Фахівці Черкаського обласного онкологічного диспансеру вчетверте здійснили успішну трансплантацію нирки. Операцію провели 27 березня, а сьогодні пацієнтку Ярославу Алексейченко вже виписали додому.

За словами жінки, проблеми з функціонуванням нирок з’явилися ще в 2017 році.

– Тоді я перебувала на гемодіалізі понад місяць і завдяки процедурі самопочуття трохи покращилося. Проте в січні 2019 року нирки знову припинили нормально функціонувати й протягом року мені довелося їздити до лікарні, яка знаходиться за 35 кілометрів від Ічні (Чернігівська область), – сказала Алексейченко.

Звернутися до лікарів Черкаського обласного онкодиспансеру Ярослава вирішила після перегляду сюжету про першу трансплантацію нирки на Черкащині.

– Я зрозуміла, що потрібно шукати вихід і тому ризикнула. У грудні ми зідзвонилися з лікарем Романом Морару-Бурлеску, а за місяць уже готувалися до трансплантації з мамою. Однак вона не підійшла, тож подальше обстеження проходили з батьком. На щастя, отримали позитивні результати і почали готуватися до операції. Перед хірургічним втручанням ми хвилювалися. Однак інші дівчата, які вже процес цей пройшли, заспокоювали. Усе минуло успішно, хоча й виникли незначні ускладнення, – зазначила Ярослава Алексейченко.

Як зауважив завідувач обласного центру пластичної реконструктивної та малоінвазійної онкоурології Черкаського обласного онкологічного диспансеру Роман Морару-Бурлеску, цю хірургію не можна організувати шаблонно.

– У кожного пацієнта свій життєвий шлях до трансплантації й індивідуальна хірургічна історія. Тому всі випадки не можна порівнювати. Бувають моменти, коли ми думаємо, що попереду важка операція, але потім усе минає легко, і навпаки. Після операції в Ярослави виникло ускладнення – тромбоз судин нирок, що трапляється досить рідко. Ми здійснили повторне хірургічне втручання. Нині нирка нормально функціонує, уже без гемодіалізу, – сказав Морару-Бурлеску.

Ярослава Алексейченко розповіла, що відчуття після трансплантації незрівнянні.

– Це набагато краще, ніж періодично перебувати на гемодіалізі. Адже після процедури з’являлися побічні симптоми: головний біль, слабкість та нудота. Тому пересадка нирки була необхідною. До речі, тато теж чудово почувається та  вже веде активний спосіб життя, – поділилася жінка.

Мама пацієнтки Тетяна Ілляш завдячує фахівцям онкодиспансеру.

У Романа Петровича та його команди – золоті руки. Побільше б таких висококваліфікованих спеціалістів. Ми дуже хвилювалися, але не втрачали надію і говорили, що все буде добре. Головне вірити в краще й підтримувати одне одного, – сказала Ілляш.

За словами Романа Морару-Бурлеску, наразі Ярослава почувається добре й уже може їхати додому. Їй ще доведеться приїжджати до лікарні на огляди та консультації, приймати ліки й дотримуватися дієти, але тепер вона буде почуватися вільною та зможе самостійно керувати власним життям.

Нині в медичному закладі триває підготовка до трансплантації пацієнтів із Білої Церкви.

– На жаль, ми не можемо допомогти всім, бо поки що не функціонують бази забору органів. Вирішувати це питання має велика команда. Сподіваємося, що в подальшому зможемо збільшити кількість не лише родинних, а й посмертних трансплантацій, – пояснив  фахівець.

На базі Черкаського обласного онкологічного диспансеру відтепер функціонує підрозділ гемодіалізу Центру пластичної реконструктивної та малоінвазійної онкоурології.

– Нарешті в Черкаському онкодиспансері фахівці здійснюватимуть важливу процедуру гемодіалізу. Це насамперед необхідно для хворих. По-перше, проблематично, коли пацієнти потребують хірургічного втручання, але перебувають на постійному хронічному гемодіалізі. Після оперативних масивних втручань у деяких хворих відбуваються гострі пошкодження нирок, тому опісля було необхідно здійснювати гемодіаліз, – пояснив завідувач відділення центру пластичної реконструктивної та малоінвазійної онкоурології Роман Морару-Бурлеску.

Лікар додав, що відкриття підрозділу гемодіалізу надає можливість на будь-якому етапі лікування допомагати хворим і здійснювати очищення крові.

Члени ГО Rotary Club Cherkasy  вакцинувалися від COVID-19 в Черкаському обласному онкодиспансері сьогодні, 1 квітня.

Ротарійці протягом тривалого часу надають спонсорську та волонтерську допомогу маленьким пацієнтам обласного Центру дитячої онкології та гематології.

Зокрема, нещодавно вручили сертифікат на 55 тисяч доларів для закупівлі медичного обладнання в рамках програми глобального гранту разом з Фундацією Ротарі  Дамо дітям надію на життя / Give children hope for life, який реалізований завдяки фінансовій підтримці ротарійців з США, Туреччини та України. Ротарійці постійно надають «шефську» допомогу дитячому онкоцентру та дарують подарунки до свят, які підвищують настрій і дають сили онкохворим діткам та їх батькам в боротьбі з хворобою.

А сьогодні частина членів ГО «Ротарі-клуб “Черкаси”» вже на запрошення керівництва медичного закладу в особі Віктора Парамонова та завдяки турботі медичного персоналу про збереження здоров’я своїх багаторічних партнерів по соціальній роботі, саме в часи загострення епідситуації в Україні та чергової хвилі світової пандемії прийшли отримати профілактичні щеплення від COVID-19 і закликали вакцинуватися інших.

Після щеплення вони розповіли, що почуваються добре, ніяких незвичайних відчуттів не мають.

– Ніяких негативних змін після вакцинації в організмі не відчуваю, почуваюся чудово. Загалом увесь цей процес сприйняла спокійно і дуже рада, що отримала вакцину. Я впевнена, що користі від неї більше, ніж шкоди, тому людям треба менше збирати різні плітки і боятися, не варто вірити в негативні неперевірені та фейкові новини щодо вакцини. Краще прислухатися до думки довірених медичних фахівців та професійних лікарів, яким для нас є членкиня нашого «Ротарі-клуб “Черкаси”» Ольга Палійчук. Вона отримала першу дозу вакцини ще в лютому цього року однією з перших в складі колективу обласного онкодиспансеру, як лікар, та, як виявилося, першою серед усіх ротарійців в Україні. Тому і ми радимо всім потурбуватися про своє здоров’я та використати захисні можливості вакцинації для цього! – поділилася членкиня Ротарі-клубу Олеся Теліженко.

Ротарійка і членкиня ГО «Батьки за вакцинацію» Ольга Яловенко розповіла, що направду приємно вражена від великої кількості охочих вакцинуватися.

– Я була під 111-м номером у сьогоднішній черзі, а це означає, що наше населення свідоме й відповідально ставиться до щеплення від ковіду. Радію, що отримала нагоду вакцинуватися і бажаю, щоб якомога більша кількість людей скористалися цієї можливістю, адже щеплення зменшить ризики інфікування коронавірусом для багатьох та доведено захистить від важкого перебігу з кисневою підтримкою в разі все ж таки виникнення захворювання, – розповіла Ольга Яловенко.

За словами ще одного учасника сьогоднішньої вакцинації Олега Бурячка, перевага щеплення не лише в тому, що воно допомагає запобігти можливому інфікуванню таким небезпечним коронавірусом, а й у тому, що невдовзі саме такий метод захисту від COVID-19 може стати, з огляду на кризові обставини перебігу світової пандемії в різних країнах світу, основною вимушеною мірою та  «перепусткою» для поїздок і подорожей за кордон, за якими ми всі вже скучили.

– Після вакцинації почуваюся добре. За порадою медиків, 30 хвилин ми побули під наглядом лікарів та медичних сестер обласного онкодиспансеру – ніяких негативних змін. Сьогодні ми, на жаль, знову спостерігаємо значний спалах захворюваності на коронавірус, важко хворіють та помирають люди різного віку, тому я закликаю всіх уберегтися і не нехтувати можливістю проведення профілактичного щеплення, яку нам надає безоплатно держава, – зазначив Олег Бурячок.

Українці не повинні шукати трансплантаційної допомоги за кордоном, а держава – виділяти на ці операції мільярди гривень. МОЗ має стратегічну мету – забезпечення трансплантаційної незалежності протягом найближчих трьох років. І це буде зроблено, запевнив під час брифінгу міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.

«Ми повинні оплачувати роботу своїх лікарів і розвивати наукоємні галузі нашої медицини. Українські пацієнти мають отримувати необхідну допомогу вдома, і ми в змозі їм це забезпечити», – сказав очільник МОЗ.

Максим Степанов зазначив: в Україні стартувала національна програма трансплантації. За рік, що минув, підготували всю необхідну законодавчу базу. Радикально зросло фінансування галузі – від трохи більше як 100 млн грн до 502 млн грн.

«Ми також започаткували умови для розвитку вітчизняного виробництва біоімплантів, що знизить фінансове навантаження на медичну систему. Хрящі, сухожилля, фрагменти кісток тощо виготовлятимуть в Україні, а не імпортуватимуть. Це вкрай важливо і в аспекті соціальної реабілітації наших військових та ветеранів АТО/ООС, людей, які отримали травми в аваріях та на виробництвах», – пояснив міністр.

Наразі до пілотного проєкту з трансплантації належать 38 закладів, які роблять відповідні операції. Від початку року в Україні запрацювала Єдина інформаційна система трансплантації органів і тканин, завдяки якій налагоджено взаємодію між усіма учасниками процесу.

«Наша мета – здорова українська нація. Це мій пріоритет. Тому ми ставимо конкретний і зрозумілий КПІ нашої роботи. Зниження смертності та збільшення тривалості життя. І, я переконаний, ми цього досягнемо, бо впевнено рухаємося до мети», – заявив Максим Степанов.

Хворобі краще запобігти, аніж лікувати, тому не зволікайте з оглядом у спеціалістів

За консультацією можна звернутися:

🔸 завідувач, лікар-хірург-онколог обласного центру онкохірургії Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Косьмина: xirurg@onko.ck.ua (0674742922);

🔸 лікар-хірург-онколог Віктор Шкварко (0679763623);

🔸 завідувач обласного центру діагностики новоутворень Сергій Полях.

Зовсім нещодавно у нашому місті були започатковані благодійні зустрічі з відомими людьми, організаторами яких виступила ГО «Сила дівчат». Очолює цю організацію та є автором ідеї  Єлизавета Юрушева, дружина нинішнього голови Черкаської ОДА.

Під час заходу до Черкас завітала призерка Олімпійських ігор Анна Різатдінова. Вона провела майстер-клас для юних гімнасток та поспілкувалась з громадськістю в обласній філармонії.

Загалом благодійникам-організаторам акції вдалося зібрати 50 тисяч гривень і сьогодні сертифікат на цю суму передали, як і планувалось, для потреб Черкаського обласного центру дитячої онкології і гематології нашого закладу.

Щиро дякуємо за увагу до онкохворих дітей. За розуміння їх потреб та постійну підтримку.

– Вдячні за акцію та здійснену благодійну роботу, до якої, фактично, долучився кожен учасник заходу, –  зазначила в. о завідувача Черкаського обласного центру дитячої онкології та гематології Аліна Облап. – Ми вдячні за будь-яку допомогу та сподіваємося на подальшу підтримку. Адже, незважаючи на фінансування з державного бюджету, у нас є потреба для покращення оснащення нашого відділення, аби дітям було комфортніше.

Зараз у закладі лікують 17 дітей. Більшість з лейкозом, пухлинами головного мозку, неходжкінськими лімфомами. Необхідними основними протипухлинними препаратами вони забезпечені повністю.

За період річного карантину в Черкаському обласному онкодиспансері захворіло на коронавірусну інфекцію близько 130 співробітників і велика кількість онкологічних пацієнтів. Директор медичного закладу Віктор Парамонов теж перехворів на COVID-19.

На брифінгу, який відбувся в Черкаській обласній лікарні 17 березня, він розповів про свій досвід захворювання та вакцинації, а також окреслив пріоритетні мотиви щеплення.

В онкодиспансері щепилися від коронавірусу 406 співробітників. Це майже 2/3. І в медзакладі продовжуватимуть це робити. Адже Черкаський обласний онкологічний диспансер – єдина установа в області, де сконцентровані на квадратних метрах імунодепресивні люди, а також пацієнти з повною відсутністю імунітету. Вони приїздять з усієї області і навіть з України.

– Тому основний мотив вакцинуватися для медиків – захистити хворих, дати їм шанс на одужання та шанс на життя. А не навантажити їх ще ковідом. Тому треба вакцинуватися насамперед заради безпеки цих хворих, – зазначив директор онкодиспансеру Віктор Парамонов.

За його словами, другий мотив – це зберегти сам персонал. І також важливо, щоб з лікарні додому не несли вірус і медики не інфікували свої родини. Вакцина – не гарантія що, людина не захворіє. Однак щеплення гарантує полегшений перебіг хвороби.

Я теж маю досвід спілкування з концентрованим киснем. Не дуже веселі враження. Після щеплення у мене був невеликий озноб. Але на цьому все й закінчилося. Навіщо мені ті проблеми, які я переживав восени, коли хворів на коронавірус, – сказав Парамонов.

Фахівець вважає, що кожен свідомий медпрацівник, який працює з онкохворими, має прищепитися. Звичайно, якщо немає клінічних протипоказів, які мають визначити спеціалісти.

Вакцина від коронавірусу абсолютно нормального бренду. В онкодиспансері використовують препарати фірми «Astra Zeneca» уже багато років і це одні з найякісніших препаратів, які є, – пояснив директор онкодиспансеру.

Усі, хто має розум і совість, мають прищепитися. А не приходити щоразу на роботу з дому, де за вихідні побували в маршрутках, торговельних центрах, інших публічних місцях, і думати, що лише одна маска захистить. Маска – це дуже важливо, але коли є сертифікована зареєстрована вакцина, розумно обирати її, – підсумував Віктор Парамонов.

За інформацією Черкаської обласної державної адміністрації

Сучасні методи діагностики дозволяють виявити колоректальний рак на ранніх стадіях.

Запорукою ефективного лікування є своєчасне звернення до фахівця. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем, якщо тривалий період вас турбують симптоми, як-от: невмотивоване погіршення самопочуття, зміна ритму випорожнення кишечника, наявність крові в калі.

Скринінг колоректального раку – це обстеження осіб, які не мають клінічних симптомів захворювання, однак перебувають у групі ризику. Цей метод дозволяє не лише діагностувати пухлину на ранній стадії, але й виявити/видалити поліпи, які можуть з часом перетворитися в рак. Існує кілька методів дослідження КРР:

🔸 аналіз калу на приховану кров. Кровоносні судини, які знаходяться на поверхні пухлини, дуже крихкі і легко пошкоджуються через калові маси. Пошкоджені кровоносні судини зазвичай виділяють невелику кількість крові в просвіт кишки;

🔸 пальцеве ректальне дослідження – обов’язковий метод діагностики захворювань прямої кишки, малого таза і органів черевної порожнини. Воно завжди передує інструментальному;

🔸 колоноскопія. Дослідження проводять за допомогою колоноскопа (тонкої та гнучкої трубки, яка оснащена лампою). За словами фахівців, цей комплекс заходів є найбільшим точним і дозволяє виконати біопсію;

🔸 обстеження за допомогою барієвої клізми і контрастування повітрям. Сульфат барію – крейдяну речовину застосовують для часткового заповнення і розширення товстої кишки;

🔸 біопсія – єдиний метод, що достовірно засвідчує наявність ракових пухлин. Дослідження полягає в прижиттєвому зборі патологічно змінених клітин або ділянок тканин. При цьому фахівці використовують спеціальні барвники і мікроскоп).

Інші методи, зокрема: УЗД, КТ, МРТ, лапароскопія, визначення РЕА, СА19-9 – є додатковими. Ці обстеження здійснюють за особливих показань в спеціалізованих установах задля уточнення ступеня пухлинного процесу.

Хворобі краще запобігти, аніж лікувати, тому не зволікайте з оглядом у спеціалістів.

За консультацією можна звернутися:

🔸 завідувач, лікар-хірург-онколог обласного центру онкохірургії Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Косьмина: xirurg@onko.ck.ua (0674742922);

🔸 лікар-хірург-онколог Віктор Шкварко (0679763623);

🔸 завідувач обласного центру діагностики новоутворень Сергій Полях.

Рак товстої кишки (колоректальний рак) – це група злоякісних новоутворень, що утворюються з клітин слизової оболонки ободової та прямої кишки.

Щорічно в світі діагностують близько 1,4 млн нових випадків колоректального раку – 9 % від усіх вперше виявлених злоякісних пухлин.

Колоректальний рак, як і більшість онкологічних захворювань, на початкових етапах має безсимптомний перебіг. Однак, є низка проявів, які мають спонукати кожного до негайних, невідкладних дій щодо визначення стану здоров’я.

Зверніться до лікаря, якщо помітили такі симптоми:

🔸патологічна втомлюваність;

🔸різка втрата ваги;

🔸симптомокомплекс малокрів’я – запаморочення, блідість шкіри та слизових оболонок, серцебиття та задишка при відносно незначних фізичних навантаженнях;

🔸зміни у функціонуванні кишечника – багатократні тривалі закрепи, проноси, кишкові спазми, епізоди діареї, що виникли без причини;

🔸кров у калі;

Лікування колоректального раку – це тривалий, складний та багатоетапний процес, який здійснюють в спеціалізованих лікувальних закладах.

🔍Основні дослідження для раннього виявлення колоректального раку:

🔸колоноскопія – діагностика слизової оболонки товстої кишки. Її проводять за допомогою спеціального оптичного пристрою – колоноскопа, який обладнаний гнучкою оптикою, джерелом світла та інструментальним каналом, через який можливо взяти біопсію або видалити невеликі поліпи товстої кишки;

🔸гнучка ректороманоскопія – візуальна діагностика слизової оболонки прямої та кінцевої частини ободової кишки;

🔸віртуальна колонографія – моделювання контуру стінки ободової кишки за допомогою рентгенівської комп’ютерної томографії.

Фактори ризику, які можуть стати причиною розвитку колоректального раку:

🔸харчування, а саме — споживання червоного м’яса, зокрема переробленого (ковбаси, копченості), яке стимулює вироблення жовчі в кишківнику. Тваринні білки і велика кількість жовчі в анаеробній мікрофлорі кишківника призводить до утворення ендогенних канцерогенів;

🔸генетична схильність, коли у родичів першої ланки (батьки, сестри, брати) діагностований колоректальний рак чи колоректальні поліпи;

🔸 зайва вага і малорухливий спосіб життя;

🔸 паління і вживання алкоголю;

🔸 іноді геморой може бути супутнім захворюванням колоректального раку і колоректальних поліпів. Наявність червоної крові в калі може бути симптомом і геморою, і колоректального раку.

Хвороби краще уникнути, аніж її лікувати, тому не зволікайте з оглядом у спеціалістів!

🗣️За консультацією можна звернутися:

🔸завідувач, лікар-хірург-онколог обласного центру онкохірургії Черкаського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Косьмина: xirurg@onko.ck.ua (0674742922);

🔸лікар-хірург-онколог Віктор Шкварко (0679763623).

Понад 100 працівників нашого закладу сьогодні вакцинувались від COVID-19. Найближчими днями цю процедуру планує пройти решта медиків.

– Наш диспансер – це місце, де наявна найвища концентрація пацієнтів з імунодефіцитним станом. І найперше завдання кожного працівника – турбуватися про пацієнта, організовувати його безпеку. Тому ми розуміємо надважливість та обов’язковість вакцинації персоналу, що унеможливлює перенесення хвороби нашим хворим і збільшить їхні шанси на одужання, – говорить директор Черкаського онкодиспансеру Віктор Парамонов.

За словами Віктора Парамонова, серед колег-онкологів вони вакцинуються одні з перших в Україні.

– Прикро, що як пацієнтів, так і працівників онкодиспансерів поставили не в першу чергу вакцинування, але сподіваюся, цю проблему вирішать найближчим часом повністю. COVID і рак – це хвороби, що конкурують між собою за смерть пацієнта. І ми не маємо права допустити їх поєднання, – зауважив директор ЧООД.