м. Черкаси, вул. Святителя-хірурга Луки, 7
Реєстратура: +38 (0472) 37-29-66
Стіл довідок: +38 (0472) 54-43-90
Call-center: +38 (067) 006-59-00

м. Черкаси, вул. Святителя-хірурга Луки, 7

Запис на прийом

У новому випуску проєкту «Черкаські онкологи спростовують медичні міфи» говоримо про променеву терапію ☝️
💬 Чи справді після опромінення людина стає джерелом радіації? Чи означає відсутність болю, що процедура не діє? Чи правда, що чим більша доза опромінення, тим ефективніше лікування? І чи справді променева терапія небезпечна для пацієнтів старшого віку?
👉 На ці запитання відповідає лікар з радіаційної онкології Черкаського онкоцентру Сергій Михайлюк.
Дивіться відео і дізнавайтеся, де міф, а де – факти про сучасну променеву терапію 👌
Далі буде ✅
📍 м. Черкаси, вул. Святителя-хірурга Луки 7


Автор матеріалу

реабілітаційний центр

У підрозділі фізичної та медичної реабілітації «Пролісок» Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги 7 вересня провели день відкритих дверей для журналістів. Захід приурочили до Міжнародного дня реабілітолога. Представників медіа запросили пройти шляхом, яким щодня йдуть пацієнти центру та спробувати реабілітаційне обладнання на собі.

Олена Іванова

Центр реабілітації «Пролісок» запрацював 1 січня цього року, і за весь час через підрозділ пройшло понад 300 пацієнтів, зараз реабілітацію проходять 20 осіб. Чому такий підрозділ з’явився саме на базі онкоцентру, пояснила адміністраторка «Проліска» Олена Іванова. За її словами, після хімієтерапії, операцій чи травм людина часто втрачає рухливість і здатність до звичних побутових дій, тож виникла потреба створити місце, де таким пацієнтам допомагають відновитися. Назва підрозділу, за її словами, доволі символічна.

ванни

Пацієнти «Проліска» – це люди після хімієтерапії, хірургічних операцій, інсультів, ветерани, а також усі, хто має обмеження рухливості. Потрапляють вони сюди за направленням лікуючого лікаря. Спочатку лікар фізичної реабілітаційної медицини оцінює стан людини, після чого фізичні терапевти й ерготерапевти підбирають індивідуальну програму. Мінімальний курс триває 14 днів, лікування безкоштовне, для пацієнтів із інших міст передбачені харчування і проживання. У центрі також є укриття.

Разом із лікарями у команді працюють асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів, медичні сестри й адміністративний персонал. Олена Іванова каже, що весь шлях відновлення пацієнт проходить не сам, а з командою поруч.

ерготерапія

Як ерготерапія повертає людей до звичного побуту

Окрему увагу адміністраторка приділила ерготерапії. Ця методика допомагає людині повернути здатність самостійно виконувати побутові справи, з якими вона впоралася б без проблем до хвороби.

– Для нас це прості речі, а для наших пацієнтів – це ціль. Самостійно взяти чашку і зробити собі чаю, самостійно взяти ручку і намалювати малюнок чи написати записку рідним, просто взяти гребінець і зробити собі зачіску, – пояснила Олена Іванова.

Ерготерапевт аналізує середовище, у якому людині складно діяти, і підбирає обладнання та вправи під конкретну ситуацію. Найчастіше до фахівця звертаються після інсульту, травм голови, важких хвороб чи операцій.

тренажери

 

Автономні тренажери та відновлення суглобів у залі фізичної терапії

Журналістам показали й тренажерну залу, де фахівці допомагають відновлюватися пацієнтам. Про обладнання розповів фізичний терапевт Вячеслав Мартиненко. Центр обладнаний тренажерами для відновлення рівноваги, розробки кінцівок і повернення чутливості стоп після важкого лікування.

Мартиненко

У залі зібрали пристрої для активних і пасивних занять, спеціальні апарати проти наслідків хімієтерапії та автономні велотренажери. Вони працюють без підключення до електромережі, тому пацієнти тренуються без перерв навіть під час знеструмлень.

тренажерний зал

«Я зміг, ура!»

У зал фізичної терапії номер два журналістів запросила Алла Дерев’яга. Тут пацієнти після операцій та складного лікування працюють над рухливістю суглобів, силою м’язів і кровообігом.

Алла Дерев'яга

– Ми працюємо зі спиною, плечовими, кульшовими, колінними суглобами, – розповіла Алла Дерев’яга.

Через агресивне лікування у частини пацієнтів виникає полінейропатія стопи. Для відновлення чутливості тут використовують спеціальні килимки, напівсфери та цеглинки, а заняття проводять на кушетках, татамі, стоячи чи лежачи залежно від стану людини. «Я зміг, ура!» – саме цю фразу команда центру реабілітації вважає головним мірилом своєї роботи.

 

Як вода допомагає розробляти суглоби та долати набряки

Реабілітацію доповнює басейн. Лікар фізичної та реабілітаційної медицини Людмила Товмачова пояснила, що вода знімає навантаження на тіло і дозволяє робити рухи, які в залі даються важко.

Людмила Товмачова

– Водні процедури допомагають пацієнтам відновити рухливість плечових, кульшових і колінних суглобів. У воді набагато легше зробити ці вправи, – розповідає Людмила Товмачова.

басейн

За її словами, вода знімає лімфостаз і набряки, з якими часто стикаються онкохворі. Коли людина відчуває у воді легкість там, де в залі відчувала обмеження, це дає позитивний результат у загальному плані реабілітації.

 

Очищення дихальних шляхів і розвантаження в соляній печері

Головною родзинкою центру, за словами лікарів, є соляна печера. Про неї розповіла асистентка ерготерапевта Ольга Денисенко. Печеру облаштували сіллю з родовища Солотвино, що на Закарпатті.

– Вдихаючи сольовий концентрат, в легені пацієнтів потрапляють мікроаероби, що викликають очищення дихальних шляхів і підвищують імунітет, – пояснила Ольга Денисенко.

соляна печера

Перед кожним відвідуванням повітря в печері додатково насичують за допомогою вентиляції. Крім фізичного ефекту, тут знімають психоемоційне навантаження і практикують дихальні вправи.

Знайомство з центром команда «Проліску» завершила розвантаженням для самих медійників: провели тренінг про емоційне вигорання клінічні психологині центру ментального здоровʼя, що створений у закладі, Надія Азаматова та Яна Кульбіда-Остапенко та коротку антистрес-руханку.

заняття

Сьогоднішня зустріч переконала: такі дні потрібні нашим медійникам. Знайомство з роботою реабілітаційного центру «Пролісок», спілкування з фахівцями, можливість власноруч відчути дію фізичної терапії та просто на кілька годин змінити робочий ритм — усе це справді сподобалося учасникам. Тож домовилися продовжувати: проводити такі зустрічі для редакцій, окремих колективів і команд, щоб разом перезавантажитися, відновити сили й хоча б ненадовго відкласти тривоги сьогодення. А «Пролісок» відкритий для всіх — громадських організацій, волонтерів та команд, яким потрібні відновлення, підтримка і трохи турботи про себе.

 

Усі деталі за номером телефону: +380969356755

 


dit5-1200x728.jpg

Ярославі Лапіній 6 років, і майже два з них вона боролася зі злоякісним захворюванням крові. Нині дівчинка завершила лікування та перебуває в ремісії.
– Коли Ярославі було 4 роки, у неї сильно почав боліти живіт. Звернулися до лікаря, здали аналізи, результати були поганими, тож нас відразу направили до Черкаського онкоцентру. Рік і сім місяців тривало наше лікування тут, і от нарешті наша доня в ремісії, – розповідає мама Леся Лапіна. – Я дуже вдячна лікарям за вчасно надану допомогу, хороше лікування та постійну підтримку. Навіть коли ми приїжджали додому, завжди були на зв’язку. Із будь-якими питаннями могли звернутися до медиків. Спочатку Ярослава дуже тяжко переносила курси хімії, згодом стало все легше.
Тепер дівчинка вже нічого не боїться. Навпаки – радіє, коли бачить лікарів та медиків, спілкується з дітками, які зараз перебувають у блоці.
– Донечка почувається набагато краще, вона активна, весела, – ділиться пані Леся. – Я бажаю всім батькам, які стикаються із такими хворобами дітей, терпіння, віри в те, що все буде добре, що хворобу вдасться перемогти. І найголовніше – довіритися лікарям та не зволікати.
🔸️Оксана Глухарева, завідувачка блоку дитячої онкології та гематології, зазначає, що Ярослава – одна з найменших пацієнток відділу. До медзакладу дівчинка потрапила з досить серйозним діагнозом.
– Навіть у певний період займалися пошуком донорів, адже побоювалися рецидивів. Проте ми впоралися із цим злоякісним захворюванням крові. Зараз дитина перебуває в ремісії, вона завершила лікування, буде приїжджати до медзакладу лише на обстеження. Дівчинка досить активна, комунікабельна, дуже щира. Ми її так і називаємо – Яся, – говорить Оксана Володимирівна.
А завершення цього важливого дня для Ясі було особливим. Щоб він запам’ятався їй надовго, дівчинка мала змогу досить гучно подзвонити в дзвін, сповістивши про завершення лікування. А ще отримала омріяні подарунки та солодощі

400-tkm.jpg

Трансплантації у нашому закладі почали виконувати в 2019 році. Відтоді команда відділу провела вже 400 трансплантацій – як алогенних, так і аутологічних.
За цією цифрою – роки наполегливої роботи, складних клінічних рішень, навчання, розвитку та щоденної праці великої команди медичних фахівців. І найголовніше – 400 історій людей, які отримали шанс на одужання та нове життя.
◽️Це не просто статистика, а результат роботи, якою ми пишаємося, і водночас мотивація рухатися далі, розвивати трансплантаційний напрям та допомагати ще більшій кількості пацієнтів.
400 трансплантацій – і ми продовжуємо


Скільки наркозів може витримати людина? Чи можна не прокинутися після анестезії?
І чи справді можна їсти та пити перед операцією, якщо лікар про це не дізнається? 🤔
Лікарка-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії Владислава Телегань розбирає поширені міфи про наркоз і пояснює, що насправді важливо знати пацієнту перед операцією ☝️
Далі буде

kosmina2-1200x900.jpg

80-річна Валентина Поливяна з Черкас дізналася про пухлину молочної залози випадково: жінці стало боляче, коли на груди наступив її кіт.
Вона звернулася до сімейної лікарки, пройшла мамографію – і за направленням потрапила до Черкаського онкоцентру 🏥 Жінці діагностували рак молочної залози.
Валентина Дмитрівна боялася операції, особливо наркозу, але вирішила лікуватися:
«Умирать не хочу. Хочу жить, люблю квіти, у мене їх багато на дачі».
👨‍⚕️ Операцію провів хірург-онколог Костянтин Косьмина.
Зараз жінка відновлюється та радить іншим не боятися обстежень: «Не бійтеся й ідіть обстежуватися. Тут в онкоцентрі лікарі й медсестри дуже хороші» ❤️
👉 Інша пацієнтка – 81-річна Віра Нікітіна з Тального. Вона кілька років відкладала звернення до лікарів, хоча пухлина поступово збільшувалася: спочатку була як горіх, потім – як куряче яйце, а згодом стала настільки великою, що не вміщалася в одній руці. Жінка вже не могла спати на лівому боці через біль.
Зрештою Віра Олексіївна приїхала до Черкас разом із донькою. Після обстежень лікарі визначили тактику лікування, а Костянтин Косьмина провів операцію.
«Усім жінкам я б порадила не боятися операції. Якщо воно тобі заважає, то прибирай його. А тепер слава Богу…» ❤️‍🩹
Обидві пацієнтки звернулися вже на третій стадії захворювання – з великим пухлинним процесом та ураженням лімфатичних вузлів ☝️
💬 Костянтин Косьмина наголошує: сам по собі вік понад 80 років не означає, що хірургічне лікування неможливе.
«Для будь-якого лікаря перш за все стоїть завдання допомогти вилікувати ту хворобу, яка спіткала людину, незалежно від віку», – каже лікар.
За його словами, у пацієнток старшого віку лікарі особливо враховують супутні захворювання, загальний стан організму та ризики під час анестезії. Тактика лікування завжди визначається індивідуально.
Ці дві історії вкотре нагадують: рак молочної залози не варто залишати без уваги, а вік не повинен бути причиною відмовлятися від обстеження чи лікування ☝️ Що раніше виявити захворювання, тим більше можливостей для ефективної допомоги 🙌
📞 067 474 29 22 – за цим номером можна звернутися з усіх питань патології молочних залоз


 

До вашої уваги шостий випуск проєкту «Черкаські онкологи спростовують медичні міфи».

Лікар-гематолог Анатолій Кравець спростовує поширені міфи про донорство і трансплантацію кісткового мозку, гематологічні захворювання і вакцини.

Переглянути відео можна за лінком: https://www.facebook.com/share/r/19ZbjKGsfM/ 

 

 

 


oczin-funkcz.jpeg

Фізичний терапевт та амбасадор безбар’єрності МОЗ України Сергій Худа пояснює: люди з однаковим діагнозом можуть мати різні обмеження повсякденного функціонування та потребувати різної допомоги. Відповідно, цілі та зміст реабілітаційної допомоги для них відрізнятимуться.
💬«У реабілітації важливо бачити не лише діагноз, а людину за ним. Нас цікавить, як стан здоров’я впливає на її життя: чи може вона самостійно рухатися, спілкуватися, навчатися, працювати, доглядати за собою та брати участь у житті родини й громади. Саме з цього мають починатися цілі реабілітації», — зазначає Сергій Худа.
Фахівець пояснює: під час оцінювання реабілітаційна команда визначає наявні порушення, збережені можливості людини та потребу в сторонній допомозі. Також враховує бар’єри, які перешкоджають її активності в повсякденному житті.
✅На основі отриманих результатів команда спільно з людиною та, за потреби, її родиною визначає конкретні цілі й складає індивідуальний реабілітаційний план. Як пояснює Сергій Худа, загальною метою реабілітації може бути повернення до роботи, навчання чи іншої важливої для людини діяльності. Для досягнення цієї мети визначають конкретні цілі. Наприклад, десятеро людей з діагнозом «інсульт» можуть мати різні труднощі: одній людині складно сидіти без підтримки, іншій — готувати їжу, ще іншій — спілкуватися. Тому, наголошує фахівець, цілі реабілітації мають відповідати можливостям, потребам і пріоритетам кожної людини.
Оцінювання функціонування проводять упродовж реабілітаційного процесу. Повторне оцінювання дає змогу відстежувати зміни, визначати результативність реабілітаційних втручань і за потреби коригувати план допомоги.
ℹ️Нагадаємо, що саме розвиток реабілітаційної допомоги є флагманським проєктом МОЗ у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Один із його ключових принципів — забезпечити людині безперервний маршрут від лікування до відновлення та повернення до активного життя.

788765204_1708723364594790_2090034410512652255_n-1200x900.jpg

За вікном дощило, а у просторі Школа Супергероїв були тепло, усмішки, творчість і дуже багато турботи 🫂
Для дітей із блоку дитячої онкології та гематології Черкаського онкоцентру провели особливий день, що став справжніми проводами літа й водночас маленькою підготовкою до нового навчального року 🎒
Захід організувала волонтерка Тетяна Коломієць та її ГО KOLOM. Планували провести зустріч на свіжому повітрі, але дощ змінив плани. І, здається, зробив цей день навіть затишнішим ☔
У просторі «Школи Супергероїв» малеча могла відпочити, поспілкуватися, творити й просто побути дітьми 🎈
Разом із майстринею Анастасією Майстровою вони створювали власні браслетики та брелоки, а з художницею Алесею Нечуєвоюперетворювалися на казкових героїв завдяки аквагриму. У кожного – щось своє, особливе, зроблене власноруч і з гарним настроєм 💛
Фотограф Євген Артеменко зробив для діток пам’ятні фото 📸
А ще була піца, смаколики та соки, які можна було взяти із собою додому 🍕
І, звісно, подарунки до школи: кожна дитина отримала набір канцтоварів, підібраний відповідно до її віку та потреб 👌
А щоб навчальний рік розпочинався ще приємніше, дітям подарували м’які іграшки від Rotary club «Cherkasy — Synergy» й кепки від Магазин аксесуарів «Justini».
За цим днем стоїть велика команда людей, які долучилися до доброї справи. Тетяна Коломієць зібрала навколо цієї ініціативи своїх друзів, майстринь, волонтерів, представників бізнесу та благодійників 🙌
Дякуємо кожному, хто допоміг подарувати нашим маленьким пацієнтам цей день – із творчістю, подарунками, смаколиками, щирими усмішками й відчуттям, що поруч є люди, яким не байдуже


nszu2808.jpg

Комп’ютерна (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) є одними з найбільш затребуваних діагностичних обстежень.

Саме тому НСЗУ створила новий дашборд «Статистика проведених обстежень з візуалізації (КТ/МРТ) в ЕСОЗ», який допоможе краще зрозуміти, як такі послуги надаються в Україні.

Дашборд містить узагальнену інформацію про всі КТ та МРТ, дані про які внесені до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Інформація оновлюється двічі на місяць.

Що можна дізнатися з дашборду? За допомогою дашборду можна переглянути:

  • скільки КТ та МРТ виконано за обраний період;

  • скільки пацієнтів пройшли такі обстеження;

  • як змінювалася кількість обстежень у часі;

    • у яких областях, громадах і закладах проводилися КТ та МРТ;

    • скільки апаратів КТ та МРТ зареєстровано в ЕСОЗ;

    • як розподіляються обстеження за днями тижня та часом їх проведення.

    Для зручності користувачів дані можна відфільтрувати за областю, громадою, медичним закладом, видом або назвою обстеження, джерелом фінансування (безоплатно в рамках ПМГ чи за іншими програмами/платними послугами) та періодом проведення обстеження.

    Чим дашборд буде корисний пацієнтам?

    Дашборд допоможе зорієнтуватися, у яких регіонах і медичних закладах проводять обстеження КТ та МРТ за даними ЕСОЗ. Це може стати корисним орієнтиром під час пошуку закладу, де проводять необхідне обстеження.

    Водночас важливо розуміти: дашборд не є сервісом запису на обстеження.

    Він не показує:

    • чи є вільні місця для запису;

    • графік роботи кабінету КТ або МРТ;

    • чи працює обладнання саме зараз;

    • чи можна отримати конкретне обстеження безоплатно в певний день.

    Таку інформацію необхідно уточнювати безпосередньо у медичному закладі. Також важливо, що дашборд відображає лише ті обстеження, інформацію про які внесено до ЕСОЗ.

    Показник «активне обладнання» означає, що апарат КТ або МРТ зареєстрований в ЕСОЗ і не позначений як зламаний чи несправний. Це не означає, що саме цей апарат використовувався для конкретного обстеження або працює в момент перегляду дашборду.

    У статистику включаються лише ті види КТ та МРТ, які включені до Національного класифікатора медичних інтервенцій НК:026:2021. Переглянути перелік обстежень можна, натиснувши на іконку «i» у верхній частині дашборду.

    Новий дашборд допоможе пацієнтам краще розуміти, як надаються послуги КТ та МРТ в Україні за даними ЕСОЗ, а також краще орієнтуватись, де можна пройти обстеження.

    Дашборд доступний за посиланням:  https://surl.li/dduhlk

    Відкриті дані роблять систему охорони здоров’я ще прозорішою. Відтепер пацієнти можуть самостійно отримувати інформацію про доступність КТ та МРТ, краще планувати обстеження і приймати рішення щодо вибору медичного закладу.

Джерело матеріалу: https://nszu.gov.ua/news/de-shukaty-informatsiiu-pro-kt-ta-mrt-nszu-zapustyla?fbclid=IwY2xjawT-ZkxwZG9mBWV4dG4DYWVtAjEwAGJyaWQRMWlsSXVHV3A2YW9qd092R21zcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeElnYDA0zl_fs8kMMv22Q4HHwAecCemhW9O_7JHfaFkHQw5lXjBYa4Pbs85k_aem_xeS_nQXDf3L6lIRjT2f2_Q