Спростовуємо хибні думки про рак шийки матки
Сьогодні рак шийки матки – четверте за поширеністю онкологічне захворювання після раку молочної залози, раку шкіри й раку тіла матки. Однак ця недуга є другою (після раку молочної залози) основною причиною смертності серед жінок від 30 до 54 років.
🔻 Доволі високий показник смертності від раку шийки матки пов’язаний із тим, що жінки приділяють менше уваги своєму здоров’ю: кількість цитологічних досліджень щороку зменшується, а відсоток занедбаних випадків цієї хвороби зростає. Якщо 2018 року на Черкащині занедбаність недуги фіксували у 22% хворих на рак шийки матки, то сьогодні на лікування в обласний онкоцентр кожна друга пацієнтка потрапляє з III-IV стадією хвороби.
🙌 Сьогодні розвіюємо хибні уявлення про це захворювання з Олександром Майданюком – завідувачем відділу пухлин репродуктивної системи жінки Черкаського клінічного онкоцентру, головним позаштатним онкогінекологом Управління охорони здоров’я Черкаської ОВА.
❓Якщо нічого не болить – то і проблем із шийкою матки немає?
☝️ Насправді коли вже починає боліти, то звертатися до лікаря вже запізно: у багатьох таких випадках ми нічим не зможемо допомогти. Ефективність лікування залежить від стадії виявлення: що раніше встановлений діагноз, то швидше й успішніше мине лікування.
Найкраще, коли вдається діагностувати недугу в передраковому стані: тоді вона потребує мінімальних втручань. На першій стадії за умови вчасного лікування 80-95% жінок можуть прожити близько 5 років після виявлення недуги. Якщо вже починає боліти — ідеться про 3-4 стадії захворювання, то шанс на 5-річну виживаність є лиш у 50%.
❓Якщо жінка не живе статевим життям, то раку шийки матки в неї не може бути?
☝️ Якщо жінка не жила статевим життям і, відповідно, не мала контакту з вірусом папіломи людини, то ризик виникнення РШМ у неї справді мінімальний. Якщо людина мала статеві контакти доволі давно, а зараз не має, — треба зробити ВПЛ-тестування. Дослідження підтвердить наявність або відсутність вірусу, і тоді раз на три роки просто достатньо проходити цитологічний скринінг (ПАП-тест).
Однак зовсім відмовитися від візиту до гінеколога не можна, адже, крім раку шийки матки, небезпечними є й інші захворювання репродуктивної системи жінки. Якщо вчасно діагностувати й контролювати перебіг гормональних порушень, кісти яєчників тощо, то можна уникнути багатьох ускладнень й успішно вилікувати недугу.
❓На рак шийки матки хворіють тільки літні жінки?
☝️ Це помилкове твердження. Найчастіше контакти з вірусом папіломи мають жінки репродуктивного віку — від 25 до 45 років, вони мають найбільший ризик захворіти на рак шийки матки. При цьому, чимало 30-річних нині мають занедбаний стан захворювання.
Серед хворих на рак шийки матки — дуже багато молодих дівчат, зокрема й доглянутих, які спроможні фінансово подбати про свій зовнішній вигляд. У такому разі дивує, чому вони не турбуються про своє здоров’я.
❓ Вірус папіломи людини завжди свідчить про рак?
☝️ Звісно, ні. Розрізняють типи ВПЛ низького та високого онкогенного ризиків.
Низькоонкогенні, наприклад, 6-й і 11-й, проявляються появою всяких кандилом, бородавок, папілом на зовнішніх статевих органах та шийці матки, але не викликають рак і не потребують лікування.
Високоонкогенні (усього сьогодні їх налічують 12) — це, зокрема, 16 і 18 типи вірусу, менш злоякісні 33-й і 35-й тощо. Варто розуміти, що комбінація кількох вірусів теж може призвести до раку шийки матки. На тілі вони ніяк не проявляються, тобто людина не може побачити, що має вірус. А через деякий час вірус у результаті, наприклад, стресу чи інших факторів ризику, може запустити механізм утворення раку шийки матки.
❓ Запобігти раку шийки матки неможливо?
☝️ Це неправда. Кожна людина може зменшити контакти з потенційними тригерами вірусу і тоді ризик захворіти на рак шийки матки взагалі складатиме до 10%. Йдеться про тютюнопаління, забруднене повітря, як-от вплив канцерогенів на робочому місці, стреси — усе це може викликати онкологічні захворювання. Однак, навіть якщо людина не має вірусу папіломи, вона не застрахована на 100% від раку шийки матки.
Щеплення, за інформацією фармацевтичних компаній-виробників, забезпечує імунітет до ВПЛ на 12 років. Але варто розуміти, що різні вакцини дають захист від різних типів вірусу. Наприклад, Церварикс допомагає лише при 16 і 18 онкогенних типах. Гардасил — 4-валентний, бо імунізує від 6, 11, 16 і 18 типів ВПЛ. Сьогодні в Україні з’явилися вакцини, які захищають від більшої кількості високоонкогенних типів вірусу папіломи. Тож запобігти зараженню вірусом і, відповідно, уникнути раку шийки матки цілком реально.
❓ ПАП-тест не потрібен, якщо немає скарг у пацієнтки?
☝️ Ні, цитологічне дослідження (ПАП-тест) потрібне завжди. Причому, згідно з наказом МОЗ, з 21 року є обов’язковим дослідженням для жінок, які хочуть бути здоровими і не померти в ранньому віці від раку шийки матки.
Задля точного результату, крім ПАП-тесту, потрібно ще провести ВПЛ-тестування. Якщо результат негативний, тобто немає жодних типів вірусу папіломи, і при цьому людина ніколи не жила статевим життям, то вона може не вакцинуватися. Але якщо є статевий партнер, а особливо — не один, щеплення варто зробити, бо і жінки, і чоловіки можуть переносити вірус папіломи під час інтимної близькості і наражати на небезпеку своїх партнерів.
— Кожна жінка сама відповідальна за своє здоров’я, від якості якого залежить її довге й щасливе життя. Для цього обов’язково треба відвідувати гінеколога, робити ВПЛ-тестування й здавати рідинну цитологію: за наявності вірусу — раз на рік, а якщо його немає — раз на три роки. Ця насправді недорога процедура, трохи часу й бажання подбати про себе допоможуть жити нормальне повноцінне життя, — зауважує Олександр Майданюк.