

До війни Аліна Косенко працювала операційною медсестрою в Черкаському клінічному онкологічному центрі. Нині вже не уявляє, що зможе повернутися до тієї роботи, адже за плечима багаж пройденого і побаченого — очі поранених бійців, які назавжди врізалися в пам’ять, їхні слова… й години, проведені біля операційного столу в стабілізаційних пунктах.
21 липня 2023 року життя Аліни кардинально змінилося, вона вирішила пов’язати його зі Збройними Силами України. Пішла служити в Перший інтернаціональний легіон. Родина підтримала її рішення.
1-й Інтернаціональний легіон оборони України — це військовий підрозділ у складі Збройних Сил України, створений у лютому 2022 року для іноземних добровольців, що бажають захищати Україну від російської агресії, і складається з військових з різних країн, які об’єдналися в боротьбі за спільну мету.
Там вона прослужила до квітня 2025 року. Здобула неоціненний досвід і, як сама зізнається, навчилася робити все швидше. Та й постояти за себе тепер може не гірше за будь-якого чоловіка.
Мотивація вступити до лав ЗСУ в Аліни була проста й зрозуміла: вона не хотіла, щоб ця війна перейшла в спадок і її сину:
“Хоча йому лише 18 років, не хочеться, щоб він ішов воювати. Заради його майбутнього, і не тільки його, всіх наших дітей, всієї країни”.
Першими пацієнтами, яких операційна медсестра Аліна Косенко приймала в стабілізаційному пункті були військовополонені росіяни. Каже, попри все розуміла, що має рятувати і їм життя, адже їх можна буде обміняти на наших захисників.
“Потім з кожним днем, коли вже військові побачили, що ми можемо й вміємо, у нас пацієнтів ставало все більше. Було таке, що ми дві доби без перепочинку працювали. А бували й дні затишшя. І ми дуже цьому раділи. Значить немає поранених, все добре”, — розповіла медикиня.


Команда стабілізаційного пункту складається з хірургів, травматологів, операційних сестер, анестезіологів, санітарів, перев’язувальних сестер та охорони. При стабпункті діє і лабораторія, де оперативно роблять аналізи, щоб лікар міг ухвалити правильне рішення. Кожен медик на своєму місці й чітко виконує свою роботу — без цього ніяк. Як і військові, медичні працівники на фронті на вагу золота. Адже рук завжди не вистачає.
Попри надзвичайні умови, в яких надається допомога пораненим бійцям, в стабілізаційних пунктах панують стерильність і порядок.
“Усе як у цивільній лікарні — стерильно, якісно й чітко. Але є один нюанс, у нас дуже мало часу. І ми не знаємо, кого до нас привезуть, з яким пораненням. Ми маємо бути готові до всього”, — говорить операційна медсестра.


У періоди умовного затишшя медики намагалися використати час, щоб морально розвантажитися, проте перед цим обов’язково мали прослідкувати за тим, чи все готове до прийому пацієнтів.
За час служби в стабілізаційних пунктах трапилося безліч історій, через руки медсестри пройшли сотні бійців, обличчя яких уже й не згадаєш, проте один випадок Аліні Косенко особливо запам’ятався:
“До нас прийшов поранений із геть ампутованою рукою. Такий високий, молодий, гарний хлопець. Він сам мовчки зайшов в операційну. Ми надали йому допомогу. І з операційної він теж пішов своїми ногами. Не захотів навіть на сидячу каталку… Наскільки сильні й мужні у нас хлопці!”
Аліна зізнається, що найважчим там було не показувати пораненим воїнам, що у тебе коїться всередині:
“Ти намагаєшся більше посміхатися, якось їх підтримати, перемкнути їхню увагу, бо вони прийшли з пекла, а ми перший промінчик для них. Ми маємо переналаштувати їх хоча б трохи”.


Стабілізаційні пункти, в яких працювала Аліна, розташовувалися поблизу лінії фронту — на відстані від чотирьох до десяти кілометрів до сірої зони. Проте збільшення кількості fpv-дронів значною мірою нівелювало цю відстань.
“Поки я ще служила в Інтернаціональному легіоні, то до нас в стабілізаційний пункт тричі прилітало. Слава богу всі залишилися цілими й неушкодженими. Буквально за три дні ми відбудували новий (стабпункт, — ред.) і почали працювати”, — пригадала Аліна Косенко.


Згодом начальник їхньої медичної служби ініціював створення Першого окремого медичного батальйону й більшість колег його підтримали. Туди Аліна перевелася 28 квітня 2025 року на посаду операційної сестри передового хірургічного відділення. Починали вони з 15 осіб, нині ж батальйон налічує близько 450 медиків.
Перший окремий медичний батальйон ЗСУ — це сучасний, високоспеціалізований підрозділ, створений у 2025 році на базі медичної служби Інтернаціонального легіону, який надає екстрену допомогу та евакуює поранених на передовій, застосовуючи передові технології (наприклад, роботизовану евакуацію) та забезпечуючи медичне покриття значних ділянок фронту.
За час її служби, говорить Аліна Косенко, на їхньому стабілізаційному пункті не помер жоден захисник:
“Ми всіх витягували й відправляли далі на лікування”.


Порівняно з 2023 роком, розповідає Аліна, кількість поранених, яких привозять до стабпунктів, збільшилася. І більшість поранень пов’язані з ураженням fpv-дронами.
“Ми маємо швидко прийняти, стабілізувати й відправити військового на подальший етап отримання допомоги. Ми маємо зберегти йому життя”, — відзначає медикиня.
Саме через велику концентрацію дронів і з метою збереження життя медичних команд, при батальйоні був створений підрозділ, який займаються евакуацією за допомогою наземних роботизованих комплексів.
“Через велику кількість дронів, це стало ще важче зробити (евакуювати поранених, — ред.), тож застосування НРК дуже допомагає. Чим швидше ти евакуюєш пораненого бійця, тим більше шансів його врятувати”, — говорить Аліна.
За цей час, зізнається медикиня, було важко, накопичувалася сильна втома… Адже специфіка армійського життя в тому, що твій час тобі не належить. Іноді навіть знайти вільну хвилину, щоб почистити зуби, — досить проблематично. Попри це, говорить Аліна Косенко, жодного разу не виникала думка все покинути й повернутися до цивільного життя.
Вона з посмішкою і теплотою згадує захисників, яких витягувала разом із колегами з того світу.
“Ми до вас ще повернемося”, — так говорили врятовані медиками воїни. Повернуться, щоб уже самими допомагати янголам у білих халатах.
Щоправда, бували й випадки, коли воїни не по одному разу потрапляли до їхнього стабпункту з пораненнями, говорить Аліна:
“Якось один хлопчик каже: “Оо, я в надійних руках, я вже у вас був”. Тобто вони пам’ятають”.
Наразі Аліна Косенко проходить службу в 104 окремій автомобільній бригаді ім. Остафія Дашковича на посаді санітарного інструктора медичного пункту. Через погіршення стану здоров’я довелося перевестися на спокійніше місце служби.
На запитання, де себе бойова медикиня бачить після завершення війни, вона з посмішкою відповідає “На нашому українському морі”. Та найбільше мріє, що зможе нарешті усю родину зібрати разом.
Авторка — Анна Романенко
Джерело матеріалу: Вичерпно
Вакцини безоплатні та зроблені в межах оновленого Календаря щеплень, розповіла Суспільному завідувачка відділення профілактичних щеплень П’ятого міського центру первинної медико-санітарної допомоги Інна Кімлик.
З її слів, до медзакладу передали 250 таких вакцин. Від початку 2026 року безоплатна вакцина доступна для дівчат 12-13 років.
13-річна Уляна Погідна одна з перших хто отримує вакцину. Вже після щеплення розповіла: відповідально ставиться до свого здоров’я, відтак вирішила убезпечити себе у майбутньому.
«Я не хочу хворіти на всякі хвороби, зокрема раком. Хочу здоровою бути».
У черзі на щеплення черкащанка Ольга Горбенко з донькою Дариною. Обидві мають генетичну спадковість в онкології, тому сьогодні тут.
«Якщо зараз зробити у підлітковому віці, достатньо однієї дози — і дитина забезпечена від головної причини, чому виникає рак шийки матки. І якби була для дорослих така вакцина безоплатна, я б теж її зробила».
Свою дозу отримує і 13-річна Ярослава Куниця. Її мама – Галина розповіла, що безоплатну вакцину від вірусу папіломи людини чекали ще 1 січня, а вчора отримали дзвінок від педіатра.
«Це в майбутньому може запобігти дуже серйозним захворюванням. Я пояснювала вчора ввечері дитині, що це за вакцина, як вона працює і від яких хвороб у майбутньому вона може захистити її».
Вакцину, яку отримали — одна з найкращих у світі, розповіла завідувачка відділення профілактичних щеплень Інна Кімлик. Їхньому п’ятому центру первинної медико-санітарної допомоги надійшло 250 доз.
іншої вакцини з таким спектром захисту поки що у світі немає. Більшість людей знає цю вакцину, як вакцину проти раку шийки матки, але вірус папіломи людини викликає не тільки рак шийки матки. Він викликає багато різних раків, в тому числі і рак легенів, і рак гортані, раки голови та шиї причому не тільки у жінок, а й у чоловіків».
Щеплювати від вірусу папіломи людини у їхній первинці почали у 2010 році. Цього року вперше батьки дівчат віком від 12 до 13 років зможуть робити це безоплатно.
«Багато значить те, що держава під час війни змогла закупити таку коштовну вакцину».
Це перший транш безоплатної вакцини папіломи людини для Черкаської області. Її вже розподілили між первинками, пояснила завідувачка відділу імунопрофілактики обласного центру контролю та профілактики хвороб Тетяна Гололобова.
«Це близько п’ятдесяти закладів по всій області, у тому числі і місто Черкаси. На всі центри первинної медико-санітарної допомоги, ну і всі райони області, і Золотоніський, і Звенигородський, і Уманський район, всі це ПМСД, які розташовані на території цих районів, була розподілена ця вакцина».
За словами Тетяни Гололобової, вакцина була закуплена на умовах договору керованого доступу, який не передбачає розголошення вартості і кількості вакцини.
Авторки:
У Черкаському онкологічному центрі зі 120 медиків 54 отримали сертифікати зі знання англійської мови. Один із лікарів підтвердив знання французької.
Це «18000» розповів директор Черкаського клінічного онкологічного центру Віктор Парамонов.
— Для мене вивчення англійської персоналом це можливість навчатися у світових спеціалістів та покращити методи лікування. Головна умова перед пошуком курсів — вивчення не просто англійської, а англійської у медичному спрямуванні, – зазначив директор.
За його інформацією рівень, «А» мають вісім лікарів онкоцентру, рівень «В» – 36 фахівців, рівень «С» мають дев’ять працівників.
Також в онкоцентрі працює лікар, який має сертифікат про володіння англійською та французькою мовами рівня «В2», виданий Кембриджським університетом та Міністерством освіти Французької Республіки.
— Кожен лікар за власним бажанням обирав центр сертифікації, де отримував документ про опанування мови, – додав Віктор Парамонов.
Як зазначив Віктор Парамонов, у 2025 році 197 медичних і немедичних працівників онкоцентру скористалися пропозицією вивчення англійської мови на електронній платформі «Reallyenglish» в рамках проєкту «English4Ukraine» Маріупольського державного університету. Програма передбачала рівні як для початківців, так і для тих, хто хотів би поглибити знання.
— Протягом 2023–2025 років 44 працівники онкоцентру їздили у закордонні відрядження, брали участь у науково‐практичних конференціях, конгресах, а також проходили стажування у провідних клініках світу, – зазначив Віктор Парамонов.
Джерело матеріалу: 18000