Вимога одна — пацієнтоцентричність: як Черкаський клінічний центр онкології став одним із лідерів онкологічної допомоги — історія успішного медзакладу (сайт МОЗ)
Це історія із серії розповідей про успішні заклади охорони здоров’я України. Про лікарні, які завдяки сильному управлінню, командній роботі, розвитку складних напрямів і фокусу на потребах пацієнта змінюють якість медичної допомоги.
Черкаський клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги — головний заклад Черкащини з надання медичної допомоги пацієнтам зі злоякісними новоутвореннями та гематологічними захворюваннями. Щороку в області реєструють близько 5 тисяч нових випадків раку, а на диспансерному обліку перебуває понад 50 тисяч онкопацієнтів. Для багатьох із них саме цей центр є місцем, де можна отримати повний маршрут допомоги: від діагностики та лікування до реабілітації, паліативного супроводу й підтримки ментального здоров’я.
Перші управлінські рішення: із чого розпочалися зміни медзакладу
Віктор Парамонов — директор Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради. Він очолюєзаклад понад чверть століття. І пригадує: перші управлінські рішення були аж ніяк не стратегічними.
Коли він прийшов керуватионкоцентром, пацієнтів між корпусами, де були палати, операційні, реанімація та діагностичні служби, роками перевозили просто вулицею — взимку, у дощ, у складному стані.
Віктор Парамонов, директор Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради
Тоді першим рішенням стало будівництво переходу між корпусами. Це рішення, на перший погляд, могло здаватися інфраструктурним, але фактично воно було про безпеку пацієнта. Саме з таких кроків, за словами керівника, і починається реальна зміна медичного закладу.
“Першими були рішення аварійного характеру. Не стратегічні,не візіонерські — рятувальні. А потім уже пішли рішення по організації роботи, службах, виконавцях.”
«У сьогоднішній період вимога одна — пацієнтоцентричність»
У Черкаському онкоцентрі переконані: успішний медичний заклад сьогодні неможливий без пацієнтоцентричності. Вона — як говорить директор центру — має проявлятися не лише у ставленні до людини, а й у тому, як організовані маршрути, як працюють служби, наскільки швидко пацієнт отримує діагностику, чи може він пройти лікування в одному закладі, чи має доступ до сучасних методів допомоги.
Центр розвивався саме за цією логікою. Від класичного онкодиспансеру він поступово перейшов до моделі клінічного центру, де поєднані онкологія, гематологія, трансплантологія, паліативна допомога, реабілітація та ментальне здоров’я. Для пацієнта це означає не окремі послуги, а цілісний маршрут — від першого обстеження до лікування, відновлення або супроводу в разі складного перебігу хвороби
Розвиток трансплантаційної медицини у Черкаському клінічному центрі онкології
Один із напрямів, який найбільше демонструє розвиток центру, — трансплантація. З кінця 2019 року заклад почав реалізовувати напрям трансплантаційної медицини. Відтоді тут виконали понад 350 трансплантацій, зокрема трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин та нирки.
Нині Центр має 11 спеціально обладнаних палат для проведення трансплантації стовбурових клітин — 9 для дорослих і 2 для дітей. Вони оснащені автономною вентиляцією, клімат-контролем, HEPA-фільтрами та системами бактеріального очищення води.
Сьогодні центр третій рік поспіль входить до трійки лідерів вУкраїні за кількістю проведених трансплантацій кісткового мозку та є одним із небагатьох закладів, де широко проводять алогенні родинні та неродинні трансплантації.
Діагностика і променева терапія: обладнання, яке змінює можливості лікування
Сучасна онкологічна допомога неможлива без точної діагностики. У центрі працює сильна діагностична база: рентгенологічні, мамографічні та ультразвукові обстеження, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, а також широкий спектр лабораторних досліджень.
У 2024 році заклад отримав сучасну МРТ-систему Canon вартістю 67,35 млн грн завдяки грантовій угоді між Японським агентством міжнародного співробітництва JICA та Урядом України в межах Програми екстреного відновлення. У середньому в центрі щодня проводять 8–10 МРТ-досліджень. При цьому в закладі зберігають окремі вікна для пацієнтів із вперше виявленою підозрою на онкологічне захворювання або підозрою на рецидив, адже в таких випадках час має критичне значення. Пацієнти, які перебувають в активному спостереженні після лікування, можуть записуватися планово.
Окремий прорив —розвиток променевої терапії. У 2024 році тут завершили реконструкцію корпусу відділу радіаційної онкології з добудовою технологічного приміщення для лінійних прискорювачів. Два лінійні прискорювачі на суму 94 млн грн були закуплені ДП «Медичні закупівлі України» на замовлення Міністерства охорони здоров’я України. А в липні 2025 року заклад отримав ліцензію на експлуатацію першого лінійного прискорювача — і вже з 28 липня розпочав лікувальний процес. Щоденно на прискорювачі проходять лікування близько 50 пацієнтів. З 11 травня 2026 року в експлуатацію ввели другий лінійний прискорювач.
Водночас, наголошує директор, сама техніка не працює без людей. До запуску нового обладнання команда готувалася кілька років: навчали інженерів, лікарів-радіологів, радіологічних технологів і перебудовували підхід до роботи.
Майже 8 тисяч операцій на рік і цілодобова готовність команди
У 2025 році в центрі виконали майже 8 тисяч операцій, а прооперували понад 6 тисяч пацієнтів. Заклад має найвищу серед лікувальних закладів області хірургічну активність: оперується близько 95% пацієнтів хірургічних відділень.
“Ми не кажемо: розберемось завтра. Хірург має оперувати. Але не заради операції, а в межах маршруту пацієнта, який визначає мультидисциплінарна комісія.”
Лабораторія, клінічні дослідження і доступ до сучасних методів лікування
Ще одна сильна сторона центру — лабораторна база. У її складі працюють клініко-діагностична, цитологічна та імуногістохімічна лабораторії.
Лабораторія центру виконує широкий перелік досліджень і є єдиною в області, що забезпечує весь необхідний спектр лабораторної діагностики для проведення трансплантації кісткового мозку та органів. За рік тут виконують близько 1,3 млн лабораторних досліджень — не лише для власних пацієнтів, а й за договорами для інших медзакладів.
Понад 20 років центр бере участь у міжнародних клінічних дослідженнях. Для пацієнтів це означає можливість отримати доступ до інноваційних методів лікування, які ще не є широко доступними в Україні, але дозволені в межах клінічних випробувань. Для команди — це постійний контакт із найсучаснішою медичною практикою.
Реабілітація і паліатив: онкологія не закінчується на виписці
“Онкологія не закінчується на виписці. Людина подолала пухлину, пройшла агресивне лікування і витримала. Її потрібно реабілітувати, бо вона не мусить сидіти вдома. Вона хоче жити і працювати.”
Розвивається і паліативна допомога. У 2025 році стаціонарну паліативну допомогу в центрі отримали понад 700 пацієнтів, амбулаторну паліативну допомогу — 335 пацієнтів. У закладі працюють також мобільні мультидисциплінарні бригади, які допомагають пацієнтам удома.
Як працює команда
Повномасштабна війна суттєво збільшила навантаження на центр. Якщо раніше заклад мав близько 14–14,5 тисяч стаціонарних пацієнтів на рік, то в перший рік великої війни їхня кількість зросла до 22 тисяч, а у 2025 році — до 23,1 тисячі госпіталізацій.
Центр продовжив запускати нові напрями, отримувати сучасне обладнання, розвивати трансплантацію, реабілітацію, паліативну допомогу та лабораторну діагностику.
“Не можна бути керівником, який каже, куди йти, а сам займається чимось іншим. Треба самому розуміти всі процеси зсередини, і тоді можна реорганізовувати команду й говорити про кінцеву мету.”
“Зрівнялівка — це найстрашніша біда. Ми балансуємо між тим, скільки витрачаємо на щоденну роботу і забезпечення пацієнтів, на розвиток, і скільки можемо виплачувати працівникам.”
Як Черкаський клінічний центр онкології став одним із лідерів онкологічної допомоги
Віктор Парамонов згадує, що колись у документах були зовсім інші показники: значна частина пацієнтів не одужувала, а рак часто сприймали як фатальний діагноз. Сьогодні, за словами керівника, близько 70% онкопацієнтів у Черкаській області переживають п’ять років після лікування без ознак хвороби.
“Ми перейшли від розуміння, що рак — фатальний і невиліковний, до розуміння, що це хронічна хвороба, з якою можна і потрібно боротися, а іноді — жити разом і контролювати її.”