Подякувала за життя: у Черкасах пацієнтка побачилася зі своєю доноркою (Суспільне.Черкаси)
Пацієнтка черкаського онкодиспансеру Ольга Тарасюк два роки тому перенесла трансплантацію кісткового мозку. Зустріч зі своїм донором вона чекала два роки — така умова зазначена у договорі, який підписують пацієнт та донор. Коли цей час сплив, подала заявку, аби отримати телефон людини, завдяки якій отримала шанс на повноцінне життя.
До Всесвітнього дня боротьби проти раку, який відзначають 4 лютого, пані Ольга та її донорка — лікарка з Умані Галина Зарубенко — розповіли свою історію Суспільному.
Ольга Тарасюк — пацієнтка онкодиспансеру із 2023 року. Тоді вона вперше почула свій діагноз — гостра мієлоїдна лейкемія:
«Звичайно, це був такий розпач. Не знаєш куди йти, куди бігти».
Інтенсивне лікування тривало кілька місяців. Потім лікарі сказали, що потрібна трансплантація кісткового мозку. І донор знайшовся, розповів завідувач блоку трансплантації кісткового мозку Богдан Скульський. Ще й на Черкащині.
«У нашому центрі це був перший випадок. Чим більше буде потенційних донорів в українському реєстрі, тим більше пацієнтів зможуть отримати свої рятівні стовбурові клітини», — зазначив медик.
За умовами договору, який підписують донор і пацієнт, вони не мають права спілкуватися протягом двох років від моменту трансплантації, пояснив Богдан Скульський. Тож лише два роки потому Ольга Тарасюк вперше зустріла свою рятівницю і подякувала їй.
Цю зустріч для них організували в онкодиспансері. Галина Зарубенко на неї приїхала з Умані. Там вона працює анестезіологом у пологовому будинку.
«Я про реєстр донорів знала, ще коли навчалася в університеті. Але руки не доходили. А потім почалася війна і я подумала, чому б ні. Подзвонили, сказали, що є збіг, спитали: ви готові? Я сказала: «Звісно», — розповіла лікарка.
Забір донорського матеріалу, відбувається з крові, зазначив Богдан Скульський, А сама трансплантація подібна до переливання крові:
«Вводиться через центральний венозний катетер. Але найважче — це подальша робота з пацієнтом, оскільки протягом тривалого періоду пацієнт знаходиться у боксовій палаті і вразливий до інфекційних ускладнень. Десь протягом двох-трьох тижнів ми очікуємо приживлення кісткового мозку і лише після цього пацієнт може покинути лікарняні палати і перейти на амбулаторне спостереження».
За шість років роботи трансплантаційної служби в онкодиспансері, виконали 330 трансплантацій, додав медик. Із них лише сім — від українських донорів. За словами лікаря, нині його пацієнтка повністю відновилася і почувається добре.
Ольга Тарасюк зазначила: вдячна своїй донорці за порятунок:
«Я безмежно вдячна, і моя родина».
Сама ж Галина Зарубенко не вважає свій вчинок геройським:
«Я розумію, що врятувала життя. Але я не вважаю себе якимось героєм».
