Розповідає лікар-гематолог Serhii Horbachov

Саме це відкриває шлях до нових методів діагностики, лікування та профілактики онкологічних захворювань. Завдяки ним сучасна медицина щороку робить крок уперед, а пацієнти отримують доступ до інноваційної терапії та нових шансів на одужання.

У Черкаському онкоцентрі клінічні дослідження є важливою частиною роботи фахівців Це – можливість впроваджувати сучасні світові підходи до лікування та допомагати пацієнтам отримувати якісну медичну допомогу відповідно до міжнародних стандартів.

Дякуємо лікарям, дослідникам, медичним сестрам, координаторам досліджень і всім, хто щодня працює заради розвитку медицини та майбутнього без раку

У консультативно-діагностичному відділенні дорослого населення Уманської центральної міської лікарні 21 травня відбудуться виїзні консультації фахівці Черкаського онкологічного центру.

Прийом проводитимуть:

хірург-онколог Олександр Мельник,

уролог-онколог Дмитро Назаров,

мамолог-онколог Ірина Рублевська,

гематолог Богдан Скульський.

Послуги надаються за направленням сімейного лікаря або лікуючого лікаря-спеціаліста.

Адреса: м. Умань, вул. Шевченка 50

Запис у реєстратурі: (04744) 3-50-38, (04744) 3-36-21.

Піклуйтеся про своє здоров’я та не відкладайте профілактичні огляди

1) за перше місце – блок гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

2) за друге місце – відділ радіаційної онкології та диспансерно-поліклінічне відділення;

3) за третє місце – клініко-діагностичну лабораторію відділу спеціальних лабораторних досліджень.

Грошовими преміями відзначили:

Тетяну Мошенську сестру медичну старшу блоку гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

Людмилу Макарову, сестру медичну старшу відділу радіаційної онкології;

Ірину Кущенко, сестру медичну старшу диспансерно-поліклінічного відділення;

Тамару Гонду, фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

Андрія Ікіна, інженера з охорони праці загально-лікарняного персоналу.

З нагоди Всесвітнього дня медичної сестри, за вагомий внесок у забезпечення належної медичної допомоги населенню області, за високий професіоналізм, майстерність і відданість благородній справі служіння людям Плахотню Інну Василівну, сестру медичну старшу відділу клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний) нагородили Почесною грамотою і преміювали грошовою премією.

Відзначаючи Всесвітній день медичної сестри та висловлюючи глибоку шану за вагомий внесок у забезпечення належної медичної допомоги населенню області, за високий професіоналізм, майстерність і відданість благородній справі служіння людям, —

Почесними грамотами і преміями відзначили також:

АВЕТІСЯН Каріну Арманівну, сестру медичну поліклініки (лікарських кабінетів) диспансерно-поліклінічного відділення;

БАБИЧ Анастасію Володимирівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу онкохірургії;

БІЛУ Світлану Андріївну, фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

БУЛАНУ Вікторію Вячеславівну, сестру медичну стаціонару (ендоскопічного кабінету) відділу онкохірургії;

ВВЕДЕНСЬКУ Тетяну Леонідівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу онкохірургії;

ВЕРГАЛ Олену Анатоліївну, сестру медичну стаціонару (палатна) блоку гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ВОРОПАЙ Марину Вадимівну, сестру медичну стаціонару (з обслуговування гамма-терапевтичних апаратів) відділу радіаційної онкології;

ГАЙДАР Лідію Михайлівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу паліативної допомоги та реабілітації;

ГАЙДАЧУК Анжелу Віталіївну, фельдшера-лаборанта патологоанатомічного відділення з лабораторією імуногістохімії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

ГАММУ Надію Анатоліївну, рентгенолаборанта відділу радіодіагностики пухлин (рентгенодіагностичне відділення);

ГОЛУБНИЧУ Олену Миколаївну, сестру медичну операційну операційного блоку;

ГОРБАЧ Оксану Петрівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

ГУСАК Катерину Григорівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу радіаційної онкології;

ДЕМ’ЯНЕНКО Наталію Василівну, сестру медичну стаціонару (перев’язувальної) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

ДЕНИСЕНКО Ольгу Сергіївну, асистента ерготерапевта підрозділу фізичної та медичної реабілітації «Пролісок» відділу паліативної допомоги та реабілітації;

ДЗЮБАН Ольгу Миколаївну, сестру медичну дитячого стаціонару (палатна) блоку дитячої онкології та гематології відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ДРИГУ Людмилу Володимирівну, рентгенолаборанта відділу радіодіагностики пухлин (рентгенодіагностичне відділення);

ДУБИНУ Тетяну Ігорівну, сестру медичну поліклініки (лікарських кабінетів) диспансерно-поліклінічного відділення;

ІВАНОВУ Людмилу Іванівну, сестру медичну відділу ресурсного забезпечення;

КАЛАШНІКОВУ Вікторію Володимирівну, сестру медичну стаціонару (перев’язувальної) відділу урології, нефрології та трансплантації нирки;

КАСИКОВУ Тетяну Валентинівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

КІНДРАТЕНКО Ліну Вікторівну, сестру медичну старшу відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

КОСЕНКО Яну Анатоліївну, сестру медичну дитячого стаціонару (палатна) блоку трансплантації кісткового мозку відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

КОСТЕНКО Марію Анатоліївну, сестру медичну-координатора блоку трансплантації кісткового мозку відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

КРАВЧЕНКО Марину Анатоліївну, фельдшера-лаборанта цитологічної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

КРИСЕНКО Ольгу Михайлівну, фельдшера-лаборанта старшого патологоанатомічного відділення з лабораторією імуногістохімії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

КУЩЕНКО Ірину Олександрівну, сестру медичну старшу диспансерно-поліклінічного відділення;

ЛАВРІНЕНКО Олену Володимирівну, фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

ЛЯЩЕНКО Любов Олександрівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу паліативної допомоги та реабілітації;

МАЛЯР Віту Юріївну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу онкохірургії;

МАНУЙЛОВУ Ярославу Ярославівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний);

МАТВІЄНКО Вікторію Віталіївну, сестру медичну виїзної мультидисциплінарної бригади відділу паліативної допомоги та реабілітації;

МИРОНЕНКО Ларису Олегівну, сестру медичну (процедурного кабінету хіміотерапії) відділення клінічних випробувань;

МОСКАЛЕНКО Тетяну Андріївну, фельдшера-лаборанта цитологічної лабораторії відділу спеціальних лабораторних досліджень;

НЕСЕН Руслану Миколаївну, сестру медичну операційну операційного блоку;

НЕЧУЙВІТЕР Ольгу Іванівну, сестру медичну (процедурного кабінету хіміотерапії) блоку гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ОЛІЦЬКУ Ольгу Анатоліївну, сестру медичну стаціонару (палатна) блоку гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ПОНУРКЕВИЧ Наталію Іванівну, сестру медичну стаціонару (палатна) блоку трансплантації кісткового мозку відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії;

ПУЩЕНКО Надію Василівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

РАДЗІВІЛ Марину Олександрівну, сестру медичну стаціонару (блоку закритих джерел випромінювання при роботі на внутрішньо-порожнинному гамма-терапевтичному апараті) відділу радіаційної онкології;

САХНО Тетяну Олексіївну, сестру медичну операційну операційного блоку;

САХНО Світлану Анатоліївну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу радіаційної онкології;

СЕНЕНКО Марину Русланівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу урології, нефрології та трансплантації нирки;

СОКОЛОВУ Світлану Віталіївну, сестру медичну приймального відділення загально-лікарняного персоналу;

СОЛДАТЕНКО Наталію Павлівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу онкохірургії;

СТОРОЖУК Галину Василівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу радіаційної онкології;

ТАРАНЕНКО Людмилу Леонідівну, сестру медичну (амбулаторного прийому) відділу онкохірургії;

ТАРЯНИК Аліну Іванівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділу пухлин репродуктивної системи жінки;

ТЕМЧЕНКО Марину Валентинівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу урології, нефрології та трансплантації нирки;

ТОПЧІЙ Анастасію Миколаївну, сестру медичну поліклініки (лікарських кабінетів) диспансерно-поліклінічного відділення;

ШЕВЧЕНКО Анастасію Андріївну, сестру медичну стаціонару (палатна) хірургічного відділення відділу онкохірургії;

ШКРЕБТІЄНКО Олену Михайлівну, сестру медичну стаціонару (кабінету ультразвукової діагностики) відділу радіодіагностики пухлин (рентгенодіагностичне відділення);

ЩЕКАНОВУ Наталію Володимирівну, сестру медичну стаціонару (процедурного кабінету) відділу клінічної онкології (онкохіміотерапевтичний).

Подякою і преміями нагородили:

ВАСИЛИНУ Марину Миколаївну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

ВАСИЛЕНКО Вікторію Миколаївну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

ЗАВАДЕЦЬКУ Вікторію Вікторівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

НЕРУХ Ірину Миколаївну, сестру медичну старшу відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

РОЗСОХУ Ольгу Миколаївну, сестру медичну — анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

З нагоди Всесвітнього дня матері і з метою вшанування багатодітних матерів, які своєю любов’ю, терпінням і щоденною працею виховують дітей, утверджують сімейні цінності та збагачують духовний потенціал суспільства, Подяками і преміями нагородили:

ГЛИЗЕНКО Ірину Володимирівну, молодшу медичну сестру (санітарка-прибиральниця) загально-лікарняного персоналу;

ЗЕЛЕНЮК Вікторію Ігорівну, молодшу медичну сестру (санітарка) операційного блоку;

НАТАЛЬЧЕНКО Тетяну Олександрівну, сестру медичну стаціонару (палатна) відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

ЦЮПУ Юлію Григорівну, сестру медичну стаціонару (палатна) блоку гематології дорослих відділу гематології та трансплантації кісткового мозку з кабінетами хіміотерапії.

Під час тренінгу медичні працівники закладу прослухали лекцію про причини й ознаки професійного вигорання, пройшли тестування для визначення рівня емоційного виснаження та виконали практичні техніки для збереження психологічного ресурсу та емоційної рівноваги.

Як зазначила клінічна психологиня Надін Азаматова, турбота про психічний стан працівників є важливою складовою охорони праці, особливо для тих, хто щодня працює з людьми та зіштовхується зі стресом і переживаннями пацієнтів

– Ментальне здоров’я також належить до сфери охорони праці, адже від психічного стану залежить продуктивність роботи і комфортність працівника. Емоційне вигорання є важливою проблемою, особливо для людей, які працюють у сфері «людина – людина». У лікарнях медики щодня зіштовхуються зі стражданням і стресовим навантаженням, через що потрапляють у стан емоційного вигорання. Згодом проявляються симптоми, які шкодять не лише медичному працівнику особисто, а й власне роботі, яка вже впливає на пацієнтів, – розповіла вона.

Також Надін Азаматова зауважила, що після початку повномасштабного вторгнення рівень психологічного виснаження серед людей значно зріс.

– Війна створює постійне навантаження на психіку. Багато хто чекає рідних зі служби, переживає через обстріли та відчуття неспроможності вплинути на ситуацію. А якщо до цього додається ще й високе навантаження на роботі, це ще більше виснажує людину, – додала клінічна психологиня.

Лікарка-психіатр Дар’я Гаврікова зазначила, що професійне вигорання є тривалим станом, який може мати серйозні наслідки для психічного здоров’я людини та впливати не лише на роботу, а й на повсякденне життя.

– Психологічне вигорання відрізняється тим, що це дуже тривалий стан, який призводить до виснаження нервової системи. Воно може спричиняти психічні захворювання, зокрема депресію, тривожний чи тривожно-депресивний розлад, розлад адаптації, невротичні стани. Якщо цього не лікувати, це впливає на якість життя, працездатність і стосунки з близькими людьми, – розповіла Дар’я.

За її словами, серед медичних працівників професійне вигорання трапляється досить часто, особливо в спеціалістів, які працюють у складних напрямках медицини Дар’я Гаврікова наголосила, що такі тренінги є важливими для медиків:

– Такі заходи дуже важливі хоча б для того, щоб людина могла розпізнати свій стан. Навіть якщо вона не звертається по допомогу через сором чи інші причини, розуміння того, що з тобою відбувається, уже допомагає знайти спосіб подолати цей стан.

Наприкінці тренінгу учасниці спалили аркуші зі своїми образами й негативними емоціями та поділилися враженнями

– Дуже сподобалося. Було цікаво, тематично й розслаблююче. Нам гарно провели лекцію, були вправи та руханки. Для себе я також взяла багато корисного – зокрема, як розслаблятися, випускати емоції та керувати ними. Такі тренінги справді допомагають переключитися й краще зрозуміти свій стан, – поділилася працівниця господарської діяльності блоку гематології дорослих Ірина Чередніченко.

Своїми думками після тренінгу поділилася й Людмила Салогуб, молодша медична сестра відділу гематології та трансплантації кісткового мозку. За її словами, заняття допомогло розслабитися та ненадовго відволіктися від щоденного навантаження.

– Я розслабилася, особливо коли співали солов’ї. Наче в лісі побувала. Дуже класно, – зазначила вона.

Молодша медсестра також наголосила, що їй сподобалася атмосфера тренінгу та формат спілкування з учасниками.

Клінічна психологиня Яна Кульбіда-Остапенко, яка була однією зі ведучих тренінгу, зазначила, що подібні заняття допомагають медикам не лише отримати корисні знання, а й навчитися краще дбати про власний психологічний стан.

– Тренінг став чудовою можливістю не лише отримати корисні знання, а й навчитися краще піклуватися про власне ментальне здоров’я у професійній діяльності, – додала вона.

Показуємо, як працює відділ радіаційної онкології і команда фахівців, які щодня допомагають пацієнтам у боротьбі з онкологічними захворюваннями

Участь у конкурсі взяли 30 дітей.

Кожен учасник дуже старанно підготувався та по-своєму творчо розкрив тему охорони праці.

Малюнки вийшли яскравими, щирими та наповненими дитячим баченням безпеки, турботи й добра.

Усі діти-учасники одержать подяки від Черкаського онкоцентру й заохочувальні подарунки.

Дякуємо нашим маленьким художникам за талант, старання та світлі емоції, які вони подарували всім нам

Меланома може розвиватися дуже швидко, однак при ранньому виявленні добре піддається лікуванню Саме тому лікарі закликають уважно ставитися до змін на шкірі й не ігнорувати профілактичні огляди.

На що варто звернути увагу? Небезпечними сигналами можуть бути:

зміна форми або кольору родимки,

збільшення її розміру,

поява асиметрії чи нерівних країв,

свербіж, кровоточивість або тріщини,

виникнення нових пігментних утворень.

Основні фактори ризику – надмірне перебування на сонці, сонячні опіки (особливо у дитинстві), зловживання соляріями, світла шкіра й велика кількість родимок, спадковість.

Як захистити себе?

користуйтеся сонцезахисними засобами,

уникайте активного сонця з 11:00 до 16:00,

носіть головні убори й закритий одяг,

регулярно оглядайте шкіру;,

проходьте профілактичні консультації у спеціалістів.

Фахівці Черкаського онкоцентру наголошують: своєчасна діагностика рятує життя. Не відкладайте турботу про власне здоров’я!

Як розповів лікар з радіаційної онкології, заступник медичного директора з радіології Сергій Михайлюк, початок роботи з другим лінійним прискорювачем відбувається після отримання всіх дозвільних документів та за участі представника компанії BioSense, яка є постачальником цього обладнання в Україні

Новий апарат – це лінійний прискорювач шведської компанії Elekta, модель Harmony. Він є ідентичним до першого прискорювача, який уже працює в центрі. Завдяки цьому обидва апарати мають однакові параметри та є взаємозамінними у лікуванні пацієнтів

«Якщо пацієнт проходить лікування на одному з них, то за певних обставин може проходити лікування й на іншому», — пояснює Сергій Михайлюк.

За словами лікаря, запуск другого лінійного прискорювача суттєво підвищить доступність променевої терапії для пацієнтів Черкаського онкоцентру. Адже через значну кількість людей, які проходять лікування в закладі, одного апарата було недостатньо для того, щоб повністю покривати потребу.

Заявлена пропускна здатність одного лінійного прискорювача – 50 пацієнтів на день. Водночас в останні місяці на першому апараті постійно проходили лікування близько 60 людей.

«Це при графіку з 8 ранку до 2 години дня у першу зміну й із 2 години дня до 8-ї вечора, але фактично – до останнього пацієнта. Це могло тривати до 9, 10, 11 чи навіть 12 години ночі», – зазначає Сергій Михайлюк.

Нині у Черкаському онкоцентрі активно проходять дистанційну променеву терапію 80–90 людей. Відтепер два лінійних прискорювачі дозволять повністю покрити потребу у лікуванні, уникнути затримок через нестачу пропускної здатності й забезпечити безперервне надання допомоги пацієнтам.

Лінійні прискорювачі оснащені сучасними технологіями, необхідними для проведення променевої терапії на високому рівні.

За словами Сергія Михайлюка, на першій машині фахівці центру вже виконали значну кількість процедур: від серпня 2025 року близько 500 пацієнтів пройшли або продовжують проходити лікування.

Другий лінійний прискорювач дозволить безперебійно продовжувати це лікування й суттєво розширить можливості відділення.

Апарат дає можливість виконувати як прості техніки лікування, так і складніші методики, наближені до радіохірургії або стереотаксичної радіотерапії

Утім, Сергій Михайлюк наголошує: наявність сучасного обладнання – це лише один зі складників якісного лікування. Важливу роль відіграє команда спеціалістів, яка працює з цими технологіями.

У відділі радіаційної онкології працюють підготовлені лікарі з радіаційної онкології, медичні фізики та радіаційні терапевтичні технологи, які вже мають досвід використання лінійних прискорювачів та добре розуміють усі нюанси роботи цього обладнання.

Співробітники відділу проходили стажування як в Україні, так і за кордоном. Це дозволило перейняти успішний досвід інших центрів та ефективно впровадити сучасні підходи до лікування у Черкаському онкоцентрі.