Ділимося з вами відео зі словами подяки від нашиx заxисників, цього разу мова йдеться про кошти, що стали в нагоді для закупівлі FPV-дронів.
Працюємо далі!
Дякуємо ЗСУ за можливість нам тут виконувати свої обов’язки.
Донатимо! Підтримуємо!
Відео за лінком: https://www.facebook.com/viktor.paramonov.96/videos/1620510628755303
надає роз’яснення:
Як група крові впливає на донорство кісткового мозку?
Чому група крові не є вирішальною?
Цікавим фактом є те, що після успішної трансплантації кісткового мозку у пацієнта навіть може змінитись група крові на ту, яка була у донора! Це демонструє унікальну здатність стовбурових клітин до трансформації та адаптації, відкриваючи нові перспективи у лікуванні гематологічних захворювань.
Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) складається з центральної бази даних (ЦБД) та медичних інформаційних систем (МІС). ЦБД належить державі в особі Національної служби здоровʼя України (НСЗУ). Тоді як МІС – це програмне забезпечення, через яке медичні заклади можуть зберігати дані в себе в цифровому вигляді та передавати необхідні дані в ЦБД.
Які персональні дані вносяться в ЕСОЗ? Першочергово в ЦБД ЕСОЗ вносяться персональні про пацієнта під час його реєстрації. Зареєструвати пацієнта може будь-який лікар, який працює з ЕСОЗ: як лікар первинної медичної допомоги, так і лікар спеціалізованої ланки.
Зокрема, в електронну систему вносяться: прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), реквізити документа, що посвідчує особу, контактні дані, інформація про обраний метод автентифікації тощо.Персональні дані дозволяють ідентифікувати людину як в ЕСОЗ, так і в інших державних системах, коректно облікувати надане їй медичне обслуговування в електронній медичній карті та надати пацієнту доступ до сервісів (е-рецепти, е-направлення тощо).Яка медична інформація пацієнта зберігається в ЕСОЗ?До медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ належать: інформація про візити до лікаря, госпіталізації, консультації, плани лікування, інформація про електронні направлення, рецепти, медичні висновки, процедури, імунізації тощо. Ці дані зберігаються і безпосередньо в самому медичному закладі, і передаються в ЦБД через медичні інформаційні системи.Зберігання медичної інформації організовано окремо від зберігання персональних даних пацієнтів, що забезпечує додатковий захист інформації та конфіденційності пацієнтів. Персональні дані з медичною інформацією пов’язані через унікальний ідентифікатор пацієнта в реєстрі пацієнтів з використанням шифрування для забезпечення неможливості нерегламентованої ідентифікації пацієнта через його медичну інформацію або навпаки.Завдяки централізованому збереженню медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ медичні працівники отримують в режимі реального часу (за згодою пацієнта) повну, зрозумілу та актуальну медичну інформацію для прийняття подальших рішень щодо встановлення діагнозів, призначення лікування тощо.Набори медичних даних про пацієнта формують реєстр електронних медичних записів, записів про направлення та рецепти і реєстр медичних висновків, які регулюються відповідними порядками МОЗ.
Більше на сайті: https://cutt.ly/ewNWiZU9 Торік понад 260 тисяч людей отримали реабілітаційну допомогу у медичних закладах. Запит великий. Крок до кроку ми рухаємося до нашої мети — сучасна, якісна, доказова реабілітація, доступна кожному незалежно від місця проживання. Концепція, яку ми реалізуємо, передбачає, що в кожній кластерній та надкластерній лікарні буде сучасне безбарʼєрне відділення реабілітації. Тобто понад 250 по всій країні. Також працюватимуть шість спеціалізованих реабілітаційних медзакладів національного рівня. Ще пʼять реабілітаційних центрів запустить Міністерство оборони. Понад 320 тисяч пацієнтів звернулися по психологічну допомогу у 2023 році. Цифри говорять, що за рік запит зріс майже вдвічі. Найперше завдання, яке перед нами стояло минулого року — підвищити доступність психологічної підтримки. Завдяки масштабному навчанню в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативи першої леді Олена Зеленська тепер психологічну підтримку надає вже кожен третій сімейний лікар в Україні. Наступний крок — розбудова мережі центрів з ментального здоровʼя на базі кластерних лікарень.
Протягом 15-16 лютого на конференції було заслухано понад 65 доповідей від топових українських та закордонних спеціалістів. Кожна з 12 профільних сесій супроводжувалась виступом визнаних дослідників та лікарів з 8 країн світу — це і Майкл Дворжак, Ерік Буфе, Діна Авербух, Петр Седлачек та багато іншіх.Ані вранішні обстріли, ані будь-які інші обставини не завадили спеціалістам з усієї країни об’єднатись на події задля головної мети: обмін досвідом та знаннями задля перемоги над дитячим раком в Україні!Цьогоріч, завдяки спільній ініціативі ГО «УкАДОГ» та Biopharma Plasma було започатковано грантову сесію доповідей для спеціалістів з усієї країни. Кожна сесія конференції стала платформою для виступу фахівців з будь-якого куточка країни. Дякуємо кожному учаснику грантової сесії!
1-е місце — Максим Гуцалюк, цитоморфолог Референс лабораторії з діагностики онкогематологічних захворювань НДСЛ «Охматдит»(Київ).
2-е місце — Олександр Калінчук, дитячий хірург, онколог, Лікарня Святого Миколая (Львів).
3-є місце — Аліна Облап, лікарка-гематологиня дитяча, Клінічний Центр Онкології, Гематології,Трансплантології та Паліативної Допомоги (Черкаси).
Вітаємо переможців! Адже саме вони представлятимуть Україну на щорічній конференції Європейської Спільноти Дитячої Онкології (SIOPE), що проходитиме у Мілані, Італія, у травні 2024 року!
Більше фото з події:
Діагностика.
Таку медичну допомогу надають, зокрема, всі онкологічні диспансери, Національний інститут раку. Хіміотерапевтичне та радіологічне лікування.Таку безоплатну медичну допомогу надають ті медичні заклади, які уклали договір із НСЗУ за пакетами “Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та амбулаторних умовах” і “Радіологічне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та амбулаторних умовах” та надають ці медичні послуги пацієнтам до 18 років. Лікування гематологічних та онкогематологічних захворювань.Отримати таку медичну допомогу можна в лікарнях, які мають договір із НСЗУ за пакетом “Лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворювання у дорослих та дітей в амбулаторних та стаціонарних умовах” та надають ці медичні послуги дітям.
Ліки.
До Міжнародного дня онкохворої дитини пані Юлія розповіла Суспільному, як допомагає сину Яну долати хворобу. Бо попереду у них — ще багато планів і мрій.
Дванадцятирічний Ян Куриленко до онкоцентру потрапив три місяці тому. У вільний від процедур час він намагається себе розважити:
«Можу пограти в телефоні чи повчити уроки. А ще у нас є ігрова кімната. Є багато настільних ігор, м’яких іграшок».
До хвороби хлопець займався футболом. До лікаря звернулися, коли син почав кашляти, розповіла мама Юлія Куриленко:
«Задишка почалася, слабкість. Потім почав кашляти. Слабнув і слабнув, був блідий. Спочатку направили в обласну дитячу лікарню із запаленням легень, але попутно виявили, що у нього є пухлина, яка стрімко росте».
Хлопчик пройшов чотири хімієтерапії, зазначила дитячий онколог Анна Самохвал:
«Плануємо зробити йому КТ-обстеження, а потім вирішувати тактику подальшого лікування», – пояснила вона.
Нині почувається вже краще, розповів Ян:
«Якщо порівнювати як я почувався до і після лікування, то результати є, і дуже значні. Зменшилася пухлина, мені легше дихати. Тепер я більше ходжу, більше рухаюсь».
Позитивні емоції та любов мами – це найголовніше для дитини зараз, вважає Юлія Куриленко:
«Він починав хімію тільки зі мною, треба було і потримати його за руку, і обійняти, і підтримати».
Що таке онкозахворювання пані Юлія знає з власного досвіду:
«Я також мала онкозахворювання, коли мені було 19 років. Вже минуло понад 20 років, я подолала хворобу і повернулась до звичайного життя. Тепер цей досвід передаю своєму синові. Не потрібно впадати в паніку, не потрібно думати, що рак – це вирок. Треба боротися».
Ян має багато планів, які хоче втілити після свого одужання. Розповів і про найголовнішу мрію:
«Поїхати хочу до бабусі та побачити собачку».
Є плани й у пані Юлії:
«У нас немає зараз закордонних паспортів, але як тільки ми подолаємо цю хворобу, одразу їх зробимо і поїдемо відпочивати десь за кордон. Куди син вибере, туди й поїдемо».
Наразі на обліку у черкаському клінічному онкоцентрі перебувають 275 дітей, зазначив завідувач організаційно-методичного відділу Ігор Гайдай. Щорічно реєструють до 30 нових випадків.
Поряд із цим, з початку повномасштабного вторгнення кількість пацієнтів зменшилася через їхній від’їзд за кордон.
У стаціонарі нині лікуються 19 пацієнтів. Частіше хвороби виявляють на запущених стадіях, розповів дитячий гематолог Володимир Галич. Тому рекомендує не затягувати із відвідуванням лікарів:
«У дітей найпоширеніше – це хвороба крові, лейкоз. Враховуючи, що онкологія немає якихось специфічних скарг, його не завжди знаходять вчасно. Часто батьки не звертаються за допомогою. Якщо дитина бліда, в’яла, у неї з’являються алергічні висипи, наприклад, червоні точки по тілу, синці – тоді треба здати аналіз крові і вже тоді педіатр може направити до гематолога».
