У Черкаському онкоцентрі відбувся семінар на тему: «Комунікація та психологічна підтримка тяжкохворих пацієнтів і членів їхніх родин. Роль медичної сестри»

24.07.2026
752254339_1673975991402861_7281847142718996346_n-1200x900.jpg
Сьогодні (24 липня 2026 року)  у нашому закладі відбувся семінар на тему: «Комунікація та психологічна підтримка тяжкохворих пацієнтів і членів їхніх родин. Роль медичної сестри»
🔹До участі долучилися понад 50 старших медичних сестер та медичних сестер паліативних відділень закладів охорони здоров’я Черкаської області.
🔹З вітальним словом виступила Ніна Безугла, головна медична сестра закладу. Вона наголосила на особливій ролі медичних сестер у житті тяжкохворих пацієнтів, адже саме вони проводять із ними найбільше часу та стають опорою не лише для самих пацієнтів, а й для членів їхніх родин:
– Для тяжкохворого медична сестра – це та людина, яка найбільше часу проводить із ним. І ми очікуємо, що цей захід стане не лише професійною платформою для навчання, а й простором для спілкування, дискусій та обміну досвідом. Нам дуже пощастило з нашими спікерами та тренерами, адже фахівців такого рівня в Україні сьогодні дуже мало.
🔹Під час семінару учасники обговорили роль медичної сестри в паліативній допомозі, особливості спілкування з пацієнтами та їхніми родинами, а також профілактику професійного вигорання медичних працівників.
🔹Марина Горбачова, лікарка-терапевт відділу паліативної допомоги та реабілітації, виступила на тему «Роль медичної сестри у контролі болю паліативних пацієнтів». Вона розповіла про сучасний підхід до паліативної допомоги, який спрямований на підвищення якості життя пацієнтів із тяжкими захворюваннями та їхніх родин.
Особливу увагу приділили контролю хронічного болю, використанню спеціальних шкал для його оцінювання та ролі медичної сестри, як ключової ланки між пацієнтом, родиною та лікарем.
– Ми просимо пацієнта оцінити біль за шкалою від 0 до 10. Якщо йому складно це зробити усно, можемо запропонувати візуальну шкалу на папері. Біль є суб’єктивним відчуттям, тому об’єктивно оцінити його складно. Саме для цього використовуємо спеціальні шкали, щоб зрозуміти інтенсивність болю та врахувати індивідуальну больову чутливість пацієнта, – зазначила Марина Горбачова.
🔹Про особливості комунікації з пацієнтами, які живуть із деменцією, розповіла Дар’я Гаврікова, лікарка-психіатриня. Вона поділилася практичними рекомендаціями щодо спілкування з такими пацієнтами та їхніми родинами, наголосивши на важливості зрозумілого пояснення інформації, використання невербальних методів комунікації та підтримки родичів, які часто потребують не меншої психологічної допомоги.
– Темп мовлення має велике значення для того, щоб пацієнт повніше сприймав інформацію. На перший погляд може здатися, що повільно говорити з пацієнтом – це зайва трата часу, особливо коли є багато інших справ, але насправді це допомагає його заощадити. Якщо одразу спокійно й зрозуміло пояснити необхідну інформацію, вам не доведеться повторювати її багато разів різними словами та з різною інтонацією. Тому повільне й чітке мовлення є важливою складовою ефективної комунікації з пацієнтом, – зазначила спікерка.
🔹Практичний тренінг «Психологічні особливості спілкування з тяжкохворими пацієнтами та членами їхніх родин» провела Надін Азаматова, клінічна психологиня. Учасники розглянули психологічні потреби пацієнтів, методи ефективної комунікації та способи збереження гідності й автономії людини під час лікування. Окрему увагу приділили особливостям спілкування з родичами пацієнтів та психологічним аспектом переживання хвороби.
– У спілкуванні з тяжкохворими пацієнтами важливо орієнтувати людину на «тут і зараз». Ми не можемо змінити перебіг хвороби, але можемо допомогти пацієнтові помічати позитивні моменти сьогодення: відсутність болю, гарну погоду чи можливість самостійно подбати про себе, – розповіла спікерка.
🔹Наприкінці семінару виступила клінічна психологиня Яна Кульбіда на тему «Профілактика професійного вигорання медичних працівників в умовах сучасної системи охорони здоров’я». Спікерка наголосила на необхідності дбати про власний психологічний стан, адже ефективно допомагати іншим можна лише тоді, коли сам медичний працівник має достатньо внутрішнього ресурсу.
– Насамперед, хочеться, щоб ви не забували про себе, про свої почуття, про свої емоції та свій фізичний стан. Саме медична сестра найбільше контактує із пацієнтами та їхніми родинами, – наголосила психологиня.
🔹Своїми враженнями від семінару поділилася Олена Ратайчук, медична сестра паліативного відділення Третьої Черкаської міської лікарні:
– Мене зацікавила тема семінару. Хотілося більше дізнатися про спілкування із тяжкохворими пацієнтами та, можливо, відкрити для себе щось нове. Дуже сподобався семінар, чудово розповідали спікерки та були актуальні теми. І найголовніше – була взаємодія між нами в залі. Думаю, це дуже важливо.
🔹Після закінчення теоретичної частини для учасників семінару організували екскурсію до відділу паліативної допомоги Черкаського онкоцентру. Медичні працівники ознайомилися із його роботою, особливостями догляду за паліативними пацієнтами та мали змогу обмінятися практичним досвідом щодо догляду за ними.