Черкаський капелан: «Мене не злякало, коли мені сказали, що в мене онкологія, мене розсмішило, що вона в мене вісім з половиною років»
Андрій Суворов працює капеланом в Центрі Паліативної допомоги в «Черкаському обласному онкологічному диспансері». Кілька років тому він переміг онкологію, а зараз вирішив присвятити життя допомозі іншим.
Про боротьбу з хворобою, шлях до Бога та мотивацію розповів Андрій Суворов журналістам «Нова Доба».
Я звертався до Всевишнього й казав, що зроблю те, що для мене підвладно:
«Я знаю, що ти разом зі мною, що ти за мною, і ти понесеш ту неміч, яку я не в змозі понести».
Моє проповідування — це свідчення про Христа, в тілі й наяву. Намагаюся донести нашим пацієнтам, що все можна перемогти, маючи в собі любов та співчуття».
Історія родини
У мене тато хворів на онкологію. Це теж один із прикладів Божої волі, коли ти перебуваєш у молитві. Я молився над ним і вірив, що можна отримувати зцілення, можна отримати перемогу над собою, головне, каятися. Тато дуже сльозно каявся в своїх вчинках, і він прожив вісім з половиною років з пухлиною в голові. Це нонсенс. Лікарі казали рік, пів року максимум, а він…
У мене двоюрідна сестра і брат також померли від раку. Зараз мама хворіє на онкологію.
Мене не злякало, коли мені сказали, що в мене онкологія, мене розсмішило, що вона в мене вісім з половиною років.
Три роки назад я дізнався про свій діагноз. Відчув себе погано, пішов до лікарні, де мені зробили УЗІ й сказали, що щось із печінкою. Коли почали звертатися до онкологів, то час був втрачений. Лікарі сказали, що я не придатний для лікування, бо запущений варіант: четверта стадія, метастази, шансів майже немає.
Я помолився і вирішив боротися. Розумієте, важливо боротися не тільки за рахунок ліків та медиків, а й за рахунок власного переконання в Божій волі в середині себе. Перемогти онкологію можна, якщо змінити свій внутрішній світ. Заглянути в середину й почати перебудовуватися. Тобто, сприймати так: це вже зі мною сталося, страшного нічого немає, життя продовжується. Я хочу жити і буду боротися. Яка б ситуація не була, я повинен залишатися з Богом і він мене підтримає. Найголовніше, не треба впадати в розпач.
Детальніше за покликанням:
https://novadoba.com.ua/61788-cherkaskyy-kapelan-mene-ne-zlyakalo-koly-meni-skazaly-scho-v-mene-onkologiya-mene-rozsmishylo-scho-vona-v-mene-visim-z-polovynoyu-rokiv.html?fbclid=IwAR21AXilXPknnnpEy6drvrL6aV3ukL47S47_lIIPcXTBt78utoJMked6YKo