Щире спасибі за постійну опіку та допомогу!Доброта, чуйність, безкорисливість, взаєморозуміння та взаємопідтримка допомагають боротися з будь-якими викликами! Разом ми — сильні! Разом – до перемоги! 
Завданням держави кілька років тому було створити електронну медичну картку (ЕМК) пацієнта. У тестовому режимі вона запрацювала 1 березня 2019 року і нині успішно функціонує та вдосконалюється. У медкартці пацієнта містяться всі дані про його звернення до лікарів, історія хвороб і лікування, госпіталізацій, щеплень, направлення на обстеження тощо.
Дані до ЕМК через медичні інформаційні системи (наприклад, Helsi чи Doctor Eleks) вносять лікарі та передають їх до центральної державної бази даних, де й розміщені медкартки пацієнтів. Сукупність медичних інформаційних систем і центральної бази даних утворює електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ).
До ЕСОЗ із 1 квітня 2023 року мали приєднатися всі медичні заклади України, незалежно від форми власності, тож масив даних там колосальний. Станом на кінець липня цього року, до ЕСОЗ внесено 2 млрд електронних медичних записів майже для 35 млн пацієнтів, а реєстр медичних спеціалістів і працівників сягнув понад 310 000 користувачів.
Головна мета електронної медкартки – зібрана в єдиній базі максимально повна та захищена інформація про стан здоров’я пацієнта. Планується, що ЕМК супроводжуватиме людину протягом усього життя, а з даними із неї для прийняття обґрунтованих клінічних рішень з дозволу пацієнта зможе ознайомитися будь-який лікар, до якого той в подальшому звертатиметься. Звісно, за таких умов інформація в картці має бути достовірна, адже від цього залежатиме здоров’я, а в критичних випадках і життя пацієнта.
Та на шляху до мети зібрати єдину медичну базу виникла перешкода: вже не вперше громадяни скаржаться, що до їхніх ЕМК вносяться записи про медпослуги, які по факту не надавалися. Після останнього скандалу, коли скарги надходили масово, вдалося розібратись, що частина цих випадків – завершені прийоми в лікарів, що оформлювали чи проводили пацієнтам вакцинацію від Covid-19. Але мало місце й багато відверто фіктивних записів: про щеплення, яких не було, неіснуючі діагнози, консультації дорослих у дитячих спеціалістів тощо. Недарма, за статистикою Мінохорони здоров’я, близько 10% записів у ЕСОЗ виявляються некоректними та знімаються з оплати після верифікації з наявними реєстрами.
Хто і який доступ має до даних пацієнтів, як це контролює Національна служба здоров’я України, чому в електронних медкартках можуть з’являтися фіктивні записи та як з цим боротися, спеціально для Mind пояснив директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш.
Дійсно бувають ситуації, коли дані в ЕМК внесені, а пацієнт не отримав жодної медичної допомоги. У такому разі має місце порушення прав громадянина, бо це обробка його персональних даних і, можливо, зловживання з боку закладу охорони здоров’я.
Електронна медична картка пацієнта відкрита тільки сімейному лікареві, з яким громадянин уклав декларацію (і тим самим надав згоду на обробку своїх медичних даних), та лікуючому спеціалісту. При чому перший бачить в ЕМК усю інформацію, а другий – лише необхідну для призначення лікування.
Сімейний лікар має доступ до медкартки свого пацієнта до моменту, поки декларація між ними чинна. Спеціаліст же вторинної ланки для цього має отримати від громадянина окремий дозвіл.
Процедура така: лікар через систему відправляє пацієнту запит на отримання дозволу – пацієнту на номер телефону приходить SMS із кодом підтвердження, який він називає лікареві, за цим кодом відкривається доступ до даних у ЕМК. З таким дозволом медик вторинної ланки може працювати лише протягом місяця. Якщо потрібно буде доступ до додаткових даних чи продовжити тривалість роботи з ЕМК – лікар ще раз має запитати дозвіл у пацієнта.
Виняток в системі для всіх – робота з особливо чутливими даними: інформацією про ВІЛ/СНІД та психіатричні захворювання, яка регулюється спеціальним законодавством. Доступ до цих даних у ЕМК для лікарів усіх ланок – виключно за згодою пацієнта. Незалежно від того, укладена декларація з ним чи ні, лікар усе одно має запитати доступ саме до цієї чутливої інформації. До того ж система побудована так, що розділ про ВІЛ/СНІД та психіатричні захворювання закритий і не зрозуміло, чи там взагалі є якісь дані. Бо, якби система показувала, що там є інформація, але її не розголошувала, було б зрозуміло, що пацієнт проходить якісь огляди. А так лікар дізнається, чи є щось у цьому розділі, лише після того, як отримає дозвіл та зайде до нього.
Для того щоб знайти пацієнта в системі, лікарю недостатньо знати просто прізвище і зробити це методом підбору. Потрібен цілий набір параметрів для пошуку: прізвище, ім’я, дата народження, індивідуальний податковий номер або номер документу, що посвідчує особу (паспорт, посвідки на проживання, свідоцтво про народження (для дітей). Та навіть знаючи ці реквізити, лікар може знайти пацієнта в системі лише як фізичну особу. Бо, знову ж таки, медична картка громадянина закрита до моменту, поки він не надасть дозвіл на доступ до неї.
Тому коли виникають питання, що «лікар має доступ до якоїсь інформації про мене, щось там бачить про мене» – значить мало місце і надання коду із SMS, доступу до електронної медичної картки. І тут може бути розвилка з двох моментів:
У системі в пацієнта має бути зареєстрований актуальний номер телефону пацієнта, а не родичів чи, скажімо, лікаря. Адже коли ми користуємося, наприклад, мобільним банкінгом, наш номер телефону – це доступ до всього. Так само має бути з медичною карткою. Якщо в пацієнта змінився номер телефону або він належав колишнім чоловіку/дружині тощо, будь ласка, відвідайте сімейного лікаря чи медичного адміністратора і змініть номер на правильний. Те саме стосується й інших персональних даних пацієнта.
Річ у тім, що на основі цієї інформації держава надає громадянину медичні послуги. І якщо в людини дані приведені у відповідність – немає жодних проблем, раптом щось не так – не формуються медичні висновки, сертифікати тощо.
ЕСОЗ максимально захищена з точки зору витоку даних, але побудована так, що державі надані спеціальні дозволи для того, щоб бачити всю інформацію та всі тенденції, які відбуваються стосовно внесення даних, та верифікувати їх. І це не тільки перегляд однієї конкретної картки пацієнта.
У НСЗУ побудована сильна аналітична функція, тобто механізмами різних автоматичних алгоритмів моніторингу ми можемо побачити, що в певних закладах чи регіонах є якісь закономірності стосовно внесення тих чи інших записів. Якщо бачимо, що чомусь вони десь вибиваються із середнього по країні – значить, потрібно звернути увагу. Причини можуть бути різні: або в закладі/регіоні дійсно є певні проблеми; або там якесь нерозуміння, як працювати із системою; або це особливість регіону, що там на те чи інше захворювання більше хворіють, а на те чи інше – навпаки менше чи взагалі ні.
Отже, НСЗУ бачить у базі все. Зрозуміло, що перевірити всі записи одночасно ми не можемо. Але наші алгоритми постійно вдосконалюються – ми вводимо при обробці інформації все нові й нові аналітичні інструменти та з часом починаємо виявляти всю проблематику, якщо вона є. І на те, на що ми, наприклад, сьогодні не звертали увагу, ми подивимося завтра.
Загалом наявність системи даних дає державі можливість по-іншому ухвалювати рішення. До періоду впровадження ЕСОЗ були просто цифри на папері, яким доводилося безумовно вірити, бо перевірити їх було неможливо. Зараз же в нас є база даних для ухвалення управлінських рішень. На основі інформації з ЕСОЗ прогнозуються потреби українців в медпослугах і прораховується бюджет програми медичних гарантій (на 2023-й рік він становить понад 142 млрд грн. – Mind).
Насправді заклади охорони здоров’я, давайте будемо відверті, станом напевно ще й на зараз, у багатьох випадках подавали паперову статистику, яку ніяк не верифікуєш. І можливо, дійсно є нерозуміння того, що це вже не папір, не просто якась цифра чи код діагнозу, а це стосується конкретного пацієнта. І якщо потрібно буде, НСЗУ перевірить інформацію на рівні цього конкретного пацієнта.
Усвідомлення того, що дані доступні для перевірки і перехитрувати державу тепер практично неможливо, у закладів з’являється поступово. А в них має бути розуміння того, що, якщо ми цього не побачили сьогодні, ми це побачимо завтра, і якщо не завтра, то через рік чи два. І якщо вони вже забули про своє порушення, то ми не забули. НСЗУ виявила порушення, зробила перерахунки та позбавила медзаклад фінансування чи скоригувала його в менший бік.
Крім того, недобросовісні лікарі та заклади не звикли до того, що інформація про внесені ними записи тепер доступна ще й пацієнтам в особистих кабінетах у МІС. Для порушників це розрив шаблону: як так може бути, раніше ж все проходило, ніхто нікуди не скаржився, а якщо скаржився, то це якісь одиниці й ні до чого не призводило. А тут фактично лікар щось зробив – і з ним вже зв’язується пацієнт чи представники НСЗУ.
До речі, з самого початку, коли в нас почали з’являтися дані, ми розказували закладам: дивіться, у НСЗУ є дані і ми будемо бачити все, просто пам’ятайте про це.
У нас є багато інструментів стосовно того, як працювати з медзакладами. Тут не завжди потрібна пряма ієрархія: що НСЗУ наказала комусь. Насправді заклади розуміють, що нам законом надано доступ до можливості обробки різної інформації в ЕСОЗ. Тому ми зі свого боку отримуємо скаргу по суті та можемо перевірити факт наявності або відсутності некоректних даних безпосередньо в базі.
Якщо настає підтвердження того, що некоректна інформація дійсно має місце в електронній картці пацієнта, НСЗУ звертається до закладу. Навіть такого простого звернення зазвичай абсолютно достатньо для того, щоб лікарня деактивувала фіктивні дані й відшкодувала кошти у випадку, якщо вони вже були заплачені за медпослугу. Тут навіть не йдеться про те, щоб звертатися в правоохоронні органи чи до суду.
Як правило, у медзакладів після цього з’являється розуміння, що держава виконує свою функцію, бачить цю ситуацію і може на неї впливати. І вони виправляються. Навіть коли це приватна клініка чи лікарня, яка не має договору з НСЗУ.
Залежно від того, скільки скарг надходить на той чи інший медзаклад, проводимо їх рейтингування. Ми розуміємо тенденцію фактично за кожним закладом в Україні: де більше скарг, де менше, де скаржаться без перестанку.
Якщо маємо договір із лікарнею, то здійснюємо моніторингові візити представників НСЗУ, це теж наша функція. Наші працівники приходять у заклад із даними і кажуть: дивіться, у вас тут цікава картинка, давайте подивимося, це правильно, а це неправильно, може вам у чомусь допомогти?
Якби можливості моніторингу інформації в ЕСОЗ у нас не було, складно б напевно було говорити і про якісь зміни в системі охорони здоров’я. Та ці технічні здобутки держава використовує передовсім не для того, щоб покарати когось, а щоб відновити права пацієнтів там, де вони були порушені, та запобігти цьому.
Джерело матеріалу: сайт mind.ua
Тобі потрібна робота?
Ти маєш відповідну медичну освіту (сестринська справа), але не знаєш, куди піти?
Пропонуємо: чудовий колектив, постійний розвиток, стабільну заробітну плату та соціальний пакет, нові знання та досвід у напрямку трансплантології.
Вимоги, окрім освіти, любов до дітей, чуйність та відповідальність.Чекаємо тебе у нашій команді!
Контактні дані: 0678102196
Півтора року тому життя всіх українців розділилося на до і після. Наш світ змінився за одну ніч, і він вже ніколи не буде таким, як раніше. Ніхто не сумнівається: наш мужній народ здобуде перемогу і в цій війні. Ми відбудуємо зруйноване і створимо нове, та все ж є багато чого, що ми не зможемо повернути, якщо не боротимемося за нього прямо тут і зараз. Якнайкраще це розуміють медики КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги ЧОР». Вони щодня віддають всі сили порятунку людей, які борються з онкологічними захворюваннями – ворогом не менш підступним і жорстоким, ніж терористична армія російської федерації. Та є серед їхніх пацієнтів особливі випадки. Це люди, яким випало потрапити в район бойових дій обох нападників одночасно. Вони продовжили боротьбу із раком під обстрілами російських бойовиків. І вистояли. Лікарі знають сотні таких історій життя серед виру смерті. Ми ж зупинимось на трьох із них.
Історія перша. Втрачене і відвойоване життя
Для Любові Іванівни важка боротьба зі смертельним ворогом розпочалася 2015 року у Херсоні. Жінка витратили багато часу і зусиль на лікування. Місцеві лікарі фахово допомагали в цій боротьбі. Це тривало до початку повномасштабного вторгнення. У березні 2022 року російські війська вломилися в Херсон і нормальне життя в місті обірвалося. Жінка втратила можливість отримувати лікування. На фоні нервової напруги та терору, який чинили окупанти, хвороба загострилась. Було потрібне термінове втручання лікарів. А їх якраз і не було. Хворій вдалося зв’язатися зі знайомим лікарем- гематологом, яка й допомогла знайти медичну допомогу за межами окупованої території.
– Мені пропонували виїхати в Миколаївську область, але ви ж пам’ятаєте ті події? Миколаїв тримався міцно, та там була дуже важка ситуація. Я б просто не пережила нової напруги, – розповідає пацієнтка «Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги ЧОР» з Херсона Любов Ніконова. – На щастя, в Черкаській області в мене живе племінниця. Тож, ця місцевість нам не чужа. І я вирішила звернутись до Черкаського онкоцентру. Сьогодні бачу, що це було правильне рішення. Тут дуже уважний персонал, професійні лікарі. Вони мене просто поставили на ноги. І добилися того, щоб все моє лікування було здійснено за державний кошт. На жаль, переживання, пов’язані з війною, таки лишили слід у моєму житті. Він проявився в розвитку ще однієї патології. Під час ретельного обстеження в Черкасах в мене виявили злоякісну пухлину молочної залози. 1 травня пройшла операція. Зараз почуваюся набагато краще, ніж навіть до подій, які змусили мене залишити рідний дім. Набрала вагу, можу спокійно дихати, ходити. Для мене це велике щастя.
Завдяки проявленим надлюдським зусиллям у ході контрнаступу на Півдні наші захисники змогли вибити ворога з Херсона. Місто було звільнено 11 листопада минулого року. Та жінка ще не ризикує повертатися додому. Життя у фронтовій зоні надто складне для хворої. Вона вірить, що найближчим часом ЗСУ відкинуть загарбників подалі від її дому, і тоді вона зможе повернутися в свою затишну квартиру.
Від автора: Більш детально про відчуття людей, які пережили окупацію Херсона, можна дізнатися з відвертої розповіді героїні ще однієї історії на нашому сайті за цією адресою: https://novadoba.com.ua/405667-pereselenka-iz-hersona-rozpovila-yak-zhyla-dva-misyatsi-v-okupatsiyi.html
Історія друга. Молодий, але завзятий
Історія Стефана Озарко одна з найтрагічніших серед тих, які ми наводимо. Хоча б тому, що хлопцеві ледве виповнилося 19 років. Та хворіти на онкологічне захворювання він почав значно раніше. До найтрагічнішого в історії сучасної України 24 лютого хлопець боровся з раком вже два роки.
– Перші симптоми важкої хвороби з’явилися відразу на початку Нового 2020 року. Після свят відчув постійний біль у спині. Подумав навіть, що просто десь потягнув, адже відзначали новорічні свята з друзями активно. Потім раптом піднялася температура. І відразу майже до 40. Збити вдома не змогли. Це злякало ще більше, – розповідає пацієнт «Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги ЧОР» з села Великі Копані Олешківського району Херсонської області Стефан Озарко. – Поїхали в лікарню, там я здав аналізи. Сказали, що в мене недостатньо цукру в крові. Ми не зовсім розуміли, що це значить, тому поїхати в іншу лікарню. Там теж взяли аналізи. Виявилося, що в мене лейкемія. Зрозуміло, що в нашому селі і навіть районі таке лікувати не могли. Мене перевели до Києва. Там я отримав п’ять хіміотерапій. Мені зробили пересадку кісткового мозку від брата. Потім мені виповнилося 18, гостра стадія хвороби відступила, і мене перевели в Черкаси. Тут постійно не лежав. Періодично приїжджав з дому на обстеження та лікування. Так і було в кінці лютого 2022 року. Я приїхав у Черкаси 23-го для проведення додаткового переливання крові. 24-го мені зателефонувала мама. «Синочок, каже, в наш дім прийшла війна!» Я відповідаю: «Мамо, я знаю, вся Україна у стані війни.» А вона: «Ні, ти не зрозумів – вони прямо зараз входять в наше село. Якщо можеш залишиться там – не вертайся».
Але він повернувся. Адже вдома лишалися мама та 14-річний брат, яких незважаючи на хворобу хотів захистити. Наступ був швидкий. Стримати озброєну важкою технікою московську орду на той час ЗСУ не змогли. Село опинилося в окупації. Разом із хворим хлопцем та його рідними. Про те, як виживали в тих умовах дуже згадувати юнак не хоче. Лише каже, що настав такий момент, коли більше лишатися не було сил. Вибратися з тимчасово окупованої території вдалося завдяки відважності українських волонтерів. Вдалося знайти прихисток на Черкащині, в односельців, які встигли виїхати і оселитися тут до нападу російської федерації. На жаль, повертатися хлопцеві наразі нікуди, адже село розміщується за 30 кілометрів від Херсона – в глиб окупованої території. Більше того, за даними розвідки, воно стало військовою базою для окремої гвардійської бригади армії рф.
Та Стефан не втрачає надію на те, що сили оборони України виженуть загарбників з його рідного села і він знову зможе прогулятися вуличками, на яких проходило його дитинство. Більше того, він не просто очікує, а докладає всіх зусиль, щоб цей день настав швидше. Завдяки спільним зусиллям медиків Черкаського онкоцентру, дисциплінованості у виконанні рекомендацій та волі до життя пацієнта зараз хвороба в хлопця перейшла в стан ремісії. Згідно з українським законодавством загроза рецидиву онкозахворювання не дозволяє хлопцю стати до зброї, та він знайшов інший спосіб бути корисним своїй країні. Стефан Озарко подав документи на вступ до Черкаського національного університету і планує стати професійним психологом, щоб допомагати людям, які так, як і він сам, постраждали від війни.
Історія третя. Незламна, як сталь Азова
Ім’я героїні третьої історії ми називати не будемо. І річ навіть не в етичних міркуваннях, а тому, що зараз вона живе в Маріуполі. Так, саме в тому. І зайвий розголос про історію її особистої перемоги може їй нашкодити. Хоча, варто зазначити, особисто пані дозволила оприлюднювати і її фото, і її прізвище та ім’я.
– Отже ви з Маріуполя. А зараз в Черкасах. Приїхали сюди і найближчим часом повернетесь знову на підконтрольну ворогу територію. Як це взагалі можливо?
– Якщо є необхідність, то можливо все. З окупованого Маріуполя їду в росію, звідти – в Європу, потім знову в Україну, вже нашу. Назад так само, але в зворотному порядку. Кожен раз проїжджаю майже 5 тисяч кілометрів лише в один бік. На це йде 3-4 доби самої дороги, а якщо враховувати ще й різні затримки на кордонах та фільтраційні заходи на окупованих територіях, то доходить і до 15 діб.
– А чому так? Невже не можна знайти лікувальний заклад ближче?
– Не можна. Я мала можливість порівнювати лікування в різних закладах. Альтернативи Черкаському онкоцентру особисто для себе я не бачу. Лише тут змогли добитися позитивного прогресу в моєму захворюванні. Мені це подобається і підходить, і нічого іншого я не хочу. Ну і крім того, таких добрих і водночас професійних лікарів як тут, я зустрічала лише в Донецьку до війни, а такого медичного закладу, як у Черкасах, взагалі ніде більше не бачила. Тут надзвичайно ретельно ставляться до всього і створюють особливу атмосферу для пацієнта. Але давайте, мабуть, почнемо спочатку?
– Так, звісно. Розкажіть про себе
– Я народилася, виросла, живу і впевнена, що й завершу своє життя в Маріуполі. Українському. Бо для мене він таким був і буде. Боротьбу зі своєю хворобою веду з 2012 року. У мене мієлома. 97 % стовбурових клітин пошкоджено. Крім цього була пухлина в голові. Шукала багато різних способів і лікувальних закладів. Зрештою опинилася аж в москві. На той час, нагадаю, ми були в стані миру з росіянами. Потрапила в клініку при Головному військовому клінічному госпіталі імені Бурденка. Там мене обстежили і оперувати відмовилися. Поставили діагноз лімфолейкоз. Рідні зв’язалися зі спеціалістами в Ізраїлі. Вони взялися вилікувати, але поставили умову: з собою потрібно мати не менше 100 тисяч євро. Таких грошей, звісно, мені назбирати не вдалося.
– І ви повернулися додому?
– Так. Але хвороба прогресувала і мене поклали в лікарню в Донецьку. Там діагноз підтвердили і взялися лікувати. Провели дві трансплантації. Я отримала 30 «хімій». Це не давало лікувальних результатів, але утримало хворобу від прогресування. Так тривало до початку гібридної форми війни, з якої росія почала вторгнення. У 2015-му було вже дуже важко і завідуюча мого відділення вирішила виїжджати з Донецька, а я не хотіла продовжувати лікування без неї. Ми разом по інтернету знайшли відповідний заклад в Черкасах і вирушили в подорож. Скажу відверто, це було зробити не просто. Не ходили ні потяги, ні автобуси. Добиратися доводилося непростими шляхами. Але ми справились. Зрештою завідуюча опинилася в Києві, де зараз працює в одному із відомих медичних закладів. Я ж із 29 березня 2015 року є пацієнткою Черкаського диспансеру.
– Повернемось до початку нашої розмови. Ви отримуєте лікування в Черкасах, але живете в Маріуполі. Якщо для вас нема альтернативи Черкасам, то може зараз не варто повертатись додому?
– По-перше, там у мене мама. Бойові дії в місті спричинили їй важку травму. Життя лікарі врятували, але були змушені видалити шлунок. Я з нею проживаю і доглядаю. А по-друге, це моє місто. Чому я маю його залишати? Хай забираються ті, які прийшли в мій дім зі зброєю.
– Як же ви виживаєте серед них?
– Працюю. Клею шпалери, шпаклюю, фарбую. Працюю не на них, звісно, а на людей, які живуть в зруйнованих будинках. Повірте, в нас зараз в місті є що ремонтувати і фарбувати. Хоча з моєю хворобою в Україні я мала першу групу інвалідності. Росіяни мене «вилікували». Зібрали комісію, вона вирішила, що я ще можу працювати, і дали другу групу. Звісно ж, зменшили виплати. Тому доводиться підпрацьовувати. Але я не звикла жалітися. І боятися нікого не збираюсь.
– Ви по життю – борець. Це відчувається в кожному слові нашої розмови. Скажіть, звідки берете сили витримувати і складнощі життя в окупації, і таку нелегку хворобу?
– Я ж з Маріуполя (посміхається). А в нас є приказка: смерть – це гідний суперник. Це значить, що її потрібно не боятися, а поважати і вивчати. Прораховувати, звідки і як вона може нанести удар. І бити у відповідь. Боротися для того, щоб жити. У Черкасах в онкоцентрі на стіні одного з поверхів побачила вивіску «Рак – це не вирок». Я кілька разів навмисне приходила дивитись на неї. Це ж та сама приказка, яку я вам сказала, тільки в медичній формі. Це сильно. Це по-нашому. Це по-українськи. І тільки там ми й маємо жити.
Від автора: Більше історій про те, як зараз живуть українці в окупованому місті-фортеці Маріуполі, можна дізнатися з відвертої розповіді героїні ще однієї історії на нашому сайті за цією адресою: https://novadoba.com.ua/393351-vela-shhodennyk-zhytelka-mariupolya-yakij-udalosya-vyyihaty-v-cherkasy-rozpovila-pro-zhyttya-pid-obstrilamy.html
Життя завжди перемагає смерть. Скільки б не доводив ворог зворотнє, та прийде час, коли нога останнього окупанта України забереться з нашої землі. Тоді ми зможемо остаточно підрахувати всі втрати, витерти всі сльози і відновити все, що було зруйновано. Та поки Україна б’ється, б’ються і серця в грудях її героїв. Не всі з них сьогодні носять камуфляж, дехто одягнений в білий халат лікаря, а хтось просто в одяг пацієнта. Та від цього вклад кожного у силу духу нашої нації не стає меншим. Історії людей, які змогли здолати нездоланне, їхня сила волі і налаштування на боротьбу до повної перемоги, додають сили всім нам і надихають кожного на особливі звершення там, де йому випало тримати стрій. Україна переможе, бо українці – то нація борців, які долають навіть смертельні хвороби.
Над матеріалом працювали Владислав Бедринець, Тетяна Очеретяна. «Нова Доба»
Від початку 1990-х років Україна була і залишається країною походження, транзитною країною та країною призначення для торгівлі людьми. Жертвами цих злочинів стають як чоловіки, так і жінки та діти, яких використовують для примусової праці, сексуальної експлуатації, змушують до жебрацтва та експлуатують у інших формах. Основними країнами призначення є Російська Федерація, Польща та Туреччина; окрім того, торгівля людьми відбувається і всередині України. З моменту вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ця проблема набула значно складнішого характеру.
Навіть до вторгнення, показники торгівлі людьми в Україні вже зростали внаслідок пандемії COVID-19 та подальшого вимушеного переміщення людей з охопленої конфліктом Східної України та окупованого Криму. Ці вимушені переселенці є надзвичай вразливими, а сама проблема значно ускладнюється внаслідок російського вторгнення і тим, що мільйони українців змушені залишати свої домівки, шукаючи порятунку в інших регіонах України та за кордоном. Шахраї, які виступають у ролі посередників з пошуку роботи чи наймачів персоналу, можуть скористатися умовами війни з метою експлуатації тих, хто опиняється у групі ризику.
За оцінками представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, до російського вторгнення у лютому 2022 р. в Україні налічувалося понад 300 тис. потерпілих від торгівлі людьми починаючи з 1991 року. За певними оцінками, у 2019-2021 рр. від торгівлі людьми потерпіли майже 46 тис. українців – 29 тис. за кордоном і 17 тис. всередині України.
Що таке торгівля людьми.
Торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, з метою отримання прибутку з експлуатації чоловіків, жінок і дітей. Це не лише сексуальна експлуатація або випадки, пов’язані із викраденням людей. Більшість постраждалих серед українців перебували в трудовій експлуатації або були втягнені в злочинну діяльність, за що наразі відбувають покарання у вигляді позбавлення волі з різними термінами ув’язнення.
Для торгівлі людьми не існує державних кордонів чи вікових обмежень. Потрапити в сучасне рабство може будь-хто, не залежно від рівня освіти чи соціального статусу.
Торгівля людьми – це кримінальна індустрія, яка продовжує зростати та приносити трафікерам (люди, які займаються вербуванням, продажем та експлуатацією з метою отримання вигоди) більше 150 млрд. доларів США доходу щороку.
Форми торгівлі людьми.
сексуальна експлуатація;
використання в порнобізнесі;
втягнення у злочинну діяльність;
залучення в боргову кабалу;
усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
використання в збройних конфліктах;
експлуатація її праці;
примусова праця;
примусова вагітність;
вилучення органів;
проведення дослідів над людиною без її згоди;
примусова праця.
Примусова праця (примусове надання послуг) – усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.
Сексуальна експлуатація – це використання особи іншою людиною з метою отримання прибутку для задоволення сексуальних потреб третіх осіб.
Під використанням в порнобізнесі слід розуміти залучення особи (в якості актора, статиста, робочого тощо) до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів, що є носіями графічної інформації, яка спрямована на збудження статевої пристрасті шляхом цинічного, безсоромного, грубо натуралістичного або протиприродного відображення статевого життя людей.
Втягнення у злочинну діяльність – це дії, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликання у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і способи вчинення або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.).
Залучення у боргову кабалу – це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю, але цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.
Усиновлення (удочеріння) з метою наживи – оформлене спеціальним юридичним актом одержання на виховання в сім’ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню).
Примусова вагітність – використання репродуктивних функцій організму жінки шляхом природного або штучного запліднення без її добровільної згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.
Вилучення органів – видалення з організму людини її складової частини, яка має певну будову і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12- палою кишкою, селезінка тощо).
Проведення дослідів над людиною без її згоди – вчинюваний без дозволу людини фізіологічний або психологічний вплив на її організм із застосуванням методів, що недопущені МОЗ України до загального застосування, тобто є експериментальними.
Ознаки торгівлі людьми.
Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми є вчинення злочину:
спрямованого щодо неповнолітньої чи малолітньої особи;
щодо кількох осіб;
повторно;
за попередньою змовою групою осіб або організованою групою;
службовою особою з використанням службового становища або батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками;
поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства;
спричинив тяжкі наслідки.
Права постраждалих осіб від торгівлі людьми.
Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеною мовою, якою володіє така особа;
медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, що постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:
безоплатне отримання послуг перекладача;
тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв’язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.
Якщо у суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров’ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі повернення її в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.
Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.
Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:
звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;
наявності у такої особи документа, що посвідчує особу (стаття 16 Закону України “Про протидію торгівлі людьми”).
Суб’єкти у сфері протидії торгівлі людьми.
Суб’єкти у сфері протидії торгівлі людьми, які здійснюють свою діяльність у межах, передбачених законами України:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері протидії торгівлі людьми;
центральний орган виконавчої влади у сфері боротьби зі злочинністю;
центральні органи виконавчої влади;
місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;
правоохоронні органи;
закордонні дипломатичні установи України;
центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
заклади допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми.
Інформування про дітей, які постраждали від торгівлі дітьми.
Якщо особи, які постраждали від торгівлі людьми або стали свідками торгівлі людьми, є дітьми, усі дії, які застосовуються до них, спираються на принципи, викладені у Конвенції ООН про права дитини та Факультативному протоколі про права дитини до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії.
Якщо вік особи невизначений і є підстави вважати, що ця особа – дитина, вона вважається дитиною і їй надається спеціальний захист до встановлення її віку.
Особа, якій стало відомо про дитину, яка постраждала від торгівлі дітьми, зобов’язана невідкладно і з забезпеченням конфіденційності повідомити про таку дитину орган внутрішніх справ за місцем її перебування та місцеву державну адміністрацію.
У разі існування підозри щодо причетності батьків дитини або осіб, що їх замінюють, до торгівлі дитиною, особи, які постійно контактують з дітьми в галузі освіти, охорони здоров’я, у сферах культури, фізичної культури та спорту, оздоровлення та відпочинку, судовій та правоохоронній сферах у порядку, встановленому чинним законодавством, інформують про це правоохоронні органи.
Держава забезпечує допомогу дитині, з моменту, коли з’явились підстави вважати, що вона постраждала від торгівлі дітьми, і до повного завершення реабілітації дитини.
Відповідальність за вчинення торгівлі людьми.
Торгівля людьми – це кримінальний злочин, який карається згідно з Кримінальним кодексом України позбавленням волі на строк від 3-х до 15-ти років (стаття 149 ККУ)
Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію -караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства – караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Закон України «Про протидію торгівлі людьми» визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.
Подбайте про безпеку ваших документів
Будьте максимально уважні в дорозі
Спілкуйтеся обережно навіть з привітними незнайомцями
Обережно з грошима
Менторська спільнота зібрала для вас кілька перевірених контактів офіційних структур, громадських організацій та активістів. Вони можуть підказати, що робити, якщо вам чи вашим близьким загрожує небезпека.
Вчора ми отримали 20 інвалідних візочків від Благодійний Фонд «Команда Перемоги», очільник Сергій Кудактін
Ваші добрі серця нехай не знають болю, а вдячність людей буде безмежною.Катерина Вікторівна ЧУДАК, біохімік нашого центру:Загалом, тромбоеластографія, як методика, перевірена досвідом багатьох клінік у всьому світі, дозволяє значно поліпшити якість терапії, швидко і адекватно реагувати на екстрені ситуації. Отримуючи інтегральну оцінку показників роботи системи гемостазу, медики можуть спрогнозувати ризик можливих ускладнень, а також вплив призначуваних препаратів на роботу системи.Віктор ШКВАРКО, лікар, хірург-онколог КНП “КЦОГТПД Черкаської обласної ради”: Довідково:
Щоб не дати людині залишитися сам на сам зі своїми думками та допомогти їй вибудувати маршрут життя, громадська організація Ліки Контроль l, спільно з OncoHub та за підтримки міжнародного фонду «Відродження» створили чат-бот «На повні груди» https://t.me/FullLungs_botОнлайн-помічник допомагає пацієнтам отримати більше інформації про безоплатні діагностику та лікування раку легень, стадії захворювання, схеми лікування, безоплатні препарати та пам’ятки для отримання медичних послуг, які безоплатно надаються за Програмою медичних гарантій НСЗУ. Також у чат-боті є покроковий гід щодо діагностики та протоколи лікування дрібноклітинного та недрібноклітинного раку. Окрім того, з ботом легко знайти лікарню, де можна безоплатно пройти обстеження та отримати лікування за Програмою медичних гарантій.Чат-бот «На повні груди» особливо корисним є для тих людей, хто через детальне симптоматичне вивчення свого організму, і в разі виявлення відхилень від норми, одразу отримує чіткий логістичний покроковий інструмент з чого розпочинати діагностику, а далі — лікування. Вкотре нагадуємо, що діагностика і лікування онкозахворювань безоплатні для українців та покриваються Програмою медичних гарантій — вартість лікарням оплачує Національна служба здоров’я України. Більше тут: https://cutt.ly/uwddmlgU.
Рак легень виникає тоді, коли клітини легень починають неконтрольовано ділитися. Вогнище ураження може розташовуватися у стінках великих та малих бронхів, бронхіол, а також в самій легеневій тканині, де в нормі здійснюється обмін газів.Недрібноклітинний рак легень — аденокарцинома, плоскоклітинна карцинома, крупноклітинна карцинома. Цей вид раку складає приблизно 80-85% усіх випадків.Дрібноклітинний рак легень — швидше росте і поширюється. Складає близько 10-15% усіх випадків.Серед методів виявлення раку легень виділяють: флюорографію, рентгенографію, комп’ютерну томографію (КТ).Якщо вчасно діагностувати хворобу, то її лікування може бути успішнішим, ніж при пізньому виявленні. Будьте уважні, та знайте про фактори ризику, симптоми та профілактику хвороби!
Фактори ризикуКуріння. Ризик раку легень у людей, які курять набагато вищий, ніж у тих, хто ніколи не курив. Чим довше ви курите, тим вище стає ризик. Сигари, трубки, сигарети або ж сигарети з низьким вмістом смол однаково шкодять здоров’ю.Пасивне куріння. Вдихання диму з навколишнього середовища або від людини, яка курить поруч з вами, збільшує ризик розвитку раку. American cancer society зазначає, що пасивне куріння спричиняє близько 7000 смертей від раку легень щороку.Вплив радону. Радон — це природній радіоактивний газ, що утворюється у результаті розпаду урану в ґрунті та гірських породах. Легені — це орган, через який радон проникає в організм людини. Тому він завдає їм найбільшої шкоди, особливо, коли радон сконцентрований у приміщенні, куди він потрапляє здебільшого через ґрунт.Вплив азбесту. Люди, які працюють з азбестом на шахтах, фабриках, текстильних заводах тощо, мають вищий ризик захворіти на рак легень, а саме мезотеліоми, типу раку, що починається у плеврі.Вплив канцерогенних агентів. Коли людина на роботі часто контактує з радіоактивними рудами (як-от уран), з інгаляційними хімічними речовинами (миш’як, берилій, кадмій, сполуки нікелю, хрому, продукти вугілля тощо), а також вихлопами дизельного палива, це може збільшувати ризик розвитку раку легень.Вживання певних дієтичних добавок. Дослідники виявили, що добавки бета-каротину, які приймали курці, збільшують ризику раку легень.Наявність факторів ризику не означає, що людина обов’язково захворіє. Проте, їхня відсутність може зменшити ризик розвитку хвороби.Симптоми раку легеньтривалий кашель;кровохаркання;біль у грудній клітці, що часто посилюється при глибокому вдиху, кашлі, сміху;задишку;осиплість у голосі;часті інфекції — такі як бронхіт, пневмонія, які повертаються.
Проте, не варто оминати увагою більш специфічні симптоми, що можуть проявлятися, але на них часто не звертають уваги:синдром Горнера (може проявлятися паралічем повіки, звуженням зіниці та глибоким западанням ока з одного боку);синдром верхньої порожнистої вени (може проявлятися набряком і почервонінням обличчя, шиї, рук і верхньої частини грудей, інколи також призводить до головного болю, запаморочень і втрати свідомості);синдром Кушинга (може проявлятися збільшенням ваги, слабкістю, сонливістю, затримкою рідини, збільшенням артеріального тиску тощо);дерматоміозити;проблеми з нервовою системою (параліч м’язів: синдром Ламберта-Ітона тощо);Ці симптоми можуть свідчити про інші хвороби, які не пов’язані із раком легень. Проте, якщо ви помітили якісь із них, обов’язково звертайтеся до сімейного лікаря! Не зволікайте та не залишайте це питання на потім. За потреби сімейний лікар направить вас до вузькоспеціалізованого фахівця.Профілактика раку легеньКиньте курити. Якщо ви ніколи не курили, не починайте. Поговоріть із дітьми про шкоду цієї звички, а якщо курите чи хочете комусь допомогти кинути курити, заходьте на сайт Сервісу з надання допомоги у припиненні куріння. Поговоріть із сімейним лікарем про стратегії відмови від куріння.Уникайте пасивного куріння. Якщо ви живете з курцем, агітуйте цю людину кинути курити або принаймні закликайте не курити вдома, а лише у відведених для цього місцях. Уникайте місць, де курять.Перевірте свій будинок на радон, особливо, якщо знаєте, що живете у районі, де він розповсюджений. Будинок можна зробити безпечнішим.Уникайте канцерогенів на роботі. Вживайте запобіжних заходів, щоб захистити себе від шкідливого впливу канцерогенів. Наприклад, якщо вам видають маску на обличчя, обов’язково носіть її. Запитайте у лікаря, що ви можете зробити, щоб захистити себе на роботі.Їжте більше овочів і фруктів. Це найкращі джерела вітамінів і поживних речовин. Уникайте прийому великих доз вітамінів у формі таблеток, адже це може бути небезпечно для вашого здоров’я.Будьте фізично активними.
