Подія, яка об’єднала два життя: у Черкаському онкоцентрі вперше в Україні відбулася зустріч донора та реципієнта після трансплантації кісткового мозку

Уперше не лише для Черкащини, а й для всієї України в обласному клінічному онкоцентрі відбулася особлива подія — зустріч пацієнтки після алогенної трансплантації кісткового мозку з її неродинною доноркою. Із моменту трансплантації минуло два роки.

Реципієнтка — Ольга Тарасюк із Черкас, донорка — Галина Зарубенко з Умані. Їхні долі поєдналися завдяки Українському реєстру донорів кісткового мозку та злагодженій роботі команди Черкаського онкоцентру.

Ольга дізналася про хворобу після тривожних симптомів — синців на тілі та кровоточивості ясен.

— Зробила аналіз крові, після чого мене направили до гематолога. У відділі гематології та трансплантації кісткового мозку поставили діагноз «гостра мієлоїдна лейкемія», — згадує пані Ольга.

У липні 2023 року жінку госпіталізували, а вже в листопаді їй виконали трансплантацію кісткового мозку. Родинного донора не було, однак сумісного вдалося знайти в Україні — і, що особливо символічно, на Черкащині.

Доноркою стала Галина Зарубенко, лікарка-анестезіологиня з Умані.

— Я завжди мала свідому позицію: якщо ти здоровий і можеш допомогти — чому ні? Я й раніше була донором крові. А під час війни особливо хотілося зробити хоч щось корисне. Минув рік і три місяці — і мені зателефонували з реєстру, — розповідає Галина.

Процедурі передували численні обстеження й поїздки до Києва. Сама донація відбувалася методом забору стовбурових клітин із крові після медикаментозної стимуляції.

— Було трохи важко фізично, але загалом усе минуло добре. Усвідомлення, що це може врятувати чиєсь життя, перекриває будь-який дискомфорт, — каже лікарка.

Ініціаторкою знайомства стала сама Ольга — вона звернулася до Українського реєстру донорів кісткового мозку з проханням про контакт.

— Реєстр спочатку звернувся до донорки, і лише після її згоди ми змогли поспілкуватися. Наша перша телефонна розмова тривала понад годину, — ділиться Ольга.

Сьогодні жінки підтримують зв’язок і називають одна одну друзями Ольга нині почувається значно краще, проходить етап відновлення та з вдячністю згадує весь шлях лікування.

За словами Богдана Скульського, завідувача блоку трансплантації кісткового мозку відділу гематології і ТКМ, за шість років роботи трансплантаційної служби Черкаського онкоцентру виконано 330 трансплантацій, з них 130 — алогенні, 74 — неродинні, і лише 7 — від українських донорів.

— Коли ми подали запит до реєстру, вперше отримали три відповіді замість стандартних двох. Це означало, що серед потенційних донорів був українець. Для нашого відділення це надзвичайно важливий і символічний момент, — зазначає лікар.

Юлія Куць, співзасновниця Українського реєстру донорів кісткового мозку, додає: нині в реєстрі близько 20 тисяч потенційних донорів, і їхня кількість постійно зростає.

Цього ж дня онкоцентр відвідала 13-річна Анастасія Коваленко, якій у 2023 році вперше в закладі виконали дитячу алогенну трансплантацію кісткового мозку. Донором став її молодший брат Артем, якому нині 8 років.

Діагноз — анемія Фанконі — підтвердили після складного та тривалого шляху обстежень, у тому числі за кордоном. Попри можливість лікування в Італії, родина вирішила повернутися в Україну й довірила лікування саме Черкаському онкоцентру.

— Сьогодні обидві дитини у задовільному стані. Анастасія здорова, без наслідків лікування, — підкреслює дитячий гематолог Володимир Галич.

Ця зустріч — не просто емоційна подія. Це доказ того, що українська трансплантологія розвивається, що українці рятують українців, і що людяність, професіоналізм та довіра здатні творити справжні дива!