Новини, останні публікації — Страница 2

Сьогодні Міжнародний день дій проти мієломи

Множинна мієлома – злоякісне захворювання крові, при якому в кістковому мозку утворюється надмірна кількість плазмоцитів. Цей процес призводить до пошкодження структури кісткового мозку, а також інших органів. В уражених ділянках пацієнти відчувають біль, часто виникають переломи. Згодом з’являються функціональні порушення в нирках та інші ускладнення.

Своєчасне виявлення множинної мієломи допомагає зупинити прогресування хвороби, перевести в ремісію, запобігти рецидивам і забезпечити пацієнту високу якість життя.

Лікування та діагностика множинної мієломи покриваються Програмою медичних гарантій пакетом «Лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями у дорослих та дітей в стаціонарних та амбулаторних умовах» — послуги є безоплатними для пацієнтів у 68 медзакладах, що уклали договір з НСЗУ за цим пакетом.

Дізнатися, які заклади уклали договір за пакетом «Лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями у дорослих та дітей в стаціонарних та амбулаторних умовах» можна:

на сайті НСЗУ за допомогою дашборду Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій: https://cutt.ly/FrtC9ER5

зателефонувавши до контакт-центру НСЗУ: 16-77, оператор підкаже найближчий заклад.

У рамках лікування за пакетом пацієнту доступні послуги:

проведення лабораторних та інструментальних досліджень для встановлення або з підтвердження захворювання

знеболення на всіх етапах діагностики та лікування

консультації лікарями інших спеціальностей

забезпечення компонентами та препаратами крові

проведення хіміотерапевтичного лікування

забезпечення лікарськими засобами, постачання яких здійснюється шляхом централізованих закупівель МОЗ, за рахунок програм центрального та місцевого бюджетів, а також визначеними Нацпереліком надання послуг з реабілітації або направлення на отримання послуг паліативної допомоги

Про повний обсяг медичних послуг можна дізнатися на сайті НСЗУ у розділі Контрактування / Контрактування 2025 / Вимоги 2025 п.24, або за посиланням: https://cutt.ly/TrtCGO09

Діагноз множинної мієломи може встановити лише лікар. Тому при погіршенні стану здоров’я треба звернутися до сімейного лікаря, який допоможе своєчасно виявити захворювання та направить до лікаря-спеціаліста.

За інформацією НСЗУ Національна служба здоров’я України

Український центр трансплант-координації:

Нові стандарти планування потреб в донорській крові та її компонентах.

Лікарі та керівники медичних закладів, увага!

З 2025 року в Україні впроваджуються правила функціонування систем крові, які діють в країнах Європейського Союзу і які докорінно змінюють підхід до забезпечення пацієнтів життєво важливими компонентами крові.

Фахівці Українського центру трансплант-координації підготували відеоматеріал, який розкриває ключові аспекти планування забезпечення закладів охорони здоров’я донорською кров’ю та її компонентами для належного функціонування лікарняного банку крові.

Відеоматеріал з детальною інструкцією та текстове роз’яснення можна переглянути тут: https://utcc.gov.ua/rozrahunok-potreby-zoz/…

Що змінюється

Вперше запроваджується єдина методологія планування потреб у донорській крові та компонентах крові.

Створюється прозора система взаємодії між закладами охорони здоров’я та суб’єктами системи крові.

Впроваджуються європейські стандарти управління системою крові.

Ключова новація: кожен медичний заклад має розрахувати та подати до суб’єкта системи крові:

прогнозовану річну потребу;

щомісячну потребу;

тижневий незнижувальний запас;

одноденний незнижувальний запас.

Термін подання інформації про потреби:

до 31 березня 2025 року.

Мета змін проста: жоден пацієнт не повинен залишитися без необхідної крові!

Важливо. Методологію розрахунків розроблено з урахуванням найсучасніших європейських практик та затверджено Постановою КМУ №254 від 7 березня 2025 року.

Запрошуємо на навчальні вебінари та консультації.

Робимо разом систему крові України ефективнішою!

#СистемаКрові #МедицинаМайбутнього #ТрансфузіологіяЩо

Ендометріоз та ризик онкології: що потрібно знати?

Березень – місяць обізнаності про ендометріоз, і це гарна нагода поговорити про ще один важливий аспект: чи може ендометріоз підвищувати ризик розвитку раку?

Ендометріоз – це доброякісне захворювання, яке НЕ є раком і сам по собі не перетворюється на злоякісні пухлини. Але наукові дослідження показують, що жінки з ендометріозом можуть мати трохи вищий ризик розвитку деяких видів онкології, особливо раку яєчників.

Чому ендометріоз може впливати на ризик онкології?

Хронічне запалення в організмі може сприяти клітинним мутаціям

Гормональні фактори (ендометріоз залежний від естрогену, що може впливати на ріст пухлин)

Оксидативний стрес (підвищена кількість вільних радикалів)

Генетична схильність

Які типи раку частіше зустрічаються у жінок з ендометріозом?

Рак яєчників – ризик може бути вищим у 1,5-2 рази, особливо для світлоклітинної карциноми та ендометріоїдного раку

Рак ендометрію (тіла матки) – деякі дослідження підтверджують можливий зв’язок

Рак молочної залози – поки що дані суперечливі

Що робити? Як знизити ризик?

Регулярно проходити огляд у гінеколога (УЗД, консультації)

Контролювати гормональний баланс

Слідкувати за своїм здоров’ям – правильне харчування, фізична активність, відмова від шкідливих звичок

Не ігнорувати симптоми – біль, зміни менструального циклу, проблеми з травленням

Головне: ендометріоз – це не вирок і не гарантія розвитку онкології! Але він є сигналом, що варто уважніше ставитися до свого здоров’я.

Діліться цією інформацією, щоб більше жінок знали про важливість своєчасної діагностики!

Серед українських лікарів, які на стажуванні у Франції, четверо наших фахівців!

Щиро дякуємо за цю можливість!

Працюємо! Розвиваємось! Удосконалюємось!

Дякуємо ЗСУ за захист і можливість виконувати свої обовʼязки!

Міністр охорони здоровя України Віктор Ляшко на своїй сторінці Фейсбук зазначив:

— Українські лікарі проходять стажування у провідних онкоцентрах Франції.

Цими днями 15 українських медиків отримують досвід у найкращих онкологічних клініках Франції. Це променеві терапевти, хірурги-онкологи, мамологи, хімієтерапевти, онкологи з медзакладів Черкас, Києва, Львова, Івано-Франківська, Кропивницького. Вони стажуються в Інституті Гюстава Руссі, Інституті Кюрі, Об’єднанні Паризьких лікарень (APHP) та Об’єднанні Марсельських лікарень (APHM).

Навчання відбувається у межах програми французько-української співпраці у галузі онкології. Це вже друга група лікарів, які його проходять. Загалом завдяки програмі з вересня 2024 року по серпень 2025 року стажування пройдуть 45 українських лікарів. Крім цього, медики зможуть взяти участь у тематичних вебінарах із питань багатопрофільних консультацій та медичних закупівель.

Торік уряд ухвалив Національну стратегію контролю злоякісних новоутворень до 2030 року. Вона спрямована на зниження рівня захворюваності та смертності від онкологічних хвороб. Постійний обмін досвідом та розвиток міжнародної співпраці — те, що сприяє підвищенню якості медичної допомоги.

Також маємо вже ратифіковану угоду між нашими країнами, яка передбачає оснащення українських медичних закладів сучасними мамографами. Таким чином робимо крок до покращення ранньої діагностики. Вдячний Франції за підтримку та співпрацю, а нашим медикам за бажання вчитися та переймати передовий досвід.

Сьогодні укотре дякуємо нашим давнім друзям — ротарійцям України та Німеччини!

Rotary Club Cherkasy (голова ГО — А.Т. Казарян) передали двом нашим структурним підрозділам функціональні ліжка, матраси, гінекологічне крісло, кушетки тощо.

Лікар-анестезіолог, трансплант-координатор Олена Михайлівна Перетятько висловила слова вдячності від колективу свого відділення:

— Щиро дякуємо за отриману гуманітарну допомогу від ротарійців Німеччини та України, зокрема окремі слова вдячності нашим постійним друзям – ротарі клубу Черкаси!

Завідувачка паліативно-реабілітаційним відділом Людмила Федорівна Гура зазначила:

— Ми отримали в подарунок функціональні ліжка для паліативно-реабілітаційного відділу та відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Велике спасибі уже вкотре говоримо нашій колезі, Ользі Палійчук. Протягом війни вона разом зі своїми друзями-ротарійцями з різних країн постійно нам допомагають.

Ще раз дякуємо благодійникам за турботу і участь, підтримку та ваші щирі і чуйні серця.

Нехай ваші добрі справи повертаюся до вас сторицею!

Приємний весняний подарунок ми отримали від наших друзів і постійних партнерів – мережі магазинів Justini

Магазин аксесуарів «Justini»

Для маленьких пацієнтів – оригінальні захисні маски із кумедними й цікавими малюнками, для медичних сестер – із квітами та різними візерунками на будь-який смак!

Дякуємо за такі приємнощі, турботу й хороший настрій

Читайте інтерв’ю з Міністром охорони здоров’я України виданню «Управління закладом охорони здоров’я»:

— Що передбачає Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, які ключові пріоритети закладені в документі, які етапи реалізації передбачені, як плануємо посилити контроль за якістю надання медичної допомоги та яка роль самоврядних організацій в цьому процесі, які заходи боротьби з неформальними платежами передбачені, про реабілітацію, підтримку ментального здоров’я, атестацію медиків — це все обговорили під час інтерв’ю виданню «Управління закладом охорони здоров’я».

Детальніше з текстом розмови можна ознайомитись за посиланням:

https://egolovlikar.expertus.com.ua/10021617?utm_source=facebook&utm_medium=social&utm_campaign=fb_post_uzoz_25.02.2025%3Ffbclid%3DIwY2xjawIyPstleHRuA2FlbQIxMQABHfmYUMJhqN9NcmL-W8XE3ykXhbQaaeLaNrMJeVl6LG_LEM9FZGzYkxCUeg_aem_i1gZqag_akC-_tfMHyjURw&fbclid=IwY2xjawI1psFleHRuA2FlbQIxMAABHdyYDwWcuP3O5BtT9rQiewHxKt4EWvgHiJZeJ5m4afGiNLKM3Y79YLfoTQ_aem_5NCViOsi0eG9Jg8ylnFJSg

Та подивитись відеоверсію тут: https://youtu.be/soODzBJz5ho

19,4 мільярда доларів США потребуватиме українська система охорони здоров’я для відновлення — оновлена оцінка завданої шкоди та потреб, зазначена у нещодавно презентованому звіті Світового банку про оцінку збитків і потреб (RDNA4). Йдеться про збитки, спричинені повномасштабною війною.

У порівнянні з попередньою оцінкою RDNA3, що була оприлюднена в лютому минулого року, загальні втрати сектору охорони здоров’я збільшилися на 8,9%. Потреби у відновленні та реконструкції на наступне десятиліття зросли на 14%. Зокрема, кількість пошкоджених закладів охорони здоров’я зросла на 36,7%, аптек – на 2,2% тощо.

Найбільші збитки зафіксовано у Донецькій (37,8% від загальної вартості збитків), Харківській (12,6%), Луганській (12,5%) та Херсонській (7,3%) областях, де бої були найбільш інтенсивними.

Ця цифра проміжна, однак очевидно, що система охорони здоров’я потребує значних інвестицій, а також їх раціонального використання. Аби забезпечити максимальну ефективність ми визначили стратегічні орієнтири. Так, цьогоріч була затверджена Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Маємо два ключові вектори: забезпечити стійкість системи в умовах війни та водночас зосередитись на відновленні, поєднавши його з процесами реформування та підвищенням ефективності функціонування.

Основі принципи відбудови: build back better, безпечність, енергоефективність, безбар’єрність та інклюзивність.

Джерело матеріалу: офіційна сторінка Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка у мережі Фейсбук

Щороку в останній день лютого світ відзначає День рідкісних захворювань – день підтримки багатьох людей, для яких стався діагноз, а життя – боротьбою.

Що таке рідкісні захворювання?

Рідкісними знижуються хвороби, які зустрічаються менше ніж у 1 людини на 2000. Але разом вони вражають мільйони – адже таких хвороб існує понад 6000 . Більшість із ними мають генетичну природу, проявляється з дитинства, є хворими та важкими.

Мета цього дня

Привернути увагу суспільства до проблем людей із рідкісними діагнозами.

Закликати до ранньої діагностики, оскільки багато таких хвороб можна лікувати або контролювати.

Підтримати поселення і свою родину, які щодня стикаються з нерозумінням, нестачею інформації та ліків.

Надихнути науковців і лікарів на пошук нових методів лікування.

На що варто звернути увагу?

Не ігноруйте рідкісні симптоми. Багато видів можна визначити ще на ранніх етапах.

Підтримуйте людей із такими діагнозами. Вони часто почуваються ізольованими через шлюбне розуміння.

Підтримуйте науку. Нові ліки та дослідження – це шанс на життя для мільйонів.

Розповідайте інші. Інформація зберігає життя, а знання роблять світ більш доброзичливим.

Цей день – нагадування, що навіть одна людина може зробити багато: підтримати, розширити інформацію, допомогти знайти надію.

Рідкісне захворювання – не вирок. Своєчасно діагностована хвороба та розпочате лікування не лише покращує якість життя, а й може врятувати його!

У ПЛР-лабораторії нашого закладу виконуються різноманітні імуногенетичні дослідження, які є необхідні для трансплантації і спрямовані на співставлення пари донор-реципієнт для найкращого підбору донора.

Основною запорукою успішної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин та їх приживлення є вибір максимально генетично сумісного донора. Із цією метою всім реципієнтам і їхнім потенційним донорам здійснюють HLA-типування – генетичне дослідження складного комплексу клітинних білків на поверхні клітин, які залучені до механізму розпізнавання «свій-чужий» і здатні запустити імунні реакції, що можуть призвести до відторгнення трансплантату. Далі відбувається співставлення отриманих результатів і донором обирають того, чиї результати повністю збігаються (ідентичні) із результатами реципієнта або у кого співпадінь найбільше.

«Людина навпіл успадковує гени HLA від батька й від матері, тобто батьки завжди є мінімум на 50% сумісними з дітьми. Тому потенційно найкращий збіг може бути з рідним братом або сестрою (див.приклад). При трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин перевага надається ідентичним брату або сестрі реципієнта. Якщо ж таких немає, тоді шукають повністю сумісного неродинного донора або ж обирають частково сумісного», – зазначає лікар-лаборант-імунолог Наталія Джирма.

Важливими для підбору донора дослідженнями також є визначення HLA-антитіл до та після трансплантації. Вони дозволяють встановити наявність донор-специфічних антитіл (DSA), які перешкоджають приживленню трансплантату та впливають на ефективність трансплантації.

Newer Posts

Older Posts

27 березня — Міжнародний день дій проти мієломи

Нові стандарти планування потреб в донорській крові та її компонентах

Березень – місяць обізнаності про ендометріоз

Серед українських лікарів, які на стажуванні у Франції, четверо наших фахівців!

Укотре дякуємо нашим давнім друзям — ротарійцям України та Німеччини!

Приємний весняний подарунок ми отримали від наших друзів і постійних партнерів – мережі магазинів Justini

Інтерв’ю з Міністром: «Що передбачає Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року?»

19,4 мільярда доларів США потребуватиме українська система охорони здоров’я для відновлення — оновлена оцінка завданої шкоди та потреб

День рідкісних захворювань: голос тих, кого не чують

Черкаський онкоцентр – єдиний в області й один із небагатьох в Україні, де виконуються дослідження HLA- типування

Новини

Посилання

Контакти

Адреса:

Телефони: