 29 фахівців: 5 лікарів-лаборантів, трьох біохіміків, двох цитоморфологів, одного вірусолога, 14 фельдшерів-лаборантів, 4 молодших медичних сестер. Керівник відділу спеціальних лабораторних досліджень Лариса РУДАКОВА. Старший фельдшер-лаборант клініко-діагностичної лабораторії Тамара ГОНДА.

Тамара Гонда

Ключовими напрямками діяльності лабораторії є:

— забезпечення виконання якісних та своєчасних досліджень у відповідності до вимог ДСТУ EN ISO 15189:2015 «Медичні лабораторії. Вимоги до якості та компетентності».

— впровадження прогресивних нових методів досліджень, які мають високу аналітичну точність та діагностичну надійність.

-постійну професійну підготовку фахівців лабораторної служби.

 


oper1-1200x800.jpg

Один із провідних медичних закладів регіону – Черкаський обласний клінічний онкологічний центр – святкує 70-річчя! За цією датою – тисячі врятованих життів, тисячі людей, які повернули собі надію на щасливе та повноцінне життя без раку. Це заслуга висококваліфікованих фахівців, які самовіддано борються з хворобою за допомогою найсучасніших методів лікування, та новітнього обладнання, що відповідає кращим світовим стандартам.

Сьогодні онкоцентр – це не просто лікувальний заклад. Це потужний осередок науки та інновацій, де постійно впроваджуються нові методи діагностики та лікування. Із нагоди ювілею публікуємо цикл матеріалів про кожен структурний підрозділ онкоцентру.

Операційний блокце святиня кожного хірургічного стаціонару. Адже саме тут відбувається основна, хай і невидима для пацієнта, битва за його життя і здоров’я.

Основним завданням операційного блоку є забезпечення проведення планових і ургентних операцій, виконання яких вимагає умов великих операційних залів, максимальне зведення до мінімуму ризику оперативного втручання і післяопераційних ускладнень.

Забезпечує безвідмовну роботу операційного відділення кваліфікована команда молодших медичних спеціалістів із медичною освітою та молодших медичних сестер.

Анна Банко, молодша медсестра операційного блоку планує продовжувати свій шлях у медичній сфері, розвиватися й надалі працювати вже лікарем:

Я люблю свою роботу за те, що маю можливість здобути тут дуже важливий для мене досвід. Також мені подобається спостерігати за медичним процесом, що відбувається в операційних, за роботою хірургів.

Анна Банко

Активна наставницька робота є запорукою плідної співпраці. Молоді спеціалісти набувають теоретичні знання та практичні навички в роботі з сучасними методиками оперативних втручань, новітньою ультразвуковою, зварювальною, освітлювальною, ендоскопічною техніками. Сестри медичні операційні з досвідом роботи навчають та підтримують молодих спеціалістів.

Галина Стоноженко, операційна медсестра операційного блоку все своє трудове життя працює в Черкаському онкоцентрі:

Працюю тут із 1976 року. Живу своєю роботою. Хочу побажати, щоб наш медичний заклад лише процвітав. Усім здоров’я, миру й Перемоги.

Ганна Стоноженко

В операційному відділенні виконуються операції онкохірургічного, онкогінекологічного, онкопроктологічного, онкоурологічного профілю з різними локалізаціями пухлинних процесів, складні реконструктивні та пластичні оперативні втручання.

У 2009−2010 роках проведений капітальний ремонт із реконструкцією операційних залів за дотримання всіх вимог санітарно-протиепідемічного режиму. Створені умови для роботи операційних бригад в автономному режимі.

Я не лише люблю свою роботу, а й живу нею, − ділиться операційна медсестра операційного блоку Людмила Пріхно. − Адже кожна операційна сестра більшість свого часу проводить на робочому місці, тому для кожної з нас колектив – це друга родина. Хочу побажати всім нам перемоги, здоров’я й наснаги рухатися до мети.

Людмила Пріхно

В операційному блоці проходять клінічні випробування і впроваджуються в практику нові технології. Завдяки цьому значно розширилися можливості не тільки традиційної, але й ендоскопічної хірургії. Лапароскопічним доступом виконують операції будь-якого ступеня складності, включаючи оперативні втручання на органах грудної клітини, черевної порожнини, заочеревного простору, порожнині матки, трансуретральні резекції та інші, що виконувались раніше традиційно відкритим способом. Для забезпечення виконання такого виду втручань оперблок укомплектований лапароскопічним інструментарієм та стійками виробництва «KARL STORZ» та «AESCULAP», «COMEG SYMBIOZ».

Костянтин Косьмина, завідувач операційного блоку, лікар-хірург-онколог говорить, що його робота – це покликання.

Костянтин Косьмина

У Черкаському онкоцентрі – понад 10 років, працював на посаді заступника головного лікаря з хірургічної роботи, завідувачем обласного центру онкохірургії. Нині ж – завідувач операційного блоку. Моя робота – це покликання, тому її не можна не любити, це те, чим ти мрієш займатися усе життя. І звичайно – це окрилює, дає наснагу та великий заряд енергії. У нас у хірургії одна велика мрія на всіх: допомагати людям у тих ситуаціях, коли це майже не можливо. Крім цього, ми мріємо здійснити трансплантацію печінки. Сподіваюся, що ця мрія скоро збудеться, − говорить Костянтин Володимирович. − Найщиріші побажання нашим колегам, усіх, хто працює над здобутками нашого центру. Я хотів, щоб така хвороба як злоякісні пухлини була переможена нами і щоб люди мали можливість жити щасливо й без хвороб.

Не менш важлива роль й інших технологій в оптимізації та підвищення ефективності хірургічного втручання. Так, в останнє десятиліття впроваджені й широко використовуються одноразова хірургічна білизна вітчизняного та імпортного виробництв; сучасні ареактивні синтетичні шовні матеріали (вікрил, вікрил+, монокрил, ГДС, пролен, етілон та інші); нове покоління дезінфікувальних та антисептичних засобів, високоактивних проти інфекцій бактеріальної, вірусної етіології; синтетичні матеріали (суржицел та інші); нові енергії (ультразвукове, радіохірургічна, зварювальна техніки та ін.). Оперблок забезпечений сучасною світловою технікою, операційними столами з електрокеруванням, ультразвуковим сканером для проведення інтраопераційної ультразвукової діагностики, що дозволяє уточнити локалізацію і характер патологічного процесу органів черевної порожнини у складних, атипових випадках і значному спайковому процесі.

Щорічно проводяться клінічні випробування різних зшивальних апаратів, інструментів, шовного, перев’язувального матеріалу, полімерів, антисептиків та ін. (вітчизняного та імпортного виробництв).

Операційне відділення має статус: «Чиста лікарня − безпечна для пацієнта».

− Ми любимо свою роботу й пишаємося тим, що працюємо в одному з найкращих медичних закладів нашої країни, якому вже 70 років, − додає Костянтин Косьмина.