Справжній професійний марафон провели днями на базі Черкаського онкодиспансеру. У рамках з’їзду Академії української урології найкращі хірурги країни ділилися знаннями й уміннями.

За перший день провели п’ять операцій. Видаляли камені з нирок. Сучасний метод – лапароскопія – дає змогу зменшити наслідки втручання і скоротити період відновлення пацієнта.

«Знаходження у стаціонарі, залежно від клініки, залежно від розмірів каменю, скільки часу зайняла операція, становить від 2 до 6-7 днів. Залишається один розріз один сантиметр, а може два, а може три, якщо робимо мультидоступ до каменю».

Серед організаторів з’їзду – черкаський хірург Роман Морару-Бурлеску. За його словами, захід є унікальним. В одній операційній концентрується досвід найкращих фахівців країни. Близько тридцяти лікарів приїхали до Черкас і близько трьох сотень – спостерігають за операціями онлайн.

РОМАН МОРАРУ-БУРЛЕСКУ, ЗАВІДУВАЧ ЧЕРКАСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ОНКОУРОЛОГІЇ

«Це ознака того, що ми насправді рухаємося в бік Євросоюзу. Тому що, на жаль, в медицині і хірургічній спільноті минулих років складалася така ситуація, коли хірурги замикалися і не надавали інформацію широкому загалу».

Столичний фахівець Микола Соснін пригадує: ще років десять тому хірургам не вистачало можливостей для практики, тому їздив на майстер-класи за кордон. З 2017 року аналогічні заходи впровадили на базі кафедри у Києві. Нині ж він – один із тих, хто демонструватиме свої уміння на загал.

МИКОЛА СОСНІН, ДОЦЕНТ КАФЕДРИ УРОЛОГІЇ НУОЗУ ІМ. ШУПИКА:

 «Це дуже корисно для наших лікарів, тому що вони мають можливість не виїжджаючи за кордон отримати усю інформацію тут, на місці. Вчитися, приймати участь, задавати питання і постійно розвиватися».

Дмитро Казмірчук – серед тих, хто спостерігає. Вінницький лікар зізнається: насамперед цікавиться операціями свого профілю. Це, зокрема, видалення пухлини передміхурової залози. Каже, поїхати навчатися за кордон нині складно, тому професійні  з’їзди особливо важливі.

ДМИТРО КАЗМІРЧУК, ЛІКАР-ОНКОУРОЛОГ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОНКОЛОГІЇ:

«Останні кілька років відомо, що ковід був і вони були обмежені, зараз війна в країні і, на превеликий жаль, за останні два роки це мабуть один із небагатьох заходів і тим паче з такої спеціальності, досить рідкісної, на сьогоднішній день».  

Відео за покликанням на сайті ТРК «ВІККА»  https://www.vikka.ua/novini/u-cherkaskomu-onkodispanseri-u-pryamomu-efiri-operuvali-najkrashhi-urologi-krayini-video/?fbclid=IwAR0kkhgV_f3UStGsuTOxoRIJa1TuETVevcfoA6AAeVG1y1P0xo-w3R9ch0E

Через військову агресію російської федерації багато українців змушені були змінити місце проживання. Тому одне з завдань системи охорони здоров’я сьогодні – забезпечити кожному громадянину доступ до необхідних медичних послуг.

Серед пацієнтів, для яких критично важливо продовжувати лікування, — пацієнти з онкологічними захворюваннями. Наразі більшість онкоцентрів продовжують працювати і, маючи контракти з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), надають пацієнтам безоплатну допомогу, передбачену Програмою медичних гарантій.

Відповідаємо на найпоширеніші питання щодо надання в Україні медпослуг пацієнтам з онкологічними захворюваннями.

Як продовжити лікування, якщо ви переїхали в інший регіон?

Нагадаємо, що Програма медичних гарантій продовжує діяти під час війни і покриває витрати на всіх етапах лікування пацієнта з онкологією — від ранньої діагностики та консультацій лікаря до операцій і хіміє- чи радіотерапії.

Якщо людина змушена переїхати до іншого міста, вона може лікуватися в медзакладі за місцем фактичного перебування. Онкоцентри, що знаходяться на підконтрольних Україні територіях та не потерпають від бойових дій, працюють у штатному режимі, здійснюють діагностику, проводять планові та ургентні операції тощо.

Підставою для надання безоплатної допомоги у медзакладі, що має відповідний договір з НСЗУ, є направлення лікуючого лікаря з клінічно та морфологічно встановленим діагнозом новоутворення. На час дії воєнного стану направлення може бути паперовим.

Дізнатись контакти онкоцентру у конкретному регіоні можна за номером 16-77 (контакт-центр НСЗУ). Також варто зателефонувати у заклад і уточнити, чи проводяться у ньому потрібні вам процедури і за яким графіком він працює.

Де можна дізнатись про наявність в медзакладі препаратів, які закуповує держава?

Препарати для онкопацієнтів, які закуповує держава, можна отримувати незалежно від місця перебування. Дізнатись про закупівлю препаратів можна на сайті Міністерства охорони здоровʼя в розділі Закупівлі ліків, обравши в фільтрах рік, напрям (доросла або дитяча онкологія) та препарати.

Перевірити наявність препаратів, у т.ч. й з Національного переліку лікарських засобів для стаціонарного лікування, в конкретному закладі можна на сайті eliky.in.ua. 

Також Телеграм-бот МЗУ (ДП «Медичні закупівлі України») може  допомогти в декілька кліків дізнатись про наявність необхідних медпрепаратів у лікарнях.

Крім того, інформація про наявність ліків в закладах має бути у місцевих департаментів охорони здоров’я. 

Чи можуть відмовити у послузі пацієнту з паперовим направленням?

Якщо у лікаря, який виписує направлення, під час дії воєнного стану немає технічної можливості сформувати електронне направлення, він може виписати його у паперовій формі. Відповідна норма закріплена в наказі МОЗ України №388. Медзаклад, до якого звертається пацієнт, має приймати як електронні, так і паперові направлення.

Чи може пацієнт з онкологією виїхати на лікування за кордон?

Міністерство охорони здоров’я України у рамках співпраці з Європейською комісією координує направлення та транспортування громадян України для лікування за кордон. До закордонних клінік направляються, у тому числі й пацієнти з онкологічною патологією, які не можуть отримати високоспеціалізовану допомогу в Україні. Про алгоритм медевакуації можна дізнатись за посиланням. 

При цьому важкохворі українці можуть самостійно подати попередню заявку на Програму медичної евакуації.  Для цього на сайті МОЗ в розділі Опитування слід заповнити відповідну анкету. Кожен випадок евакуації розглядається спеціалістами окремо. Міністерство забезпечує комунікацію з клініками та міжнародними партнерами. 

Нагадуємо, до переїзду в інший регіон пацієнту з онкологією варто врахувати декілька моментів. Детальніше про безоплатне лікування онкопацієнтів в умовах війни – у матеріалі на нашому сайті.

У Черкасах вперше провели операцію по пересадці кісткового мозку від донора, сумісного на 50 відсотків. Орган пересаджували від доньки пацієнтки, для якої це була єдина надія на життя, розповів Суспільному лікар-гематолог Дмитро Гамов.

Суспільне знімало саму операцію, а нині, через майже місяць, поспілкувалося з жінкою та медиками.

Пані Юлію вже готують до виписки. За цей час із близькими спілкувалася в основному телефоном. Тому перше, що вона хоче зробити після виписки – це обійняти рідних,

«Всіх обійму, я за всіма скучила, не бачилися понад місяць. Та і загалом я практично рік по лікарнях, за всіма сумую», – зазначила вона.

Суспільне Черкаси

Лікар-гематолог Дмитро Гамов зазначив: найкраще, коли донор повністю сумісний. Але коли виникла необхідність у пересадці кісткового мозку, такого не знайшлося. Тому аби врятувати пацієнтку, вирішили проводити унікальну для Черкас операцію.

«До трансплантації вона отримувала вже другу лінію терапії і не було часу чекати, щоб з’явився той донор. До того часу, поки його чекали, могла настати прогресія», – пояснив медик.

Суспільне Черкаси

Дитяча лікарка-гематологиня Ольга Дащаковська розповіла: це вперше у Черкасах проводили забір кісткового мозку.

«До цього моменту всі трансплантації проводили з периферичними стовбуровими клітинами», – пояснила вона.

Суспільне Черкаси

Суспільне Черкаси

Трансплантації кісткового мозку у Черкаському обласному онкодиспенсері проводять понад рік. Відтоді це вже восьма процедура, але перша від напівсумісного донора, розповіла завідувачка установи Олена Лук’янець:

«Ми зараз отримуємо практичний досвід, а далі будемо робити самотужки цю процедуру. Загалом ми прагнемо стати одним із гематологічних центрів України, де будуть робити на потоці алогенну трансплантацію кісткового мозку та клітин периферичної крові».

Таких закладів, додала медикиня, в Україні небагато.

Авторка Ольга Мацканіч